Підприємства об’єднання “Укртрубопром” за підсумками роботи у 2023 році збільшили виробництво труб на 10,2% порівняно з попереднім роком – до 495,6 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання в середу, у 2023 році було трубні підприємства продемонстрували різноспрямовану динаміку.
Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” збільшив випуск безшовних труб на 13,3%, тоді як ТОВ НВО “Трубосталь” – скоротило на 42,5%. НВП з ІІ “Укртрубоізол” наростив виробництво електрозварювальних труб на 43,8%, тоді як “Інтерпайп НМТЗ” – знизив на 53,8%. “Сентравіс” збільшив випуск нержавіючих труб на 11,7%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 30,5%.
Водночас уточнюється, що в січні 2023 року було вироблено 30,1 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,4 тис. тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57,1 тис. тонн (1631 4% до березня-2022). тонн (1631,4% до березня-2022), у квітні – 42,3 тис. тонн (228,6% до квітня-2022), у травні – 49,6 тис. тонн (96,5% до травня-2022), у червні – 35 тис. тонн (67,8% до червня-2022).
У липні-2023 вироблено 43,9 тис. тонн труб (112% до липня-2022), у серпні – 41,8 тис. тонн (114,5%), у вересні – 36,9 тис. тонн (89,9%), у жовтні – 39,7 тис. тонн (98%), листопаді – 37,2 тис. тонн (110,1%) і грудні – 42,4 тис. тонн (239,5%).
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський зазначив, що за підсумками минулого року трубна галузь України продемонструвала зростання. Це сталося вперше за два роки повномасштабної війни, незважаючи на близькість великої кількості виробничих майданчиків до лінії фронту, а також знаходження Нікополя, який зазнає постійних обстрілів, безпосередньо в зоні бойових дій.
“На цьому тлі логічно, що говорити про довоєнні обсяги виробництва труб не доводиться: підсумки 2023 року становлять лише 70% від рівня 2021 року. Проте виробничі результати за підсумками року могли б бути вищими, якби імпортна продукція з Китаю не заходила у великих обсягах на вітчизняний ринок, особливо коли в Україні виробляються аналоги. Китайська трубна продукція просто наповнила український ринок як у приватному сегменті, так і на тендерах держкомпаній”, – констатував глава “Укртрубопрому”.
І додав, що “саме тому ми з великим натхненням сприйняли заснування Всеукраїнської платформи “Зроблено в Україні”, за рахунок якої може відбутися зміна державної економічної політики”.
“Завдяки цьому майданчику для постійного прямого діалогу держави та бізнесу буде вирішено ганебну проблему проникнення імпорту, зокрема на державні тендери. При цьому підтримка українського виробника стане одним із ключових пріоритетів уряду та парламенту, що зміцнить обороноздатність України у воєнних умовах”, – переконаний Польський.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” у 2022 році скоротили виробництво труб на 37,9% порівняно з 2021 роком – до 449,7 тис. тонн. У 2022 році всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 31,1% і 61,6% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 38,3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 67,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” впало на 20%, і тільки НВО з ІІ “Укртрубоізол” вийшов на рівень виробництва 2021 року. Дніпропетровський трубний завод простоював і перебуває в стані ліквідації.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, у 2024 році планує збільшити виробництво залізної руди.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, через зупинки шахти ім. Фрунзе у 2023 році виробництво залізної руди. Фрунзе у 2023 році виробництво знизилося порівняно з 2022 роком.
“Однак з другої половини 2023 року ситуація покращилася, і в 2024 році ми плануємо наростити видобуток і реалізацію руди на 20%, відповідно й обсяги прохідницьких і бурових робіт. Передбачено кошти на капітальні ремонти, будівництво та придбання нового обладнання. Зокрема, у березні планується замінити шахтний скоп на шахті “Ювілейна”, – сказав головний інженер рудника Ігор Пільтек, слова якого наводяться у виданні.
За даними компанії, у 2023 році рудник випустив 941 тис. тонн товарної руди (у 2022 році – 1,469 млн тонн). План на 2024 рік – 1,134 млн тонн.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Кабінет міністрів України затвердив фінансовий план ПАТ “Укрнафта” на 2024 рік, згідно з яким чистий дохід компанії заплановано на рівні 118 млрд грн, чистий прибуток – 18 млрд грн.
“Також проєктом фінансового плану на 2024 рік передбачено: 31 млрд грн податків і зборів, 8,7 млрд грн – дивідендів державі”, – ідеться в прес-релізі компанії в середу.
Згідно з документом, 2023 року “Укрнафта” заробила 24 млрд грн чистого прибутку, сплатила 26 млрд грн податків і зборів та перерахує за підсумками року до бюджету понад 8 млрд грн дивідендів.
“У 2024 році компанія планує потужне зростання з інвестиціями в розвиток: початок буріння 30 нових свердловин, закупівля та встановлення обладнання світового рівня для інтенсифікації, оновлення мережі АЗК (автозаправних комплексів – ІФ-У)”, – заявив директор “Укрнафти” Сергій Корецький, чиї слова наведені у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС із 537 автозаправних станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Міжнародні резерви України в лютому, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), скоротилися на 3,8%, або на $1,47 млрд, – до $37,052 млрд.
“Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів”, – пояснив НБУ на своєму сайті в середу.
Серед інших чинників, що визначають обсяг резервів, НБУ назвав операції на валютному ринку: у лютому чистий продаж валюти регулятором становив $1,51 млрд, що в 1,4 раза менше, ніж у попередньому місяці.
Нацбанк зазначив, що за лютий на рахунок Кабінету міністрів у НБУ було переказано $1,34 млрд, а за обслуговування і погашення держборгу сплачено $1,13 млрд.
Центробанк також зазначив, що на поточний обсяг резервів позитивно вплинула переоцінка вартості фінансових інструментів, додавши $199,5 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту”, – констатував регулятор.
Як повідомлялося, НБУ в січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 р. до $40,4 млрд із $44,7 млрд і до $42,1 млрд із $45 млрд на кінець 2025 року. Детальніше про економіку в Україні та у світі дивіться відео від аналітичного проєкту Experts Club – https://youtu.be/byJnfmie7bM?si=nWnf5J2CUrqaXF-j
Підписатися на канал Experts Club: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Український інститут у Швеції визначив двох молодих перспективних піаністів, які отримають стипендію від фонду шведського мецената Андерса Валля.
“Ми надзвичайно вдячні Андерсу Валлю за запровадження премії для українських молодих музикантів. Як піаністка я завжди розуміла, наскільки важливо подати руку допомоги молодим піаністам на початку кар’єри, особливо украінським піаністам, які завжди “приліплялися” до російських, навіть репертуарно, бо там було більше можливостей. З 2017 року, коли я почала бути дотична до конкурсу молодих піаністів пам’яті Горовиця, я надавала можливість двом українським піаністам представити себе на різних майданчиках Скандинавії. Але ця нова премія звичайно привертає набагато більше уваги і надає набагато більше можливостей. Бути поміченим в міжнародному середовищі, особливо на початку карʼєри, є надзвичайно важливим”, – розповіла директорка Українського інституту у Швеції та концертуюча піаністка Наталія Пасічник.
У рамках підтримки України Фонд Андерса Валля Вестерльовста (Anders Wall’s Västerlöfsta) започаткував щорічну премію у 100 000 шведських крон – приблизно 10 000 євро – для підтримки молодих украінських піаністів.
Першими одержувачами стипендії Anders Wall’s Västerlöfsta для молодих українських піаністів стали 19-річний Роман Федюрко з Києва та 21-річний Антон Бондаренко із Запоріжжя.
“Мета стипендій – надати перспективним українським талантам більше можливостей для подальшого розвитку в дуже складний для України час, але це також спосіб привернути увагу та підтримати українську культуру. Війна здебільшого полягає в тому, що російське керівництво заперечує існування української нації з власною культурою”, – зазначила Шарлотта Уолл, голова Музичного фонду церкви Вестерлефста.
Стипендії будуть вручені під час концерту у церкві Вестерльовста в Хебю 4 травня. Концерт стане частиною програми фестивалю української культури “Європейський фестиваль: Українська весна”, що почнеться у Швеції 24 квітня та триватиме два тижні.
Довідка:
Роман Федюрко почав займатися фортепіано в музичній школі Києва у п’ять років. У 2021 році Роман отримав першу премію на онлайн-конкурсі піаністів Центру Ференца Ліста, онлайн-конкурсі Wiener Klassiker та конкурсі піаністів Ісидора Баджі в Нові-Саді, а також отримав стипендію для молодих митців від президента України. У 2022 році Роман отримав першу премію на Міжнародному конкурсі піаністів імені Володимира Горовиця.
Антон Бондаренко почав займатися музикою у п’ять років у музичній Запоріжжя. Він став лауреатом кількох національних та міжнародних конкурсів піаністів серед молоді, виступав із Запорізьким симфонічним оркестром та Київським державним симфонічним оркестром. У 2017 році отримав звання “Артист Запорізької філармонії”. Зараз Антон навчається в Академії музики у прифронтовому місті Дніпро.
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) від початку 2024 року запустило вже четверту високопродуктивну свердловину, її добовий дебіт становить близько 400 тис. куб. м, повідомила прес-служба групи “Нафтогаз України” в середу.
За її даними, завдяки ефективній роботі фахівців “Укрбургазу” свердловину вдалося закінчити лише за 105 днів, що на 30% швидше за терміни, передбачені проєктом. Під час роботи встановлено добовий рекорд проходки однією бригадою – за 24 години вона пробурила 905 м.
Фахівці Українського науково-дослідного інституту природних газів (УкрНДІгаз), що є частиною групи “Нафтогаз”, правильно оцінили залишковий потенціал старого родовища, вдало визначили ділянку для закладання свердловини і довели високу перспективність буріння в цій зоні.
Як повідомлялося, УГВ протягом 2023 року запустила 86 нових свердловин, з них 24 – з початковим дебітом понад 100 тис. куб. м. У січні 2024 року компанія ввела в експлуатацію свердловину добовим дебітом 250 тис. куб. м, а в лютому – ще дві нові свердловини сумарним добовим дебітом 550 тис. куб. м.
У 2022 році УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж 2022-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
