Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“Запоріжсталь” закликає обмежити експорт брухту і зупинити зростання залізничних тарифів

Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” виступає за обмеження експорту стратегічної для металургів сировини – брухту чорних металів, а також за введення мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень.

Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, про це заявив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” групи “Метінвест” Тарас Шевченко в ході робочого візиту першої віцепрем’єра – міністерки економіки Юлії Свириденко до Запоріжжя.

Свириденко відвідала металургійне, машинобудівне та підприємство харчової промисловості. Під час зустрічі з представниками бізнесу обговорювалися поточні питання та очікування від державної політики у сфері економіки.

За словами міністерки, понад 8% промислового виробництва України сконцентровано у Запорізькій області, і попри тимчасову окупацію 80% регіону та постійні ворожі атаки на місто саме в ньому виробляється майже 20% продукції металургійної галузі та близько 7% продукції машинобудівної галузі країни.

У місті продовжують працювати “Запоріжсталь”, “Мотор Січ”, “Івченко-Прогрес”, автомобілебудівний завод, малі та середні бізнеси. Їх представники долучилися до відкритого діалогу з командою економічного блоку уряду. Бізнес озвучив виклики та запропонував власне бачення рішень для підтримки виробників.

Шевченко акцентував на нагальності збереження для металургів безмитної торгівлі з ЄС, необхідності відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в Україні, оскільки національні виробники, на відміну від європейських колег, не мають доступу до інвестицій та фондів модернізації.

“Запровадження в 2026 році СВАМ (…) зробить економічне відновлення та реалізацію планів з модернізації та декарбонізації виробництва в Україні неможливим. Оцінюючи вплив СВАМ на українську економіку, експерти очікують падіння ВВП на 4,8%, або на $8,7 млрд тільки у 2026-му. З цієї ж причини економіка може втратити до $2,8 млрд податкових надходжень та понад 73 тис. робочих місць на підприємствах переробної промисловості”, – навів результати дослідження компанії CMD Ukraine в.о. гендиректора “Запоріжсталі”.

Особливо болючим є питання масового експорту українського металобрухту за кордон, що спричиняє гострий дефіцит важливої для виробництва сталі сировини. За твердим переконанням Шевченка, металобрухт може й буде працювати на інтереси української економіки краще, залишаючись в країні. Тонна металобрухту на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень, в той час як 1 тонна сталі з металобрухту приносить 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.

За його словами, металобрухт – незамінна сировина для виробництва сирої сталі та металопродукції. Дефіцит брухту змушує металургів розливати чавун у чушки та реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат. У чотиримісячному горизонті тільки одна “Запоріжсталь” замість 300 тис. тонн металопродукції з високим ступенем переробки буде пропонувати ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.

“Для української економіки загальний від’ємний ефект становитиме приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки”, – підкреслив топ-менеджер.

Крім того, СЕО меткомбінату також акцентував увагу на необхідності встановлення мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень. Від початку повномасштабного вторгнення частка логістичної складової у собівартості металопродукції зросла в чотири рази, адже підприємства ГМК переорієнтувалися на залізничні перевезення, а сама вартість послуги додала в ціні до 60%. Залізнична логістика для металургів критична: адже для виробництва 1 тонни металу потрібно привезти 3 тонни сировини. Отже, експорт 1 тонни металу – це перевезення 4 тонн залізницею.

“Навіть незначне підвищення залізничного тарифу призводить до суттєвого збільшення собівартості продукції, яка стає неконкурентоспроможною на експортних ринках. А в такому разі експорт втрачає свій економічний сенс”, – наголосив очільник “Запоріжсталі”.

У свою чергу Свириденко запевнила учасників зустрічі у важливості діалогу та увазі до кожного з озвучених бізнесом запитів, стосовно яких команда економічного блоку уряду шукає рішення. Зокрема, це вирішення питання дефіциту металобрухту, впровадження нових фінансових інструментів для підтримки підприємств, які відновлюються після прильотів, вдосконалення програми компенсацій 15% тощо.

Очільниця Мінекономіки подякувала запорізькому бізнесу за стійкість, інвестиції та розвиток попри усі виклики, зумовлені війною.

 

, ,

Алжир запускає державну безкоштовну програму для залучення іноземних студентів

Алжир офіційно розпочав національну ініціативу для залучення іноземних студентів, відкривши країну для тих, хто бажає здобути вищу освіту у північноафриканській державі. У квітні 2025 року уряд Алжиру запустив цифрову платформу STUDY IN ALGERIAstudyinalgeria.dz, яка є частиною амбітної стратегії модернізації та інтернаціоналізації вищої освіти.

Університетська система та інфраструктура

Станом на 2025 рік в Алжирі діє понад 130 державних і приватних вищих навчальних закладів, рівномірно розподілених по всій країні. Вони пропонують:

  • сучасну інфраструктуру,
  • міжнародні академічні партнерства,
  • всесвітнє визнання алжирських дипломів.

Навчання можливе арабською, французькою або англійською мовами — залежно від спеціальності та обраного закладу.

Ступенева система освіти в Алжирі (LMD)

Алжирська система вищої освіти базується на європейській LMD-моделі, яка передбачає:

  • Бакалаврат (3 роки) — фундаментальна освіта за спеціальністю;
  • Магістратура (2 роки) — поглиблена підготовка та написання дипломної роботи;
  • Докторантура (3 роки) — наукове дослідження з публічним захистом дисертації.

Соціальний захист і побут

Іноземним студентам забезпечується:

  • Безкоштовне медичне страхування у межах університетських клінік і гуртожитків;
  • Проживання, яке надається через Національне управління з університетських справ;
  • Медичне обслуговування, що включає лікаря, стоматолога та медсестер, доступне протягом усього періоду навчання.

Спрощене отримання візи

Алжир гарантує гнучкі візові процедури для іноземних студентів, що дозволяє максимально швидко пройти процес вступу.

Платформа studyinalgeria.dz дозволяє:

  • Ознайомитись із навчальними закладами,
  • Подати заявку на вступ,
  • Отримати необхідну консультацію онлайн.

Довідка: держава Алжир

  • Столиця: Алжир
  • Населення: ~45 мільйонів
  • Розташування: Північна Африка, на узбережжі Середземного моря
  • Офіційна мова: арабська; широко використовується французька
  • Форма правління: президентська республіка
  • Сфера освіти: Алжир інвестує значні ресурси у реформування та розвиток освітньої системи з акцентом на інтернаціоналізацію.

Алжир чітко заявив про себе як про нову освітню локацію на глобальній карті. Програма STUDY IN ALGERIA — це спроба поєднати доступну якісну освіту, культурне розмаїття та стратегічне географічне положення для майбутнього покоління фахівців із різних країн світу.

Найбільший роботодавець Тернопільської області – завод «СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА»

За версією Опендатабот, найбільший роботодавець регіону – завод автокомпонентів SEBN (3,5 тис. осіб). Компанія належить німецькому концерну Sumitomo Electric.

Виробляє кабельні мережі для автомобільної промисловості. У 2024 році відзначено скорочення персоналу на 13,3%.

Крупнейшим работодателем Житомирской области стала сеть автозаправок UPG

По рейтингу Опендатабот, крупнейшим работодателем региона стала сеть автозаправок UPG (ПП Укрпалетсистем) — 3,8 тыс. человек.

Компания демонстрирует рост: +14,5% к 2023 году. Развивает логистику, открывает новые АЗК. Создан собственный парк цистерн и бензовозов.

,

Найбільшим роботодавцем Житомирської області стала мережа автозаправок UPG

За рейтингом Опендатабот, найбільшим роботодавцем регіону стала мережа автозаправок UPG (ПП Укрпалетсистем) — 3,8 тис. осіб.

Компанія демонструє зростання: +14,5% до 2023 року. Розвиває логістику, відкриває нові АЗК. Створено власний парк цистерн і бензовозів.

, , ,

Кількість корів в Україні зменшилася на 8% за рік — АВМ

В Украіні станом на 1 травня 2025 року в присадибному і промисловому секторі чисельність голів великої рогатої худоби зросла на 2% – до 2,179 млн голів, у тому числі корів – на 0,3% до 1,153 млн, проте цей показник і по ВРХ, і по коровам на 8% менше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила пресслужба Асоціації виробників молока (АВМ).

У галузевій асоціації зазначили, що близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% – у господарствах населення. У промисловому секторі утримується 921,5 тис. голів ВРХ, що на 5 тис. голів (+0,5%) більше відносно 1 квітня 2025 року. Поголів’я корів становить 382,4 тис. корів і збільшилося на 5,2 тис. голів (+1,4%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах виросло на 3,8 тис. голів (+0,4%), а кількість корів – на 3,2 тис. голів (+0,8%).

У присадибному секторі знаходиться 1 млн 258,3 тис. голів ВРХ, що на 37 тис. голів (+3%) більше порівняно до 1 квітня 2025 року. Кількість корів у господарствах населення станом на 1 травня 2025 року становила 770,9 тис. голів, що на 2 тис. голів менше (-0,2%), ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 186 тис. голів (-13%), а кількість корів – на 107 тис. голів (-12%).

Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі привернув увагу, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення РФ. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель ВРХ внаслідок обстрілів. Чимало фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.

“Станом на тепер існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевезти лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я”, – наголосили в АВМ.

Окрім прифронтових областей, поголів’я ВРХ скоротилося на сільгосппідприємствах Закарпатської та Чернівецької області, що ймовірно пов’язано с тим, що вони працюють над своєю ефективністю та збувають непродуктивних корів. Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині створює потенційний ризик збільшення вибраковки поголів’я у разі поширення хвороби у західноукраїнські області.

Багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню “Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва”, проведеного УКАБ, Мінагропромом при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше, ніж ціни на готову продукцію, через подорожчання кормів, електроенергії, девальвації гривні та зниження купівельної спроможності населення.

“Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів’я корів”, – резюмували у галузевій асоціації і додали, що станом травень не менше 40 господарств інвестують у ці заходи.