Фінляндія є найкращою країною в ЄС для жінок на робочому місці, показало нове дослідження. Експерти з особистих фінансів Finansvalp проаналізували дані Євростату щодо місць, які займають жінки в національних парламентах, жінок на вищих керівних посадах, а також середній чистий дохід за статтю у 2022 році в 27 країнах-членах ЄС. Кожна країна отримала оцінку за 50-бальною шкалою та була ранжована від найгіршого до найкращого показника гендерної рівності.
Фінляндія очолила дослідження як найкраща країна з точки зору гендерної рівності на робочому місці. Країна випередила всі інші країни завдяки високому відсотку жінок на керівних посадах по всій країні. Жінки складають 72,4% місць у національному уряді, що є найвищим показником серед усіх країн ЄС. Фінляндія також посідає друге місце за часткою жінок у національному парламенті – 46%. Незважаючи на велику кількість жінок, які обіймають керівні посади в країні, гендерний розрив в оплаті праці все ще залишається проблемою у Фінляндії. Середній чистий дохід чоловіків у 2022 році становив 27 353 євро, тоді як жінки заробляли в середньому на 6,04% менше – 25 719 євро.
Португалія трохи відстала від Фінляндії, посівши друге місце за рівнем гендерної рівності на робочому місці. У 2022 році середній чистий дохід у Португалії був вищим для жінок, ніж для чоловіків, що позиціонує країну як єдину країну ЄС, де працівниці в середньому заробляють більше. Середній чистий дохід жінок становив 11 038 євро, що на 0,53% більше, ніж середня заробітна плата чоловіків – 10 979 євро. Незважаючи на те, що річний дохід просунув Португалію на перше місце в дослідженні, країна посіла шосте місце за найнижчою часткою жінок серед керівників: жінки складають лише 16,9% керівників найбільших португальських компаній, акції яких котируються на фондовій біржі.
Франція посіла третє місце в дослідженні країн ЄС з найбільш гендерно рівними робочими місцями. Країна отримала високий рейтинг гендерної рівності завдяки великому відсотку жінок на керівних посадах у деяких з найбільших компаній, що котируються на біржі. Жінки складають 46,1% членів правління цих великих корпорацій, що є найвищим показником серед усіх країн ЄС. Кожен четвертий керівник у цих же компаніях – жінка (29%), поступаючись лише Литві.
Швеція посіла четверте місце в дослідженні щодо гендерної рівності на робочому місці. Країна є домом для найбільш гендерно-рівноправного парламенту в ЄС. Приблизно 46,6% місць у національному парламенті займають жінки – більше, ніж у будь-якій іншій країні. Швеція також посідає четверте місце за відсотком жінок-керівників у великих державних організаціях країни: жінки становлять 28,6% усіх керівників.
Нідерланди замикають п’ятірку країн ЄС за рівнем зайнятості жінок. Країна посідає високі позиції за представництвом жінок у національному уряді (53,6%) та національному парламенті (29%). Хоча жінки складають значну частку місць в уряді та парламенті, чоловіки все ще мають тенденцію заробляти більше в середньому в Нідерландах. Згідно з даними про середній чистий дохід за 2022 рік, чоловіки заробляють на 5,28% більше, ніж жінки в країні.
Бельгія посідає шосте місце в ЄС за рівнем гендерної рівності на робочих місцях. Більше половини (55%) місць у національному уряді Бельгії займають жінки, що є другим найвищим відсотком серед усіх країн, які брали участь у дослідженні. Жіноче представництво країни також залишається високим на рівні парламенту, де жінки займають 42,9% всіх місць. Бельгія також посідає 11-те місце в ЄС за найнижчим розривом в оплаті праці між чоловіками та жінками: середній чистий дохід чоловіків на 3,37% вищий, ніж у жінок.
Данія посіла сьоме місце в дослідженні найкращих країн ЄС для роботи жінок. Країна посіла високе місце завдяки 8-му найнижчому розриву в оплаті праці в ЄС (3,03%) і великій частці жінок на керівних посадах по всій країні. Рівно 44,1% місць у національному парламенті Данії займають жінки, і лише Швеція та Фінляндія мають вищий показник в ЄС. Данія також посідає третє місце за кількістю жінок у правліннях найбільших компаній, акції яких котируються на біржі (41,4%), трохи поступаючись Франції та Італії.
Іспанія, Німеччина та Литва увійшли до топ-10 країн ЄС з найбільш гендерно рівними робочими місцями. Іспанія та Німеччина отримали високі оцінки за представництво жінок в уряді та парламенті, а Литва посіла 10-те місце в дослідженні завдяки найвищій частці жінок-керівників серед усіх країн ЄС.
Таблиця: Країни ЄС з найбільш гендерно рівними робочими місцями
Олле Петтерссон, фінансовий експерт та генеральний директор Finansvalp, прокоментувала дослідження: “За останні 20 років кількість жінок, які обіймають посади в національних урядах та парламентах країн ЄС, зросла більш ніж на 50%, а частка жінок у складі правління найбільших компаній, акції яких котируються на біржі, збільшилася на 312%.
“Якщо тенденція до збільшення представництва жінок на керівних посадах в ЄС продовжиться, ми сподіваємося, що розрив в оплаті праці жінок і чоловіків зменшиться, що зробить багато країн більш сприятливими для роботи жінок”.
З повною таблицею результатів можна ознайомитися тут.
Джерела: Євростат
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-червні 2023 року реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 55% своєї металургійної та гірничорудної продукції.
Згідно з презентацією компанії на 15-й корпоративній конференції J.P.Morgan Global Emerging Markets, за цей період “Метінвест” реалізував в Україні 35% своєї металопродукції, у країнах MENA – 2%, у СНД – 1%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $2,423 млрд.
Крім того, група за цей період реалізувала в Україні 28% своєї залізорудної продукції, в країнах Азії – 10%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $1,131 млрд.
При цьому в першому півріччі-2022 “Метінвест” реалізував у ЄС 48% металопродукції (у другому півріччі-2022 – 50%), в Україні – 28% (35%), у країнах MENA – 13% (4%), у СНД – 6% (1%), в інших регіонах – 5% (10%) на загальну суму $3,603 млрд ($2,113 млрд).
Крім того, частка продажів компанії за залізорудною продукцією в першому півріччі-2022 в ЄС становила 45% (у другому півріччі-2022 – 60%), в Україні – 20% (27%), у країнах Азії – 19% (2%), в інших регіонах – 15% (11%) на загальну суму $1,669 млрд ($903 млн).
У презентації констатується, що продажі металопродукції в першому півріччі-2023 знизилися на 33% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, головним чином, через скорочення обсягів виробництва на українських метпідприємствах чавуну і плоского прокату на 54% і 56% відповідно на тлі відсутності продажів слябів, а також через зниження середніх цін реалізації. Частково це було компенсовано збільшенням поставок своєї заготовки (зростання на 3%) і довгого прокату (зростання на 14%), а також коксу (зростання на 10%), з нарощуванням обсягів перепродажів.
Позитивна піврічна динаміка за перше півріччя-2023 порівняно з другим півріччям-2022 (зростання на 15%) зумовлена вищими обсягами продажів усієї продукції, а саме готової продукції (до 22%), напівфабрикатів (зростання на 7%) і коксу (зростання на 18%).
Разом з тим, логістичні проблеми продовжували формувати географію продажів.
Продажі залізорудної продукції за перше півріччя-2023 порівняно з першим півріччям-2022 знизилися на 32%, здебільшого на тлі падіння цін на залізну руду на 44% і скорочення поставок через блокаду українських чорноморських портів, а також зниження внутрішньогрупового споживання та падіння місцевого попиту. Також на результати вплинула негативна динаміка цін на ЗРС із вмістом заліза 62%. Частково це було компенсовано збільшенням обсягів продажів окатишів і концентрату коксівного вугілля – на 43% і 42% відповідно. У результаті відбулися суттєві зміни регіональних часток за виручкою.
Водночас порівняно з другим півріччям-2022 спостерігалася позитивна динаміка (зростання на 25%), передусім через збільшення обсягів продажів усієї продукції, а саме окатишів (зростання в 2,1 раза), залізорудного концентрату (зростання на 56%) і концентрату коксівного вугілля (зростання на 13%).
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Франція вже влітку передасть Збройним силам України 100 безпілотників, замовлених у виробника дронів Delair, повідомив міністр оборони країни Себастьян Лекорню.
“У рамках інноваційної програми Франція замовила у компанії Delair 100 безпілотних літальних апаратів, які прибудуть в Україну цього літа. Загалом у нашої оборонної промисловості буде закуплено 2000 дистанційно керованих апаратів. Для потреб нашої армії та України”- написав міністр у соцмережі X у четвер, 29 лютого.
ПАТ “Укрнафта” перерахувало до державного бюджету 3,9 млрд грн дивідендів в якості авансового платежу за підсумками господарської діяльності у 2023 році, повідомив директор компанії Сергій Корецький.
“Це перша частина. Всього буде сплачено більше 8 млрд грн відповідно до графіка. Це вдвічі більше, ніж сумарно за 10 попередніх років”, – написав він на своїй сторінці у Фейсбуці.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів розпорядженням №163-р від 27 лютого 2024 року зобов’язав НАК “Нафтогаз України”, “Укрзалізницю”, ПрАТ “Укргідроенерго”, АТ “Українські енергетичні машини”, ПрАТ “Нижньодністровська ГЕС” та АТ “Українська оборонна промисловість” до березня перерахувати до держбюджету авансом не менше 50% річних дивідендів на державну частку за 2023 рік.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС із 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передання державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Фонд державного майна (ФДМ) України оголосив про проведення 21 березня приватизаційного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” (МТП) за стартовою ціною 183,9 млн грн, повідомила прес-служба відомства.
Минулого року Фонд кілька разів намагався продати цей об’єкт: спочатку він виставив його 3 березня за 187,57 млн грн, потім знизив стартову ціну до 93,78 млн грн, аукціон виграло ТОВ “Укрдонінвест” бізнесмена Віталія Кропачова, однак воно потім відмовилося від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу, а подальші спроби продажу його у червні зі зниженням ціни до 92,46 млн не увінчалися успіхом через відсутність заявок.
Білгород-Дністровський МТП – міжнародний універсальний транспортний вузол, що спеціалізується на перевантаженні лісових, сипучих, будівельних і зернових вантажів, а також залізорудних окатишів і металопродукції. Перевалка здійснюється як сухопутними видами транспорту на морські судна, так і в зворотному напрямку.
Згідно з повідомленням, актив розташований на території площею 64,4 га. Він складається з 59 га основної виробничої території порту Білгород-Дністровського і 5,4 га території портового пункту Бугаз, розташованого в селищі Затока. Загальна площа будівель становить 31,3 тис. кв.м.
Захід суден здійснюється підхідним каналом морської частини Дністровсько-Царгородського гирла протяжністю 1,5 км і Дністровсько-Лиманської частини – 14,5 км. Глибина підхідного каналу становить 3,0 м (паспортна 3,5- 4,5 м).
Порт має свої залізничні колії, а також інженерні мережі: водопровід, теплотрасу, кабельні лінії 0,4 кВт і високовольтні лінії потужністю 10 кВт.
Згідно з повідомленням ФДМ, за умовами аукціону покупець має погасити заборгованість із заробітної плати та перед бюджетом. Станом на 30 вересня 2023 р. цей сукупний борг становив 105,5 млн грн. А також сплатити ПДВ у розмірі 20% фінальної вартості об’єкта.
За умови успішних торгів на аукціоні Білгород-Дністровський МТП стане другим великим об’єктом портової інфраструктури, проданим на майданчику Prozorro з початку повномасштабного російського вторгнення.
Як повідомлялося, ФДМ продав за 200 млн грн цілісний майновий комплекс Усть-Дунайського порту на електронному майданчику Prozorro. Під час торгів його ціна зросла втричі. Переможцем стало ТОВ “Еліксир Україна”.
Страхова компанія “Універсальна” (Київ) у 2023 році зібрала 2,005 млрд грн страхових премій, що на 42,9% більше, ніж за 2022 рік.
Як повідомляється на сайті компанії, торік компанія збільшила збір платежів за договорами КАСКО на 29,2% – до 648,212 млн грн, за ДМС – утричі, до 579,294 млн грн, зі страхування майна – на 43,9%, до 104,150 млн грн, особистого страхування – на 65%, до 238 млн грн, іншого страхування – у 2,9 раза, до 133,131 млн грн.
Компанія скоротила збір платежів з ОСЦПВ – до 147,844 млн грн (-0,7%), з агрострахування – до 502 тис. грн (падіння у 28,4 раза), з авіастрахування – до 119,051 млн грн (-43,8%), з туристичного страхування – 34,873 млн грн (-10,7%).
СК “Універсальна” має міжнародний склад акціонерів, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку володіє 30% акцій і Fairfax Financial Holdings Limited – 70% акцій.
Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.
