Питання перезавантаження влади в Україні залежить від дефіциту фінансів, сказав у неділю на прес-конференції в Києві президент України Володимир Зеленський.
“У нас є розмова з прем’єр-міністром. І вона базується виключно на дефіциті грошей. Якщо відповідний дефіцит продовжуватиметься, ми робитимемо все, щоб інфраструктура, і це не тільки про Кабмін ідеться, щоб інфраструктура управління нашої держави зменшилася”, – сказав він.
“Зменшення кількості міністерств, зменшення кількості міністрів, скоординоване управління. Тому тут у нас абсолютно відкритий діалог, і ми до цього готові. Я думаю, що показником буде розуміння, що в нас буде навесні. Трохи пізніше, місяць-два, будемо все розуміти”, – сказав Зеленський.
FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей – Financial Action Task Force) на пленарному засіданні 21-23 лютого в Парижі знову проігнорувала заклик України занести Росію до списку високоризикованих юрисдикцій – так званого “чорного” списку.
У FATF лише нагадали про свою заяву із засудженням дій Росії річної давності й додали, що “члени зі стурбованістю відзначають потенційні ризики для міжнародної фінансової системи, включно зі зростаючими фінансовими зв’язками Росії з країнами, на які поширюються контрзаходи FATF, ризиками фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також шкідливою кібердіяльністю та атаками програм-здирників”.
Організація констатувала, що, з огляду на серйозність цих ризиків, багато членів FATF вживають проактивних заходів для захисту себе і світової фінансової системи, і знову закликала всі юрисдикції продовжувати зберігати пильність у зв’язку з вищезазначеними ризиками.
“Як і після початку агресивної війни з боку РФ, члени FATF продовжуватимуть стежити за ситуацією та ризиками для світової фінансової системи. Будучи призупиненим членом FATF, РФ, як і раніше, несе відповідальність за виконання своїх зобов’язань щодо впровадження стандартів FATF”, – йдеться в оновленій заяві.
Міністерство фінансів України, зі свого боку, привітало такі розширені коментарі, але наголосило, що вони не в змозі всебічно розв’язати проблему триваючого та навмисного ігнорування Кремлем стандартів і принципів FATF відтоді, як рік тому її членство було призупинено.
“Міністерство розуміє політичні проблеми, пов’язані з досягненням консенсусу щодо подальших заходів, однак факти свідчать, що необхідно зробити більше для протидії загрозам, які Росія представляє для цілісності світової фінансової системи”, – йдеться в заяві Мінфіну в п’ятницю.
Українське міністерство нагадало, що торік Росія збільшила торгівлю зброєю з державами, занесеними до “чорного” списку ФАТФ, – Іраном і Північною Кореєю, а з грудня продовжують з’являтися докази того, що Росія закуповує північнокорейські ракети для використання на полі бою проти України, порушуючи санкції ООН.
На думку Києва, на наступному пленарному засіданні FATF має ухвалити більш жорсткі обмежувальні заходи для пом’якшення цих серйозних загроз. Мінфін України також закликав окремі країни не чекати на рішення FATF, а заносити Росію до своїх національних списків юрисдикцій із високим рівнем ризику, що потребуватиме ретельнішого вивчення всіх транзакцій, пов’язаних із Росією, та до інших обмежувальних заходів.
“FATF – організація, якій доручено забезпечувати безпеку глобальної фінансової системи – повинна виконати свій мандат. Відсутність більш жорстких обмежувальних заходів небезпечно грає на руку Кремлю, даючи йому і, можливо, іншим зловмисним суб’єктам зелене світло для продовження поступового руйнування заснованої на правилах міжнародної структури”, – прокоментував рішення пленарного засідання міністр фінансів Сергій Марченко.
У комюніке FATF зазначено, що в пленарному засіданні під головуванням Т. Раджі Кумара з Сінгапуру взяли участь делегати з понад 200 юрисдикцій. Серед ключових результатів – нове керівництво з реалізації Рекомендації 25 про бенефіціарне право та прозорість юридичних утворень, засноване на оцінці ризиків.
Пленарне засідання також погодилося опублікувати для громадського обговорення низку варіантів потенційних змін Рекомендації 16 та її Пояснювальної записки щодо електронних переказів. Пропоновані зміни спрямовані на адаптацію стандартів FATF до змін у бізнес-моделях платіжних систем і стандартах обміну повідомленнями, а також на те, щоб вони залишалися технологічно нейтральними.
До переліку юрисдикцій, що перебувають під посиленим контролем, які працюють із FATF над усуненням стратегічних недоліків у своїх режимах протидії відмиванню грошей, організація додала Кенію і Намібію, виключивши з нього Барбадос, Гібралтар, Уганду та ОАЕ у зв’язку зі значним прогресом.
Пленарне засідання погодило призначення з липня 2024 року на дворічний термін нового президента FATF: ним стане віцепрезидентка FATF з 1 липня 2020 року по 30 червня 2023 року Еліза де Анда Мадрасо з Мексики.
Експерти з морського страхування закликають до тіснішої співпраці з судновласниками для розробки стратегій декарбонізації, повідомляє сайт Reinsurance News.
В офіційному документі, співавтором якого є андеррайтингова фірма Atrium and Bayes Business School (раніше Cass), Сіті, Лондонський університет, наголошено на вирішальній ролі, яку страховики можуть зіграти в сприянні переходу до екологічніших практик у судноплавній галузі, наголошується в повідомленні.
Відзначаючи актуальність цього питання, в документі наголошується, що хоча на частку судноплавного сектору наразі припадає близько 3% глобальних викидів парникових газів (ПГ), у найближчому майбутньому ця цифра може злетіти до 13%.
Цей прогноз пояснюється відносно повільним прогресом у скороченні викидів у морській галузі порівняно з іншими секторами.
Міжнародна морська організація (ІМО) реалізувала дві ключові ініціативи: Індекс ефективної енергоефективності наявних суден (EEXI) та Індикатор інтенсивності викидів вуглекислого газу (CII), спрямовані на моніторинг та оцінку впливу морських операцій на навколишнє середовище.
У документі викладено кілька стратегій страховиків зі сприяння декарбонізації, включно з включенням вимог відповідності до страхових полісів, коригуванням ставок премій на основі даних про дотримання вимог і тісною співпрацею з клієнтами для вивчення інноваційних рішень.
Однак автори попереджають, що страховики повинні знайти тонкий баланс між заохоченням декарбонізації та збереженням конкурентоспроможності на ринку.
З огляду на те, що глобальні премії сектору морського страхування 2022 року сягнуть S35,8 млрд, у документі наголошується на важливості колективних дій зацікавлених сторін для досягнення цілей сталого розвитку за збереження ринкової конкурентоспроможності.
Дослідження наголошує на необхідності узгоджених зусиль усіх зацікавлених сторін, що беруть участь у морській галузі, для успішного подолання складнощів декарбонізації.
Здоров’я і психічний стан співробітників, а також залучення і збереження топ-кадрів у рейтингу викликів для бізнесу за півроку піднялися відповідно з третього на друге і з шостого на четверте місце в переліку ключових викликів, які стоять перед компаніями, свідчать дані опитування своїх членів Американською торговельною палатою (AmCham) в Україні.
Згідно з ними, на проблему здоров’я і психологічного стану вказало 70% респондентів проти 65% півроку тому, топ-кадрів відповідно 56% проти 43%.
Ключовим викликом, як і раніше, залишається безпека і захист співробітників, проте її “рейтинг” знизився з 91% до 85%, тоді як ракетних атак Росії на критичну інфраструктуру і бізнес-активи – з 66% до 61%, що перевело цю проблему на третє місце.
На п’яте з четвертого опустився і виклик економічної та споживчої рецесії, однак на нього вказало 54% респондентів проти 45% півроку тому.
Якщо на початку осені п’ятірку очікуваних проблем замикав доступ до електроенергії, водо- і теплопостачання, мобільного зв’язку з показником 44%, то тепер його навіть немає серед 11 перших позицій.
Водночас логістичні та транспортні проблеми стали турбувати 43% респондентів замість 30% півроку тому, регуляторні виклики – 39% замість 23%, тиск на бізнес з боку держорганів – 28% замість 23%.
У переліку першочергових кроків, які бізнес хотів би бачити від влади, першу трійку сформували проведення реальної та ефективної судової реформи (22%), забезпечення чіткої та прозорої процедури бронювання (22%) та посилення національної безпеки і оборони та розмінування території України (21%).
Рідше представники компаній обирали забезпечення передбачуваності та стабільності податкового законодавства (14%), забезпечення захисту ланцюгів постачання шляхом розв’язання ситуації з логістикою на кордонах і морськими перевезеннями (7%), пом’якшення валютних обмежень щодо репатріації дивідендів та/або виплати відсотків за зовнішніми кредитами (6%), а також розширення страхового покриття політичних ризиків (3%).
Згідно з результатами опитування, у 86% компаній бізнес повністю функціонує, 12% опитаних компаній продовжують працювати частково, ще 2% не функціонують зовсім, тоді як півроку тому повністю функціонувало 84%.
У 58% усіх респондентів не було пошкоджень майна за два роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у 7% активи опинилися в окупації, у 30% заводи/фабрики/потужностей/складів/офісів їхніх компаній було пошкоджено: 75% з них мають незначні пошкодження, 25% – непоправні пошкодження.
Згідно з даними опитуваннями, співробітників у Збройних Силах України мають 84% компаній-членів AmCham в Україні. У 31% компаній серед співробітників були поранені, у 29% – загиблі внаслідок війни, ще у 2% – зниклі безвісти.
“Незважаючи на труднощі, натхненна відважними захисниками бізнес-спільнота продовжує працювати та вірити в Україну, підтримуючи економіку, сплачуючи податки та створюючи робочі місця для українців. 86% компаній-членів повністю функціонують після двох років повномасштабної війни в Росії. Безпека та судова реформа є найвищими пріоритетами для бізнесу”, – прокоментував результати дослідження президент AmCham Андрій Гундер.
В опитуванні, проведеному з 12 по 22 лютого 2024 року, взяли участь 125 керівників і топ-менеджерів компаній-членів палати.
Окупована росіянами Запорізька АЕС залишається на одній лінії живлення відтоді, як резервна ПЛ 330 кВ була пошкоджена та відключена через їхні обстріли 20 лютого, повідомило Міністерство енергетики.
“На жаль, через складну безпекову ситуацію та відсутність стабільного допуску від військових для енергетиків лінія залишається знеструмленою. Відповідно, як і всі попередні дні, Запорізька АЕС залишається на одній лінії живлення. Однак енергетики роблять усе можливе для її відновлення”, – йдеться в повідомленні міністерства в Телеграм-каналі в неділю.
Як повідомлялося, у суботу ввечері НЕК “Укренерго” повідомила, що її енергетикам вдалося відремонтувати та ввести в роботу ПЛ 330 кВ, яка є резервною для ЗАЕС.
У неділю вранці НЕК надала уточнену інформацію, в якій зазначила, що вчора ремонтні бригади увімкнули нещодавно пошкоджену російськими обстрілами лінію 330 кВ, що посилило стабільність енергопостачання Дніпропетровської області, але все ще продовжують працювати над відновленням енергетичної інфраструктури, від якої залежить надійність електропостачання ЗАЕС.
ЗАЕС має зв’язок з енергосистемою України лише через одну лінію – ПЛ-750кВ “Дніпровська”. Другу працюючу лінію (резервну) – ПЛ-330 кВ “Феросплавна-1” – було відключено вдень 20 лютого після обстрілів РФ.
Польські фермери продовжують блокувати рух вантажних транспортних засобів на напрямках пунктів пропуску “Ягодин”, “Устилуг”, “Угринів”, “Рава-Руська”, “Шегині” та “Краківець”, загалом у чергах перебуває майже 2 400 вантажівок, повідомляє речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко.
“Блокування руху загалом триває польськими фермерами на шести напрямках. Це напрямки пунктів пропуску “Ягодин”, “Устилуг”, “Угринів”, “Рава-Руська”, “Шегині” та “Краковець”. Якщо говорити про черги, які через це утворилися на території Польщі – на всіх цих напрямках сумарно станом на ранок сьогодні, це десь майже 2 400 вантажівок, найбільше на пунктах пропуску “Краковець”, “Рава-Руська” і “Ягодин”, – сказав Демченко в ефірі національного телемарафону в неділю.
За його словами, найнижчими показниками залишаються перетини кордону вантажівкам. За минулу добу в п/п “Шегині” кордон перетнули близько 90 вантажівок в обох напрямках, у пункті пропуску “Ягодин” кордон перетнули 50 вантажних транспортних засобів до України, проте польські фермери продовжують повністю блокувати рух вантажівок, що прямують з України до Польщі.
Блокування руху легкових автомобілів та автобусів немає.
