Німеччина надасть Україні військову допомогу у 2024 році на суму EUR7,1 млрд, із них готується пакет допомоги на EUR1,1 млрд, повідомив федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц на пресконференції в Берліні в п’ятницю.
“Загалом Німеччина на військову допомогу виділила або взяла зобов’язання виділити EUR28 млрд”, – додав він.
Сьогодні, зазначив Шольц, “ми готуємо новий рівень – це EUR1,1 млрд. Це 36 броньованих гаубиць і колісних гаубиць із промислових запасів, 120 тис. шт. амуніції, а також дві системи Skynex і ракети для IRIS-T”, – сказав Шольц.
За його словами, підписана Угода про співпрацю у військовій сфері встановлює, що Німеччина буде і далі підтримувати незалежну Україну, яка обороняється проти російської агресії.
Німеччина, сказав Шольц, “підтримуватиме українських партнерів у розбудові сучасних обороноздатних збройних сил для того, щоб запобігти будь-якій майбутній агресії Росії”. За його словами, “сьогоднішня домовленість охоплює також допомогу в цивільній сфері, наприклад у розмінуванні, забезпеченні енергетичної інфраструктури в Україні та відновленні”.
Своєю чергою, зазначив Шольц, Україна бере на себе відповідальність за продовження реформ, що ведуть до вступу країни в ЄС. “Я маю чітко заявити: звісно, ми всі хочемо, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася. Але, на жаль, бачимо, що Росія не готова до тривалого і справедливого миру”, – заявив канцлер.
Він також звернувся до американського Конгресу з проханням про “ухвалення тих рішень, які зараз потрібні Україні, щоб забезпечити фінансову та військову підтримку”.
Як повідомляється на сайті Міністерства оборони Німеччини, у п’ятницю федеральний уряд підготував черговий пакет військової підтримки України на EUR1,13 млрд.
Він включає 18 самохідних гаубиць Panzerhaubitzen-2000 (буде поставлено у 2026-2027 рр., включно з навчанням, запасними частинами і боєприпасами, на додачу до вже запланованих 14), 18 колісних гаубиць RCH 155 (будуть поставлені в 2025-2027 рр. на додачу до запланованих 18), 120 тис. пострілів артилерійських боєприпасів калібру 122 мм (будуть поставлені в 2024 році), другий зенітно-ракетний комплекс SkyNex (буде поставлений у 2025 році), ще 100 ракет IRIS-T SLS (на додачу до раніше запланованих).
“Наша Угода про безпеку з Україною є історичною. Вперше у своїй історії Федеративна Республіка виступає в ролі держави-гаранта. Сьогоднішнє підписання є явною ознакою того, що Німеччина виконує свої збільшені зобов’язання в галузі політики безпеки в Європі. Наш “мюнхенський пакет” вартістю понад EUR1 млрд підтверджує нашу постійну військову підтримку України і показує, що ми виконуємо свою обіцянку постійно підтримувати наших українських партнерів у їхній боротьбі проти російської агресії”, – зазначив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Україна в січні поточного року наростила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 142,176 тис. тонн зі 135,073 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 3,1% – до $50,004 млн із 48,513 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (92,26% поставок у грошовому виразі), Польщі (3,88%) і Франції (2,52%).
У першому місяці року Україна не імпортувала чавун, як і в січні-2023.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному виразі на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому виразі скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно в Польщу (51,91% постачань у грошовому виразі), Іспанію (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
2022 року Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як 2021 року – 185 тонн чавуну на $226 тис. Експорт здійснювали переважно у США (38,47% постачань у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Страхування військових ризиків у будівельній сфері гальмує непрозорість фінансових моделей, повідомила співзасновниця Інституту медіації партнерства Вікторія Берещак у коментарі “Інтерфакс-Україна”.
Вона зазначила, що страхування військових ризиків у будівельній сфері, набагато складніше, ніж, в агробізнесі, або великій промисловості та в енергетиці. Насамперед, через пошук тих фінансових інститутів, які готові надати гарантії та застрахувати майно девелоперів.
“У житловій нерухомості цей інструмент практично не використовується, зокрема, через непрості стосунки ринку і потенційних страхувальників: вони в мирний час не могли співпрацювати через юридичні питання і непрозорість певних процесів, зокрема, формування фінансового капіталу компаній, а у війну і поготів”, – підкреслила Берещак.
Водночас експерт зазначила, що потенційно страхування житлових проєктів, що будуються, не сильно вплине на собівартість.
“За оцінками, це приблизно 2-4% залежно від регіону (захищеність міста ППО, щільність і кількість атак, потенційні та супутні ризики з війною) і обсягів проекту”, – пояснила Берещак.
Для сегмента комерційної нерухомості страхування є важливим і потрібним інструментом, перш за все, для логістичних центрів.
Найчастіше розглядають при страхуванні такі військові ризики:
вибух або пряме попадання боєприпасів в об’єкт, що містить вибухові речовини;
падіння на застраховане майно повітряних суден військових типів та/або дистанційно пілотованих об’єктів або їхніх частин;
військові дії на території, де розташований об’єкт/відбувається будівництво.
“Потенційно (для комерційних проєктів) ідеться насамперед про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, Світовим банком та експортно-кредитними агентствами інших держав. Нагадаю також, що в нас є закон 3497-IX (законопроєкт №9015), який суттєво розширив повноваження Експертно-кредитного агентства страхувати від військових ризиків інвестиції українських та іноземних компаній в Україні”, – повідомила Берещак.
За 2023 рік за кордоном сталося 15,122 тис. дорожньо-транспортних пригод за участю українських водіїв, повідомило Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Водночас зазначають, що 31%, або 15,122 тис. ДТП сталися в Польщі, 19%, або 2,033 тис. ДТП – у Німеччині, 7%, або 753 – у Чехії, 4%, або 463, – в Італії.
Як повідомлялося, 2023 року було укладено 1,625 млн договорів “Зелена картка”, що на 0,7% менше, ніж 2022 року. Сума зібраних платежів склала 5,207 млрд грн (+27,3%).
Водночас сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася в 2,4 раза – до EUR46,7 млн, тоді як кількість оплачених вимог – на 96,6%, до EUR15,122 тис.
Президент України Володимир Зеленський планує найближчим часом зустрітися з президентом США Джо Байденом в онлайн-режимі. Про це глава держави сказав журналістам телеканалу Інтер на полях Мюнхенської конференції в суботу, 17 лютого.
“Ми будемо на контакті постійному з Байденом, домовилися про це. Деякі деталі не буду говорити, але думаю, що в рамках зустрічі G7, найближчим часом ми зустрінемося онлайн”, – сказав президент.
Він зазначив, що перебуває на постійному контакті зі США на різних рівнях, із Білим домом, із конгресменами.
Також Зеленський наголосив, що під час телефонної розмови з американським президентом, 17 лютого, той запевнив, що підтримуватиме Україну, і зробить усе, щоб був позитивний результат.
“Я впевнений, що США залишаться нашим стратегічним партнером”, – сказав глава держави.
ТОВ “Мар’янський кар’єр” із групи Concorde Capital бізнесмена Ігоря Мазепи отримало право викупу спецдозволу на використання Мар’янського вапнякового кар’єру (Дніпропетровська обл.) після втрати такого права компанією-переможцем конкурсу за рішенням Держслужби геології та надр України.
Як повідомив портал Nadra.info, ТОВ “Форсаж” було позбавлене права отримання спецдозволу, оскільки не уклало договір купівлі-продажу за підсумками конкурсу, на якому запропонувало 151,2 млн грн. Відповідне рішення було закріплено наказом голови Держгеонадр від 15 лютого.
Таким чином, право викупу спецдозволу перейшло до ТОВ “Мар’янський кар’єр”, яке запропонувало на конкурсі 52,2 млн грн.
За даними Держгеонадр, запаси Мар’янського родовища становлять близько 132 млн тонн вапняків.
За даними Opendatabot, власниками ТОВ “Мар’янський кар’єр” виступають ПрАТ “Кривий Ріг Цемент” (90,1%) і Наталя Куркова (9,9%), кінцевими бенефіціарами значаться Ігор Мазепа та Віталій Антонов.
