Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у січні-квітні 2025 року скоротив загальний дохід до EUR125 млн, що на 25% менше аналогічного періоду минулого року, через зменшення цін реалізації на низку продукції та обсягів продажів, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“EBITDA склала EUR27 млн проти EUR29 млн у першому кварталі 2024 року, а рентабельність за цим показником зросла на 4 в.п. до 21%. Експорт продукції, на суму EUR73 млн, забезпечив 59% загального доходу проти 69% у першому кварталі 2024 року”, – йдеться у звіті компанії.
Водночас виручка сегменту рослинництва зменшилася на 49% р/р — до EUR37 млн через зменшення обсягів продажів. Експорт забезпечив 71% виручки сегменту (-20 в.п. р/р).
При цьому у середині травня підприємства “Астарти” успішно завершили весняну посівну кампанію. Фінальна структура посівів у 2025 році має такий вигляд: цукрові буряки – 34 тис. га (−12% р/р), соя – 56 тис. га (−21% р/р), озима пшениця – 46 тис. га (−5% р/р), соняшник – 29 тис. га (+57% р/р), ріпак – 11 тис. га (−8% р/р), кукурудза – 14 тис. га (майже утричі більше р/р), органічні культури – 2 тис. га (без змін р/р).
Виручка цукрового сегменту “Астарти” зменшилася на 5% р/р і склала EUR41 млн, що зумовлено зниженням цін на цукор на 12% р/р і дещо нижчими обсягами продажу побічної продукції. Частково це було компенсовано зростанням обсягів продажу цукру на 11% р/р. Експорт цукру забезпечив 47% виручки сегменту (–4 в.п. р/р).
У натуральному вираженні експорт цукру компанії становив 46% загального обсягу продажу цукру, або 36 тис. тонн (+9% р/р). Майже половину цього обсягу було експортовано морськими шляхами. Основними напрямками експорту були Лівія, Ізраїль і ОАЕ, розповіли в агрохолдингу.
Переробка сої в “Астарті” залишилася на рівні минулого року — EUR29 млн. Частка експорту склала 92% порівняно з 88% у першому кварталі 2024 року. Обсяг переробки сої становив 63 тис. тонн (+3% р/р).
Тваринництво агрохолдингу в січні-квітні 2025 року змогло наростити виручку на 26% р/р до EUR17 млн, що пояснюється підвищенням цін реалізації. Обсяг продажу молока становив 31 тис. тонн (+1% р/р). Вся продукція була реалізована на внутрішньому ринку. Середня чисельність поголів’я — 29 тис. голів (+6% р/р). Загальний обсяг виробництва молока на рівні 32 тис. тонн (+1% р/р).
“Астарта” в січні-квітня поточного року продовжила розвивати екосистему відповідального партнерства, зокрема проєкт Common Help Ukraine, заснований спільно з благодійним фондом “Повір у себе”. Загальна оцінка благодійної та гуманітарної допомоги з моменту запуску проєкту, за інформацією агрохолдингу, перевищила EUR35,3 млн.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Пасажиропотік через український кордон з 17 по 23 травня з наближенням літа зріс на 1,6% – до 499 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд збільшився на 0,8% – з 252 тис. до 254 тис., тоді як на в’їзд – на 2,5%, з 239 тис. до 245 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла з 123 тис. до 125 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами трохи зменшився – з 526 до 517.
Як вказує Держприкордонслужба, у цю неділю станом на 15:00 на кордоні із Польщею черги були на пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” – 25 авто, “Краківець” та “Шегині” – по 10. Щодо інших ділянок кордону, то на кордоні з Угорщиною в ПП “Тиса” стояло 10 машин, а на кордон із Словаччиною в ПП “Ужгород” 5, тоді як в інших пунктах пропуска черги були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року майже дорівнюють минулорічним: тоді за подібні сім днів з України виїхало 254 тис. та в’їхало 239 тис. людей, але потік машин був менший – 115 тис.
В той же час минулого року з останнього тижня травня розпочалося літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало шість тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 30 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, лідер експорту зернових з України та світовий лідер у виробництві та експорті соняшникової олії, отримав першу в Україні товарну аграрну ноту, повідомила пресслужба агрохолдингу на сайті.
Згідно повідомлення, документ зареєстрований у Реєстрі аграрних нот за підтримки ПАТ “Національний депозитарій України” (НДУ) — офіційного адміністратора системи.
Товарна аграрна нота була депонована у Центральному депозитарії цінних паперів, що забезпечує її правовий статус та високу ліквідність. Завдяки цьому, інструмент може використовуватись як надійна застава у фінансових операціях та виступати альтернативою традиційним механізмам агрофінансування, пояснили в агрохолдингу.
“Ми бачимо майбутнє за цифровізацією та стандартизацією процесів. Використання аграрної ноти — це не просто інструмент, а фундамент для прозорої та ефективної взаємодії між учасниками агроринку. Упевнені, що це рішення дозволить нам гнучко й оперативно підтримувати наших партнерів, особливо у сучасних непростих ринкових умовах”, — підкреслив комерційний директор по Україні кернелу Олександр Головін.
Випуск аграрної ноти відбувся за підтримки проєкту IFC “Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу”, який реалізується у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Ініціатива спрямована на розширення доступу агровиробників до фінансування шляхом посилення інструменту аграрних розписок і підготовки аграрних нот як повноцінного класу активів для сек’юритизації.
“Ми щиро віримо, що аграрні ноти стануть одним із ключових інструментів кредитування агросектору, особливо для покриття потреб у робочому капіталі та залучення фінансування з ринків капіталу”, — зазначив керівник проєкту IFC Кирило Мухомедзянов.
“Такий інструмент, як товарна аграрна нота, забезпечує високу юридичну прозорість та дозволяє знижувати вартість фінансування для агровиробників, що особливо цінно для дрібних та середніх аграріїв, які мають обмежений доступ до інвестицій. Відповідно, у перспективі використання нот сприятиме підвищенню довіри інвесторів і банків до сектору та дозволить вільне обертання на ринку, відкриваючи нові джерела капіталу”, – наголосив керівник фінансової служби агробізнесу Kернелу Михайло Голубаха.
В агрохолдингу наголосили, що запуск аграрної ноти є унаочненням стратегічного курсу компанії на диджиталізацію бізнес-процесів.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) оголосив пропозицію про викуп своїх єврооблігацій на $1,11 млн у зв’язку із виплатою компанією першого щомісячного дивіденду акціонеру Telco Investments B.V. у розмірі 46,092 млн грн 14 травня цього року.
Як пояснює компанія у біржовому повідомленні у п’ятницю, згідно до внесених Нацбанком України 21 грудня 2024 року змін, тепер дозволено щомісячно виплачувати за кордон дивіденди у сумі, що не перевищує EUR1 млн на місяць.
Відповідно 24 квітня 2025 року VFU оголосив про виплату дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік та має намір сплатити їх окремими щомісячними виплатами дивідендів. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, що дорівнює EUR1 млн.
Компанія наголосила, що згідно з умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, що дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.
Згідно із оголошеними умовами, облігації викуповуються по курсу 99% від номіналу.
VFU нагадав, що всього облігацій із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних випущено на $300 млн, з них компанія зараз тримає облігації на $0,5 млн.
Заявки на участь у викупі приймаються до 6 червня включно.
Як повідомлялося, VFU у 2024 році збільшив виручку на 13,1% – до 24,44 млрд грн, скоротивши чистий прибуток на 30,1% – до 3,54 млрд грн.
У січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.
“ДТЕК Енерго” у січні-квітні 2025 року спрямував близько 1,6 млрд грн на ремонт і відновлення теплоелектростанцій, які постраждали внаслідок масованих ворожих обстрілів.
Як повідомляється у пресрелізі енергохолдингу, ремонтна кампанія наразі триває без пауз, оскільки масштаби руйнувань залишаються критичними. Рік тому 90% генеруючих потужностей “ДТЕК Енерго” було зруйновано або серйозно пошкоджено атаками. Напередодні минулої зими енергетикам вдалося відновити понад половину з них, але нові удари в листопаді-грудні знову принесли серйозні руйнування.
“Наше головне завдання — не зупинятися. Щодня працюємо над відновленням, щоб забезпечити стабільну роботу енергосистеми влітку, під час пікових навантажень, і впевнено ввійти в наступний опалювальний сезон”, – наголосив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
ДТЕК у 2024 році вклав у відновлення ТЕС 3,6 млрд грн і ще 7,5 млрд грн — у розвиток вітчизняного вуглевидобутку.
РФ за минулий рік здійснила 13 масованих атак на українську енергетику, завдавши серйозного удару в тому числі по теплоелектростанціях “ДТЕК Енерго”. Загалом з початку повномасштабного вторгнення ТЕС компанії були атаковані ворогом 205 разів. Від атак було поранено 56 енергетиків станцій, 4 загинуло.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення Ради національної безпеки і оборони про введення санкцій щодо дев’яти юридичних і трьох фізичних осіб, всіх громадян Російської Федерації, пов’язаних з казино Pin-Up.
Відповідний указ № 344/2025 опублікований на сайті президента.
Згідно з додатком до указу, санкції введені щодо трьох фізичних осіб, громадян Російської Федерації: Дмитра Пуніна, Івана Баннікова та Олександра Матясова.
Санкції також введені щодо дев’яти юридичних осіб, три з яких зареєстровані в Україні: ТОВ «Ukr Game Technology», ТОВ «Tranitadevelopment» і ТОВ «Turbo.Yu».
