За січень-квітень 2025 року імпорт нікелю в Україну скоротився на 40,9% — до $5,01 млн. Експорт становив $374 тис., тоді як у 2024 році за аналогічний період — $217 тис. У квітні імпорт — $1,11 млн, експорт — $13 тис.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує, що дефіцит поточного рахунку України збільшиться цього року до 14,5% ВВП з 7,2% ВВП у 2024 році та 5,3% у 2023 році, що відображає високий імпорт газу і сталі та менші грошові перекази від українських біженців, а також високий оборонний імпорт і експорт товарів, який на 38% нижчий за довоєнний рівень.
За прогнозом, у 2025 році інфляція складе в середньому 12,3%, а потім сповільниться до 6,5% у 2026 році, коли реалізуються ефекти бази і трансмісія монетарної політики набере обертів.
Fitch також погіршило прогноз зростання ВВП України на 2025 рік з 2,9% до 2,5% через виклики, пов’язані з постійною напруженістю на ринку праці, пошкодженнями, спричиненими атаками на газову інфраструктуру, та закриттям «Покровськвугілля» через бойові дії.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings в ніч на суботу за київським часом підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні «обмежений дефолт» (RD).
“Fitch вважає, що Україна все ще перебуває в процесі більш широкої реструктуризації, при цьому її ВВП-варранти стануть дефолтними тільки після дати виплати 31 травня. Довгостроковий РДЕ в іноземній валюті залишатиметься на рівні RD доти, доки Україна не нормалізує свої відносини з переважною більшістю зовнішніх комерційних кредиторів”, – йдеться в публікації на сайті агентства.
Fitch нагадує, що після торішньої реструктуризації непогашених суверенних єврооблігацій і гарантованого державою боргу «Укравтодору», «Укренерго» досягнуто попередньої домовленості про реструктуризацію своїх гарантованих державою єврооблігацій на суму $825 млн (з призупиненням виплат з 9 листопада 2024 року), яка має бути завершена до липня.
Водночас Україна та власники ВВП-варантів (на умовну суму $2,6 млрд) не змогли досягти домовленості про реструктуризацію, а зовнішній комерційний кредит Cargill на $0,7 млрд, виплати за яким призупинені з 3 вересня 2024 року, також досі не реструктуризовано.
Агентство також підтвердило РДЕ в національній валюті на рівні «ССС+», що відображає продовження обслуговування боргу України в національній валюті. Лише невелика частка (1,1% станом на травень 2025 року) належить нерезидентам, тоді як більшість –
Національному банку України та вітчизняним (переважно державним) банкам, а така структура власності обмежує вигоди для країни від реструктуризації боргу в національній валюті, створюючи потенційні фіскальні витрати (включаючи рекапіталізацію банків).
Що стосується українсько-російських переговорів про припинення вогню, то Fitch згадало про першу за три роки двосторонню зустріч у Стамбулі, але зазначило, що вона не привела до жодного прориву.
«Задекларована адміністрацією США мета завершити війну може привести до припинення вогню шляхом переговорів, але укладення мирної угоди малоймовірне через важко узгоджувані позиції обох сторін», – вважає агентство.
Воно додало, що угода про видобуток корисних копалин між США і Україною пом’якшила дипломатичну напруженість, але потенційні економічні вигоди, а також ступінь, до якого вона може пов’язати економічні інтереси США зі стратегічними цілями безпеки України, залишаються вкрай невизначеними.
Що стосується фіскального дефіциту, то Fitch вказало на його скорочення до 17,2% ВВП у 2024 році завдяки високим показникам доходів, незважаючи на економічне уповільнення, і спрогнозувало збільшення дефіциту до 19,3% ВВП у 2025 році.
«Високий тиск на витрати збережеться навіть після закінчення війни, оскільки Україна, ймовірно, збереже значні військові сили», – вважає агентство і нагадує також про потребу у відновленні протягом наступного десятиліття в $524 млрд, що приблизно в 2,8 рази перевищує номінальний ВВП України в 2024 році.
У публікації наголошується, що потреби України у фінансуванні цього року будуть комфортно задоволені, залишаючи додаткові буфери ліквідності на наступний рік: чисте іноземне фінансування досягне $55 млрд порівняно із середнім показником у $25 млрд на рік у 2022-24 роках, головним чином завдяки авансовому надходженню доходів від заморожених російських активів. Водночас невизначеність щодо фінансування на 2026 рік і наступні роки залишається високою. Fitch очікує, що внутрішні запозичення зростуть у 2026 році завдяки відносно стійкому банківському сектору та низькому внутрішньому фінансуванню цього року.
Словаччина готова направити близько 84 млн євро кредитних та грантових коштів на реалізацію проектів відновлення та розвитку об’єктів інфраструктури НЕК «Укренерго». Про це компанія повідомила в п’ятницю з посиланням на директора з інвестицій Олега Павленка.
«Зокрема, йдеться про будівництво нової високовольтної лінії в регіоні, який сильно постраждав від російських обстрілів, будівництво нової підстанції “Укренерго” та реконструкцію вже існуючої», – зазначив він.
За словами Павленка, втілення кожної з зазначених ініціатив для системного оператора дуже важливе, реалізація цих заходів істотно посилить стійкість української енергосистеми.
Керівники «Укренерго» обговорили реалізацію спільних проектів і можливу участь словацького бізнесу у відновленні енергетичного сектора України з представниками уряду Словаччини. Зокрема, йшлося про залучення інфраструктурних інвестицій в рамках європейської програми підтримки України Ukraine Facility.
Реалізація проектів з відновлення української енергетичної інфраструктури за підтримки словацьких партнерів відбуватиметься під адмініструванням Експортно-імпортного банку Словацької Республіки та Словацької організації з розвитку за сприяння уряду країни.
GRANT, UKRENERGO, відновлення інфраструктури, КРЕДИТ, СЛОВАЧЧИНА
Економічний форум «Центральна Азія — Європейський Союз» і форум інвесторів відбудуться в листопаді в Узбекистані. Про це заявив посол Європейського Союзу в Ташкенті Тойво Клаар під час святкування Дня Європи 12 травня.
«На цих форумах буде відкрито нові бізнес-можливості», — зазначив глава дипломатичної місії.
Нагадаємо, що в межах першого саміту «Центральна Азія — Європейський Союз», який відбувся у квітні, ЄС оголосив про інвестиційний пакет для Центральної Азії на суму 12 млрд євро для розвитку чотирьох напрямів: транспортні коридори, критично важлива сировина, зелена енергетика та супутниковий інтернет.
Тойво Клаар також зазначив, що ЄС з нетерпінням очікує на черговий Діалог з прав людини.
Крім того, у Євросоюзі очікують візиту Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Брюсселя цього року для підписання Угоди про розширене партнерство та співробітництво.
«Цей історичний візит відкриє нову главу у відносинах між ЄС і Узбекистаном, які будуть поглиблюватися, диверсифікуватися та модернізуватися в багатьох сферах», — зазначив у своїй промові посол ЄС.
ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ, Європейський союз, УЗБЕКИСТАН, Центральна Азія
Фармацевтична компанія ПАТ НВЦ “Борщагiвський хімфармзавод ” (БХФЗ) змінила склад наглядової ради.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, згідно з рішенням річних загальних зборів 30 квітня акціонери переобрали до складу наглядової ради трьох кінцевих бенефіціарних власників – Миколу Безпалька (володіє 0,028982% в статутному капiталi ), Тетяну Артеменко (володiє 0,038643% в статутному капiталi), Олега Голобородька (володiє 0,038643% в статутному капiталi).
За рішенням зборів до складу наглядової ради також увійшли Людмила Безпалько (володiє 1,410491% в статутному капiталi) та представник акціонера ПрАТ “Фарфірма “ДАРНИЦЯ” , директор з корпоративних, юридичних відносин та комплаєнсу “Дарниці” Сергій Бобилев.
Крім того, рішенням зборів акціонерів припинено повноваження члена наглядової ради Дмитра Гузя.
К повідомлялося, БХФЗ за підсумками 2024 року збільшила чистий прибуток майже на 17% порівняно із 2023 роком – до 273,402 млн грн, у 2023 році чистий прибуток БХФЗ збільшився на 3,38% порівняно з 2022 роком – до 262,863 млн грн.
Станом на перший квартал 2023 року 31,8% акцій БХФЗ належало фармкомпанії ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ). Акціонерами компанії також були “Белдор Груп” (21,26% і “Леник Груп” (20,32%).
Згідно з даними системи Опендатабот, кінцевими бенефіціарами БХФЗ виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова, Тетяна Артеменко, Микола Безпалько та Олег Голобородько.
