Україна у січні–травні 2025 року імпортувала алюміній та вироби з нього на $206,628 млн, що на 20,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. У травні імпорт алюмінієвої продукції склав $40,340 млн.
Експорт алюмінію за той самий період зріс на 31,9% – до $57,761 млн. У травні експортовано продукції на $12,698 млн.
У 2024 році імпорт алюмінію становив $446,006 млн (+21,7% до 2023 року), а експорт – $124,408 млн (+27,4%). У 2023 році Україна завезла алюмінієвої продукції на $366,463 млн, а експортувала – на $97,616 млн.
Українські підприємства у січні–травні 2025 року скоротили імпорт нікелю та виробів із нього на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $7,976 млн. У травні було імпортовано нікелевої продукції на $3,071 млн.
Водночас експорт нікелю з України становив $443 тис., що майже вдвічі перевищує показник п’яти місяців 2024 року ($242 тис.). У травні експорт склав $69 тис.
Для порівняння: у 2024 році імпорт нікелевої продукції до України зріс на 73,7% – до $26,730 млн, тоді як у 2023 році він становив лише $15,391 млн. Експорт у 2024 році був на рівні $602 тис., а у 2023 – $532 тис.
Мережа рибних ресторанів “Чорноморка” анонсувала відкриття закладів у столицях Литви та Угорщини.
“Відкриваємо нові “Чорноморки”. Навіть дві: у Вільнюсі та Будапешті! Тож якщо любиш смажити рибу, нам дуже тебе не вистачає – приєднуйся до команди”, – зазначається в повідомленні мережі у Facebook.
За даними на її сайті, у мережі станом на травень працюють 36 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії, Австрії та Польщі.
Українські підприємства у січні-травні поточного року збільшили споживання металопрокату на 14,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 557,8 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 591,8 тис. тонн, або 37,98% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за 5 міс.-2025 метпідприємства виробили 2,057 млн тонн металопрокату (97,6% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,541 млн тонн, або 61,5%. В січні-травні 2024 року частка експорту становила 65,4% (1,680 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 2,568 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-травні 2025 р. становить 32,23%, що значно нижче за показник січня-травня 2024 р. (46,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-травні-2025 помітно перевищує показник січня-травня 2024р. (46,59% та 40,30% відповідно). Частка сортового прокату також помітно вища за показник січня-травня 2024 р. (20,18% у 2025 р. проти 12,92% у 2024 р.).
Структура імпорту у січні-травні 2025 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (76,83% та 21,24% відповідно); в січні-травні 2024 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 82,09% та 16,12%).
“За 5 місяців 2025р. ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 557,8 тис. тонн металопрокату, з яких 591,8 тис. тонн, або 37,98% припадає на імпорт. В січні-травні 2024 р. ємність внутрішнього ринку була 1 млн 360,8 тис. тонн, з яких 472,8 тис. тонн, або 34,74% імпортовано. Таким чином, у січні-травні 2025 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-травня 2024 р. на 14,48%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 3,24%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за 5 місяців 2025 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,0%), іншої Європи (8,4%) та СНД (6,9%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2025 р. перше місце обіймають інші країни Європи (57,7%), на другому ЄС-27 (23,5% ), на третьому – країни Азії (18,3%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Україна у січні-травні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному вираженні на 20,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 256,628 тис. тонн із 212,768 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, імпорт коксу у грошовому вираженні за цей період збільшився на 7,4% – до $82,920 млн. Його завезли переважно з Польщі (88,31% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (9,84%) та Чехії (1,83%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Україна у січні-травні цьогоріч наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 6,7 раза порівняно з аналогічним періодом торік – до 45,002 тис. тонн з 6,670 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 5,2 раза – до $49,902 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (32,69% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,88%) та Алжиру (20,81%).
Крім того, за 5 місяців 2025 року Україна імпортувала 17,222 тис. тонн цієї продукції – зниження на 64,3% до перших 5 місяців 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 55,7% – до $34,684 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (25,71%), Казахстану (16,73%) і Грузії (9,84%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
