Європейський парламент погодився відкрити офіс у Києві на прохання президента України Володимира Зеленського.
Як повідомляє європейське видання Euractiv, про це йдеться в документі бюро Європарламенту.
Рішення, схвалене в понеділок увечері, покликане полегшити відносини з українським парламентом, зокрема, налагодити його контакти з “відповідними комітетами” Європарламенту, а також полегшити адміністративну роботу.
Бюро є органом Європейського парламенту, відповідальним за ухвалення адміністративних рішень щодо внутрішнього функціонування інституції.
Як повідомляється, Європарламент має офіс зв’язку для кожної країни-члена, який допомагає парламенту налагоджувати з ними зв’язки, наприклад, спілкуючись із зацікавленими сторонами, організовуючи заходи і підтримуючи зв’язки з місцевими ЗМІ.
Group DF, що консолідує активи українського бізнесмена Дмитра Фірташа, зокрема підприємства азотної хімії холдингу Ostchem, уклала меморандум із корейською будівельною компанією Hyundai Engineering Co., Ltd про співпрацю в українських проектах у сфері будівництва та реконструкції хімічних заводів із виробництва добрив.
Згідно з релізом холдингу, текстом якого володіє агентство “Інтерфакс-Україна”, документ передбачає створення спільних інвестиційних проєктів у галузі виробництва добрив як на території України, так і в інших юрисдикціях. Йдеться про будівництво нових і реконструкцію наявних хімічних заводів Group DF. При цьому підкреслюється, що сторони сумлінно співпрацюватимуть і здійснюватимуть усі необхідні зусилля для досягнення спільної мети – відновлення України.
“Group DF формує стратегію з відновлення хімічної промисловості в повоєнній Україні та планує забезпечити відкладений попит з боку аграрної галузі України. За підтримки та у співпраці з Hyundai Engineering Co, ми зробимо свій внесок у відродження економіки України та посилення хімічної промисловості. Група також розглядає всіляку співпрацю з Hyundai Engineering Co у проєктах з відновлення та розширення логістичної інфраструктури”, – сказав CEO Group DF International GmbH Роберт Шетлер-Джонс.
“Компанія готова розглядати варіанти участі в післявоєнному відновленні хімічної промисловості України. Ми щиро віримо в перспективи відновлення інфраструктури, відбудови та будівництва заводів із газопереробки”, – зазначив старший віцепрезидент Hyundai Engineering Co., Ltd Лім Сін Дже (Lim Seung Jae).
Hyundai Engineering Co, Ltd – корейська транснаціональна компанія-підрядник з інжинірингу, закупівлі та будівництва заводів, пов’язаних з переробкою нафти і газу, зокрема заводів з виробництва добрив і хімічних речовин.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Понад 500 міжнародних делегатів цьогоріч об’єднав на своєму майданчику наймасштабніший інвестиційний форум FIT for Ukraine: Annual Meeting.
Мета форуму – залучення приватних інвестицій для відбудови України.
Всі, хто бажають інвестувати в Україну та взяти участь у її відбудові, отримали найактуальніші аналітичні дані щодо інвестиційних стимулів, регуляторних змін, практичних аспектів реалізації проєктів, обговорили найважливіші питання, з якими стикаються інвестори в Україні.
На порядку денному
Захід відбувся у рамках найбільшої виставки з реконструкції України ReBuild Ukraine.
FIT for Ukraine – це серія інвестиційних форумів для бізнесу, зацікавленого у відновленні України. У 2023 році заходи FIT for Ukraine відвідало понад 7 000 людей з 65 країн світу.
Ключові меседжі спікерів
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
На думку директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елли Лібанової. Птухи Елли Лібанової, депопуляція є неминучим сценарієм для України. Абсолютно неминучий дефіцит робочої сили.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це компенсується міграцією.За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це може компенсуватися міграцією.
Відновлення економіки
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України після зниження в першому кварталі 2023 року на 10,5% щодо першого кварталу 2022 року в другому і третьому кварталах перейшов до зростання.
“Водночас Світовий банк прогнозує зростання ВВП України на 3,5% у 2023 році та на 4,0% у 2024 році, що відповідно на 1,5 відсоткових пункти (в.п.) і 0,5 в.п. вище червневих оцінок”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $19,402 млрд із $6,026 млрд. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 19 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн. “, – підкреслив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Згідно з розрахунками під час підготовки проєкту держбюджету прогнозний обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме 8 183 862,1 млн грн і становитиме 104,6% від ВВП. Гарантований державою борг становитиме 476 671,9 млн грн і становитиме 6,1% ВВП”, – повідомив Максим Уракін.
Основне джерело фінансування бюджету України, за словами експерта, як і раніше, пов’язане із зовнішньою допомогою.
“Половина бюджету фінансується за рахунок податків і зборів, тоді як інша частина відбувається завдяки міжнародним грантам і кредитам”, – підкреслив він.
“Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2023 року, за попередніми даними, становили $39 млрд 708,2 млн”, – додав аналітик.
Що стосується інфляції, то вона продовжує демонструвати зниження.
“Споживчі ціни за даними Держстату в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після зниження на 1,4% у серпні та 0,6% у липні. Водночас у вересні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,9%, тож у річному вимірі за підсумками вересня-2023 року вона знизилася до 7,1% із 8,6% за підсумками серпня та 11,3% – за підсумками липня”, – зазначив Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів“, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
Андрій Горохов, Генеральний директор фонду приватних інвестицій umgi
Видобуток корисних копалин та мінералів на територіях українських родовищ завжди був чи не найбільш прибутковим сектором вітчизняної економіки. І навіть зараз, в умовах війни, гірничодобувна галузь України активно розвивається завдяки підтримці бізнесів та громад. Разом з тим стратегія захисту і прогресивного розвитку галузі на законодавчому рівні знаходиться у стадії розроблення. Міжнародні інвестори вже сьогодні демонструють зацікавленість до цього сектору.
umgi інвестує в сектор понад 17 років. Порівнюючи наш практичний досвід розвитку добувних підприємств в 5 країнах світу, я виділив основні переваги створення гірничо-добувного бізнесу в Україні.
Про важливість інформування
Почну з того, що Україна має чималий потенціал у галузі видобування та переробки стратегічних і критичних корисних копалин, однак для успіху нашій державі варто стати помітнішою на світовому ринку. Треба визнати, що найбільші гравці міжнародного ринку орієнтуються у прийнятті рішень на авторитетні аналітичні джерела. Наприклад, одне з них — це щорічне опитування гірничодобувних компаній від канадського аналітичного центру Інституту Фрейзера (Fraser Institute). Результати досліджень демонструють загальний індекс привабливості тієї чи іншої країни, який базується на оцінці мінерального потенціалу та сприйнятті державних або місцевих політик компаніями у видобувному секторі. Але мінус такий, що України в цьому дослідженні немає взагалі. Тобто, ми усвідомлюємо, що одним із першочергових завдань для просування України на світовій арені є поширення інформації про високий потенціал нашої галузі. Міжнародні інвестори мають розуміти, чому їм вигідно вкладати кошти саме в українську гірничодобувну галузь, а не обирати якусь іншу державу.
Загалом, за даними McKinsey&Company, у вищезгаданому щорічному опитуванні відстежуються 15 драйверів видобувної галузі, які умовно можна поділити на 4 пріоритетні групи:
За найбільш оптимальним поєднанням цих драйверів, навіть виокремлено Sweet Spot — так звану групу країн із високим рівнем мінеральних ресурсів та сприятливою для розвитку галузі державною політикою. До країн цієї групи відносять США, Канаду, Чилі, Австралію, Фінляндію та Марокко. І немає ніяких перешкод для того, щоб Україна теж невдовзі опинилася у цьому переліку: об’єктивних переваг у нас більше ніж достатньо.
Тож, чому Україна?
З огляду на те, що кожного року наша компанія досліджує ринки інвестицій у мінерали в усіх куточках світу, можу впевнено стверджувати — Україна має дуже хороші показники за багатьма вищепереліченими параметрами. Перш за все, в нас висока якість видобувного ресурсу. По-друге, велику роль відіграють сприятливі економічні фактори: це і місцезнаходження ресурсу (тобто транспортні витрати, легкість експорту); прогноз цін на цільові мінерали та технології (виклики, пов’язані з видобутком мінералу). Податки — це лише один із показників, і він, можливо, менш важливий з огляду на специфічний характер інвестицій у гірничодобувну галузь, пов’язаний із місцезнаходженням. А, наприклад, відносно невисока вартість землі (одна з найбільших інвестиційних витрат) та робочої сили (одна з найважливіших операційних витрат) мають ключове значення у прийнятті інвестиційних рішень.
Зупинюся детальніше на цих та інших конкурентних перевагах України.
Важливо підкреслити, що майже вся геологічна інформація знаходиться у відкритому цифровізованому доступі. Це означає, що спеціалісти галузі постійно оновлюють деталі досліджень територій, де є родовища корисних копалин та мінералів. Проте, ще залишаються закритими дані з грифом «для службового користування», які стосуються критичних мінералів. Зі свого боку ми підтримуємо відкриття і цієї інформації для усіх інвесторів.
Наступний позитивний момент — на відміну від багатьох інших країн Україна веде облік запасів. Тому під час видобувних процесів доступна інформація про те, скільки матеріалу вже відпрацьовано. Також у нас є картографія власності земельних ділянок та екологічних зон. І це дійсно дуже дієвий інструментарій у подальшій роботі для аналізу інвестиційних проєктів.
З-поміж економічних факторів слід виділити вартість робочої сили, яка в українському майнінгу нижча ніж у країнах Центральної та Східної Європи на 55%-65%. Рівень податків в Україні також відіграє не останню роль у прийнятті інвестиційних рішень. Якщо ми порівняємо вартість енергетичних ресурсів, вони в Україні теж дешевші, ніж у деяких інших сусідніх європейських країнах, і це теж дає перевагу. В першу чергу це пов’язано з акцизами. Вони нижчі за енергоресурси, ніж в інших країнах. Сюди ж додаємо і вартість землі —Україна і тут має високу конкурентну спроможність саме серед країн для міжнародного інвестора. Для прикладу, середня вартість землі в Україні, на якій можна працювати над видобутком корисних копалин, складає близько 3 000 доларів. В той же час у Польщі середня вартість землі сягає 40 000 доларів. Як не парадоксально, в Індії цей показник сягає 60 000 доларів. Звичайно, є окремі випадки, коли деякі власники хочуть отримати набагато більше. Але це нормально, тому що це ринок і кожний власник вправі мати свої очікування.
Одним із критеріїв, за яким оцінюють перспективність добувних проєктів у тій чи іншій країні є доступність землі. І тут Україна теж має безперечну перевагу, адже у нас діє механізм примусового викупу землі для суспільних потреб. Це дозволяє дещо вирівняти запити й індивідуальні очікування власників. У судовому порядку можна отримати справедливу ціну, тому що проводиться нормативне оцінювання. Так звана доступність землі відкриває можливості для видобутку абсолютно всіх мінералів. Тоді як у більшості інших країн перелік таких мінералів обмежений і чітко визначений або ж примусовий викуп земель взагалі заборонений.
Що допоможе Україні увійти до «групи Sweet Spot»?
За даними McKinsey&Company, щоб бути бажаними для інвестицій у видобувну галузь, країни можуть використовувати для залучення геологорозвідувальних компаній різні стимули. З-поміж основних:
– гроші або субсидії (пряме фінансування);
– Foregone revenue: державна непряма допомога, коли держава не виділяє гроші, але й не призначає певні податки;
– сприятливі дозвільні процедури та нагляд, загальнодоступність високоякісних даних.
Ще одне досить цікаве і актуальне питання, яке сьогодні ретельно досліджується через його важливість для інвесторів, це можливість встановлення верховенства права. Свого часу так зробила Аргентина — на законодавчому рівні там закріпили норми, які дозволяють інвестору судитися в інших юрисдикціях із бізнесменами, місцевою владою та навіть із державою.
Звісно, ми розуміємо, що існують чималі ризики, з якими повʼязане користування надрами в Україні, а відтак і інвестиції у майнинг. Вони лежать не лише у фінансовій площині, враховуючи воєнні ризики, а й у геополітичний, регулятивній, кадровій (наявність і рівень експертизи), а також залежать від коливань ринкових цін тощо. Проте, чималий перелік ризиків не означає, що не потрібно вести бізнес. Це лише показує те, з чим нам потрібно попрацювати. Деякі речі можна мінімізувати, з іншими нічого неможливо зробити, а є завдання, які потребують підтримки держави. І зараз наш уряд та Верховна Рада впроваджують багато позитивних змін, які мають полегшити життя надрокористувача.
Тож, як бачимо в цілому, Україна має дуже хороші показники з точки зору інвестиційного клімату за багатьма параметрами. Навіть, коли мова йде про критичні матеріали, інвестор бачить вигідну перспективу і сьогодні. Тому що будь-який розвиток починається із нового запиту. А далі вже з’являється і стратегія разом з візією, і великі вкладення, і велика конкуренція на світовій арені.
Спричинений війною високий рівень стресу може провокувати напади переїдання й ендокринні порушення, вважає лікар-дієтолог, ендокринолог Медичного центру “Лелека” Анастасія Соколова.
“Війна в Україні подовжує й посилює рівень стресу і його негативний вплив на масу тіла. Згідно зі статистичними прогнозами, кількість людей із виявленим тривожно-депресивним розладом і нападами переїдання на цьому тлі, а, отже, і можливим порушеним ендокринним здоров’ям постійно зростає. Точних цифр поки що немає, але рівень стресу досі залишається високим. Тому питання надмірної маси тіла або ожиріння на тлі тривалого стресу є вкрай різноманітною й великою проблемою сучасної України, яку ще не може бути вирішено повною мірою, адже контролю рівня гормонів недостатньо”, – сказала вона.
На думку Соколової, ця проблема потребує комплексного підходу.
“Треба підходити до проблеми комплексно: боротися з першопричиною стану – тривалим відчуттям стресу – з психотерапевтом, підтримувати роботу ендокринних органів – з ендокринологом і виконувати рекомендації щодо налагодження здорового способу життя – з дієтологом”, – зазначила експерт.
Водночас вона зазначила, що стрес – це нормальна і життєва реакція організму на негативний вплив довкілля або внутрішні чинники.
“Еволюційно реакція на стрес була гострою й короткочасною: врятуватися від хижака й швидко добігти до безпечної печери. Нині наше життя сповнене хронічного стресу, до якого наш організм фізіологічно не готовий. На відміну від необхідної корисної дії короткострокового стресу, тривалий і хронічний стрес може призводити до дисфункції гормональної системи, що може впливати на здоров’я і призводити до розвитку різних захворювань, включно з ожирінням. “Стресова реакція”, або “реактивна стресова відповідь”, реалізується саме через підвищення гормонів стресу в надниркових залозах, які й примушують усі системи організму працювати активніше заради порятунку”, – пояснила вона.
Зокрема, адреналін збільшує частоту серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск і збільшує готовність організму до фізичної активності. Це дає змогу швидше реагувати на стресовий стимул. Норадреналін підвищує увагу, покращує концентрацію й готовність до дії, відіграє важливу роль у підготовці до боротьби або втечі під час стресових ситуацій.
Кортизол є головним гормоном, що регулює стрес-відповідь у довгостроковій перспективі, збільшує рівень глюкози в крові, збільшує обмін жиру, готує м’язи до дії та підтримує функцію імунної системи. Водночас підвищений рівень кортизолу в організмі протягом тривалого періоду може мати негативні наслідки для здоров’я, включно зі збільшенням апетиту й надмірною вагою.
“Під час тривалого стресу важливо контролювати стан здоров’я, щоб своєчасно зреагувати й не допустити хронічних станів. Контроль усіх перерахованих вище стресових гормонів недоцільний, оскільки, на жаль, знизити їхній рівень медикаментозно вкрай складно”, – наголосила Соколова.
Вона зазначила, що під час тривалого стресу на тлі тривалого високого рівня кортизолу підвищуватиметься рівень інших гормонів, які вже можуть вплинути на масу тіла, апетит, спричинити хронічні хвороби й патологічні стани, як-от цукровий діабет, стан гіпотиреозу, ожиріння, сидром гіперандрогенії. Тому рівень цих гормонів слід контролювати.
Зокрема, йдеться про гормони щитоподібної залози, які впливають на роботу імунної системи, що своєю чергою може призводити до різних порушень щитоподібної функції, а знижена функція щитоподібної залози сприяє набору ваги. Крім того, слід контролювати рівень статевих гормонів, які можуть підвищувати рівень тестостерону та знижувати рівень естрогенів, що призводить до порушень у репродуктивній системі (в разі тривалого стресу) та збільшення маси тіла. Також слід тримати під контролем показники інсуліну, високі рівні якого протягом тривалого часу можуть погіршувати чутливість клітин до нього, що впливає на рівень цукру, збільшує апетит, порушує харчові звички й може призвести до набору маси тіла.
З іншого боку, як наголосила експертка, доведено, що постійне переживання стресу може призвести до тривожних розладів: загального тривожного розладу (ЗТР), клінічної депресії або панічних атак. А це може стимулювати переїдання, “заїдання” негативних емоцій, бажання поліпшити настрій за допомогою високовуглеводної та багатої на цукор їжі. Процес переїдання може перетворитися на напади переїдання (Binge Eating Disorder, BED), що є психологічним розладом, пов’язаним із надмірним споживанням їжі в короткий період часу, зазвичай без контролю за споживанням, та у відчуття провини після. Водночас рівень гормонів залишається в межах норми.
