Експорт задекларованих на митниці обсягів газу з Азербайджану в січні-серпні 2023 року становив 17 млрд 391 млн 448,11 тис. кубометрів, що на 15,5% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомили агентству “Інтерфакс-Азербайджан” у Державному митному комітеті (ДМК).
На постачання газу у звітний період припало 42,9% від загального обсягу експорту Азербайджану (у січні-серпні 2022 року – 39,3%).
Виручка від експорту задекларованого газу склала $10 млрд 452 млн 178,82 тис. (зростання на 1,3%).
За даними ДМК, у січні-серпні 2023 року найбільший обсяг задекларованого експорту газу припав на Туреччину (41,4%) та Італію (38,3%). До Туреччини поставлено понад 7,2 млрд кубометрів, що на 27,3% більше, ніж роком раніше. В Італію – близько 6,7 млрд кубометрів (зростання на 4,5%).
Раніше Experts club у своєму відео детально проаналізував перспективи розвитку Закавказзя після завершення карабаського конфлікту –
Підписатися на ютуб-канал Experts club можна тут –
Національний банк України (НБУ) 26 жовтня знизить облікову ставку на 2 відсоткові пункти (в.п.) – з 20% до 18% річних, таку думку банкіри висловили на пресконференції Асоціації українських банків (АУБ) у середу.
“Ми очікуємо, що ставка знижуватиметься… Думаємо, що приблизно десь на 2% вона ще може знизитися”, – зазначив заступник голови правління Правекс Банку Семен Бабаєв.
За його словами, це також залежатиме від ситуації на фронті та від підтримки іноземних партнерів.
Бабаєв зазначив, що зниження ставки спричинить зниження привабливості розміщення коштів у депозитні сертифікати Нацбанку, зокрема й “овернайт”.
“…Ми, зі свого боку, вже вчора знизили ставку (за депозитами від 3 місяців і більше – ІФ-У) для наших споживачів на 1 п.п., пропонуємо 13%, але для міжнародних банків це також висока ставка”, – повідомив заступник голови правління Правекс Банку.
Банкір наголосив, що стрімке здешевлення вартості грошей повинне мати під собою підґрунтя. І застеріг, що в разі, якщо банки припинять розміщувати вільні кошти в Нацбанку, це може призвести до зайвої ліквідності системи, що позначиться на курсі.
“Безумовно, якщо в нас з’являться вільні ресурси, і ми як банківська система будемо змушені робити щось із цими ресурсами, тому що ми втратимо можливість кудись їх розміщувати, постане питання, що з ними робити, куди їх подіти: або повертати клієнтам, що спровокує попит на валюту, або надавати якісь кредитні пропозиції”, – сказав він.
Його думку про зниження ставки поділяє голова правління Альтбанку Надія Воробйова, відзначаючи наявність підстав для цього. Серед них вона назвала зниження інфляції до 7,1%, міжнародні резерви $39,7 млрд і їхній прогноз $38,3 млрд на кінець року, а також курс 36,45 грн/$1.
“Я думаю, що 26-го (жовтня – ІФ-У) буде (зниження) десь приблизно на 2%”, – сказала вона.
Воробйова вважає, що Нацбанк діятиме обережно з урахуванням можливого впливу облікової ставки на курс та інфляцію.
“Якщо зробити різке зниження відсоткової ставки… ті гроші, які були залучені банками на 3-6 місяців, стануть невигідними для банків… Відтоку не буде, але банки будуть на цьому втрачати та пропонувати дешевші депозити. Це може призвести до того, що люди хотітимуть купити валюту, тобто з’явиться попит на валюту”, – пояснила голова правління Альтбанку.
За її словами, економіку потрібно відновлювати шляхом активізації кредитування банками крім наявних державних програм, при цьому зробити ставки за позиками доступними для бізнесу – на рівні 14-15%.
Голова правління Ідея Банку Михайло Власенко також очікує зниження облікової ставки на 2 п.п. – до 18%, він підтримав думку колег щодо потреби відновлення кредитування і населення, і малого та середнього бізнесу.
У своєму прогнозі Власенко орієнтувався на раніше анонсовану регулятором інформацію щодо зниження облікової ставки до 16-18% до кінця цього року, що, у свою чергу, залежатиме від макроекономічних показників і курсової стабільності.
“На мій погляд, це ближче до 18%, тому що занадто стрімке зниження облікової ставки, особливо в цей період – листопад-грудень, в умовах також чутливості валютного ринку, значного профіциту гривневої ліквідності, можуть посилити ризики та вплинути на курсову стабільність, на рівень інфляції”, – пояснив він свою думку.
Власенко вважає, що ставки за депозитами знизяться не так істотно.
“Банки будуть змушені переглядати свої бізнес-плани та розробляти плани з активізації кредитування. Вважаю, що час “пересидіти в окопах” минув”, – наголосив голова правління Ідея Банку.
Він також нагадав, що Нацбанк уже анонсував розробку плану, який дасть змогу активізувати кредитування банківської системи, і залучає банки до його розробки.
Голова правління Рада Банку Андрій Грігель, коментуючи слова колег про відновлення кредитування, уточнив, що в банку комерційна ставка сьогодні 21% річних. “Але ми з радістю її знижуватимемо”, – сказав банкір.
Він також приєднався до прогнозу про зниження облікової ставки на найближчому засіданні НБУ на 2 п.п. – до 18%, обґрунтувавши його відсутністю тиску на гривню і ризиків девальвації.
Грігель також вважає, що Нацбанк разом зі ставкою може знову змінити операційний дизайн монетарної політики. “Попереднє рішення було, коли вони змінили розрахунок розміру вкладень у 3-місячні депозитні сертифікати з 70% до 35%, вони так само можуть зараз внести зміни в цю формулу”, – сказав він, додавши, що це більше впливатиме, ніж саме значення облікової ставки.
На думку голови Рада Банку, після зниження на найближчому засіданні Нацбанк потім збереже нову ставку до кінця року. “Знаючи філософію Національного банку, я ніколи не бачив, щоб вони робили різкі рухи наприкінці року. Здебільшого вони випускають масу нормативних документів, щоб банки працювали над цим, але не рішення щодо ставок”, – зазначив Грігель.
Він додав, що фактор воєнних ризиків, які передбачити неможливо, залишається важливим під час ухвалення Нацбанком своїх рішень.
Президент АУБ Андрій Дубас також очікує зниження облікової ставки до 18% наприкінці жовтня без подальшого зниження до кінця року.
Водночас Бабаєв із Правекс Банку припускає подальше зниження ставки ще на 1 п.п. до кінця поточного року.
Такої самої думки дотримується і голова Альтбанку Воробйова: згідно з її очікуваннями, 14 грудня ставку можуть знизити ще на 1 п.п.
“Наші очікування – це мінус 3% до кінця року від сьогоднішнього показника”, – сказала банкір.
Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у нового посла Турецької Республіки в Україні Мустафи Левента Більгена.
“Надзвичайний і повноважний посол М.Левент Більген сьогодні вручив заступнику міністра закордонних справ Євгену Перебийнису копії вірчих грамот”, – ідеться в повідомленні турецького посольства у Твіттер.
Як повідомили в Міністерстві закордонних справ України, Перебийніс і посол Більген обговорили низку актуальних питань двостороннього співробітництва та міжнародного порядку денного, зокрема, в контексті забезпечення продовольчої безпеки та реалізації положень “Формули миру” президента України Володимира Зеленського.
Заступник міністра побажав успіхів Більгену в його діяльності на посаді посла Турецької Республіки в Україні, що сприятиме поглибленню стратегічного партнерства між Україною та Туреччиною.
Попередній посол Туреччини в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере обіймав посаду з січня 2019 року.
Державне підприємство “Ліси України” восени 2023 року висадить 86 млн нових дерев на території 13,9 тис. га, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Розпочали восени лісокультурну кампанію. Наші пріоритети: ліси нової якості, більш стійкі до зміни клімату, менш вразливі до шкідників і пожеж. Площі створення монокультур зменшуються, проєктуються переважно змішані лісові культури”, – зазначив Болоховець.
Серед пріоритетів підприємства також заліснення всіх суцільних зрубів у лісах ДП “Ліси України”, а також заліснення деградованих територій, переданих ДП “Ліси України” місцевими громадами.
“Ми суттєво збільшуємо частку сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС). За цим показником поступово наздоганяємо Польщу. Відкрито і працює вже п’ять сучасних селекційних центрів. Відкриття ще чотирьох збільшить посадковий матеріал із ЗКС до 25 млн одиниць. Такі сіянці дають кращу приживлюваність, більший приріст. Збільшується тривалість лісокультурної кампанії”, – повідомив гендиректор.
За його інформацією, замість всихаючих штучних ялинових насаджень, що всихають, у Карпатському регіоні висаджуватимуть природні буково-ялинові ліси, які століттями прикрашали схили гір. Заплановано також масштабне висаджування лісів у південній частині України.
“Минулого року там щорічно на півдні висаджували всього 100-200 га лісу. Цього року за кошти ДП “Ліси України” провели величезну підготовчу роботу і висадимо близько 5,4 тисячі га”, – наголосив Болоховець і додав, що відтворення лісів на Півдні України відбуватиметься виключно з урахуванням результатів наукових досліджень для збереження природних екосистем.
Як повідомлялося, державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим лісокористувачем України. Входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебувають 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
В Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її межах уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
До теперішнього часу “Ліси України” заготовили понад 130 тис. куб. м дров для проходження опалювального сезону 2023/2024.
Термін дії електронних рецептів на рецептурні ліки, які пацієнт купує власним коштом, продовжено з 30 до 90 календарних днів.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті, при цьому термін дії рецептів на наркотичні лікарські засоби залишається колишнім – 10 днів. На ліки, що підлягають реімбурсації, які відпускають на пільгових умовах, або на екстемпоральні лікарські засоби також залишається незмінним – 30 календарних днів.
МОЗ нагадує, що наркотичні ліки відпускаються тільки за електронним рецептом.