Понад 65% опитаних українців не можуть згадати жодної торгової марки вина вітчизняного виробництва. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з київським аналітичним центром Experts Club.
Серед вітчизняних винних брендів, які найчастіше згадували українці, лідирують Коблєво, Шабо, Вілла Крим, Болград, Чізай, Колоніст, Інкерман, Ореанда та інші. Також лише 30% опитаних хоча б раз у житті куштували крафтове вино українського виробництва, а 17% взагалі не знають, що таке крафтове виноробство.
Натомість, 54% респондентів віддали б перевагу українському вину, якби їм довелось обирати пляшку для візиту в гості або на вечірку. При цьому 47% опитаних віддають перевагу українському алкоголю загалом, а 27% – імпортному, 27% – не визначились.
Крім того, опитування показало, що 30% громадян взагалі не вживають алкогольних напоїв, 28% вживають алкоголь 1 раз на місяць і рідше, в 16% – не частіше одного разу на тиждень.
«У виноробних країнах населення дуже патріотично ставиться до власної продукції, а в Україні чомусь сомельє скоріше порадять закордонний продукт, а не українські, хоча у нас є достатньо якісні крафтові вина. Тому треба, змінювати світогляд та популяризувати власне виробництво, щоб слово українське було синонімом слова якість» – про це розповів Олександр Позній, директор компанії Active Group.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін підкреслив важливість українського вина на нові ринки.
«Збільшення обсягів експорту – це також гарний інформаційний привід, який зробить українське вино популярнішим і серед наших споживачів. Цього можна досягти через отримання міжнародних сертифікатів, що підтверджують високу якість українського вина, а також завдяки співпраці з відомими виноробами з інших країн для підвищення кваліфікації українських виноробів. Прикладом такої співпраці є допомога українському виноробству від всесвітньо відомого представника цієї галузі – Рікардо Фернандес Нуньєса, власника міжнародної виноробної групи Vinos de la Luz», – зазначив Уракін.
Голова Громадської спілки «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України» (УКРСАДВИНПРОМ) Володимир Печко зазначив, що важливими чинниками, які покращать імідж українського крафтового вина серед споживачів можуть стати створенням і презентація нових унікальних сортів та покращення технологій виробництва.
«Українські виноробні підприємства все більше і більше впроваджують сучасні технології виробництва вина. Це може бути гарним приводом для проведення публічних заходів та популяризації цього продукту. Зокрема, “Укрсадвинпром” наразі активізував застосування новітніх технологій в сфері посадки, обробки, очищення, зберігання та перевезення вина та виноматеріалів з метою забезпечення відповідності українських фруктів та ягід світовим стандартам якост», – підкреслив Печко.
Опитування проводилось у липні 2023 року серед громадян України віком від 18 років методом самозаповнення анкет онлайн у панелі «SunFlowerSociology».
В опитуванні взяли участь біля 1 тис респондентів-громадян України віком від 18 років, робота зроблена методом анкетування онлайн у панелі «SunFlowerSociology». Програма опитування розроблена спільними зусиллями компаній Experts Club та Active group.
Міністр оборони України Рустем Умеров, говорячи про розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу, зазначив, що візія України – це розробляти світовий клас мілітарних продуктів і послуг.
“Моє завдання – це відбудувати шлях до перемоги, як міністерства. І зараз є кілька напрямків щодо оборонно-промислового комплексу. Наша візія – це розробляти світовий клас мілітарних продуктів і послуг – це я зараз про ОПК говорю”, – сказав Умеров на панельній дискусії в рамках міжнародного Форуму оборонних індустрій.
Міністр зазначив, що Україна хоче виробляти мілітарні продукти і послуги дуже високої якості, які можна буде масштабувати і “закривати зараз усі потреби України”.
“І далі вже після закінчення війни це експортувати”, – підкреслив Умеров.
В Україні в неділю, 1 жовтня, у північних, Вінницькій, вночі та західних областях місцями очікується невеликий короткочасний дощ; на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с, у західних областях місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 9-14°, у Криму та на узбережжі морів 15-20°; вдень у західних і північних областях 16-21°, на решті території 22-27°.
У Києві 1 жовтня невеликий короткочасний дощ. Вітер північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 12-14°, вдень близько 20°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 1 жовтня найвища температура вдень була 26,5° у 1927 році, найнижча вночі -1,9° у 1881 році.
У понеділок, 2 жовтня, в Україні без опадів.
Вітер північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 8-13, на півдні 11-16, у західних і північних областях 5-10; вдень 15-20°, на півдні та сході 18-23°.
У Києві 2 жовтня без опадів. Вітер північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 8-10° тепла; вдень 18-20°.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) заборонила торгівлю акціями 39-ти акціонерних товариств, які становлять суспільний інтерес, які перебувають на підконтрольних територіях і не провели річні загальні збори акціонерів за підсумками 2021 і 2022 років.
“Заборонити з 00 год. 00 хв. 26.09.2023р. торгівлю акціями акціонерних товариств, зазначених у додатку до цього рішення, а саме: вчинення інвестиційними фірмами правочинів з акціями цих акціонерних товариств, пов’язаних із переходом прав на цінні папери та прав за цінними паперами”, – ідеться в рішенні НКЦПФР №1064 від 25 вересня.
До числа АТ увійшли, зокрема, “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР), “Криворізький залізорудний комбінат” (КЗРК), “Кривбасвибухпром”, “Покровський ГЗК”, “Кременчуцький сталеливарний завод”, “Гемопласт”, “Дніпровський меткомбінат”, “Сумихімпром”, “Насосенергомаш”, “Дніпроазот”, “Азот” і “Рівнеазот”, “Сумське машинобудівне НВО”, “Дніпроважмаш”, “Одеський коньячний завод”.
Серед них також “Львівський електроламповий завод “Іскра”, Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод” (БХФЗ), “Телеканал “Інтер”, “Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ), “Концерн Хлібпром”, “Концерн “Галнафтогаз”, “Білоцерківська ТЕЦ”, “Нафтогазвидобування”, “Ельба”, “Просто-Страхування”, “СК “Вона”, “СК “Омега”, “Ексімнафтопродукт”, “Одеснафтопродукт”, “Татарбунарське АТП №15143”.
До переліку також увійшли “Волиньобленерго” і “Тернопільобленерго”, а також сім облгазів: “Полтава-“, “Вінниця-“, “Кіровоград-“, “Рівне-“, “Волинь-” і “Чернівцігаз”.
На думку регулятора, АТ перебувають у ситуації, коли подальший обіг їхніх цінних паперів порушуватиме права інвесторів.
Нацдепозитарію України, саморегулівним організаціям УАІБ і ПАРД, а також організаторам торгівлі доручено у триденний строк поінформувати Комісію про виконання цього рішення.
Генеральна конференція Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ) 25 вересня підтримала призначення Рафаеля Гроссі генеральним директором агентства на наступні чотири роки, а саме з початку грудня 2023 року.
Згідно з рішенням ради на 67-й сесії генконференції у Відні, на конференції, зокрема, відзначили зусилля Гроссі щодо забезпечення ядерної безпеки в Україні.
“Для мене велика честь, що одностайним рішенням правління мене призначили на наступний термін на посаді, і я дуже вдячний за довіру, яку країни-члени продовжують чинити мені як голові цієї справді чудової організації”, – заявив Гроссі.
За його словами, “це відбувається в той час, коли ми стикаємося з багатьма серйозними викликами, і я повністю відданий тому, щоб продовжувати робити все, що в моїх силах, для виконання важливої місії МАГАТЕ на підтримку глобального миру та розвитку”.
Промислове виробництво в Україні в першій половині 2023 року знизилося на 2,9%, тоді як торік за цей період падіння становило 31,9%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Відомство уточнило, що з березня цього року фіксується зростання промислового виробництва: після стрибка на 51,2% у березні відновлення сповільнилося до 18,2% у квітні, 17,9% у травні та 13,7% у червні.
Водночас падіння до довоєнних січня і лютого 2022 року відповідно на 40% і 34,4% зумовило загалом негативний результат за підсумками півріччя.
Держстат уточнює, що дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Криму та Севастополя, а також частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
За секторами статистичне відомство зафіксувало за січень-червень цього року найбільше зниження – 11,4% – у постачанні електроенергії, газу та пари, тоді як у видобувній промисловості воно становило 9,2%.
Найбільше впав видобуток металевих руд – на 28,7%, тоді як нафти і газу – лише на 2,7%, а у видобутку вугілля навіть зафіксовано невелике зростання на 0,8%.
Загалом збільшилося за підсумками першого півріччя і виробництво в переробній промисловості – на 3,1%.
Такий показник забезпечили виробництво автотранспортних засобів – 29,9%, машинобудування – 12,9%, харчова промисловість — 12,1%, виробництво меблів, ремонт і монтаж машин – 11,6%, виробництво гумових і пластмасових виробів – 6,5% і деревообробна промисловість – 4%.
Найбільший же спад у переробній промисловості продемонстрували виробництво коксу і продуктів нафтоперероблення – 51,4% і металургія – 20,9%.
У номінальному вираженні Україна в січні-червні 2023 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 1549,66 млрд грн, що на 6,5% більше, ніж у січні-червні 2022 року (1455,125 млрд грн), у т.ч. за межі країни – на суму 282,363 млрд грн.
За її даними, у червні-2023 порівняно з червнем-2022 оборот реалізованої видобувної та переробної промисловості зріс на 35%.
У загальному обсязі реалізації промпродукції за шість місяців 2023 року найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (56,2%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря (31,3%), видобувну промисловість і розроблення кар’єрів (11,4%), а ще 1,1% – це водопостачання, каналізація та відходи.
Як повідомлялося, промислове виробництво в Україні 2022 року впало на 36,9%, тоді як 2021-го було зафіксовано зростання на 1,9%.
Раніше науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
