Гральний бізнес України в січні-червні 2023 року сплатив 2,94 млрд грн податків, що в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомив перший заступник голови профільного парламентського комітету, голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки Ярослав Железняк.
“Нагадаю: перше півріччя 2022 року гральний бізнес приніс до бюджету лише 209 млн грн. А більшість операторів сиділи на пільзі “2%” і займалися міскодингом”, – написав він у Телеграм-каналі в середу.
Железняк уточнив, що за червень зібрано 562 млн грн, що на 100 млн грн більше, ніж у березні, коли компанії також сплачували податок на прибуток.
“Ще є особливо “розумні” на ринку, особливо з податком на прибуток, тому буде продовження”, – додав він.
Крім цього, у середу українське онлайн-казино PIN-UP Ukraine повідомило про сплату до бюджету в першому півріччі цього року 1,067 млрд грн: у першому кварталі – 524,7 млн грн, у другому кварталі – 519,2 млн грн.
Компанія уточнила, що в цю суму також входять 23,4 млн грн за ліцензію на діяльність, отриману ТОВ “Укр Гейм Технолоджі” 2021 року.
“Ми прагнемо стати прикладом бізнесу, що сприяє економічному розвитку країни”, – наводяться в повідомленні слова СОО PIN-UP Ukraine Ігоря Зотька.
Дедалі більше підприємців та організацій звертаються до грантових програм у надії отримати фінансову підтримку для реалізації своїх проєктів. Однак багато хто з них припускається типових помилок ще на стадії подання та реалізації заявки, що може призвести до небажаних наслідків. У зв’язку з цим, київський аналітичний центр “Клуб експертів” спільно із засновницею компанії “Грантера” та експерткою з реалізації грантових проєктів Ольгою Шаверіною, запустили серію YouTube-роликів, присвячених особливостям грантового фінансування. У першому відео Ольга Шаверіна поділилася своїм досвідом і розповіла про найпоширеніші помилки грантоотримувачів-початківців, а також дала рекомендації щодо їх уникнення.
Перша помилка, з якою стикаються багато хто – це недовіра до грантових інструментів. Деякі підприємці не усвідомлюють можливості, які надають гранти, і втрачають шанс отримати фінансування для своїх проєктів. Відсутність інформації про грантові програми та брак знань про процедури можуть стати причиною втрачених можливостей.
Друга помилка, на думку експерта, пов’язана з неприйняттям факту, що бізнес є частиною суспільства. Багато підприємців забувають, що грантові програми, як правило, націлені на розв’язання соціальних проблем або підтримку певних громадських ініціатив. Підкреслення соціальної значущості свого проєкту може допомогти в приверненні уваги грантодавців.
Третя помилка, – зневажливе ставлення до процедур. Правильне оформлення документів і дотримання всіх вимог грантової програми є ключовими моментами для успішного подання проєкту. Недбалість у цьому питанні може стати причиною відхилення заявки.
“Передоручити готувати грантову заявку своєму секретарю за принципом – “Він/вона зможе! “, бо вміє оформляти документи – це найпоширеніша помилка серед претендентів. Більшість проєктів саме на цьому і провалюються”, – впевнена Ольга Шаверіна.
Четверта помилка, якої часто припускаються підприємці, – недооцінка вартості підготовки. І насамперед ідеться тут про трудовитрати, адже підготовка грантової заявки потребує часу, зусиль і ресурсів. Деякі підприємці недооцінюють обсяг роботи, необхідний для підготовки якісної заявки. Розробка детального бюджету, складання плану проєкту, аналіз ринку та конкурентів – усе це потребує ретельної підготовки та дослідження. Відсутність детального плану і неповне уявлення про необхідні ресурси можуть призвести до невдалої реалізації проєкту.
І, нарешті, п’ята помилка, яку варто відзначити, – нерозуміння партнерства та вибору консультанта. Робота в партнерстві з іншими організаціями або консультантами може значно поліпшити шанси на успішну реалізацію грантового проєкту. Однак некоректний вибір партнерів або нерозуміння їхньої ролі та внеску в проєкт можуть призвести до конфліктів і неефективної роботи. Критерії вибору партнерів і консультантів мають бути чітко визначені та відповідати цілям і потребам проєкту.
О. Шаверіна також наголосила на важливості правильного розуміння звітності. Багато підприємців недооцінюють значимість звітів і не приділяють їм належної уваги. Невиконання вимог щодо звітності може призвести до санкцій або втрати фінансування. Тому необхідно уважно вивчити вимоги до звітності та своєчасно надавати всі необхідні документи.
Засновник Клубу експертів, Максим Уракін, зі свого боку, поділився статистикою грантової допомоги Україні за 2022-2023 роки. Так, він зазначив, що 2022 року міжнародна допомога Україні склала більш ніж 32 млрд доларів, зокрема 18 мільярдів припало на грантову підтримку.
“У поточному році Україна отримала вже близько 19 мільярдів доларів допомоги, з них 11 млрд – у січні-березні, з яких 3,7 млрд надійшли у формі грантів. Тому грантова допомога, зокрема під окремі проєкти, вкрай важлива для нашої економіки в поточних умовах”, – наголосив Максим Уракін.
Отже, грантові програми є важливим інструментом для розвитку бізнесу та реалізації соціальних ініціатив. Однак, щоб успішно отримати грантову підтримку, необхідно уникати поширених помилок, про які розповіли експерти. Дотримання вимог і процедур, розуміння значущості соціального аспекту проєкту, правильний вибір партнерів і консультантів, а також усвідомлена оцінка витрат і підготовка до звітування – все це фактори, які можуть підвищити шанси на успіх.
Більше про помилки, яких припускаються під час подання грантової заявки, ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі “Клуб експертів”:
Підписатися на канал можна за посиланням:
SHAVERINA, URAKIN, ГРАНТОВА_ЗАЯВКА, ГРАНТОВЕ_ФІНАНСУВАННЯ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ
Україна має достатній потенціал, щоб наростити ВВП до $1 трлн, заявив президент Володимир Зеленський.
“Конкретна мета для ВВП України – це $1 трлн… Це дуже і дуже, дуже висока планка, і виглядає начебто нереальною, але потенціал України здатний це забезпечити”, – сказав він, виступаючи у Верховній Раді в середу.
Зеленський також поставив завдання значно підвищити оплату праці українців.
“Україна перемоги відмовиться від ідеї, нібито праця українців і українок має бути дешевою. Тому, що нібито дешевизна праці наших людей була конкурентною перевагою України. Ми ставимо собі за мету досягти такого рівня оплати праці, який можна було б визначати за формулою: “сусіди в Євросоюзі +30%”. Це мета, справедлива мета за цю війну”, – заявив глава держави.
Водночас він виступив за оновлення законодавства про працю і новий раціональний податковий договір між державою і суспільством після завершення війни.
Як повідомлялося, про завдання підвищити номінальний доларовий ВВП України за 10 років у 6,2 раза – з $161 млрд у 2022 році до $1 трлн – заявила перший віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко на конференції з відновлення України в Лондоні минулого тижня. У довоєнний 2021 рік ВВП України перевищив $200 млрд.
В Дурресі (Албанія) відкрився Український ретрит-центр, який запрошує українців до відновлювальних тілесних і духовних практик – у затишних номерах на березі Адріатичного моря.
“Албанія – маленька та прекрасна країна на Балканах із давньою та потужною історією, яка гостинно відчинила двері для українців. Наші співвітчизники організуються у ком’юніті, відкривають бізнеси та допомагають іншим людям. Український Центр у Дурресі пропонує для наших співвітчизників, емоційний та фізичний стан яких потребує турботи та догляду, серію відновлювальних та підтримуючих заходів у домашній сімейній обстановці, у затишних 2-3 місцевих номерах на березі Адріатичного моря”, – повідомляють організатори Українського Центру в Дурресі.
“Сімейні сніданки та вечері української та середземноморської кухні – здорове, смачне та домашнє – стануть чудовим доповненням відпочинку. Господарі готують самі, з любов’ю до гостей та турботою про якість продуктів. Албанські продукти – завжди свіжі, натуральні, дешеві. Враховуючи зростання цін в Україні та Європі, албанський чек порадує всіх”, – кажуть організатори Українського Центру в Дурресі.
“В античні часи Дуррес, одне з найстаріших міст Албанії, був одним із світових центрів шанування богині Афродіти (Венери). З різних кінців світу сюди приходили паломники і робили їй підношення з проханнями про красу, кохання, достаток та здоров’я. Ці стародавні енергії досі просочують вулиці міста, узбережжя та гори, які буквально купаються у світлих та сильних еманаціях Афродіти… Тому для жінок в Центрі створили окремі турботливі програми. За допомогою фахівців-реабілітологів з усіх сфер – тілесної, психоемоційної та духовної – тут проводяться 7-денні експрес курси, які включають фізичну та психоемоційну терапію, антистрес косметологію (за запитом) і арт терапію”, – наголошують організатори Українського Центру в Дурресі.
Ці практики, зокрема, складаються з відвідування місць Сили, заняття йогою та цигун, малювання та танців, співів та добаюкування себе, елементів віпасани: “У календарі зустрічей та заходів Центру – майстер класи відомих майстрів йоги, саунд хилингу, вокалу, медитації. Також плануються концерти українських музикантів. Навколо ретрит-центру вже вирує життя, всі наші, хто приїжджає сюди, обов’язково зайдуть привітатись, повечеряти та посидіти з друзями”.
Сімейні пари з України та інших країн, а також на жінок тут чекають із липня по жовтень.
Також Український Центр в Дурресі приймає заявки на будь-які види завдань, що виникають у українців: від оренди, продажу та експлуатації квартири – до пошуку потрібного лікаря, спеціаліста, автомобіля тощо.
“Ми допоможемо вам почуватися вдома! Ми маємо надію, що часом до Албанії приїдуть багато наших громадян, які потребують мати своє, українське, не тільки вдома, а і на чужині”, – підкреслюють організатори Українського Центру в Дурресі.
Оборот роздрібної торгівлі України в січні-березні 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року знизився на 9,1% і становив 390,1 млрд грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
За даними статвідомства, водночас у березні цього року зафіксовано зростання роздрібного товарообігу до березня минулого року на 35,5%, тоді як у лютому спад становив 22,6%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у першому кварталі 2023 року порівняно з першим кварталом 2022 року скоротився на 11,2%, становивши 262,7 млрд грн.
Цей показник у березні 2023 року зріс щодо березня 2022 року на 35,4%, тоді як у лютому спад становив 25,2%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим, м. Севастополя, частини Донецької та Луганської областей.
Як повідомлялося, у 2022 році роздрібний товарообіг в Україні впав на 21,4%.
