Індія знову виступила проти розширення Шанхайської організації співробітництва (ШОС), відхиливши заявку Азербайджану на повноправне членство. Про це повідомляє AnewZ з посиланням на дипломатичні джерела, передані ЗМІ. X (formerly Twitter)+14EADaily+14Report.az+14
З іншого боку, Пакистан поки що утримується від підтримки вступу Вірменії до ШОС. Геополітичні зв’язки Пакистану з Азербайджаном, а також історичні позиції в конфліктах регіону здатні стати перешкодою на шляху Єревана.
Шанхайська організація співробітництва – міжурядовий регіональний блок, заснований 2001 року в Шанхаї. Наразі налічує 10 повноправних членів: Китай, Росія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан, Індія, Пакистан, Іран та Білорусь.
У 2025 році Вірменія та Азербайджан подали заявки на повний статус члена ШОС (раніше були спостерігачами або діалоговими партнерами). Їхня ратифікація вимагає схвалення всіх чинних учасників.
Акціонери ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя» (Київ) на зборах 28 серпня ухвалили рішення про спрямування 88,999 млн грн отриманого прибутку за результатами 2023-2024 років на виплату дивідендів.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), виплату буде здійснено 2025 року.
Загальний розмір дивідендів на одну просту іменну акцію ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя» встановлено в розмірі 475,9 грн. Виплата дивідендів здійснюватиметься безпосередньо акціонерам у порядку, передбаченому законодавством України.
Водночас наголошується, що сума дивідендів, належна акціонерному товариству Роwszechny Zaklad Ubezpieczen SA, становить 47,589 млн грн, Роwszechny Zaklad Ubezpieczen na Zycie SA – 4,759 тис. грн, СК «ПЗУ Україна» – становить 41,404 млн грн.
Як повідомлялося, «ПЗУ Україна страхування життя» у 2024 році зібрала 312,913 млн грн премій, що на 29,2% більше, ніж у 2023 році. Виплатила клієнтам 55,6 млн грн, що на 9,2 млн грн більше, ніж 2023-го. Фінансовий результат страховика до оподаткування становив 104,136 млн грн, тоді як роком раніше – 176,805 млн грн. Компанія повідомляла також, що вона завершила минулий рік із чистим прибутком 84,136 млн грн, що на 41,8% менше, ніж у 2023 році.
ПрАТ «СК »ПЗУ Україна страхування життя” працює з 2003 року. Входить до складу групи PZU – однієї з найстаріших і найбільших у Польщі за обсягом підписаних брутто-премій (згідно з даними Комісії з фінансового нагляду Польщі).
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан на екстреному засіданні парламенту оголосив про повний розрив економічних і торговельних зв’язків з Ізраїлем. Він також підтвердив закриття турецького повітряного простору для урядових і збройових рейсів з Ізраїлю, а також заборону на заходження ізраїльських суден в турецькі порти. Турецькі судна також більше не зможуть заходити в ізраїльські порти.
Фідан підкреслив, що саме рішення вже частково реалізується: турецькі портові служби почали вимагати від суден підтвердження, що вони не пов’язані з Ізраїлем і не перевозять зброю.
Раніше, в травні 2024 року, Анкара призупинила прямі торговельні відносини з Тель-Авівом у відповідь на його дії в Газі.
У 2023 році обсяг товарообігу між країнами досягав $7 млрд. Туреччина звинувачує Ізраїль у геноциді в Газі, що Ізраїль заперечує. Анкара також почала готуватися до гуманітарних повітряних рейсів для доставки допомоги Палестині. Про це Фідан заявив, підкресливши, що для цього вже отримано згоду президента і залишається чекати дозволу від Йорданії.
Туреччина робить рішучий геополітичний розворот, повністю припиняючи економічні та логістичні зв’язки з Ізраїлем. Дії охоплюють повітряну, морську та торговельну сфери і поглиблюють розрив у відносинах між країнами, підкреслюючи наростаючу напруженість у всьому регіоні.Туреччина, Ізраїль
Міністр оборони Данії Троельс Люнд Поульсен заявив, що найближчим часом українські оборонні компанії можуть розпочати виробництво в Данії.
«Друга річ, яку я сьогодні згадаю, – це те, що можна назвати »данським моделлю 2.0″. Сподіваюся, що через кілька тижнів ми запросимо першу українську оборонну компанію розпочати виробництво тут, у Данії, в безпечному середовищі”, – сказав він під час брифінгу з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас у п’ятницю.
Поульсен зазначив, що очікує приєднання інших українських оборонних компаній до цього процесу пізніше цього року. «І я вважаю, що це також буде шляхом до надання ще більшої підтримки Україні», – підкреслив він.
Міністр також повідомив, що обговорював цю ініціативу під час візиту до Києва в неділю. «Під час цього візиту я мав можливість поговорити як з президентом Зеленським, так і з новим міністром оборони Денисом Шмигалем про перспективи запрошення українських оборонних компаній розпочати виробництво тут, в Данії. І вони повністю підтримують цю ідею», – сказав він.
Апеляційний суд США в п’ятницю визнав більшість тарифів, введених Дональдом Трампом, незаконними, підірвавши використання цих зборів як ключового інструменту міжнародної економічної політики, повідомляє Reuters.
Суд дозволив тарифам залишатися в силі до 14 жовтня, щоб адміністрація Трампа могла подати апеляцію до Верховного суду США.
«Рішення прийнято на тлі юридичної боротьби за незалежність Федеральної резервної системи, яка, ймовірно, також дійде до Верховного суду, створюючи в цьому році безпрецедентне правове протистояння навколо економічної політики Трампа», – йдеться в повідомленні.
Президент США Дональд Трамп розкритикував вердикт, заявивши, що він прийнятий: “ВСІ ТАРИФИ І ДОсі діють! Сьогодні вкрай партійний Апеляційний суд неправильно постановив, що наші тарифи слід скасувати, але вони знають, що Сполучені Штати Америки в кінці кінців переможуть. Якщо ці тарифи коли-небудь зникнуть, це стане повною катастрофою для країни. Це зробить нас фінансово слабкими, а ми повинні бути сильними… Тепер же, за допомогою Верховного суду США, ми будемо використовувати їх на користь нашої нації і зробимо Америку знову багатою, сильною і могутньою!”, – написав Трамп в Truth Social.
За інформацією видання, згідно з рішенням (7 голосів проти 4), суд розглядав законність «взаємних» тарифів, введених Трампом у квітні в рамках торговельної війни, а також окремих тарифів проти Китаю, Канади та Мексики, накладених у лютому.
Суд зазначив, що Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), на який посилався Трамп, не передбачає прямого права президента вводити тарифи. «Малоймовірно, що Конгрес, приймаючи IEEPA, переслідував мету відійти від своєї попередньої практики і надати президенту необмежені повноваження вводити тарифи», – йдеться в документі.
Заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг у другому кварталі 2025 року становила 106,645 млрд грн.
Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), загалом у квітні-червні 2025 року українці сплатили за житлокомпослуги 64,341 млрд грн, що на 25% більше за нараховану суму – 51,46 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 35,165 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 32,321 млрд грн, поставлену електроенергію – 17,066 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,155 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 8,836 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,101 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомпослуги зафіксовано в Дніпропетровській (8,699 млрд грн), Донецькій (4,308 млрд грн), Полтавській (3,303 млрд грн), Київській (2,031 млрд грн), Харківській (1,521 млрд грн), Одеській (1,48 млрд грн), Львівській (1,09 млрд грн) областях і Києві (2,342 млрд грн).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
