Департамент охорони здоров’я Київської міської держадміністрації повідомляє про кратне збільшення кількості госпіталізацій через COVID-19 в українській столиці з початку липня.
“Якщо станом на 1 липня в інфекційних відділеннях стаціонарних комунальних комунальних медзакладів перебувало 15 осіб, то наразі – 68, 24 із них – діти. Зрозуміло, що до лікарень потрапляють ті, перебіг хвороби кого не можна назвати легким і хто потребує постійного контролю медиків, серйозного лікування, кисневої підтримки тощо”, – повідомляють на сторінці департаменту у Facebook у четвер увечері.
У повідомленні наголошується, що перебування в укриттях – замкнутих приміщеннях з обмеженими можливостями вентиляції – підвищує ризик зараження, зокрема COVID-19. “Не забувайте про маску в закритих обмежених просторах… Регулярно мийте руки або користуйтеся антисептиком. Залишайтеся вдома та звертайтеся до лікаря за перших симптомів”, – порадили в департаменті.
Щонайменше 7,3 тисячі кримінальних справ було зупинено через призов до армії обвинуваченого від початку повномасштабного вторгнення за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. Так, цьогоріч вже понад 1,9 тисячі справ призупинили через мобілізацію обвинуваченого. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік. Найбільше таких справ цьогоріч на Київщині, Львівщині та Дніпропетровщині.
Щонайменше 7 312 кримінальних проваджень було зупинено через мобілізацію обвинувачених до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. Такий правовий механізм з’явився у 2022 році, коли до Кримінального процесуального кодексу України внесли відповідні зміни й з того часу її активно застосовують суди.
Рік до року кількість таких зупинень росте. Так, 858 справ було зупинено у перший рік повномасштабної, з кожним роком кількість таких справ лише збільшувалась. Рекордним став 2024 рік — тоді зупинили 2 406 справ, де обвинувачений вступив до лав Збройних сил. Цьогоріч вже нараховується 1973 зупинені справи.
Найбільше рішень про зупинення справ через мобілізацію було ухвалено на Київщині — 617. На другому місці — Львівщина (582), третю сходинку посідає Дніпропетровщина (559).
Варто розуміти, що зупинення провадження — це не те саме, що й автоматичне звільнення від відповідальності. Втім, фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Це створює можливість для зловживань — особливо в резонансних корупційних справах або коли йдеться про тилові посади, де участь у бойових діях не передбачена.
Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13284, який пропонує змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси щодо особливостей притягнення до відповідальності осіб, призваних на військову службу. Зокрема, йдеться про можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого.
Новий законопроєкт також має скоротити можливості для зловживання мобілізацією: зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборонного характеру, підтверджених бойовим наказом (розпорядженням), виданим командиром військової частини або підрозділу.
“Наразі, вочевидь, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Звісно, мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні”, — коментує Тетяна Поповська, старша юристка Asters.
https://opendatabot.ua/analytics/mobilization-and-court
Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав винними в змові ТОВ «Марксолл» (попередня назва – ТОВ «Дріада Захід») і ТОВ «Лігна Україна» під час участі в двох торгах на закупівлю пластикових касет (очікуваною вартістю 34 470 680,00 грн) та закупівлю бирок для маркування деревини (очікуваною вартістю 26 534 070,00 грн), проведених державним підприємством «Ліси України» у 2023 та 2024 роках, повідомила прес-служба відомства.
Комітет встановив обставини, які в сукупності свідчать про вчинення товариствами антиконкурентних узгоджених дій з метою усунення конкуренції між ними під час участі в зазначених торгах. Виявлені факти свідчили про спільну та скоординовану поведінку компаній під час підготовки та участі в торгах, комунікації між ними та обмін інформацією, – наголошується в повідомленні.
АМКУ визнав дії ТОВ «Маркосолл» і ТОВ «Лігна Україна» порушенням конкурентного законодавства, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 закону «Про захист економічної конкуренції», які призвели до спотворення результатів торгів, і оштрафував їх на загальну суму 5 495 260 грн.
Відомство нагадало, що згідно із законом «Про публічні закупівлі», підставою для відмови в участі в процедурі закупівлі є факт притягнення суб’єкта господарювання (учасника) протягом останніх трьох років до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Нове опитування показує, що близько 69% респондентів в Україні вважають, що їхня країна повинна прагнути до якнайшвидшого припинення війни шляхом переговорів з Росією, про це свідчать дані, отримані Американським інститутом дослідження громадської думки Gallup.
«В останньому опитуванні Gallup в Україні, проведеному на початку липня, 69% респондентів висловилися за якнайшвидше завершення війни через переговори, тоді як 24% підтримують продовження боротьби до перемоги», – йдеться в повідомленні на сайті організації.
Також дослідження показує, що надії українців на вступ до НАТО та Європейського Союзу зникли, а підтримка керівництва США різко впала, українці все ще вважають ЄС, Велику Британію та США ключовими фігурами у припиненні війни. Однак більшість сумнівається, що це станеться найближчим часом.
“Хоча зараз переважна більшість українців виступає за якнайшвидше завершення війни шляхом переговорів, більшість скептично ставиться до того, що активні бойові дії закінчаться найближчим часом. Кожен четвертий (25%) вважає, що активні бойові дії, ймовірно, закінчаться протягом найближчих 12 місяців, хоча лише 5% вважають це «дуже ймовірним». Понад дві третини (68%) вважають, що активні бойові дії навряд чи закінчаться протягом наступного року”, – ідеться в дослідженні.
Зазначається, що погляди українців на США як на військового союзника кардинально змінилися з перших місяців війни.
“У 2025 році 16% українців схвалюють лідерство США, тоді як 73% висловлюють несхвалення, що є рекордним показником. Уся доброзичливість, яку Вашингтон накопичив 2022 року, коли 66% схвалювали лідерство США, зникла”, – повідомляють в інституті.
Незважаючи на різке несхвалення керівництва США, більшість українців усе ще вважає, що Вашингтон відіграє значну роль у завершенні війни.
«70% вважають, що США мають відігравати »значну роль” у мирних переговорах, що відповідає поглядам щодо країн ЄС (75%) та Великої Британії (71%). Хоча нещодавно в Туреччині відбулися деякі переговори, 55% українців підтримують її значну участь, що набагато нижче, ніж підтримка ЄС, Великої Британії та США”, – інформують соціологи.
Натомість сприйняття Німеччини цього року значно покращилося. “Рейтинг схвалення керівництва Берліна досяг рекордного рівня 63%, незважаючи на більш обережну позицію Німеччини в перші місяці війни. Рейтинг схвалення Росії залишається незначним (1%), а Китай, як і на початку війни, продовжує отримувати низькі оцінки (8%)”, – ідеться в дослідженні.
Україна вже давно висловлює бажання приєднатися до НАТО, що багато хто вважає надзвичайно важливим для довгострокової безпеки країни.
“У перші два роки війни були великі надії на швидкий вступ до НАТО, коли значна більшість (64% у 2022 році та 69% у 2023 році) очікувала, що Україну буде прийнято до Альянсу протягом наступного десятиліття. Надії на швидкий вступ до НАТО впали до 51% торік і продовжують знижуватися, досягнувши 32% у 2025 році… Тим часом відсоток тих, хто вважає, що Україна ніколи не буде прийнята до НАТО, зріс до 33%, що відповідає відсотку тих, хто очікує вступу протягом наступних 10 років”, – повідомляє Американський інститут дослідження громадської думки.
Результати дослідження базуються на вибірці з 1000 і більше респондентів віком від 15 років, які проживають в Україні. Деякі території, які перебувають під контролем Росії і населення яких становить близько 10%, були виключені з опитувань, проведених після 2022 року, через відсутність доступу.
Як повідомлялося, умовний мирний план Росії, який серед іншого передбачає істотне скорочення Україною армії, відмову від членства в НАТО і передачу під контроль Росії територій, контрольованих Україною, категорично відкидають 76% українців, можуть погодитися на вимоги Росії – 17%, про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології протягом 23 липня – 4 серпня 2025 року.
Глобальні застраховані збитки від стихійних лих у першому півріччі 2025 року сягнули $80 млрд, що майже вдвічі перевищує середній показник за 10 років, свідчать дані Швейцарського інституту перестрахування (Swiss Re Institute).
Як повідомляється на його сайті, це вже перевищує половину прогнозованого річного показника в $150 млрд.
Swiss Re Institute зазначає, що збитки від лісових пожеж різко зросли за останнє десятиліття, оскільки підвищення температури, частіші посухи і зміна режиму опадів поєднуються з розростанням передмість і концентрацією високоцінних активів.
Так, за його даними, лісові пожежі в окрузі Лос-Анджелеса (США) в січні призвели до застрахованих збитків на суму приблизно $40 млрд у першій половині 2025 року, тоді як застраховані збитки від сильних конвективних штормів (SCS) досягли $31 млрд.
“До 2015 року страхові збитки, пов’язані з лісовими пожежами, становили близько 1% усіх страхових випадків, пов’язаних зі стихійними лихами. Оскільки вісім із десяти найдорожчих лісових пожеж за всю історію спостережень сталися за останні 10 років, частка застрахованих збитків, пов’язаних із лісовими пожежами, зросла до 7%”, – пояснює Swiss Re Institute.
Тим часом інститут заявив: незважаючи на те, що в першій половині 2025 року в США сталося кілька руйнівних гроз із сильним градом і спалахами торнадо, загальні збитки, спричинені SCS, упали нижче як від прогнозованої тенденції в $35 млрд, так і від рекордних подій 2023 і 2024 рр.
«Однак SCS продовжує бути основним фактором глобальних збитків страхування від стихійних лих, а річна волатильність підкреслює їхню постійну загрозу для майна та інфраструктур», – йдеться в повідомленні Swiss Re Institute.
Зі зростанням застрахованих збитків у всьому світі також зростають загальні економічні збитки, при цьому Swiss Re Institute повідомив про $143 млрд у першому півріччі 2025 року порівняно зі $130 млрд за аналогічний період 2024 року.
Національний банк України (НБУ) в липні збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, або на 30,9% – до $3,69 млрд, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з нею, купівля валюти Нацбанком в липі впала до $0,83 млн з $1,2 млн у червні, а минулого тижня валютні інтервенції НБУ зменшились до попереднього тижня на $171,9 млн, або на 21,2% – до $639,6 млн.
Офіційний курс гривні до долара у липні зміцнився з 41,7788 грн/$1 до 41,7662 грн/$1.
На готівковому ринку курс гривні за результатами місяця зміцнився на майже 13 коп.: купівля – близько 41,48 грн/$1, продаж – 41,58 грн/$1.
“В липні курс долара до гривні продовжив демонструвати високу стабільність із незначною внутрішньоденною волатильністю, яка не переходить у трендові рухи”, – зазначають експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.
Вони зазначають, що коливання курсу не перевищують 0,2%, що свідчить про надзвичайно стриману реакцію ринку — особливо з огляду на оголошення важливих макроекономічних сигналів.
На їхню думку, короткостроково (один-три тижні) коридор у 41,40–42,10 грн/$ збережеться за відсутності зовнішніх шоків або сплесків попиту з боку імпортерів.
Аналітики “КИТ Group” очікують, що в середньостроковій перспективі (до трьох місяців) курс може поступово зміститися до 42,30–42,80 грн/$ за умов традиційного для другої половини року зростання бюджетних витрат, активізації імпорту або реалізації очікуваного вересневого зниження ставки ФРС, що призведе до корекції долара.
У довгостроковій перспективі (понад шість місяців) експерти прогнозують контрольований девальваційний тренд. За базовим сценарієм курс очікується в межах 43,00–44,50 грн/$, за умови збереження поточного рівня міжнародної підтримки, стабільних резервів та відсутності неочікуваних шоків, передусім позаекономічного характеру.
