Маркетплейс перевіреної нерухомості DIM.RIA проаналізував
ситуацію на ринку первинного, вторинного житла та оренди в Україні у травні
2025 року. У звіті представлено динаміку цін, попиту та пропозиції у порівнянні
з квітнем 2025-го та травнем минулого року.
Первинний ринок
Пропозиція
У травні частка працюючих відділів продажу новобудов
залишилась незмінною — 77%. За місяць в експлуатацію було введено 4 новобудови
(5 секцій): дві у Львівській області, по одній — у Київській та Закарпатській.
Найвища частка зданих об’єктів серед усіх новобудов зафіксована в Рівненській
(62%), Запорізькій (56%) та Одеській (54%) областях.
Ціни
Ціни на первинному ринку в більшості регіонів демонструють
зростання. Найбільше подорожчання зафіксовано в Чернігівській (+8%),
Житомирській (+8%) та Київській (+6%) областях. Лише Кіровоградщина показала
зниження — у середньому на 5%. Київ залишається найдорожчим містом: середня
ціна — $1 409/м². Найдешевші новобудови — у прифронтових регіонах: Запорізькій,
Сумській, Миколаївській.
Попит
Найпомітніше зростання зацікавленості до новобудов
спостерігалося в Тернопільській області (+22% у порівнянні з квітнем). Водночас
суттєве зниження попиту зафіксовано в Сумській (-25%) та Дніпропетровській
(-17%) областях.
Вторинний ринок
Пропозиція
Найбільша кількість оголошень про продаж вторинного житла у
травні надходила з Волинської, Рівненської та Миколаївської областей.
Ціни
За даними маркетплейсу DIM.RIA, впродовж травня середня
вартість однокімнатних квартир продовжує зростати у більшості регіонів України.
Найбільший ріст зафіксовано у Херсонській області — +16%, хоча вона залишається
найдешевшою за цим типом житла.
Найдорожче житло — у столиці: вартість однокімнатної
квартири в Києві сягає $92,4 тис. У розрізі районів — Печерський залишається
найдорожчим (майже $132 тис.), а Деснянський — найдоступнішим ($45 тис.).
Попит
Найактивніше в травні користувачі шукали вторинну
нерухомість у Хмельницькій, Одеській та Волинській областях.
Співвідношення кількості оголошень про купівлю та кількості
відгуків на них у травні в Києві склало 1:3, менший показник лише на Одещині —
1:2. У Вінницькій області вона становить 1:18, Тернопільській — 1:16,
Миколаївській — 1:15.
Ринок оренди
Пропозиція
За даними аналітиків DIM.RIA, у травні ринок оренди був
нестабільним. Найбільше нових оголошень з’явилось у Чернівецькій (+35%) та
Закарпатській (+29%) областях. Натомість у Кіровоградській, кількість
пропозицій зменшилась на 40%. У Києві падіння склало 22% у порівнянні з квітнем.
Ціни
Київ традиційно залишається найдорожчим містом для оренди:
середня вартість у травні склала 18,2 тис. грн, що на 4% більше у порівнянні з
квітнем. Найдорожчі квартири в Печерському районі — 26,3 тис. грн, найдешевші —
у Деснянському (10,9 тис. грн).
У більшості регіонів ціни на оренду змінювались у межах
кількох відсотків, винятки — Закарпатська і Тернопільська області (зростання на
11%), Черкаська (-11%) та Чернігівська (-15%).
Попит
У травні користувачі активно шукали житло для оренди:
згідно даних аналітичного центру DIM.RIA, зацікавленість спостерігається майже
у всіх регіонах України. Співвідношення кількості оголошень про оренду та
кількості відгуків на них у травні в Києві становить 1:6, а от у більшості
областей ці показники відрізняються у декілька разів.
Повний аналітичний
звіт та зображення у гарній якості — за посиланням!
Більшість батьків та опікунів в Україні усвідомлюють свою ключову роль у захисті прав дітей, проте більше третини з них визнають, що іноді порушують ці права, а 89% опитаних батьків не мають чіткого уявлення про зміст прав дитини, визначених Конвенцією ООН про права дитини, що охоплює громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні права дітей, свідчать результати нового опитування ЮНІСЕФ.
«Хоча 35% батьків і 38% підлітків чули про конвенцію, лише 11,3% з усіх респондентів можуть сказати, що добре знайомі з її положеннями. При цьому майже 20% батьків і 15% підлітків взагалі не знайомі з нею», – констатується в публікації на початку Міжнародного місяця батьківства.
Згідно з опитуванням, краще відомі права на освіту (про них знають 80% батьків і 76% підлітків), на здоров’я (76% і 67%) і на захист від насильства (66% і 63%), тоді як менш відомі – право на приватність (знання серед батьків – 35%, підлітків – 45%) та право на ідентичність (підлітки – 44%).
«Люди краще сприймають »видимі« або матеріальні права, тоді як “психосоціальні” залишаються без уваги», – повідомляє ЮНІСЕФ.
Відзначається, що освітні установи – головне джерело знань для підлітків, а соцмережі – для батьків. Серед підлітків 34% дізнаються про права дитини в школі, а 39% – від батьків. У батьків же 41% отримують таку інформацію з соцмереж, а 33% – з традиційних ЗМІ.
«Відповіді батьків в нашому опитуванні показують, що вони рішуче налаштовані краще захищати права своїх дітей і надати їм всю необхідну підтримку і турботу. У той же час вони дійсно стурбовані тим, як їхні дії впливають на дітей в такі стресові часи», – прокоментував глава представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.
Підлітки, які брали участь в опитуванні, зазначили, що їхні права найчастіше порушувалися через психологічне або фізичне насильство, ігнорування їхньої думки або порушення приватності.
“Ми повинні зробити все можливе, щоб захистити і забезпечити права дітей скрізь, в тому числі і вдома. Батьки та опікуни переживають надзвичайно складні часи і намагаються впоратися з наслідками війни, тому ми прагнемо зробити все можливе, щоб допомогти їм у вихованні дітей”, – заявила радник-уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.
Зараз 67% підлітків у віці від 14 до 18 років відповіли, що звернулися б до батьків за захистом у разі порушення їхніх прав, а ще 24% вважають вчителів другою важливою лінією підтримки.
«Батьки є головною опорою для розвитку і благополуччя дитини, проте їм складно впоратися самотужки, особливо у воєнний час. Міцний фундамент для прав дитини закладається саме вдома, але він повинен бути підкріплений політикою і послугами, які б допомагали батькам і опікунам піклуватися про наступне покоління», – зазначив Мамедзаде.
Опитування виявило ряд особливостей, наприклад, гендерні відмінності в сприйнятті: 81% жінок вважають, що крики або використання образливої мови є формою насильства над дітьми, тоді як серед чоловіків цю точку зору поділяють лише 68%.
Серед інших результатів – встановлення факту обмеженого сімейного діалогу про права дитини та її благополуччя: лише 22% батьків і 17% підлітків повідомили, що в їхній родині обговорюються права дитини щомісяця або частіше.
Ще один висновок – підлітки демонструють більш автономні уявлення про свої права. Наприклад, 15% вважають, що дитина має право відмовитися від будь-якого лікування, а 12% – що можна не відвідувати школу. Також 34% підлітків цінують свободу думок проти 27% у батьків.
Відзначається, що Telegram – універсальний канал як для батьків, так і для підлітків: його вибирають понад 70% аудиторії як найзручніше джерело інформації. TikTok популярний серед молоді (66%), тоді як серед батьків Facebook – 56%. YouTube використовують і батьки, і підлітки – 47% і 64%, Instagram відповідно 37% і 47%.
ЮНІСЕФ повідомив, що запускає кампанію, спрямовану на зміцнення знань про права дитини, і закликає поважати дітей та надавати їм можливість відстоювати свої права.
Опитування «Сприйняття прав дитини: знання, ставлення та досвід реалізації в українських сім’ях» проведено компанією Gradus Research і включає відповіді 600 батьків віком від 19 до 55 років, а також 400 підлітків віком від 14 до 18 років по всій Україні.
Наглядова рада ПрВТ “Одесавінпром” (Одеська обл.) з 28 травня призначила директором підприємства Олега Човгана, який обіймав посаду начальника комерційного відділу ТОВ «Вінтрест».Згідно з публікацією в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), він замінив на цій посаді Антона Обрежі, який очолював підприємство рік і один місяць, після чого подав заяву про звільнення.Човган не володіє часткою в статутному капіталі емітента, непогашеної судимості за корисливі та посадові злочини не має, термін, на який він обраний, – до відкликання. Бенефіціарами ТПВТ «Одесавінпром» є власники відомого в Одеській області ТОВ «Шампань України» Василь Братдінов і його батько Ігнат. Вони придбали підприємство в квітні 2023 року. Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ «Одесавінпром» у 2024 році збільшило дохід на 20% до 330,26 млн грн, отримало 18,5 млн грн чистого прибутку проти 419 тис. грн чистого збитку роком раніше, боргові зобов’язання збільшилися на 5,%% до 351,74 млн грн, активи – на 14,4% до 292,86 млн грн.
Оприлюднено уточнені дані по прибутках та податках банків
Національний банк України оприлюднив фінальну версію балансових звітів банків за 2024 рік, яка враховує коригуючі проводки. Прибуток до оподаткування зменшився на 1% у порівнянні до попереднього звіту, натомість податок до сплати зріс майже на 15%. Сукупний прибуток банків після оподаткування зменшився до 90,9 млрд грн. 93% донарахувань припало на державні банки.
186,8 млрд грн склав сукупний прибуток українських банків до оподаткування за 2024 рік — майже стільки ж, як і за попередніми даними НБУ. Проте прибуток після оподаткування просів значно — на 12,8 млрд грн (тобто на 12%) і тепер становить 90,9 млрд грн.
Це сталось через суттєве донарахування податку на прибуток, який у підсумку зріс на 15% та сягнув 95,9 млрд грн. Відповідно, податок з’їсть 51% від прибутку. До порівняння, у 2023 році цей показник становив 48%, а у 2022 — лише 25%.
93% усіх донарахувань припало на державні банки — це 11,78 млрд грн додаткових податків. Найбільше сплатив Ощадбанк: податок на прибуток після коригування збільшився у 2,5 раза — з 4,3 до 10,66 млрд грн (+6,36 млрд грн).
Укрексімбанк додатково сплатив 2,94 млрд грн — його податок зріс у 15 разів. Сенс Банк (колишній Альфа-Банк) — у 58 разів, до 1,97 млрд грн (+1,94 млрд грн). Єдиним держбанком, де податок зменшився, став Укргазбанк: -455 млн грн.
Банкам з іноземним капіталом донарахували загалом лише 118,57 млн грн.
Банкам з приватним капіталом донарахували 1,34 млрд грн, найбільше — А-Банку (+541 млн грн), Банку Південний (+308 млн грн) та МТБ (+225 млн грн).
Найбільше податок на прибуток після коригування зріс в Українського банку реконструкції та розвитку — у 84 рази: з 247 тис. грн до 20,76 млн грн.
Загалом податок на прибуток після коригування збільшився у 22 банків — на 12,7 млрд грн. Водночас у 12 банків він зменшився на 513,4 млн грн (88,8% з яких припало на Укргазбанк). У результаті сума податку перевищила чистий прибуток банків на 5 млрд грн.
https://opendatabot.ua/analytics/banks-fee-2024