Ціни на будматеріали з початку 2026 року зросли на 20-25% і спостерігається тенденція до їх подальшого зростання, для активного функціонування державної програми «єОселя» необхідно актуалізувати ліміти цін, вважає генеральний директор ПСГ «Ковальська» Сергій Пилипенко.
У коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» він зазначив, що будівельний ринок протягом останніх двох років демонстрував поступове відновлення з приростом 12-15% щорічно, що вказує на адаптацію бізнесу та поступове врівноваження попиту й пропозиції. Зараз, як і в останні роки, дефіциту будівельних матеріалів немає. Виробничий потенціал навіть іноді перевищує платоспроможний попит, тому ринок загалом збалансований.
“В окремих сегментах можливий ситуативний дефіцит через перебої з електроенергією, брак персоналу або сировини. Але загалом ринок у повному обсязі забезпечує попит на будівельні матеріали. Незважаючи на сувору зиму, наш прогноз на 2026 рік залишається досить впевненим і оптимістичним: очікуємо зростання на рівні близько 15% у натуральних показниках практично за всіма напрямками бізнесу «Ковальської». Водночас важливим фактором впливу на ринок залишаються ціни», – сказав Пилипенко.
За його словами, ринок уже відчуває їхнє істотне зростання через глобальні процеси, зокрема подорожчання нафти та палива, а також внутрішні економічні виклики. Все почалося з перегляду цін на цемент, але з початку року ціни по всьому ланцюгу поставок зросли приблизно на 20–25%, і це ще не межа.
«Зараз ми спостерігаємо стрімке зростання цін на будівельну продукцію та послуги внаслідок низки факторів: зростання витрат на логістику, енергоносії та дефіцит робочої сили сильно впливають на пряму собівартість більшості продуктів. Курсові коливання національної валюти підсилюють цю динаміку, адже частина собівартості є імпортною. Так чи інакше, вплив усіх цих факторів буде вагомим. За підсумками року зростання цін на будівельну продукцію може сягнути 30-35%, а окремі постачальники вже декларують і вищі показники», – сказав Пилипенко.
Він підкреслив, що це матиме істотний вплив на купівельну спроможність і в середньостроковій перспективі може вплинути на динаміку та обсяги будівництва: зростатиме вартість і, відповідно, ціна квадратного метра як у житловому сегменті, так і в проектах, що фінансуються державою.
«З огляду на зазначене, державна програма »єОселя” потребуватиме перегляду лімітів. Зараз програма орієнтується на максимальну вартість у середньому 48 тис. грн за кв. м (66 тис. грн у Києві) і має певні обмеження щодо максимальної суми. Втім, у разі подальшого подорожчання будматеріалів, ліміти доведеться переглянути у бік збільшення мінімум на 20-25%. Інакше під умови програми потраплятиме дуже обмежена кількість об’єктів», – резюмував Пилипенко.
Промислово-будівельна група «Ковальська» працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами «Бетон від Ковальської», «Авеню», Siltek. Підприємства «Ковальської» працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод з виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
Європейський авіаційний ринок входить у фазу, коли зростання цін на паливо, геополітична нестабільність і тиск на собівартість дедалі частіше змушують перевізників переглядати розклад польотів і склад флоту. Яскравим сигналом стала Lufthansa, яка оголосила про прискорення антикризових заходів: група виводить з програми польотів усі 27 літаків регіональної дочірньої компанії Lufthansa CityLine, прибирає чотири далекомагістральні Airbus A340-600 до кінця літнього розкладу і в зимовому сезоні 2026-2027 років додатково скорочує потужності основного бренду на коротких і середніх маршрутах у обсязі ще п’яти літаків. Компанія прямо пояснила ці кроки зростанням вартості керосину та наслідками трудових конфліктів.
Для галузі це важливий індикатор. Мова вже йде не лише про локальну оптимізацію одного перевізника, а про ширший поворот ринку до дисципліни потужностей. У ситуації, коли паливо дорожчає, частина парку застаріває, а маржа на ближньо- та середньомагістральних напрямках залишається слабкою, авіакомпанії починають швидше виводити неефективні літаки, скорочувати менш прибуткові частоти та перерозподіляти потужності на користь більш стійких маршрутів.
Найближчим часом подібні кроки можуть торкнутися й інших європейських перевізників, насамперед компаній із високою часткою старого флоту, чутливих до цін на керосин і таких, що працюють на ринках із жорсткою конкуренцією на коротких маршрутах. Найбільш вразливими виглядають регіональні та мережеві перевізники, яким доводиться одночасно утримувати хаби, оновлювати парк і стикатися зі зростанням операційних витрат.