Результати соціологічного дослідження, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють, що Ліван залишається однією з країн із переважно нейтральним сприйняттям серед українців, однак із тенденцією до зростання негативних оцінок. Найбільшу частку відповідей становить нейтральне ставлення — 62,5%, що свідчить про обмежену включеність цієї країни в інформаційне поле України.
Частка позитивного ставлення до Лівану є відносно низькою — 10,5%. Зокрема, 3,3% респондентів зазначили «повністю позитивне» ставлення, а 7,2% — «здебільшого позитивне». Водночас негативні оцінки є значно вищими — загалом 18,2%, з яких 13,5% становить «здебільшого негативне» ставлення і ще 4,7% — «повністю негативне». Крім того, 8,9% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією.
Порівняно з серпнем 2025 року, спостерігається одночасне зростання як позитивного (з 8,7% до 10,5%), так і негативного (з 15,3% до 18,2%) ставлення. Така динаміка свідчить про поступове формування більш визначеного образу Лівану в українському суспільстві, хоча нейтральний сегмент все ще залишається домінуючим.
Високий рівень нейтральності у поєднанні зі зростанням негативних оцінок може вказувати на фрагментарне сприйняття країни, яке формується не через системну взаємодію, а через окремі інформаційні сигнали. У таких умовах навіть обмежений інформаційний фон або медійні події можуть суттєво впливати на баланс оцінок.
«Коли ми бачимо, що разом із нейтральністю починає зростати і частка негативних оцінок, це означає, що країна поступово входить в інформаційний простір, але цей процес не супроводжується достатньою кількістю позитивних сигналів. У таких випадках формується асиметричне сприйняття, коли окремі події або новини мають непропорційно великий вплив. Саме тому для країн із подібним профілем важливо працювати не лише над присутністю, а й над змістом цієї присутності», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Ліван перебуває у групі країн із низьким рівнем сформованого іміджу в Україні, де нейтральність поступово трансформується у більш поляризоване сприйняття. Подальша динаміка оцінок значною мірою залежатиме від інтенсивності контактів, інформаційної присутності та характеру взаємодії між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Ліван посідає 33-тє місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $532,9 млн. Це один із найбільш виразних прикладів позитивного сальдо для України, оскільки експорт українських товарів у багато разів перевищує імпорт із Лівану.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Ливан, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють, що Індонезія залишається однією з країн із найвищим рівнем нейтрального сприйняття серед українців. За даними дослідження, 71,6% респондентів обрали саме нейтральну оцінку, що свідчить про обмежену включеність цієї країни в український інформаційний та економічний простір.
Частка позитивного ставлення до Індонезії становить 20,3%. Зокрема, 6,5% опитаних зазначили «повністю позитивне» ставлення, а 13,8% — «здебільшого позитивне». Водночас негативні оцінки залишаються мінімальними — загалом 3,0%, з яких 2,3% відповіли «здебільшого негативно» і лише 0,7% — «повністю негативно». Ще 5,1% респондентів не змогли визначитися зі своєю позицією.
Подібна структура відповідей є характерною для країн, які не мають значного впливу на внутрішній порядок денний України або не асоціюються з ключовими політичними, безпековими чи економічними процесами. Висока частка нейтральних оцінок свідчить не про негативне сприйняття, а радше про відсутність чітко сформованого образу країни у суспільній свідомості.
«Коли ми бачимо понад 70% нейтральних відповідей, це означає, що країна фактично перебуває поза активним інформаційним полем українців. У таких випадках сприйняття формується не через досвід чи взаємодію, а через фрагментарні уявлення. Саме тому навіть незначне посилення економічних або гуманітарних контактів може досить швидко змінити баланс оцінок у позитивний бік», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Індонезія залишається для українців країною з потенціалом для формування позитивного іміджу, однак цей потенціал поки що не реалізований через низький рівень видимості та практичної взаємодії. У разі активізації двосторонніх контактів, зокрема в економічній та освітній сферах, нейтральний сегмент може стати основою для зростання позитивного сприйняття.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Індонезія посідає 32-ге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $578,3 млн. При цьому Україна має невелике позитивне сальдо, оскільки експорт до Індонезії дещо перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ИНДОНЕЗИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать, що ставлення українців до Тайваню (у формулюванні — «Провінції Китаю») залишається переважно нейтральним, попри наявність помірного позитивного сегмента. Частка респондентів, які оцінюють Тайвань позитивно, становить 36,6%, що нижче показника серпня 2025 року (41,0%). Водночас негативні оцінки дещо скоротилися — до 7,2% проти 7,7%.
У структурі відповідей лише 11,4% опитаних зазначили «повністю позитивне» ставлення, ще 25,2% — «здебільшого позитивне». Водночас абсолютну більшість становлять нейтральні оцінки — 51,3%, що є одним із найвищих показників серед досліджених країн.
Негативний сегмент залишається відносно обмеженим: 5,4% респондентів відповіли «здебільшого негативно», а 1,9% — «повністю негативно». Ще 4,9% опитаних не змогли визначитися зі своїм ставленням.
Порівняльна динаміка демонструє, що зниження позитивного сприйняття відбулося без суттєвого зростання негативу. Це означає, що частина респондентів перейшла до нейтральної позиції, що характерно для країн, які не мають високої інформаційної присутності або прямого впливу на повсякденне життя українців.
«Українці досить обережно оцінюють країни, щодо яких мають обмежений досвід або інформацію. У таких випадках домінує нейтральне ставлення, яке не є проявом байдужості, а швидше сигналом недостатньої включеності цих держав у український інформаційний та суспільний простір. Водночас навіть помірна присутність позитивного сегмента означає потенціал для подальшого формування довіри», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Тайвань залишається для українського суспільства країною з невизначеним, але не негативним іміджем. Високий рівень нейтральних оцінок свідчить про значний потенціал для зміни сприйняття, який залежить передусім від інтенсивності контактів, інформаційної взаємодії та політичної видимості.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Тайвань, провінція Китаю, посідає 31-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $650,8 млн. Водночас імпорт із Тайваню майже повністю переважає в структурі двосторонньої торгівлі, що зумовлює значне від’ємне сальдо для України на рівні понад $607 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТАЙВАНЬ, УКРАЇНА
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про стабільно позитивне ставлення українців до Данії, хоча зафіксовано певне зниження загального рівня позитивних оцінок порівняно з серпнем 2025 року. Частка респондентів, які оцінюють Данію позитивно, становить 69,9% проти 73,7% раніше. Водночас негативні оцінки залишаються на мінімальному рівні — 1,2% проти 1,3% у попередньому періоді.
У структурі відповідей 33,3% українців обрали варіант «повністю позитивне», ще 36,6% — «здебільшого позитивне». Нейтральне ставлення демонструють 26,8% опитаних, що свідчить про певний рівень дистанції у сприйнятті країни, попри загалом високий позитивний фон.
Негативний сегмент залишається маргінальним: 0,7% респондентів відповіли «здебільшого негативно», а лише 0,5% — «повністю негативно». Ще 2,1% опитаних не змогли визначитися з відповіддю. Така структура оцінок підкреслює, що Данія належить до групи країн із найменшим рівнем критичного сприйняття серед українців.
Порівняльна динаміка показує, що зниження позитивних оцінок відбулося переважно за рахунок зростання нейтральної позиції, а не через перехід у негативний сегмент. Це вказує на поступове зміщення сприйняття від емоційно позитивного до більш стриманого або менш визначеного.
«Українці не сприймають світ у чорно-білих категоріях і досить зважено оцінюють різні країни. Там, де рівень обізнаності або інформаційної присутності є нижчим, частіше формується нейтральна позиція. Водночас країни, які демонструють послідовну підтримку, зберігають високий рівень довіри навіть за певних коливань показників», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом Данія продовжує утримувати позиції серед країн із найкращим іміджем в українському суспільстві. Незначне зниження позитивного сприйняття не змінює загальної картини, де переважає стабільна довіра, низький рівень критики та відсутність суттєвої поляризації оцінок.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Данія посідає 30-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $671,9 млн. При цьому імпорт данських товарів більш ніж удвічі перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні понад $231 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ДАНІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ціни на будматеріали з початку 2026 року зросли на 20-25% і спостерігається тенденція до їх подальшого зростання, для активного функціонування державної програми «єОселя» необхідно актуалізувати ліміти цін, вважає генеральний директор ПСГ «Ковальська» Сергій Пилипенко.
У коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» він зазначив, що будівельний ринок протягом останніх двох років демонстрував поступове відновлення з приростом 12-15% щорічно, що вказує на адаптацію бізнесу та поступове врівноваження попиту й пропозиції. Зараз, як і в останні роки, дефіциту будівельних матеріалів немає. Виробничий потенціал навіть іноді перевищує платоспроможний попит, тому ринок загалом збалансований.
“В окремих сегментах можливий ситуативний дефіцит через перебої з електроенергією, брак персоналу або сировини. Але загалом ринок у повному обсязі забезпечує попит на будівельні матеріали. Незважаючи на сувору зиму, наш прогноз на 2026 рік залишається досить впевненим і оптимістичним: очікуємо зростання на рівні близько 15% у натуральних показниках практично за всіма напрямками бізнесу «Ковальської». Водночас важливим фактором впливу на ринок залишаються ціни», – сказав Пилипенко.
За його словами, ринок уже відчуває їхнє істотне зростання через глобальні процеси, зокрема подорожчання нафти та палива, а також внутрішні економічні виклики. Все почалося з перегляду цін на цемент, але з початку року ціни по всьому ланцюгу поставок зросли приблизно на 20–25%, і це ще не межа.
«Зараз ми спостерігаємо стрімке зростання цін на будівельну продукцію та послуги внаслідок низки факторів: зростання витрат на логістику, енергоносії та дефіцит робочої сили сильно впливають на пряму собівартість більшості продуктів. Курсові коливання національної валюти підсилюють цю динаміку, адже частина собівартості є імпортною. Так чи інакше, вплив усіх цих факторів буде вагомим. За підсумками року зростання цін на будівельну продукцію може сягнути 30-35%, а окремі постачальники вже декларують і вищі показники», – сказав Пилипенко.
Він підкреслив, що це матиме істотний вплив на купівельну спроможність і в середньостроковій перспективі може вплинути на динаміку та обсяги будівництва: зростатиме вартість і, відповідно, ціна квадратного метра як у житловому сегменті, так і в проектах, що фінансуються державою.
«З огляду на зазначене, державна програма »єОселя” потребуватиме перегляду лімітів. Зараз програма орієнтується на максимальну вартість у середньому 48 тис. грн за кв. м (66 тис. грн у Києві) і має певні обмеження щодо максимальної суми. Втім, у разі подальшого подорожчання будматеріалів, ліміти доведеться переглянути у бік збільшення мінімум на 20-25%. Інакше під умови програми потраплятиме дуже обмежена кількість об’єктів», – резюмував Пилипенко.
Промислово-будівельна група «Ковальська» працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами «Бетон від Ковальської», «Авеню», Siltek. Підприємства «Ковальської» працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод з виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
Європейський авіаційний ринок входить у фазу, коли зростання цін на паливо, геополітична нестабільність і тиск на собівартість дедалі частіше змушують перевізників переглядати розклад польотів і склад флоту. Яскравим сигналом стала Lufthansa, яка оголосила про прискорення антикризових заходів: група виводить з програми польотів усі 27 літаків регіональної дочірньої компанії Lufthansa CityLine, прибирає чотири далекомагістральні Airbus A340-600 до кінця літнього розкладу і в зимовому сезоні 2026-2027 років додатково скорочує потужності основного бренду на коротких і середніх маршрутах у обсязі ще п’яти літаків. Компанія прямо пояснила ці кроки зростанням вартості керосину та наслідками трудових конфліктів.
Для галузі це важливий індикатор. Мова вже йде не лише про локальну оптимізацію одного перевізника, а про ширший поворот ринку до дисципліни потужностей. У ситуації, коли паливо дорожчає, частина парку застаріває, а маржа на ближньо- та середньомагістральних напрямках залишається слабкою, авіакомпанії починають швидше виводити неефективні літаки, скорочувати менш прибуткові частоти та перерозподіляти потужності на користь більш стійких маршрутів.
Найближчим часом подібні кроки можуть торкнутися й інших європейських перевізників, насамперед компаній із високою часткою старого флоту, чутливих до цін на керосин і таких, що працюють на ринках із жорсткою конкуренцією на коротких маршрутах. Найбільш вразливими виглядають регіональні та мережеві перевізники, яким доводиться одночасно утримувати хаби, оновлювати парк і стикатися зі зростанням операційних витрат.
