Цього року Китай планує завершити будівництво та ввести в експлуатацію сім атомних енергоблоків, йдеться у щорічному звіті Китайської асоціації ядерної енергетики (China Nuclear Energy Association).
Наразі в країні діють 60 атомних енергоблоків, що забезпечує стабільну основу для переходу до чистої енергетики, йдеться у доповіді «Розвиток атомної енергетики Китаю».
На стадії будівництва перебувають 36 енергоблоків, при цьому будівництво двох із них було розпочато цього року. На КНР припадає більше половини від загальної кількості атомних електростанцій, що будуються у світі.
Проєкти ще 16 атомних енергоблоків офіційно затверджені й очікують на початок будівництва, наводить дані доповіді видання China Daily.
Загальна встановлена потужність АЕС КНР становить 125 ГВт, країна посідає перше місце у світі за цим показником.
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна відновила переговори з Сербією щодо створення зони вільної торгівлі, оскільки нинішній рівень товарообігу між двома країнами залишається порівняно низьким. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заявив посол України в Сербії Олександр Литвиненко. За його словами, ЗВТ могла б пожвавити двосторонні економічні зв’язки й водночас органічно вписатися в європейську інтеграцію обох країн. Серед перспективних напрямків дипломат назвав машинобудування, насамперед сільгосптехніку.
Для «Сербського економіста» в цій історії важливий не тільки політичний сигнал, а й суха арифметика. За офіційними даними Статистичного управління Сербії, у 2025 році сербський експорт до України становив 179,6 млн євро, імпорт з України — 212,2 млн євро, а сукупний товарообіг досяг приблизно 391,8 млн євро. При цьому частка України в сербському експорті та імпорті залишається всього близько 0,5%, що дійсно підтверджує тезу про поки що обмежений масштаб торгівлі.
Поточна номенклатура торгівлі між країнами поки що виглядає досить вузькою і багато в чому сировинною. За даними посольства України в Сербії, основними статтями українського експорту до Сербії є залізна руда та чорні метали, деревина та вироби з дерева, а також пластмаси та полімерні матеріали. Більш детальна продуктова статистика показує, що серед найбільших українських поставок до Сербії були залізна руда на $61,6 млн, гарячекатаний прокат заліза на $11,9 млн та напівфабрикати із заліза на $8,92 млн.
З сербського боку до України зараз в основному надходять добрива, пластмаси та полімерні матеріали, електричні машини, чорні метали, мило та гума.
Якщо розглядати можливий ефект ЗВТ уже в прикладній площині, то найбільш логічним виглядає розширення торгівлі в тих нішах, де одна сторона може запропонувати іншій або дешевший, або більш дефіцитний товар. Для України це, крім металургійних і сировинних позицій, що вже надходять до Сербії, можуть бути сільськогосподарська техніка, окремі види металовиробів, деревообробка, продукти харчування з доданою вартістю та нішева споживча продукція.
Для Сербії потенційно найцікавішими товарами на українському ринку в разі ЗВТ можуть стати добрива, полімери, електротехніка, фармацевтика, гумотехнічні вироби, шини та автокомпоненти. Іншими словами, ЗВТ теоретично могла б змістити торгівлю з вузького сировинного обміну в бік більшої кількості перероблених товарів з обох сторін.
Окреме чутливе питання — статус Сербії у СОТ. Сербія досі не є членом Світової організації торгівлі. Остання доповідь Єврокомісії щодо Сербії прямо вказує, що процес зупинився насамперед через відсутність закону про ГМО, що відповідає вимогам СОТ, та через незавершені переговори щодо доступу на ринок з невеликою кількістю членів СОТ. Белград не завершив частину двосторонніх переговорів у рамках приєднання до СОТ, а старі сербські документи називали серед проблемних партнерів Україну, Бразилію, Росію та США.
https://t.me/relocationrs/2646
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Національному палаці мистецтв “Україна” 15 квітня відбулася ювілейна, 15-та церемонія вручення Національної музичної премії YUNA-2026, під час якої оголосили переможців, повідомляє журналіст відділу “Культура” інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.
“П’ятнадцять років — це мало. Ми плануємо дойти як мінімум до “золотого” ювілею — до 50 років. Це дорого і ми фактично втрачаємо гроші, але підтримуємо українську музику”, — сказав засновник премії Мохаммад Захур в ексклюзивному коментарі агентству.
За його словами, премія орієнтується виключно на українську музику після 2014 року, а особливо після 2022-го, повністю відмовилася від російськомовного контенту.
“Ми орієнтуємося тільки на українську музику. Раніше була і російськомовна, але ми від цього відійшли”, — додав він.
Церемонію відкрила Jamala. На сцені також виступив Ансамбль ЗСУ з мегаміксом хітів року, а спеціальний номер представила Тіна Кароль. Крім того, відбулася прем’єра — Анна Трінчер виконала новий трек “Твоя мама”.
Захід було перервано через повітряну тривогу, яка тривала 1 годину 33 хвилини, у зв’язку з чим глядачі та учасники залишили зал відповідно до вимог безпеки.
Серед переможців — Артем Пивоваров, ADAM & Sasha Norova, Alena Omargalieva, The Maneken, Jerry Heil, MONATIK, TVORCHI, Ziferblat та інші.
Премія YUNA заснована у 2011 році та щороку відзначає досягнення українських артистів і представників музичної індустрії.
https://interfax.com.ua/news/culture/1159581.html
Випуск № 1 – квітень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У першій половині квітня на валютному ринку України спостерігався стійкий підвищений попит, проте Національний банк України регулярно підтримує ринок валютними інтервенціями, що стримує коливання в бік девальвації гривні.
Однак ключові чинники тиску на гривню залишаються, адже високий попит на іноземну валюту підігрівають контракти імпортерів на пальне, яке внаслідок конфлікту на Близькому Сході суттєво дорожчає. Тим часом в Україні з останньої декади березня та зараз активними темпами триває посівна, що так само підігріває попит на пальне та, відповідно, частково обґрунтовує специфіку ціноутворення на паливному ринку. Війна Ізраїлю та США проти Ірану попри очікування аналітиків все ще не вивела її учасників на переговорний трек, але надії на це в квітні доволі високі, що впливає на траєкторію нафтових котирувань, а також тисне на долар США.
Глобальний контекст
У квітні долар втрачає свої позиції стосовно євро, а індекс DXY показує, що валюта США подешевшала на 2,2% за останній місяць.
Щодо ставок ФРС, то наступне засідання Комітету ФРС заплановане на кінець квітня. Нагадаємо, що на березневому засіданні базову ставку залишено незмінною в діапазоні від 3,5% до 3,75%. На наступному квітневому засіданні очікується, що сюрпризів не буде, а отже, ставки залишаться на такому самому рівні. І це при тому, що вже зрозуміло: конфлікт на Близькому Сході призвів до різкого зростання цін на енергоносії та погіршив економічні перспективи. Однак керівництво ФРС вичікує, щоб оцінити, як економіка реагує на війну в Ірані. Тож фінансові ринки враховують 99%-ву ймовірність того, що ФРС збереже облікову ставку федеральних фондів незмінною на квітневому засіданні. Зараз фінансовий світ турбується про те, хто стане головою ФРС, адже термін повноважень Джерома Пауелла на посаді голови закінчується в травні. Питання незалежності регулятора є дуже важливим, оскільки відомо про теперішні спроби тиску на ФРС з боку адміністрації Дональда Трампа, що вимагає зниження ставок з метою стимулювання економічної активності.
Одним із найголовніших чинників впливу на економіку (як США, так і ЄС) є ситуація на Близькому Сході. Міжнародний валютний фонд уже переглянув прогноз зростання світової економіки на 2026 рік у бік зниження: очікуване зростання світового ВВП становитиме 3,1% замість 3,3%, як прогнозували раніше.
Війна в Ірані суттєво позначається на ринку нафти – серйозний вплив має блокування Ормузької протоки. Ціни на нафту почали знижуватися лише в середині квітня: за останні два тижні вартість Brent впала з рівня близько 108 дол. за барель до 95 дол./бар. Причина – оптимізм на тлі можливих мирних переговорів між США та Іраном: президент США повідомив, що Тегеран зв’язався із Вашингтоном щодо можливої угоди. Проте проблеми на ринку нафти все ще не вирішено, а у своєму останньому щомісячному звіті МЕА заявило, що світові поставки нафти зазнали «найбільшого перебою в історії»: у березні їх скоротили на 10,1 млн барелів на день – до 97 млн бар./день.
Через геополітичну напруженість на Близькому Сході долар США перебуває в зоні високої турбулентності. У середині квітня курс пари EUR/USD досяг позначки 1,1786, хоча ще наприкінці березня перебував на значенні 1,1520. Тим часом перспективи подальшої траєкторії пари залежать не лише від війни, але й від інфляційного сплеску, що очікується в Європі внаслідок зростання вартості нафти і, відповідно, пального. Є висока ймовірність, що ЄЦБ підвищить процентні ставки вже цього літа. Хоча президентка ЄЦБ Крістін Лагард повідомила нещодавно, що Європейський центральний банк ще не визначився щодо питання підвищення процентних ставок, оскільки наслідки війни з Іраном для економіки єврозони досі незрозумілі.
Внутрішній український контекст
У квітні на українському валютному ринку, як і раніше, панує перевищення попиту над пропозицією. Найбільше на рівень попиту впливають імпортери пального, ціни на яке продовжують зростати. Раніше в березні Нацбанк продав на міжбанку доволі значну кількість валюти – понад 4,4 млрд доларів, а от, до прикладу, в лютому – 2,99 млрд дол. Але в квітні інтервенції дещо скоротилися: протягом 6–10 квітня вони становили 765,87 млн дол. Завдяки участі НБУ в торгах впродовж березня і потім у першій половині квітня гривні вдалося укріпитися, а курс не перейшов межу психологічної позначки 44 грн/дол.
На готівковому ринку в квітні попит на долари і євро зберігається, але відчутно скоротився порівняно з піковим зростанням у березні. Минулого місяця обсяги купівлі готівкової валюти зросли до 2,39 млрд доларів, а чиста купівля готівкової валюти населенням у березні становила 968 млн дол. У квітні завдяки доволі стабільній ситуації з курсовими коливаннями ажіотажу біля кас і пунктів обміну немає, як немає і дефіциту готівкових доларів та євро.
У макроекономічному полі Україна перебуває в доволі непростому періоді очікування. Перший перегляд програми Міжнародного валютного фонду заплановано на червень 2026 року, і за умови успішного перегляду фонд перерахує перший транш розміром 686 млн дол. Тим часом Євросоюз все ще не вирішив питання видачі Україні коштів за кредитною програмою обсягом 90 млрд євро. Ці ресурси є критично важливими для стабільності української економіки та фінансування дефіциту бюджету. Проте раніше рішенню про видачу кредиту заважала позиція експрем’єра Угорщини Віктора Орбана. Нещодавно Петер Мадяр, який став новим прем’єром Угорщини, заявив, що країна зніме своє вето на кредит Україні від ЄС розміром 90 млрд євро, як тільки буде відновлено постачання нафти з України до Угорщини трубопроводом. Очікується, що відновлення нафтопостачання відбудеться в травні, адже президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом заявив, що ремонтні роботи на трубопроводі завершаться в кінці квітня.
Курс долара США: динаміка й аналіз
У першій половині квітня гривня укріпилась: якщо на початку місяця офіційний курс НБУ був на позначці 43,91 грн/долар, то станом на 16 квітня – 43,51 грн/долар. Проте міжбанк все одно був під впливом підвищеного попиту, а от пропозицію переважно формували інтервенції Національного банку України. Курс на міжбанку на початку квітня становив 43,85 грн за долар, а в середині місяця досяг значень 43,44–43,5 грн/дол.
У квітні курсові коливання на готівковому ринку стабілізувались, а значення курсу відійшли в бік укріплення гривні. Загалом курс купівлі готівкових доларів у середині квітня становить 43,10–43,35 грн/дол., тоді як на початку місяця курс купівлі перебував у коридорі 43,40–43,60 грн/дол. Курс продажу готівкових доларів у середині квітня становить 43,7–43,8 грн/дол., а на початку квітня в касах банків і пунктів обміну валют курс продажу перебував у коридорі 43,99–44,15 грн/дол. Щодо спредів між курсом купівлі та продажу, то вони дещо скоротилися – до рівня 0,3–0,55 грн/дол., що свідчить про стабілізацію ситуації та зниження валютного ризику для установ, а також це означає позитивний прогноз щодо відсутності в найближчі тижні ажіотажного попиту на готівкову валюту.
Ключові фактори впливу:
· Зменшення обсягу валютних інтервенцій з боку НБУ: Нацбанк залишається головним маркетмейкером на валютному ринку, проте в квітні обсяги продажу доларів з боку регулятора вже менші за березневі, а курсові коливання – більш плавні.
· Укріплення курсу гривні у квітні: цьому сприяло ситуативне зменшення попиту на валюту з боку компаній-імпортерів, а також помітний спад попиту на готівковому ринку.
· Міжнародні фактори: долар на глобальному ринку втрачає позиції на тлі складної ситуації на Близькому Сході й очікувань деескалації між Іраном та США, що повертає інвесторів до активів у євро.
· Поведінкові очікування ринку: долар на внутрішньому ринку залишається стабільним ліквідним активом, а короткочасне укріплення гривні дає стимул для активного інвестування в цю валюту.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 43,70–44,20 грн/дол. із ймовірними коливаннями в бік девальвації гривні, але можливими є й відкати в бік укріплення нацвалюти.
· Середньостроково (2–3 місяці): 44,20–44,85 грн/$. На міжнародному ринку на коливання курсу долара впливатиме ситуація на Близькому Сході та ймовірні переговори між Тегераном і Вашингтоном. Висока ймовірність, що ФРС не змінюватиме ставки принаймні до літа, надасть впевненості інвесторам у потенціалі зростання американської економіки попри всі ризики, спричинені війною в Ірані. Тренд на укріплення долара можливий, особливо після стабілізації ситуації на Близькому Сході.
· Довгостроково (6+ місяців): базовий сценарій – девальвація гривні до рівня 44,5–45,5 грн/$. Національна валюта перебуватиме під тиском як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, а найголовнішими будуть сигнали від партнерів щодо подальшої підтримки України, надходження траншу від МВФ і в межах кредитної програми від ЄС на суму 90 млрд дол.
Курс євро: динаміка й аналіз
У квітні курс євро щодо гривні зростав через загальносвітову тенденцію укріплення євро та послаблення долара США, що відповідним чином вплинуло і на курс євровалюти в Україні. Квітень розпочався зі значення офіційного курсу євро на рівні 50,45 грн/євро, а станом на 16 квітня курс досяг позначки 51,27 грн/євро.
Тим часом, на готівковому ринку України в квітні не спостерігається підвищеного попиту на євро, адже стабілізація курсу долара на міжбанку та готівковому ринку нівелювала ажіотаж. В обмінниках і касах банків курс євро протягом першої половини квітня змінювався таким чином: на початку квітня курс купівлі становив 50,0–50,7 грн/євро, а продажу – 51,0-51,2 грн/євро, а в середині квітня курс купівлі підріс до 50,85–51,0 грн/євро. Укріплення євро на світовому ринку відобразилось і на курсі продажу готівкових євро – курс досяг позначок 51,5–51,8 грн/євро.
Спреди між курсами в середині квітня знову збільшилися на тлі подальшої невизначеності траєкторії євровалюти на світовому ринку, а отже, в банках знову замість спредів приблизно 0,5-0,6 грн/євро встановлено спреди на рівні 0,5–1 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
· На міжнародному ринку євро укріплюється на тлі падіння курсу долара США: курс євро до долара зріс у квітні до 1,1786, що вплинуло на траєкторію курсу на внутрішньому ринку України.
· Інвестори повертаються до активів у євро, оскільки сумніваються в доларі США: конфлікт на Близькому Сході не завершено, а ЄЦБ може підвищити ставки вже влітку через інфляційний чинник.
· Зниження попиту на євро в Україні: населення викупило велику кількість валюти в березні, а на початку квітня в очікуванні святкування Великодня переважав продаж валюти, щоб здійснити необхідні приготування до свята. Стабільний курс гривні до долара налаштовував на очікування відсутності потрясінь на валютному ринку, попит на євро падав.
Прогноз:
· Короткостроково (2–4 тижні): якщо на глобальному ринку євро продовжить укріплюватися, то на українському ринку євровалюта може залишатись у коридорі 51,0–51,90 грн/€.
· Середньостроково (2–4 місяці): можливе подорожчання євровалюти до рівня 52,5 грн/€. Зниження цін на нафту й оновлені дані від ЄЦБ про інфляцію в єврозоні можуть посилити позиції євровалюти.
· Довгостроково (6+ місяців): у разі ефективних переговорів між Іраном та США і після рішення ФРС про черговий етап зниження ставок курс може зафіксуватись у коридорі 52,80–53,60 грн/€.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Геополітична турбулентність впливає на фінансові рішення та рівень довіри до валютних активів. Важливі напрямки змін визначатиме переговорний трек між Тегераном і Вашингтоном. Інвесторам потрібно слідкувати за новинами, особливо за заявами Ірану.
Ставки ФРС будуть мати вплив на подальші курсові траєкторії пари EUR/USD. Наразі трейдери впевнені у стабільності ставок, проте травневий відхід від головування Джерома Пауелла може сплутати карти.
Ринок праці у США як маркер. Інвесторам варто вивчати офіційні публікації Міністерства праці США, щоб вчасно зреагувати на високу ймовірність чергового етапу зниження базових ставок ФРС.
Ціни на нафту йдуть паралельно валютним котируванням. Суттєве зниження цін на нафту означатиме покращені перспективи долара США, а разом з тим і перспективи деякого зниження курсу євро.
Фокус – на безпечних активах. Геополітичні конфлікти і високі ризики падіння темпів зростання головних економік світу робить дедалі актуальнішим інвестування у зрозумілі інструменти, серед яких – долар і євро.
Рішення ЄЦБ матимуть вплив на курс євро. Оскільки в Європі зростає інфляція, то ЄЦБ може підвищити базові ставки. Це може послабити позиції євро.
Базова умова – висока ліквідність. Інвестори можуть формувати свої портфелі у різних валютах, але з огляду на ліквідність базовими залишаються долар і євро. Серед інших валют, які можна використовувати у своїй стратегії, є британські фунти стерлінгів, швейцарські франки та польський злотий.
У центрі валютної стратегії – долар США. Незважаючи на нерівномірні коливання курсу долара на світовому ринку, накопичення в доларах у портфелі можуть становити від 40 до 70%, адже роль головної резервної валюти центробанків світу та девальваційні тенденції щодо коливань курсу гривні в Україні визначають абсолютну важливість накопичень у доларі.
Облікова ставка НБУ як сигнал до короткого відходу в гривню. Якщо НБУ піде на підвищення облікової ставки, невелику частину накопичень можна буде переорієнтувати на гривневі активи – короткі депозити або ОВДП. Проте йдеться про інвестування приблизно 10–15% портфеля.
Що важливо у сфері новин. Насамперед інформація про переговори між Іраном та США, котирування на нафтовому ринку, нові рішення ФРС та ЄЦБ, а також аналітика щодо рівня інфляції в Європі та США. В Україні головними маркерами поведінки валютного ринку будуть ситуація на паливному ринку, можливі масштабні обстріли агресором інфраструктурних об’єктів, а також новини щодо надходження траншів від партнерів і кредиторів.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Індекс ділових очікувань (ІДО) підприємств у січні-березні 2026 року зріс до 105,8% порівняно з 102,1% у жовтні-грудні 2025 року, перервавши триквартальну тенденцію до зниження, повідомляє Національний банк України (НБУ) за результатами опитування керівників компаній.
«У І кв. 2026 року бізнес очікував пожвавлення ділової активності в наступні 12 місяців. Респонденти прогнозували зростання обсягів виробництва товарів і послуг та посилили позитивні оцінки щодо розвитку власних підприємств. Інфляційні очікування не змінилися, курсові – незначно посилилися», – зазначив регулятор у прес-релізі.
НБУ зазначає, що військові дії та їхні наслідки залишаються домінуючим фактором (83%), що обмежує здатність підприємств нарощувати обсяги виробництва. Зберігається істотний вплив нестачі кваліфікованих працівників. Більше за інші фактори очікувалося посилення впливу надто високих цін на енергоносії.
Згідно з оприлюдненими даними, бізнес істотно поліпшив оцінки обсягів виробництва в Україні на наступні 12 місяців: баланс відповідей склав 0,6% порівняно з -1,8% у IV кв. 2025 року. Оптимістичні настрої продемонстрували підприємства енерго- та водопостачання, сільського господарства, переробної промисловості, транспорту та зв’язку. Негативні настрої продемонстрували підприємства торгівлі, малі підприємства, а також ті, що здійснюють лише імпортні/експортні операції.
За результатами опитування, інфляційні очікування бізнесу стабілізувалися: прогнозована річна інфляція склала 11,1%, не змінившись порівняно з попереднім кварталом. Водночас курсові очікування незначно посилилися – до 45,00 грн/$1 (у IV кв.-2025 р. – 44,27 грн/$1). Також респонденти вперше надали прогноз щодо курсу EUR через 12 місяців, середнє значення якого склало 54,00 грн/EUR.
Оцінка поточного фінансово-економічного стану підприємств залишається стриманою, проте баланс відповідей дещо покращився – до -4,7% (-5,8% у IV кв.-2025 р.). Очікування щодо зміни фінансового стану власних компаній у наступному році зросли до 2,0% (у IV кв.-2025 р. – 0,8%). Відзначається, що оптимістичні очікування мають підприємства транспорту та зв’язку, а також інших видів діяльності, а представники будівництва та торгівлі очікували збереження майбутнього фінансово-економічного стану власних підприємств на поточному рівні.
Респонденти впевненіше очікують зростання обсягів реалізації продукції: баланс відповідей зріс до 14,5% (з 9,6% у попередньому кварталі), а щодо реалізації на зовнішньому ринку – з 11,7% у IV кв.-2025 р. до 15,8% у I кв.-2026 р. Очікування щодо інвестиційних витрат на машини та обладнання покращилися – з 7% до 12,8%, а щодо будівельних робіт вперше за рік стали позитивними – 1,6% (у IV кв.-2025 зафіксовано -2,9%).
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, зберегли очікування щодо зростання їх обсягів у наступному році: баланс відповідей – 11,6% (у IV кв.-2025 – 15,5%). Найвищі очікування у підприємств енерго- та водопостачання. Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, склала 20,9% порівняно з 21,5% у попередньому опитуванні.
На ринку праці зберігається тенденція до пом’якшення негативних оцінок щодо кількості працівників: баланс відповідей склав -1,8% порівняно з -3,8% у IV кв.-2025. Очікували збільшення персоналу підприємства енерго- та водопостачання. Натомість респонденти сільського господарства, видобувної та переробної промисловості, торгівлі, а також інших видів діяльності мали негативні очікування, найбільше – сільського господарства.
Респонденти підвищили оцінки потреби в позикових коштах найближчим часом: баланс відповідей склав 34,7% порівняно з 31,7% у IV кв. 2025 р. Частка респондентів, які планують залучати банківські кредити, майже не змінилася: 35,6% порівняно з 35,7% у IV кв. 2025 р. Ті, хто планує їх залучати, традиційно віддають перевагу кредитам у національній валюті – 83,5% (у IV кв. 2025 р. – 80,9%). Занадто високі ставки та наявність інших джерел фінансування залишаються найістотнішими перешкодами для нових кредитів – 44% та 43,4% відповідно. Крім того, посилився вплив фактора «значні коливання курсу гривні до іноземних валют» – на 4,3 процентних пункти, до 17,8%.
У НБУ зазначають, що респонденти незначно послабили оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів: баланс відповідей – 11,4% (11,6% у IV кв. 2025 р.). Планували залучати кошти за кордоном 6,6% опитаних, тоді як у попередньому кварталі таких зафіксовано 7,1%.
Квартальне опитування проводилося з 29 січня по 27 лютого 2026 року серед керівників 664 підприємств із 21 регіону України. Значення індексу вище 100 свідчить про переважання позитивних економічних настроїв.
Серед опитаних 21,1% – компанії торгівлі, 19,1% – переробної промисловості, 14,5% – сільського господарства, 13,9% – транспорту та зв’язку, 5,9% – видобувної промисловості, 4,8% – енерго- та водопостачання, 3,2% – будівництва. Щодо розмірів, то 30,4% респондентів – великі підприємства, 37,7% – середні, 31,9% – малі.
Протягом минулого місяця на Українській енергетичній біржі проведено 152 торгові сесії у БЕТС, 84 аукціонів з купівлі-продажу електричної енергії в БЕТС у версії «Electric Power», а також по 4 торгові сесії кожного дня були проведені біржею на короткостроковому ринку природного газу.
За їх результатами реалізовано 3164,28 тис. МВт.г електроенергії, 174,53 тис. тонн нафти та газового конденсату, 14,37 тис. тонн скрапленого газу та нафтопродуктів, 37,1 млн куб. м природного газу, 297,73 т. сировини. Крім того, у березні за напрямком «Необроблена деревина та пиломатеріали» було проведено 297 аукціонів. Загальний обсяг реалізації напрямку склав 481,83 тис. куб. м.
«Фундаментом розвитку енергетичної галузі та економічної стабільності є прозорі ринкові механізми. Ми неухильно дотримуємося принципів рівноправності, об’єктивності та неупередженості, впроваджуючи сучасні програмні рішення для досягнення стратегічних цілей наших клієнтів», – зазначив Генеральний директор УЕБ Олександр Коваленко.
