В Узбекистані Компанія з розвитку торгівлі (КРТ) буде компенсувати транспортні витрати при експорті плодоовочевої продукції.
За інформацією Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан, кошти надаються компаніям-експортерам після відправлення продукції за кордон авіатранспортом. Розмір виплат залежить від країни призначення, а також від обсягу товару.
При поставках до Китаю або Афганістану буде виплачуватися 13% вартості. Для експорту в інші країни (окрім тих, що межують з Узбекистаном) компенсація становитиме 15%.
КРТ була створена відповідно до Постанови Президента під управлінням ТПП. Вона відповідає за розподіл коштів з Фонду сприяння торгівлі, зокрема — на субсидування експорту.
Організація покриває витрати на транспорт, оренду зарубіжних офісів, складів, торгових приміщень, на страхування і рекламу. Також допомагає бізнесу налагоджувати співпрацю з іноземними брендами та залучати іноземних спеціалістів.
експорті плодоовочевої продукції, розвиток торгівлі, транспортні витрати, УЗБЕКИСТАН
Де найбільше компаній з медліцензіями?
Майже 14 тисяч компаній мають право на медичну практику в Україні за даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) станом на середину жовтня 2024 року. У 2024 році видали на 16% більше медичних ліцензій, ніж за аналогічний період минулоріч. Попитом користуються сестринська справа, організація та управління охороною здоров’я та терапія. Кожна п’ята ліцензована медична компанія знаходиться у Києві.
13 887 компаній та 28 054 фопів наразі отримали ліцензії МОЗ. Перевірити, чи легально працює медична установа та чи має вона право надавати медичні послуги, можна в Опендатаботі.
Втім, через те, що МОЗ не публікує ІПН фопів, наразі перевірити, чи є в такого підприємця медична ліцензія, неможливо.
Пік видачі медичних ліцензій припав на 2019 рік: 910 компаній за 9 місяців. Відтоді кількість нових дозволів на роботу у медичній сфері лише вщухала.
355 медичних ліцензій отримали українські компанії від початку року. Це на 16,4% більше, ніж за аналогічний період у 2023 році, проте все ще менше за показники до повномасштабної війни. За той самий період у 2021 було видано 670 ліцензій.
Більшість виданих медичних ліцензій компаній діючі: 81,1%.
Найбільше ліцензій видано на молодшу сестринську справу — 87% компаній від загальної кількості. Наслідують організація та управління охороною здоров’я — 81%, а замикає топ за запитаністю терапія (39%). Зазначимо, що одна компанія може мати ліцензії на декілька напрямків.
Дещо менш популярними є ультразвукова діагностика (30.6%), неврологія (28.3%), акушерство і гінекологія (27.7%) та стоматологія (26.9%).
Однак є і напрями, які майже не користуються попитом. Наприклад, судово-психіатрична експертиза або ж такі вузькі галузі, як судово-медична токсикологія та цитологія — у цих сферах ліцензії мають лише по декілька компаній.
Загалом найбільше медичних компаній з діючими ліцензіями працює у Києві — 20%. Наслідують Дніпропетровщина (8%), Донеччина, Львівщина та Харківщина — по 6%.
До переліку найбільших за доходом компаній, які мають ліцензії, потрапила велика кількість бізнесів, у яких медичний напрямок не є провідним. Переважно, йдеться про компанії, в яких відкритий медичний напрямок для їх співробітників, Так, наприклад, у топі компанія Нібулон — один з лідерів Рейтингу найбільших роботодавців України Опендатабота, у якого 22,9 млрд грн доходу за минулий рік.
«Отримання медичної ліцензії було обумовлене необхідністю мати професійний медичний супровід працівників Перевантажувального терміналу в Миколаєві – найбільшого об’єкту в мережі перевантажувальних комплексів та елеваторів «НІБУЛОНу».
Відтоді маємо тут облаштований кабінет першої медичної допомоги, який зараз надає послуги співробітникам, насамперед, водіям власного транспорту компанії на етапах передрейсового та післярейсового огляду», — коментує Яна Романенко, директорка з персоналу «НІБУЛОНу»
Проте у топі є компанії, які надають медичне обслуговування усім охочим — це медичний центр “М.Т.К.” з оборотом у 4,2 млрд за 2023 рік.
Також, до топу потрапили медичний центр “Добробут-поліклініка” з доходом 2,2 млрд грн, медична лабораторія “Діла”, яка заробила 2 млрд грн, та “Сінево Україна” з оборотом у 1,9 млрд грн.
Зазначимо, що до топу потрапили і фармацевтичні компанії, такі як: “Дарниця”, “Київмедпрепарат”, “Здоров’я” та “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”.
https://opendatabot.ua/analytics/moz-licenses
Український постачальник зоотоварів Suziria Group розробив трирічну стратегію розвитку бізнесу, в якій передбачив будівництво виробництва з виготовлення вологих кормів для домашніх тварин у місті Калуш (Івано-Франківська обл.) та залучив понад $6 млн зовнішнього фінансування, повідомила співвласниця і голова наглядової ради Suziria Group, засновниця мережі зоомаркетів Поліна Кошарна.
«У нас також є 3-річна стратегія розвитку бізнесу, розрахована до 2027 року. У ній представлено бізнес-моделювання. У ній (стратегії – ІФ-У) описано як діючий бізнес, так і розвиток нового виробництва. (…) Це перший проєкт, який будується із залученням великого зовнішнього фінансування. Сам проєкт, будівництво, вже розпочато», – сказала вона на “Саміті СЕО”, який Forbes Ukraina провів у Києві в п’ятницю.
Кошарна додала, що група виграла грант USAID у розмірі $2 млн, з яких $1 млн уже витрачено за виготовлення обладнання. Крім того, Suziria Group у 2025 році має намір залучити ще приблизно $4 млн зовнішнього кредитування, отримає ще $1 млн гранту, а також використає власні кошти.
Як повідомлялося, державний Ощадбанк (Київ) уклав інвестиційну кредитну угоду із Suziria Group на суму понад $4,5 млн. У банку розповіли, що наразі Suziria Group виробляє вологі корми для домашніх тварин на партнерських потужностях у країнах ЄС. Розвиток власного виробництва допоможе компанії поступово відмовитися від імпорту цієї категорії продукції і розширити географію продажів. Через три роки Suziria планує розпочати власний експорт вологих кормів українського виробництва на європейський ринок.
За інформацією Ощадбанку, Suziria Group планує подвоїти обсяги виробництва в найближчі п’ять років.
Suziria Group – українська сімейна група компаній, що розвиває ринок товарів для домашніх тварин понад 30 років. До її складу входять компанії Suziria Brands, Suziria Distribution, мережа зоомаркетів MasterZoo, яка налічує 190 магазинів, а також мережа грумінг-салонів. Компанія працює по всій території України та за її межами, експортує власні товари під брендами Savory, Half&Half, Special One, Pet Fashion, Buddy Boo, Priroda, Puramur.
Україна 1 листопада 2024 року розпочала сезон відбору природного газу зі своїх поземних сховищ (ПСГ), свідчать дані асоціації Європейських операторів підземних газових сховищ (GSE). Якщо 30 і 31 жовтня фіксувалося невелике заповнення сховищ, то 1 листопада обсяг їх заповнення зменшився на 0,05%.
Глава «Нафтогазу» Олексій Чернишов 31 жовтня на своїй сторінці у Facebook констатував, що в українських містах активно починається опалювальний сезон.
Він нагадав, що Україна в період опалювального сезону 2023/2024 використала близько 6,7 млрд куб. м газу зі своїх підземель, і в сезон 2024/2025 розраховує на такі ж показники.
Як повідомлялося, у листопад 2023 року Україна увійшла із запасами в ПСГ 16 млрд куб. м. Загалом за опалювальний сезон-2023/24 зі сховищ відібрано 8,5 млрд куб. м природного газу, з них Україна використала 6,7 млрд куб. м. Загалом сезон відбору газу тривав 145 днів.
Україна планувала увійти в опалювальний сезон-2024/25 із запасами газу в ПСГ щонайменше 13 млрд куб. м. Водночас низька активність закачування газу нерезидентами змусила «Нафтогаз» закуповувати газ і складувати його в ПСГ України в режимі «митний склад» (МС),
Чернишов на початку жовтня в коментарі «Енергореформі» зазначав, що на 1 листопада закупівля компанією газу в режимі МС, що здійснюється як резерв за рахунок кредиту ЄБРР, становитиме близько 0,5-0,6 млрд куб. м.
За даними екс-міністра енергетики Ольги Буславець, загалом запаси в ПСГ України станом на 1 листопада 2024 року становили 12,9 млрд куб. м.
Європа повинна буде переглянути свою підтримку України, якщо Дональд Трамп буде обраний президентом США, заявив у неділю прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, оскільки континент «не зможе самотужки нести тягар війни».
Орбан виступає проти військової допомоги Україні і дав зрозуміти, що вважає, що Трамп поділяє його погляди і буде вести переговори про мирне врегулювання для України.
Він підтримує колишнього президента Трампа, кандидата від Республіканської партії, який переможе кандидата від Демократичної партії Камалу Гарріс на виборах у США у вівторок.
«Ми (в Європі) повинні усвідомити, що якщо в Америці буде президент, який виступає за мир, в що я не тільки вірю, але і читаю цифри, … якщо станеться те, чого ми очікуємо, і Америка стане за мир, тоді Європа не може залишатися про-військовою», – сказав Орбан.
За його словами, Україна буде на порядку денному зустрічі європейських лідерів у Будапешті наступного тижня, маючи на увазі засідання Європейського політичного співтовариства та більш неформальну зустріч лідерів ЄС, яка відбудеться наступного тижня.
«Європа не може нести тягар [війни] самотужки, і якщо американці переключаться на мир, то нам також потрібно адаптуватися, і саме це ми будемо обговорювати в Будапешті», – сказав Орбан.
Європа хвилюється, як результат виборів у США вплине на війну в Україні та безпеку на континенті.
Орбан розлютив Брюссель своїми тісними зв’язками з Росією і протидією наданню допомоги Україні.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив у липні, що угорський уряд бачить у Трампі «шанс для миру» в Україні.
У липні Орбан заявив, що його команда допомагає помічникам Трампа в питаннях політики щодо сімей та міграції. У четвер він зателефонував Трампу, щоб побажати йому удачі перед виборами у вівторок.
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» підписав чотири угоди з українськими підприємствами про співінвестування на суму $6 млн за програмою підтримки зростання бізнесу, повідомила пресслужба проєкту у Facebook.
«Метою програми була підтримка компаній, які зможуть швидко наростити експорт, продажі та створити нові робочі місця», – підкреслили в програмі.
Серед одержувачів агропромислова група Delta Food (ТМ Гуляй-поле), яка виробляє понад 90% майонезної продукції на українському ринку. Компанія отримала фінансування $1 млн для розвитку виробництва соусів у скляній тарі з подальшим експортом до країн Балтії та для реалізації на внутрішньому ринку.
ТОВ «Ютерм Україна» (Біла Церква Київської обл.), провідний український виробник сталевих радіаторів опалення, отримало $2 млн на розширення виробництва після релокації. Очікується, що компанія зможе створити 250+ нових робочих місць.
Група компаній Suziria Group, яка спеціалізується на виробництві зоотоварів, також отримала $2 млн на розширення мережі виробничих приміщень. За фінансової підтримки проєкту та $4,5 кредиту від Ощадбанку компанія замовила нове обладнання і готується до запуску заводу з виробництва вологого корму для котів.
Крім того, ТОВ «Карат», виробник килимів, отримав $1 млн від проєкту і залучив додаткове банківське фінансування для закупівлі сировини. Це дало змогу компанії зберегти 725 робочих місць, відновити експортну діяльність і наблизитися до довоєнних показників виробництва.
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» (IBR) – це п’ятирічна програма, впроваджувана компанією DAI Global, що підтримує системні зміни в економіці України та збільшує пропозицію фінансування, доступного для українського бізнесу.
