Підвищення торговельної активності стимулює зростання цін на моркву в українських господарствах, повідомляють аналітики проекту EastFruit. За словами самих виробників, наразі цей коренеплід активно закуповують як оптові компанії, які закладають її на зберігання, так і населення, яке формує запаси на зиму. Крім того, досить стабільним залишається збут і в роздрібні мережі.
Сьогодні фермери в основних регіонах виробництва відвантажують якісну моркву по 18-25 грн/кг ($0,16-0,22/кг), що в середньому на 12% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Однак при цьому галузеві експерти підкреслюють, що тенденція зростання цін спостерігається виключно в сегменті моркви високої якості, яку закуповують для закладання в сховища.
Зазначимо, що наразі ціни на якісну моркву в Україні вже в середньому в 3,3 раза вищі, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому деякі виробники планують і далі підвищувати ціни на моркву за умови збереження сьогоднішніх темпів збуту.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-rastut-tseny-na-kachestvennuyu-morkov/
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Київ) 31 оголосило про намір укласти з СК “Країна” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг становить 172,950 тис. грн, цінова пропозиція компанії 65,161 тис. грн. У тендері брала участь СК «ВУСО» з пропозицією 118,7 тис. грн.
СК «Країна» працює на страховому ринку України з 1994 року. Має ліцензії на здійснення 23 видів страхування. Регіональна мережа страховика складається з 98 об’єктів по всій території країни.
Споживчі ціни в Німеччині, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у жовтні 2024 року збільшилися на 2,4% у річному вираженні після зростання на 1,8% місяцем раніше, свідчать попередні дані Федерального статистичного управління країни (Destatis). Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни збільшилися на 0,4%.
У вересні в щомісячному вираженні було відзначено падіння на 0,1%. Аналітики в середньому прогнозували підйом на 2,1% у річному вираженні та підйом на 0,2% у помісячному.
Споживчі ціни, розраховані за німецькими стандартами, у жовтні збільшилися на 2% у річному вираженні. Щодо вересня вони піднялися на 0,4%. Експерти очікували підйому на 1,8% у річному вираженні та підйому на 0,2% у помісячному.
http://relocation.com.ua/spozhyvchi-tsiny-v-nimechchyni-v-zhovtni-zrosly-na-2-4/
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
«Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху», – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
«Поки що протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху», – наголосив заступник голови Держспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин», – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
Господарський суд Запорізької області 23 жовтня 2024 року задовольнив позовну заяву Національного банку України (НБУ) та ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Страхова компанія “Оранта-Січ”. Як повідомляється на сайті НБУ, оголошення оприлюднено на офіційному вебсайті Верховного Суду. Водночас підкреслюється, що кредитори зобов’язані подати до госпсуду письмові заяви з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів із дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як повідомлялося, НБУ 19 вересня 2024 року застосував до СК «Оранта-Січ» захід впливу у вигляді віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та анулював ліцензії на здійснення діяльності зі страхування.
Причиною такого рішення стали результати безвиїзного нагляду за діяльністю страховика, якими встановлено недотримання ним вимог до платоспроможності. Так, станом на 1 липня 2024 року розмір прийнятного регулятивного капіталу для виконання вимог до мінімального капіталу «СК “Оранта-Січ” є більш як на 50% меншим за рівень мінімального капіталу, встановлений нормативно-правовими актами регулятора. Крім того СК «Оранта-Січ» не надала подання плану в належні законом 15 днів з дня їх виявлення.
Відповідно до закону «Про страхування», ліквідація страховика в разі ухвалення таких рішень здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Як повідомлялося, акціонери СК «Оранта-Січ» на зборах 27 червня розглянули питання про припинення діяльності шляхом виконання страхового портфеля, затвердження плану виходу. СК «Оранта-Січ» зареєстрована 1995 року.
DW Akademie працює в Україні з 2014 року, сприяючи свободі слова, життєздатності ЗМІ та збалансованому висвітленню подій. Вона підтримує суспільного мовника в інформуванні населення під час війни, що триває.
Український медіа-ландшафт докорінно змінився відтоді, як у лютому 2022 року розпочалася війна. Однак, незважаючи на цензуру воєнного часу та додаткові обмеження свободи преси, країна значно піднялася в рейтингу «Репортерів без кордонів» у Всесвітньому індексі свободи преси. Посідаючи у 2022 році 106 місце зі 180 країн, у 2023 році вона піднялася на 79 позицію, а у 2024 році – на 61.
Таке підвищення рейтингу пов’язане з тим, що олігархи втратили свій вплив на журналістику та редакційну політику національних телеканалів. Їхній політичний та економічний вплив різко зменшився з початком війни, а публічні політичні суперечки тепер мало ведуться через ЗМІ. Як наслідок, олігархи втратили інтерес до власних ЗМІ (особливо національних телеканалів) як платформи для політичної боротьби. Цю зростаючу прогалину заповнює український суспільний мовник UA:PBC (Суспільне) та місцеві ЗМІ.
Тим не менш, постійні репортажі, які спільно готують і транслюють шість загальнонаціональних телеканалів, що контролюються Офісом президента і фінансуються з державного бюджету, підірвали довіру людей до засобів масової інформації.
Спостерігачі вказують на дві чіткі тенденції на медіаринку з 2022 року: люди відходять від телебачення як основного джерела інформації та переходять до соціальних та онлайн-медіа (особливо Telegram). Водночас зростає довіра людей до незалежних (онлайн) медіа та їхня актуальність. Хоча протидія (російській) дезінформації є серйозним викликом, оскільки люди все частіше споживають новини через (анонімні) Telegram-канали, ми заохочуємо посилення актуальності місцевих ЗМІ в Україні.
Наша діяльність
DW Akademie працює в Україні з 2014 року, підтримуючи місцеві незалежні медіа, суспільне мовлення (НСТУ) та фріланс-журналістику. Її поточні проекти допомагають підвищити стандарти журналістської кваліфікації та зробити базову та поглиблену підготовку більш орієнтованою на практику. Він також надає всебічну та орієнтовану на потреби підтримку місцевим незалежним ЗМІ.
Незалежна, достовірна інформація є життєво важливою під час війни. Тому суспільний мовник НСТУ інформує людей про обстріли, навіть якщо система оповіщення не працює. DW Akademie підтримує тісний контакт зі своїми співробітниками та партнерськими організаціями в Україні, зокрема з НСТУ.
DW Akademie підтримує спонсора проєкту – Український інститут медіа та комунікації (УІМК) – у розробці навчальних форматів. Мета – підвищити медіа- та цифрові навички людей старшого віку та зруйнувати старі жорсткі способи мислення. Супровідне дослідження аналізує потреби та способи охоплення цієї цільової групи. Одним із прикладів є підтримка молодшими родичами літніх людей у їхній активній участі в суспільному дискурсі та трансформаційних процесах.
Через Академію викладачів журналістики (АВЖ) УІМК пропонує тренінги з методології та дидактики для викладачів факультетів журналістики українських університетів. Мета полягає в тому, щоб засоби масової інформації поповнювалися молодими, краще підготовленими медіа-професіоналами. Планується співпраця з шістьма українськими університетами.
Освітній центр «Накипіло » продовжує пропонувати практико-орієнтовані тренінги в рамках Школи універсального редактора (ШУР), щоб кваліфіковані редактори могли підтримувати персонал незалежних ЗМІ. Фінансування школи забезпечується за рахунок фінансового консалтингу та організаційного розвитку.
DW Akademie надає широку підтримку місцевим незалежним ЗМІ в Україні. Вона пропонує орієнтовані на потреби тренінги для журналістів та медіа-менеджерів, а також семінари та навчальні поїздки до Німеччини, які дають простір для дискусій, роздумів та нетворкінгу. Разом із «Maje Sens», новим партнером проєкту та неурядовою організацією, медіаменеджери пройдуть навчання та отримають підтримку у фандрейзингу. Проєкт розрахований на 2024-2025 роки.
DW Akademie спільно з українським суспільним мовником «Суспільне “ та медіаорганізацією ”Львівський медіафорум» реалізує проект «Зміцнення незалежних медіа для сильної демократичної України» (2024-2026). Він фінансується Європейською Комісією за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Проект спрямований на підвищення довгострокової спроможності незалежних ЗМІ, зокрема українського суспільного мовника, та сприяння відкритому конструктивному діалогу серед населення України. Він також має на меті підтримати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення у її прагненні відповідати стандартам ЄС.
DW Akademie та Львівський медіафорум застосовують свій досвід у підтримці незалежних регіональних ЗМІ в Україні, приділяючи особливу увагу нішевим медіа, конструктивній журналістиці та громадській участі. Суспільне більше працює над журналістськими розслідуваннями та дитячим контентом, а також просуває процес цифрової модернізації.
Проєкт «Молодіжна МІГ-ініціатива» від DW Akademie у партнерстві з Громадською академією «Суспільного» розрахований на молодь (12-18 років) і дає їм можливість висловити свою думку у місцевих демократичних процесах.
Фінансування: Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини (AA), Європейська комісія (ЄС)
Програмні директори: Д-р Кирило Савін (BMZ), Елен Шампань (ЄС)
Місця проведення: Київ, Львів, Черкаси, Тернопіль, Харків, Одеса, Дніпро, Чернігів, Миколаїв, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Маріуполь, Донецьк, Луганськ
Місцеві партнери: Суспільна телерадіокомпанія України UA:Суспільне, Освітній центр «Накипіло», ГО «Мажорні сенси», Український інститут медіа та комунікації (УІМК),Львівський медіафорум (ЛМФ).
Фокус: Кваліфікація та навчання журналістів, життєздатність медіа, бізнес-журналістика, громадянська участь (місцева), соціальна участь, (місцеві) партисипативні формати медіа та громадські медіа, медіа та інформаційна грамотність (МІГ), професіоналізм та журналістські мережі
https://akademie.dw.com/en/dw-akademie-in-ukraine/a-18549630
