Хвиля сильної спеки в Пакистані спровокувала тимчасове закриття шкіл і проблеми з електропостачанням, повідомляє у вівторок Associated Press.
“Цього місяця збережеться виснажлива спека”, – заявив високопоставлений член Метеорологічного департаменту Пакистану Захір Ахмед Бабар. За його словами, температура може перевищити місячну норму на шість градусів Цельсія. Цього тижня в багатьох частинах країни вона перевищить 40 градусів.
У найбільш густонаселеній провінції країни Пенджабі через спеку цього тижня не працюватимуть усі школи, близько 18 млн учнів залишаться вдома. У деяких районах країни спостерігаються багатогодинні відключення електрики.
У понеділок повідомлялося, що аномальна спека спостерігається і в сусідній Індії. У Делі та прилеглих до столиці Індії районах протягом останньої доби температура повітря перевищила позначку в 47 градусів за Цельсієм. Влада оголосила червоний, максимальний, рівень погодної небезпеки в столиці, а також у штатах Раджастхан, Пенджаб, Уттар-Прадеш і Харьяна, де напередодні температура повітря варіювалася від 43 до 46 градусів за Цельсієм.
Очікується, що спека протримається в Індії ще не менше п’яти днів.
Харківська обласна рада на сесії у вівторок внесла зміни до комплексної програми “Розвиток місцевого самоврядування в Харківській області на 2022-2024 роки”, відповідно до яких 60 млн грн буде спрямовано на допомогу ЗСУ та іншим Силам оборони.
“Кошти, що раніше виділялися на проєкти громад у межах обласних конкурсів “Ефективна медицина в громаді” та “Разом в майбутнє”, підуть на підтримку сил безпеки та оборони України”, – написала голова Харківської облради Тетяна Єгорова-Луценко у своєму телеграм-каналі.
Джерело: https://t.me/yehorovalutsenko/733
Агрокомпанія Cygnet завершила сівбу ярих культур на 26,5 тис. га, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, Cygnet у 2024 році відвів під кукурудзу 16,2 тис. га, сою – 4,9 тис. га, соняшник – 1,0 тис. га. Площу посіву цукрових буряків було розширено до 4,4 тис. га. Ще 2,2 тис. га зайнято озимою пшеницею.
“Посівна кампанія у нас почалася 30 березня з посіву цукрових буряків, а закінчилася 16 травня, коли досіяли сою. Могли впоратися на 10-14 днів раніше, але дощі нас зупинили і відтягнули терміни посіву. Загалом спрацювали всі добре, серйозних поломок техніки не було. А якщо й траплялися невеликі – буквально до чотирьох годин часу і все полагоджено. І продуктивність роботи, незважаючи на погодні умови, цього року в нас була дуже високою”, – розповів заступник генерального директора з рослинництва Олександр Шрамко.
Як повідомлялося, 2023 року Cygnet вирощував кукурудзу на 16 тис. га, соняшник – 3 тис. га, сою – 1,7 тис. га, цукрові буряки – 4 тис. га, 2,5 тис. га було засіяно озимою пшеницею.
Cygnet обробляє близько 29 тис. га в Житомирській і Вінницькій областях, де вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, цукрові буряки. В активах компанії – елеватор потужністю одночасного зберігання 60 тис. тонн і цукровий завод потужністю переробки до 2,8 тис. тонн буряків на добу (обидва – у Житомирській обл.).
Компанія також має молочний бізнес-напрямок (молочне поголів’я – 605 корів), продукцію якого реалізує місцевим переробникам.
Джерело: https://www.facebook.com/photo/?fbid=991228989673526&set=a.507543601375403
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду в 2014-2023 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Група компаній DIM оголосила про початок стратегічного партнерства з банком “Глобус”, отримання банківської акредитації та запровадження спільної іпотечної програми для столичного житлового комплексу А136, повідомили у пресслужбі девелопера.
“Група компаній DIM розширила можливості для інвесторів через банківську іпотеку в сегменті бізнес-класу. Відтепер, банк-партнер “Глобус” пропонує клієнтам скористатися іпотечним кредитом терміном до 20 років для придбання квартир, пентхаусів, апартаментів в А136 Highlight Tower на вул. Антоновича. Банківська іпотека – зручний і надійний механізм під час інвестицій, що нівелює ризики, пов’язані з воєнним станом у країні”, – зазначає керуючий партнер компанії DIM Олександр Насіковський.
А136 Highlight Tower (вул. Антоновича, 136-138) – проєкт бізнес-класу, 33-поверхова будівля загалом на 324 квартири, із закритою територією та підземним паркінгом. Заявлений термін здачі в експлуатацію – 4 кв. 2024 року. Наразі, згідно з порталом ЛУН, ціна – від 94,05 тис.грн/кв.м.
DIM у партнерстві з банком Глобус пропонує клієнтам цілу низку нових можливостей для інвестицій в нерухомість. Одна з ключових послуг – пропозиція комерційного кредитування для фізичних осіб-інвесторів на термін до 20 років і фіксації вартості в гривні.
Група компаній DIM заснована 2014 року і складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва. До теперішнього часу ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК загальною житловою площею понад 218 тис. кв. м. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land, А136 Highlight Tower, Olegiv Podil.
Банк “Глобус” зареєстровано 2007 року. За даними НБУ, на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лісовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, за розміром загальних активів “Глобус” посідав 24-те місце (9,07 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні.
В рамках заходу відбулось нагородження кращих будівельників та архітекторів України першою незалежною будівельною премією “ТВОРЕЦЬ РОКУ”
15 та 16 травня в Києві вдруге пройшов УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОНГРЕС, ключовою темою якого стало відновлення України з урахуванням вимог безбарʼєрності та інклюзивності.
За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, в Україні є 3 мільйони людей з інвалідністю, до того ж ця кількість постійно збільшується, в тому числі через бойові дії. Тому вимоги безбарʼєрності та інклюзивності при відбудові країни є вкрай важливими.
“Сьогодні безбар’єрність у сфері проєктування і будівництва – це про вияв поваги до людей, соціальну відповідальність та професійність ваших команд, – заявила на відкритті конгресу Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, звертаючись до учасників конгресу. – Без перебільшення кожен з нас рано чи пізно буде потребувати безбар’єрних просторів. Коли ми станемо старшими – будемо потребувати ліфту. Або коли з дитячим візком не зможемо потрапити до під’їзду власного будинку. Або коли під час повітряної тривоги не знайдемо маршруту до безпечного укриття. Особливо в умовах активних бойових дій, бар’єри, які раніше були не у фокусі, стали видимими. Особливо для всіх хто зазнав поранень. Тому ми всі разом маємо працювати над створенням доступних та інклюзивних просторів – навіть під час блекаутів чи ракетних обстрілів. Я дякую усім, хто долучився сьогодні до події та обговорень. Впевнена, спільними зусиллями ми дійсно зможемо відбудувати Україну без бар’єрів”.
Також серед тем “Стратегії та виклики відновлення України”, “Державні програми, інструменти щодо розвʼязання житлового питання”, “Ветеранське підприємство запорука безпеки суспільства”, “Індустріальна відбудова, як важливий драйвер розвитку української економіки”, “Нові підходи до будівництва в умовах війни”, “Перспективи відновлення житлового будівництва” та інші. Окремою важливою частиною конгресу стала панель “Робота міжнародних та українських фондів, основні напрямки, ключові проєкти та ініціативи”.
Учасником конгресу також став Ростислав Карандєєв – т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України:
“Україна сьогодні потребує універсальних рішень у відбудові, які дозволять створити дієвий механізм для найбільш економного та швидкого відновлення культурних обʼєктів у громадах. Ми бачимо за можливе у маленьких містах та населених пунктах під час відновлення використовувати типові архітектурні форми за прикладом тих самих будинків культури, але з урахуванням потреб громад та естетичної привабливості. Такі рішення вже активно розробляються: переговори з донорами ведуться і найближчим часом планують розпочати обговорення таких проєктів з громадами. Ми переконуємо бізнес зберегти культурну цінність будівлі, а не шукати лише економічну вигоду. Зокрема, це буде відображено у законодавстві”.
В межах концепції відбудови України були презентовані концептуальні плани “Сталева Мрія Бахмут” та “Сталева Мрія Маріуполь”.
“Відбудова – це те що вже йде зараз. Відновлюються постраждалі після окупації громади, будуються фортифікації та укриття. І для цього всього потрібна сталь, – каже Тетяна Скрипка, Керівник проєктного офісу будівельного сектору МЕТІНВЕСТ-СМЦ. – Ми відновили довоєнні запаси продукції на складах та беремо активну участь в будівництві, оскільки якщо Є Мета — Є Метал. Наразі реалізуються багато обʼєктів сталевого будівництва, наприклад школи на сталевому модулі та підземні укриття для військових на сталевій платформі. Також продовжуємо нашу роботу по розробці планів зруйнованих міст. Після кварталу в Маріуполі була розроблена «Сталева Мрія Бахмут» для знищеного кварталу Ювілейний для 17 тис. людей, зараз проходять громадські обговорення з містянами по всій Україні. Наразі ведемо діалог з міжнародними фондами та організаціями стосовно долучення їх до проєкту. А восени в Польщі представимо план відбудови для міжнародних партнерів у Варшаві”.
Модератором панелі “Безбар’єрність та інклюзивність: виклики сьогодення” виступив Віталій Мельник – Віцепрезидент девелоперської компанії UDP:
“З погляду сучасної України, важливо зробити кілька висновків щодо інклюзивності та безбар’єрності. Пріоритетність питання: інклюзивність та безбар’єрність повинні стати пріоритетними питаннями для уряду та суспільства в цілому. Необхідно підтримувати громадські ініціативи та організації, спрямовані на підвищення інклюзивності та безбар’єрності в суспільстві.
Потреба у системних змінах: системні перетворення у законодавстві, інфраструктурі та освіті необхідні для забезпечення інклюзивності та доступності для всіх груп населення.
Створення доступної інфраструктури: громади та бізнес повинні вкладати ресурси у створення безбар’єрних робочих місць та середовища в цілому, що допоможе забезпечити доступність для всіх.
Глобальний контекст: Україна може та повинна вчитися на прикладі інших країн, які успішно впроваджують інклюзивні політики та програми”.
Цього року УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОНГРЕС значно масштабувався, консолідував українську владу, бізнес, громадські організації й структури та став майданчиком для проведення ряду заходів міжнародних та українських організацій.
В рамках конгресу Асоціація малих міст України організувала дводенний марафон «Супермаркет рішень для громад» – цифрову комунікаційну платформу підтримки громад. Вона стала своєрідним порталом, який поєднав гостей конгресу з представниками громад зі всієї країни. Представники громад презентували свої ідеї на “Ярмарку інвестиційних проєктів громад” та “Ярмарку донорів”.
Асоціація Підприємців Ветеранів АТО порушувала важливі питання соціалізації ветеранів через підприємництво, дієві ветеранські політики, переваги партнерства з ветеранськими бізнесами тощо. Під час заходу був підписаний Меморандум з БФ “Майбутнє України 2050”, який передбачає спільну діяльність спрямовану на підтримку ветеранського підприємництва через формування спільної консолідованої бази даних бізнес-проєктів, що потребують інвестицій для розвитку бізнесу; об’єднання зусиль щодо удосконалення та внесення змін до нормативно-правових актів з урахуванням особливостей ветеранського бізнесу та реабілітації ветеранів; висвітлення проблематики та потреб реабілітації поранених військових та сімей загиблих військовослужбовців.
В рамках конгресу також відбулась панельна дискусія: “Спрощення процедури зміни цільового призначення землі для цілей економічного відновлення”, модератором якої виступила Людмила Шемелинець, заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України.
Учасником кількох панельних дискусій виступив Борис Голденштейн – засновник та СЕО ZEZMAN HOLDING:
“Стратегічна задача, що стоїть перед всіма девелоперами — підготовка до відновлення України. Один з аспектів я вважаю надважливим — це забезпечення інклюзивності.
Крім безбар’єрного середовища, дуже важлива соціальна складова — фізичні обмеження не мають ставати на заваді потребам в спілкуванні та участі в громадському житті. Тому ми створюємо умови для інтеграції нових мешканців в життя містечок та утворення сусідських ком’юніті. Вважаю забезпечення інклюзивності відповідальністю всього суспільства. І девелопери в цьому питанні грають одну з провідних ролей. Закликаю всіх забудовників створювати комфортне та безбар’єрне середовище для українців. Слава Україні!”.
Участь у конгресі взяли також представники органів місцевого самоврядування, політики та представники влади, великий та малий бізнес, девелопери, забудовники, інвестиційні фонди тощо. Серед них Павло Козирєв, Голова асоціації малих міст України, Віталій Коваль, Голова Фонду Держмайна України, Катерина Приймак, очільниця руху Veteranka, парамедикиня-доброволиця, Максим Кушнір, заступник Міністра у справах ветеранів, Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, Олександр Максименко,начальник управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій, Офіс Генерального прокурора, Володимир Поперешнюк, співвласник групи NOVA, Гарік Корогодський, письменник, засновник благодійного фонду “Життєлюб”, власник ТРЦ “Dream”, Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту Майбутнього, Марк Кестельбойм, CEO Well – Being contech, Budova, Андрій Длігач – д.е.н. Голова Advanter Group, Влад Голдаковський – засновник Goldakovskiy Group Architects, Ярослав Горбушко – директор департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine, Дмитро Ковальчук – засновник компанії Alterra Group, Ореста Бріт – Голова благодійних організацій БОН (Україна, Литва, США), військовий волонтер.
В рамках конгресу вперше пройшло оголошення переможців та церемонія нагородження незалежної будівельної премії “ТВОРЕЦЬ РОКУ – 2024”.
Нагороди отримали компанії, галузеві фахівці та проєкти в 11 номінаціях в категоріях “Будівництво”, “Архітектура”, “Бізнес в будівельній сфері”.
Переможці обрані почесним журі та кваліфікаційною комісією, в які увійшли провідні українські архітектори, головні архітектори міст, реставратори, експерти з доступності. Головою журі премії став Юліан Чаплинський, головний архітектор Львову у 2015-2018 рр.
Переможцями та володарями премії “ТВОРЕЦЬ РОКУ – 2024” стали:
Житловий комплекс року – Клубне містечко “12” (ГайдАРТ, Ательє архітектуру плюс);
Проєкт майбутнім поколінням – Меморіал “Хрест Героїв” (Kabluka Light& Digital Sculptures, Saga Development), Реконструкція фортеці Тустань (RE^ARCH Studio), Центр для проживання онкохворих дітей Дача (АІММ);
Архітектура житла – MYTRAKA (MYTRYCHKO SYMA);
Архітектура приватного сектору – Kvitka Tsisyk (KUDIN architects);
Архітектура комерційних об’єктів – UniClinic (AIMM);
Архітектура освітніх об’єктів – Відновлення Ліцею №2 у Гостомелі (Archimatika);
Проєкт міського планування – Концепція просторового розвитку території «Мануйлівський житловий район» в м. Дніпро (FILIMONOV & KASHIRINA architects);
Ландшафтна архітектура – ЖК “Файна Таун” (Archimatika);
Реставрація культурно-історичної спадщини України – Jam Factory (AVR Development);
Реновація. Реконструкція. Ревіталізація – Пивоварня MOVA. Пивний простір (ArchObraz);
Команда року – Найкраща компанія з освітлення LUMINAL, Найкраща компанія з ландшафтного дизайну – Beloded Landscaping;
Спеціальна номінація “Внесок у майбутнє України” – METINVEST в особі Тетяни Скрипки;
Спеціальна номінація “Phygital Integration Leader” – ZEZMAN HOLDING в особі Бориса Голденштейна;
Гран-прі отримує робота «Архітектура житла» (нереалізоване) (AEDIA).
Посилання на фото репортаж: https://fex.net/ru/s/drbcfcz
ІА Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер форуму
