Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 00:00 годин 20 травня підвищує тарифи на поліси “Зелена картка” для транспортних засобів, що виїжджають за кордон, на 3,2%.
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначені в євро.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, для поїздок територією країн-членів міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка” вартість поліса з 20 травня на 15 днів для легкових автомобілів підвищується до 1,156 тис. грн (з 1,120 тис. грн), для автобусів – до 4,325 тис. грн (з 4,190 тис. грн,), для вантажних автомобілів – до 2,474 тис. грн (2,397 тис. грн,).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових авто становитиме 1,841 тис. грн (проти 1,783 тис. грн), автобусів – 6,039 тис. грн (5,849 тис. грн), вантажівок 3,613 тис. грн (3,499 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена картка” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть відповідно 9,636 тис. грн і 12,849 тис. грн (раніше 9,334 тис. грн і 12,446 тис. грн), для вантажних – 16,206 тис. грн і 30,658 тис. грн, для автобусів – 21,072 тис. грн і 39,147 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок в Азербайджан і Молдову збільшується також на 3,2%. Так для легкових автомобілів на 15 днів вона становитиме 764 грн (раніше – 740 грн), на один місяць – 1,124 тис. грн (1,089 тис. грн), на півроку – 2,577 тис. грн (2,496 тис. грн), на рік – 3,669 тис. грн (3,554 тис. грн).
Остання зміна тарифів була 15 березня 2024 року для легкових автомобілів: підвищення на 11,8% на 15 днів і 41,9% на рік, 22 грудня 2023 року в бік підвищення на 5,6%, 29 вересня в бік зниження на 3,4%, 21 квітня 2023 року в бік підвищення на 3,15%, 30 грудня 2022 року в бік підвищення на 3,1%.
Як повідомлялося, сума полісів “Зелена картка” реалізується з 2009 року двох видів: уся Європа і Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Хто увійшов до топ-10 банків за прибутком?
40,5 млрд грн заробили українські банки у 2024 році. Попри збільшення оподаткування, банкам вдалось заробити на 19% більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Лише 8 банків із 63 отримали збитки за 1 квартал 2024 року.
40,5 млрд грн прибутку після оподаткування отримали українські банки за 1 квартал 2024 року. Попри те, що податок збільшився з 18% до 25%, банкам вдалось заробити на 19% більше, ніж за той самий період минулоріч.
Наразі в Україні працюють 63 банки, з яких 6 державних, 14 з іноземним капіталом та 43 — з приватним. Лише 8 банків із загальної кількості отримали збитки цьогоріч — 111 млн грн.
Топ-10 банків України заробили 34,22 млрд грн за перший квартал. Це 84% від сукупного прибутку усіх банків в країні.
За цей період українські банки сплатили 10,34 млрд грн податку на прибуток — у півтора рази більше, ніж торік. Приватбанк сплатив майже половину від цієї суми — 4,84 млрд грн.
Державні банки
Приватбанк став лідером топу, заробивши 13,86 млрд грн за 1 квартал 2024 року. Це третина від прибутку всіх банків. Проте це на 14% менше, ніж за відповідний період минулоріч — 16,04 млрд грн.
Загалом на 6 державних банків припадає 60% від сукупного прибутку усіх установ — 24,28 млрд грн. Наразі лише Перший інвестиційний банк, який нещодавно перейшов під контроль держави, отримав за 1 квартал збитки у розмірі 7,6 млн грн.
Іноземні банки
Лідером серед банків з іноземним капіталом залишається Райффайзен банк, який цьогоріч заробив 2,53 млрд грн. Це на 23% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
У іншого банку цієї групи — Креді Агріколь банк — прибутки за цей період зросли у 20 разів до відповідного часу торік. Цьогоріч банк заробив 2,02 млрд грн проти 102,9 млн грн за 1 квартал минулого року. Це найбільший приріст серед усіх українських банків.
Загалом іноземні банки заробили 10,2 млрд грн — це чверть від загального прибутку. Лише один банк — Правекс банк, отримав у 1 кварталі збитки — 76,7 млн грн.
Приватний капітал
Лідером групи банків з приватним капіталом залишається ПУМБ: 2,13 млрд грн прибутку за квартал. Це на 38% більше, ніж за відповідний період минулого року. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали половину загального прибутку банків цієї групи.
МТБ банк показав найбільший приріст прибутку серед приватних банків: аж у 13 разів до першого кварталу 2023.
https://opendatabot.ua/analytics/banks-2024-4
Кількість вакансій на 31.03.2024 (тис од) за даними держцентру зайнятості
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Президент України Володимир Зеленський провів у Києві зустріч з американським бізнесменом і меценатом, засновником і генеральним директором інвестиційної компанії у сфері нерухомості Wasatch Group Деллом Лоєм Хансеном, який презентував шість своїх нових інфраструктурних проєктів для України.
Зокрема, як повідомила пресслужба президента, Лой Хансен презентував Зеленському ініціативу “Фенікс”, у межах якої спільно з державною українською програмою “еВідновлення” відновлюють пошкоджене житло в Андріївці, Мощуні та Макарові Київської області.
Зазначається, що перші сто будинків мають бути відновлені вже до грудня цього року.
Крім того, бізнесмен планує побудувати центр із повним циклом для пацієнтів на базі Київського центру реабілітаційної медицини, а також школи в десяти громадах Київщини.
Зеленський і Гансен також обговорили проєкти, вже реалізовані бізнесменом за підтримки Офісу президента, Київської ОВА та місцевих громад.
Так, уже повністю заселені помешкання в Колонщині та Софійській Борщагівці Київської області. Там проживають люди, які втратили житло внаслідок російської агресії. Крім того, в експлуатацію ввели перші дві черги квартир для внутрішньо переміщених осіб у селі Тарасівка. У Колонщині побудують ще одну чергу житла для ВПО старшого віку.
Глава держави наголосив, що Україна дуже цінує людей, які допомагають нашій країні з перших днів повномасштабної російської агресії.
“Дякую вам за підтримку і за нові проєкти для наших людей, для українських родин. Зокрема, це будівництво нового медичного центру, нових шкіл для українських дітей і житла для переселенців”, – зазначив президент.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко за підсумками візиту до Аргентини та Чилі цього тижня відзначила наявність спільного інтересу до інвестицій і повідомила про перспективу укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю.
“Знаємо, що вже є інтерес компаній із фармацевтичного, агросектору, переробної промисловості, які хочуть поглиблювати співпрацю з Україною. Сприяти цьому може й угода про вільну торгівлю з Аргентиною, над якою ми зараз працюємо. Співпраця з Аргентиною виходить на якісно новий рівень”, – цитуються слова Свириденка в прес-релізі Міністерства економіки в четвер.
Як зазначила перший віце-прем’єр у соцмережі X за підсумками зустрічі з міністром економіки Аргентини Луїсом Капуто, між країнами багато спільного: від структур економіки до підходів до організації управління. За її словами, сторони домовилися про проведення в жовтні цього року засідання Спільної українсько-аргентинської міжурядової українсько-аргентинської міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Востаннє воно відбувалося 18 років тому. Крім того, розглядається можливість проведення українсько-аргентинського бізнес-форуму, зазначається в релізі Міністерства.
“Ця країна – лідер стратегічно важливого для нас регіону Латинської Америки, тому посилення присутності України на порядку денному – внесок як у розвиток бізнес-зв’язків, так і безпекових проєктів”, – резюмувала Свириденко.
Вона нагадала, що Аргентина виділила Україні 16 пакетів гуманітарної допомоги на $600 тис., і наразі в країні проживає до півмільйона українців.
Крім того, представники Мінекономіки зустрілися з Аргентинською палатою торгівлі та послуг (САС) і Аргентино-українською палатою торгівлі та промислу (CAUCI) і запросили бізнес і представників держави взяти участь в Ukraine Recovery Conference (URC-2024), яка відбудеться 11-12 червня в Берліні.
“(…) На порядку денному – Перший Глобальний саміт миру, ініційований президентом Володимиром Зеленським, посилення бізнес-зв’язків, поглиблення співробітництва в оборонній сфері, підтримка української енергетичної системи на тлі системних обстрілів Росією наших енергетичних потужностей”, – акцентувала перший віцепрем’єр.
Зазначається, що українська сторона також запросила лідерів Аргентини долучитися до Глобального Саміту миру та стати співкерівником робочої групи щодо одного з пунктів Формули миру.
Після Аргентини українська делегація, до якої також входять міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, заступник міністра економіки Олексій Соболєв, торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра оборони Дмитро Клименков, а також представник уповноваженого з питань рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних і релігійних поглядів Михайло Спасів, вирушила до Чилі.
“Перший візит високопоставленої української делегації до Чилі за 19 років”, – наголосила Свириденко в соцмережі X. Вона запросила також чилійський бізнес і представників держави на URC-2024 у Берліні, пообіцявши їм дуже конкретні проєкти від партнерів.
“У нас багато спільного з Чилі, особливо в гірничодобувній промисловості та виробництві критично важливих матеріалів. Сподіваємося на поглиблення співпраці в цій галузі. Ми також обговорили питання логістики. Наступним кроком нашої співпраці є поглиблення діалогу на рівні торгово-промислових палат наших країн”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром економіки Чилі Ніко Грау Свириденко повідомила про зацікавленість в обміні досвідом із залучення інвестицій з обох сторін, вказавши, що вже є приклад української компанії, яка інвестувала в Чилі.
“Галузі, в яких ми бачимо найбільший потенціал для зростання, – це гірничодобувна промисловість, особливо з точки зору критично важливих матеріалів, агропромисловий комплекс і цифровізація. Також Чилі має багатий досвід розвитку державно-приватного партнерства і готова ним поділитися”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром закордонних справ Чилі Альберто Клавереном Свириденко, за її словами, запросила й чилійських лідерів долучитися до першого Глобального саміту миру, зокрема, очолити четвертий пункт формули миру, що стосується повернення українських дітей, незаконно депортованих Росією. Вона подякувала президенту Чилі Габріелю Борічу, який висловив готовність приєднатися до Саміту.
15 травня завершилось голосування в Національному народному рейтингу “Науковий лідер України”, який відбувся за підтримки медіа-холдингу “Козир діджитал”!
Голосування проводилось з 25 березня по 15 травня 2024 року і кожен міг проголосувати онлайн за українських науковців та вітчизняні вищі навчальні заклади , скориставшись платформою https://top-science.com.ua
За результатами онлайн-голосування, в якому взяло участь понад 300 000 осіб перемогу здобула Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського. Загалом до рейтингу було включено 26 ВНЗ, серед яких:
– Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського;
– Львівський національний університет ім. Івана Франка;
– Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
– Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”;
– Національний університет “Одеська юридична академія”;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Національний університет біоресурсів та природокористування;
– Одеський національний медичний університет;
– Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та інші.
До списку лідерів голосування за видатних науковців потрапили Ірина Стрелковська, Володимир Іванишин, МаксимТимошенко та інші. Метою рейтингу є підтримка представників вітчизняної науки, оскільки за своїм потенціалом українська наука сьогодні має один з найвищих показників в Європі. Кожного року науковці України створюють близько 15 тисяч винаходів в різних галузях, закладаючи фундаменти нових перспективних інноваційних напрямків.
Незважаючи на війну та повномасштабне вторгнення, українські науковці та Вищі навчальні заклади України продовжують плідно працювати задля розвитку держави та підвищення її міжнародного іміджу.
Науковий лідер України, Національний народний рейтинг, НМАУ ім. П.І. Чайковського
