Клієнти АТ «ОТП БАНК» – фізичні особи придбали облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну суму 2,78 млрд грн в еквіваленті за підсумками І кварталу 2025 року. Про це розповіла Валерія Овчарук, product owner ОТП БАНК.
Вона відзначила, що 20% інвестицій було здійснено у гривневі ОВДП, 80% – у валютні. «Як бачимо, наші клієнти обирають надійний та ефективний спосіб збереження та примноження своїх коштів саме у валюті. Наразі фізичні особи вбачають у цьому найкращий варіант інвестицій для своїх заощаджень. Для багатьох важлива можливість підтримати таким чином економіку України, адже цінні папери продають у тому числі з метою фінансування потреб державного бюджету», – наголосила В.Овчарук.
Клієнти викупили з портфелю Банку у I кварталі цінні папери на загальну суму 1,29 млрд грн в еквіваленті, а от на аукціонах Міністерства фінансів напряму було придбано облігацій на 1,49 млрд грн в еквіваленті.
Загалом з моменту запуску сервісу купівлі ОВДП у застосунку OTP Bank UA наприкінці 2023 року клієнти Банку – фізичні особи придбали ОВДП на понад 11 млрд грн в еквіваленті.
Нагадаємо, що купувати ОВДП з портфелю Банку чи напряму на аукціонах Мінфіна можливо через мобільний застосунок OTP Bank UA. Крім того, нещодавно Банк спростив процедуру відкриття рахунків у цінних паперах – відтепер це можливо робити дистанційно, з допомогою OTP Bank UA, без необхідності відвідування відділення. Дізнатися більше про інвестування в ОВДП через застосунок можна за посиланням.
26 квітня 2025 року до Белграда прибув Дональд Трамп-молодший, старший син президента США Дональда Трампа. Це його другий візит до Сербії за останні шість місяців і частина більш широкої поїздки по Східній Європі, що включає також Угорщину та Румунію.
Програма візиту до Белграда
В рамках візиту Трамп-молодший зустрівся з президентом Сербії Олександром Вучичем. За словами Вучича, обговорювалися питання двосторонніх відносин, стратегічного співробітництва та спільних проектів на найближчі роки. Президент підкреслив важливість зміцнення політичних і економічних зв’язків між Сербією і США.
У другій половині дня Трамп-молодший виступив на бізнес-форумі, організованому Торгово-промисловою палатою Сербії та Клубом підприємців. У заході взяли участь представники будівельних компаній, банківського сектора та інших галузей. Обговорювалися перспективи інвестицій та розвитку ділових зв’язків між США та Сербією.
Інвестиційні інтереси сім’ї Трампів у Белграді
Підвищений інтерес сім’ї Трампів до Белграда пов’язаний з планами реконструкції будівлі Генерального штабу Югославської народної армії, зруйнованої під час бомбардувань НАТО в 1999 році. У 2024 році компанія Affinity Global Development, що належить Джареду Кушнеру, зятю Дональда Трампа, підписала угоду з сербським урядом про будівництво на цьому місці готельного комплексу.
Передбачається, що проект включатиме готель під брендом Trump, комерційні приміщення і понад 1500 житлових апартаментів. Цей проект розглядається як частина більш широкої стратегії щодо залучення американських інвестицій в регіон Західних Балкан.
Попередні візити Дональда Трампа-молодшого до Белграда
Перший візит Трампа-молодшого до Белграда відбувся у вересні 2024 року, під час передвиборчої кампанії його батька. Тоді він провів закриту вечерю з групою сербських бізнесменів, включаючи власників будівельних компаній і банків. Зустріч проходила без участі представників сербського уряду і була спрямована на обговорення потенційних інвестиційних проектів.
Значення візиту для регіону
Візит Дональда Трампа-молодшого до Белграда свідчить про зростаючий інтерес США до інвестицій в Сербії та регіоні Західних Балкан. Обговорення спільних проектів і зміцнення двосторонніх зв’язків можуть сприяти розвитку економічного співробітництва та залученню нових інвестицій в країну.
Крім того, візит підкреслює прагнення Сербії до зміцнення відносин із США, що особливо важливо в контексті її прагнення до інтеграції в Європейський Союз і балансування між традиційними союзниками та новими партнерами.
В цілому, візит Дональда Трампа-молодшого до Белграда можна розглядати як крок до зміцнення економічних і політичних зв’язків між Сербією і США, а також як сигнал про готовність обох сторін до реалізації спільних проектів у майбутньому.
Індійські військові повідомили, що пакистанські війська вдруге за ніч обстріляли індійські пости вздовж лінії контролю в спірному Кашмірі, повідомляє Associated Press в суботу.
Згідно із заявою індійської армії, солдати з декількох пакистанських армійських постів відкрили вогонь по індійських позиціях «по всій лінії контролю».
Індійські війська, в свою чергу, відповіли зі стрілецької зброї. У заяві зазначено, що обстріл був «неспровокованим», але інформації про жертви не надано.
Напруженість між Індією і Пакистаном зросла після смертельного нападу на індійських туристів в Кашмірі у вівторок, коли сталася терористична атака, в результаті якої загинуло близько 30 осіб, більшість з яких були індійськими громадянами.
Індія назвала цей напад «терористичною атакою» і звинуватила Пакистан у підтримці нападників. Видання The Indian Express з посиланням на джерела писало, що за атакою стояли сім нападників, з них щонайменше четверо – з Пакистану.
Пакистан у свою чергу заперечував свою причетність, а невідома бойова група «Кашмірський опір» взяла на себе відповідальність за атаку.
У відповідь на ескалацію конфлікту Індія призупинила дію важливого договору про спільне використання водних ресурсів і закрила єдиний функціональний наземний пункт перетину кордону.
Пакистан, у свою чергу, скасував візи для індійських громадян і закрив свій повітряний простір для індійських авіакомпаній.
Національний банк України (НБУ) поліпшив оцінку дефіциту електроенергії в Україні в поточному році з 4% до 3% і в наступному – з 2% до 1% завдяки швидким ремонтам і розвитку розподіленої генерації.
«Швидкі ремонти маневрової генерації та енергетичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації е/е та потужностей ВДЕ на тлі збереження стабільного імпорту е/е дозволяють поліпшити оцінку дефіциту е/е на прогнозному горизонті», – констатує НБУ в опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року, порівнюючи його зі звітом за січень.
На думку Набанка, у 2027 році дефіцит майже зникне (1%).
Таким чином, зазначено в звіті, вплив обмежень енергопостачання на зміну реального ВВП зменшиться, а обсяги щорічного імпорту електроенергії в 2025-2027 роках становитимуть близько $0,5 млрд.
Як повідомлялося, наприкінці 2024 року Міністерство енергетики відзвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, склала 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» – проект холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – не планує переглядати стратегічний план розвитку, який передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів і $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць, повідомив CEO ІП «Біла Церква» Андрій Ропицький.
«Якщо не буде ніяких «чорних лебедів», то, в принципі, у нас все йде за планом, і ми не плануємо переглядати стратегію», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах “Industrial Evolution: Виробництво включає економіку” в ІП “Біла Церква” в четвер.
За його словами, крім заводу фінської Peikko, про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних сполук і композитних конструкцій було повідомлено в четвер, також будується завод одного з найбільших світових виробників товарів повсякденного вжитку компанії Uniliver.
«У нас купили землю ще три компанії в цьому році, які вже просять побудувати мережі, ми розмовляємо з ними щодо комерційних умов, будівництво їх заводів підтримують. Тому зараз будується Unilever, і там друга черга заводу Virastar (виробник висотного обладнання для будівельних робіт – ІФ-У). Тому два будуються, два введені в експлуатацію і ще три на підході», – розповів він.
Ропицький не уточнив, які інвестори будуть залучені в парк, пославшись на комерційну таємницю, але додав, що залучати інвесторів зараз легше, тому що парк вже має, “що їм показати”.
«Спочатку складно, тому що нічого показати і ніхто не довіряє. А коли хтось може і розглядав можливість, а потім я кажу, що цієї ділянки або будівлі немає, то вони вже готові купити в другій черзі. Тому набагато легше зараз це продавати», – розповів Ропицький.
В ході форуму він уточнив, що з двох парків («Біла Церква» і «Біла Церква 2») перший вже практично заповнений (площею 36 га) – всі ділянки продані, будівлі або побудовані, продані, або орендовані.
«Тобто нам тут залишилося тільки на 12 гектарах зробити девелопмент ділянок, які вже або будуються, або відкладені клієнтами, або ми побудуємо, або клієнти побудують. І, в принципі, ми це зробимо протягом двох-трьох наступних років. І вже почали другий парк організовувати», – розповів СЕО ІП “Біла Церква”.
За його словами, в ІП «Біла Церква 2» площею 34,7 га вже отримано державне співфінансування на зовнішні мережі та укладено контракти з підрядниками.
«Ведемо туди електрику від 15 МВт, воду, каналізацію, а газ там взагалі поруч, через дорогу. Тому через рік там будуть всі мережі, як і в першому парку», – зазначив Ропицький.
Він підкреслив, що для залучення в парк малого та середнього бізнесу, зокрема, будуються і невеликі будівлі, до 2-3 тис. кв. м, “які можна поділити на лоти і здавати по тисячі квадратів клієнтам”.
Серед проблемних моментів для розвитку індустріальних парків він назвав, зокрема, нестачу робочої сили, відсутність на локальному ринку пропозиції матеріалів, необхідних для будівництва, а також високі відсотки за кредитами.
«Ми зараз розпочали проект профтехосвіти, центру, який би швидко готував людей, які потрібні нашим клієнтам. І вже запустили проектування такої будівлі на сусідній ділянці», – повідомив він.
ІП “Біла Церква” та “Біла Церква 2” включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» залучено 15 резидентів, серед яких, крім залучених з 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» – проект холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – не планує переглядати стратегічний план розвитку, який передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів і $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць, повідомив CEO ІП «Біла Церква» Андрій Ропицький.
«Якщо не буде ніяких «чорних лебедів», то, в принципі, у нас все йде за планом, і ми не плануємо переглядати стратегію», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах “Industrial Evolution: Виробництво включає економіку” в ІП “Біла Церква” в четвер.
За його словами, крім заводу фінської Peikko, про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних сполук і композитних конструкцій було повідомлено в четвер, також будується завод одного з найбільших світових виробників товарів повсякденного вжитку компанії Uniliver.
«У нас купили землю ще три компанії в цьому році, які вже просять побудувати мережі, ми розмовляємо з ними щодо комерційних умов, будівництво їх заводів підтримують. Тому зараз будується Unilever, і там друга черга заводу Virastar (виробник висотного обладнання для будівельних робіт – ІФ-У). Тому два будуються, два введені в експлуатацію і ще три на підході», – розповів він.
Ропицький не уточнив, які інвестори будуть залучені в парк, пославшись на комерційну таємницю, але додав, що залучати інвесторів зараз легше, тому що парк вже має, “що їм показати”.
«Спочатку складно, тому що нічого показати і ніхто не довіряє. А коли хтось може і розглядав можливість, а потім я кажу, що цієї ділянки або будівлі немає, то вони вже готові купити в другій черзі. Тому набагато легше зараз це продавати», – розповів Ропицький.
В ході форуму він уточнив, що з двох парків («Біла Церква» і «Біла Церква 2») перший вже практично заповнений (площею 36 га) – всі ділянки продані, будівлі або побудовані, продані, або орендовані.
«Тобто нам тут залишилося тільки на 12 гектарах зробити девелопмент ділянок, які вже або будуються, або відкладені клієнтами, або ми побудуємо, або клієнти побудують. І, в принципі, ми це зробимо протягом двох-трьох наступних років. І вже почали другий парк організовувати», – розповів СЕО ІП “Біла Церква”.
За його словами, в ІП «Біла Церква 2» площею 34,7 га вже отримано державне співфінансування на зовнішні мережі та укладено контракти з підрядниками.
«Ведемо туди електрику від 15 МВт, воду, каналізацію, а газ там взагалі поруч, через дорогу. Тому через рік там будуть всі мережі, як і в першому парку», – зазначив Ропицький.
Він підкреслив, що для залучення в парк малого та середнього бізнесу, зокрема, будуються і невеликі будівлі, до 2-3 тис. кв. м, “які можна поділити на лоти і здавати по тисячі квадратів клієнтам”.
Серед проблемних моментів для розвитку індустріальних парків він назвав, зокрема, нестачу робочої сили, відсутність на локальному ринку пропозиції матеріалів, необхідних для будівництва, а також високі відсотки за кредитами.
«Ми зараз розпочали проект профтехосвіти, центру, який би швидко готував людей, які потрібні нашим клієнтам. І вже запустили проектування такої будівлі на сусідній ділянці», – повідомив він.
ІП “Біла Церква” та “Біла Церква 2” включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» залучено 15 резидентів, серед яких, крім залучених з 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
Індустріальний парк, Біла Церква, інвестиції
