В Україні стартувала робота неурядової Національної асоціації з гуманітарного розмінування, повідомила її голова Мері Акопян у понеділок під час презентації асоціації.
“Ключова місія асоціації полягатиме у сприянні якнайшвидшому та професійному очищенню територій України від вибухонебезпечних предметів із залученням усіх зацікавлених стейкхолдерів, включно з виробниками протимінного обладнання, акредитованими операторами розмінування, державними структурами”, – заявила вона.
Серед основних напрямів діяльності Акопян виокремила об’єднання зусиль і комунікацію з державними органами влади з питань гуманітарного розмінування, розроблення рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері гуманітарного розмінування, сприяння підвищенню якості профпідготовки спеціалістів галузі, розроблення, обговорення та внесення пропозицій щодо обґрунтованих видів класифікаторів, стандартів, експлуатаційної надійності та безпеки розмінування, підвищення обізнаності населення,
Першочерговим завданням асоціації стане підготовка державного професійного стандарту нової професії “Сапер з гуманітарного розмінування”, а також створення системи та методології підготовки таких саперів, підготовка змін до закону України про “Протимінну діяльність” та комунікація зі ЗМІ.
Як наголосив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний, Національна асоціація з гуманітарного розмінування є ініціативою, яка походить від бізнесу та громадянського суспільства і може стати передумовою для формування в державі ринку розмінування.
Зокрема, за його словами, наразі в країні функціонують 32 оператори з гуманітарного розмінування, з них близько 20 є українськими у статусі Товариств з обмеженою відповідальністю.
“Це свідчить про те, що український бізнес іде у сферу розмінування, готовий вкладати ресурси, гроші, розвиватися в цьому напрямі та розвивати ринок”, – сказав заступник міністра.
Своєю чергою, посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда заявив, що одним із пріоритетів діяльності японського уряду є якраз надання Україні допомоги у сфері гуманітарного розмінування.
“Ми 25 років працюємо з камбоджійським центром із розмінування. Ми напрацювали багато методологій і будемо ділитися власними напрацюваннями і технологіями з Україною… Японія буде підтримувати весь український сектор розмінування доти, доки остання міна в Україні не буде розмінована”, – сказав він.
Він нагадав, що японський уряд уже передав Україні 30 спецтракторів, десятки вагонів і пікапів для визначення місцезнаходження мін, і ще 22 спецмашини для розмінування буде передано в червні поточного року.
Як повідомив начальник Головного управління протимінної діяльності Міноборони Руслан Берегуля, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні від вибухонебезпечних предметів постраждали 950 осіб. З них 289 загинули і 661 дістали поранення або каліцтва.
Збори акціонерів страхової компанії “Залізничні шляхи” (Полтава) 22 березня розглянуть питання про збільшення статутного капіталу з 21,3 млн грн до 32 млн грн, шляхом проведення додаткової емісії на суму 10,7 млн грн.
Згідно з порядком денним зборів акціонерів компанії, оприлюдненим у системі розкриття інформації НКЦПФР, під час емісії планується випустити 214 тис. акцій номінальною вартістю 50 грн за акцію.
Як повідомлялося, Вікторія Матковська, яка володіє 94,82% акцій страховика, 18 грудня 2023 року повідомила про публічну безвідкличну пропозицію для всіх акціонерів компанії щодо придбання акцій, які їм належать.
За номінальної вартості акцій 50 грн ціна придбання становить 100 грн 45 коп, що відповідає ринковій вартості.
Як повідомлялося, Нацбанк України погодив Вікторії Матковській пряме володіння 94,82% акцій страхової компанії “Залізничні шляхи”. Пізніше 11 грудня 2023 року підтвердив компанії відповідність структури власності вимогам щодо прозорості.
СК “Залізничні шляхи” зареєстрована 1994 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Статутний капітал страховика зберігся на рівні 21,3 млн грн.
Згідно з річним звітом групи “Метінвест”, у 2023 році “Метінвест” знизив виручку на 11% до 2022 року, до $7,397 млрд, головним чином через зниження відпускних цін на сталь, залізну руду та коксівне вугілля, які відповідали світовим показникам. Також на обсяги продажів чавуну, слябів, плоского і трубного прокату вплинула війна через зупинення виробництва на Маріупольських меткомбінатах. Водночас “Метінвест” збільшив відвантаження інших товарів свого портфеля (насамперед заготовки на 6%, довгомірної продукції на 28%, котунів на 70% і концентрату коксівного вугілля на 32%), а також перепродажів сталі та коксу на тлі підвищення рівня виробництва в “Запоріжсталі”.
Істотний фактор, що підтримує продажі ЗРС у другому півріччі 2023 року, – це відкриття Чорноморського коридору для продажів на ринки далеких країн.
Також виручка “Метінвесту” в Україні зросла на 14%, до $2,628 млрд здебільшого за рахунок відновлення попиту на залізну руду і коксівне вугілля, а також на плоский і сортовий прокат.
Зі свого боку групі довелося провести глибокі зміни у своїх бізнес-операціях, продовжуючи прагнути до адаптивності та стійкості.
“Ми налагодили наш логістичний ланцюжок і зміцнюємо відносини з нашими постачальниками та клієнтами, щоб протистояти поточним умовам. На початку 2023 року компанія відчувала значні проблеми, зокрема, через перебої в подачі електроенергії. Однак, реалізувавши необхідні зміни для реагування на цю кризу, нам вдалося домогтися поступового відновлення виробництва”, – констатує гендиректор.
Він наголосив, що відновлення українського комерційного судноплавства в Чорному морі пізніше 2023 року стало важливим моментом для “Метінвесту”, дозволивши підвищити завантаження потужностей. “Ми з обережним оптимізмом дивимося на цю, безсумнівно, позитивну зміну, визнаючи водночас військові загрози, що зберігаються”, – додав топ-менеджер.
За його словами, ці події безпосередньо вплинули на фінансові показники групи, поліпшивши ситуацію і дозволивши зосередити увагу на операційній ефективності, гнучкості та стратегічному плануванні майбутнього зростання.
“Метінвест” залишається прихильним до обслуговування своїх боргових зобов’язань, погасивши основну суму облігацій-2023 групи, що залишилася, погашену торік у строк і в повному обсязі, зберігаючи при цьому підхід зі скорочення частки позикових коштів, констатував Риженков.
“Хоча “Метінвест” у 2023 році спрямував свої інвестиції здебільшого на підтримку активів, я твердо переконаний, що ми маємо почати готуватися до майбутнього. Наші амбіції не зменшилися, ми заклали основу для Steel Dream, нашої далекоглядної концепції відновлення України. Незважаючи на війну, наша прихильність стратегії зеленої трансформації також залишається незмінною. Це бачення втілює нашу рішучість не тільки мріяти, а й планувати пілотний проєкт за технологією виробництва низьковуглецевої сталі в Італії”, – резюмував гендиректор.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
METINVEST, ВИРУЧКА, ЗАЛІЗНА РУДА, коксівне вугілля, ПРОКАТ, сляби, СТАЛЬ, ЧАВУН
АТ «ОТП БАНК» у межах партнерства з проєктом УКультура надаватиме підтримку команді платформи у підготовці серії лекцій присвячених історії грошей: від гривні князів Київської Русі до сучасності, а також постатям та історичним пам’яткам з українських банкнот.
«Ми розпочали колаборацію в перший день Всесвітнього тижня грошей, до відзначення якого щороку долучаються понад 100 країн світу. Спільний проєкт з УКультура дозволить нам підняти глибокі сенси, поглянути на історію українських грошей у філософському, історичному, культурологічному вимірах. Експерти та експертки платформи вивчають небуденні теми, знаходять неочікувані факти, розповідають їх не через дати і перелік прізвищ, а через живі історії. А також пояснюють, як ці історії вплинули на нас, сьогоднішніх», – зазначила team-лідерка благодійного проєкту OTP Bank Helps Ukraine, директорка департаменту з продажів роздрібного бізнесу та управління мережею ОТП БАНК Леся Сирота.
Вона відзначила, що в українських банкнотах закарбовано набагато більше, ніж розмір платіжного номіналу та елементи захисту від підробки. Зокрема, нагадала, що на сучасних грошах зображено символи чи важливі артефакти української державності, які відіграли або відіграють вагому роль в історії країни. Тому освітні лекції допоможуть розширити і доповнити знання про різні епохи і про те, як вони відбиваються у сьогоденні.
«УКультура — інноваційний освітній проєкт про українську культуру з людським обличчям. Без шароварщини та надмірного академізму, разом з провідними дослідниками та дослідницями розповідаємо про здобутки та цінності нашої культури від найдавніших часів до сьогодення. Освітня платформа УКультура створена для студентів, які прагнуть «живої» інформації про українську культуру, для викладачів, які шукають актуальні матеріали і методи викладання, для фахівців у сфері культури, які прагнуть ділитися досвідом і знаннями, та для усіх, хто хоче пізнати глибше українську культуру», – прокоментувала Лариса Довга, керівниця проєкту УКультура.
Усі відеоматеріали, створені у межах співпраці, будуть у безкоштовному доступі на
YouTube каналі Банку та на сайті УКультура.
Освітня платформа УКультура була запущена у березні 2023 року. На її сайті містяться як лекції про розвиток української культури від давніх часів до сучасності, так і інтерв’ю з провідними знавцями та знавчинями.
Динаміка курсу гривні до долара США у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Індія в лютому 2023 року імпортувала золота на $6,15 млрд, йдеться в матеріалах міністерства торгівлі та промисловості країни.
Це у 2,3 раза більше, ніж у лютому минулого року, у 3,2 раза перевищує показник січня поточного і загалом приблизно вдвічі більше традиційних середньомісячних рівнів.
При цьому, прогнозує президент India Bullion and Jewellers Association Прітхвірадж Котарі, у березні імпорт може виявитися незначним через рекордно високі ціни на золото. “Споживачі не можуть перетравити поточний рівень цін. Якщо ціни залишаться такими ж високими, це вплине на попит у поточному весільному сезоні, – заявив він Reuters. – Банкам і афінажним підприємствам немає сенсу імпортувати”.
Загалом у січні-лютому імпорт золота в Індію становив $8,06 млрд, що в 2,4 раза більше за результат відповідного періоду минулого року.
За підсумками 2023 року Індія імпортувала майже 744 тонни золота на $42,58 млрд. У натуральному вираженні обсяг зріс на 4%, у вартісному – на 16%.
Індія є одним із найбільших споживачів золота у світі, практично не виробляючи його сама.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив огляд світових економік за останні десятиліття. Детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=vsiB0zGYh0NI2tu0
IMPORT, ЗОЛОТО, ИНДИЯ, міністерства торгівлі та промисловості
