Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Львівсвітло» та СК «Універсальна» уклали договір на послуги добровільного медстрахування

Львівське комунальне підприємство «Львівсвітло» та страхова компанія «Універсальна» уклали договір на послуги з добровільного медичного страхування працівників.

Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, страховий платіж за договором – 334,08 тис. грн. Страхова сума на одного застрахованого від 18 до 69 років (94 особи) становить 100 тис. грн, тариф – 3,48%. Як повідомлялося, тендер було оголошено в травні 2025 року. Очікувана вартість придбання послуг становила 617,9 тис. грн. У тендері також брали участь СК «ІнтерЕкспрес» і «Трансмагістраль».

СК «Універсальна» заснована в 1991 році. Спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування. Основним акціонером компанії є Fairfax Financial Holdings Limited.

 

, ,

На 60% зросла ціна гектара землі з моменту відкриття ринку землі

Понад 30 мільярдів гривень вклали українці в землю за чотири роки від моменту відкриття ринку сільськогосподарських земель за даними Держгеокадастру. Попри коронакризу та війну середня ціна гектара зросла на 60%. Наразі за один гектар, в середньому, сплачують 60,7 тисячі грн. На 13% зросла кількість угод за 4 роки. Нині найдорожча земля наразі на Івано-Франківщині, Львівщині та Київщині.

339 644 угоди купівлі-продажу землі було укладено з моменту відкриття земельного ринку в Україні у липні 2021 року. Загалом продали понад 636 тис. га на 30,4 млрд грн. При цьому середня вартість одного гектара зросла на 60% — до 60,7 тисячі грн за гектар станом на червень 2025 року.

Слідкуємо за динамікою на сторінці про Ринок землі в Україні.

Перші місяці після відкриття ринку були досить активними. Так, у липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня ціна за гектар сягала 95,7 тис. грн. Поволі ажіотаж спадав: угод більшало, а середня ціна падала. Так, вже у грудні 2021 року гектар коштував 33,7 тис. грн.

З початком повномасштабної війни ринок практично зупинився, лише у травні 2022 року уклали 323 угоди. Відновлення почалося влітку, але обсяги залишалися низькими: до 4,6 тис. угод на місяць. Це було утричі менше, ніж наприкінці 2021-го.

Протягом 2023 року ринок поступово стабілізувався: щомісяця укладали від 4 до 7 тис. угод. При цьому зростала і ціна: з 39 тис. грн/га на початку року до 42 тис. грн/га наприкінці року.

На початку 2024 року ринок землі став доступним також й для компаній — ринок пожвавішав, втім очікуваного сплеску не сталося. Ймовірно, це пов’язано з обмеженнями для компаній з іноземними власниками на операції з українською землею. Так, до прикладу, з топ-10 компаній в агросфері згідно з Індексом Опендатабота 2025, у половини є іноземне коріння. Вже з березня кількість угод перевищувала 9 тис. на місяць, а загальна щомісячна вартість угод — понад 1 млрд грн. Ціна за гектар у 2024 році коливалась у межах 43–52 тис. грн.

Якщо порівняти перше півріччя 2025 року та перший період функціонування ринку землі (липень-грудень 2021-го), то кількість угод зросла на 13%, водночас сума угод — майже втричі (з 2.85 млрд грн до 8.22 млрд грн).

Нині найдорожчою є земля на Івано-Франківщині — у середньому, за один гектар покупець викладе 126,6 тис. грн. Наслідують Львівщина із 118,3 тис. грн/га, Київщина — 89, 4 тис. грн/га, Тернопільщина — 86,9 тис. грн/га. Серед прифронтових регіонів за вартістю сільгоспземлі лідирує Дніпропетровщина — там покупці, в середньому, сплачують 73,9 тис. грн/га.

Найнижчі ціни на землю у прифронтових регіонах: Запорізька область — 38,3 тис. грн/га, Херсонщина — 39,1 тис. грн/га, Чернігівщина — 41,1 тис. грн/га, Миколаївщина — 41,6 тис. грн/га та Одещина — 41,8 тис. грн/га.

Цьогоріч найактивніше купують землі на Полтавщині (5,4 тисячі угод), Вінниччині (5,4 тис.) та Київщині (4,7 тисячі).

https://opendatabot.ua/analytics/land-2025

,

У найближчі 25 років нафта і газ залишаться основними джерелами енергії для людства

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) опублікувала довгостроковий прогноз на період до 2050 року, згідно з яким нафта і природний газ залишаться основними джерелами енергії, займаючи більше половини глобального енергобалансу. Це підтверджує важливість вуглеводнів у світовій економіці та стратегічний характер енергетичної політики.

Прогноз попиту на нафту і газ

  • Згідно з World Oil Outlook-2025, світовий попит на нафту зросте з 103,7 млн барелів на день (б/д) у 2024 році до 113,3 млн б/д до 2030 року та практично сягне 123 млн б/д до 2050 року ExxonMobil+2Anadolu Ajansı+2The Independent Uganda:+2The Times+2Волл Стріт Джорнел+2argusmedia.com+2.
  • У структурі енергобалансу нафта відповідатиме близько 30%, а з урахуванням газу – понад 50% аж до середини XXI століття.
  • Найближчими роками (2025-2029) ОПЕК очікує поступове зростання попиту – від 105 млн б/д у 2025 до 111,6 млн б/д у 2029.

Ключовими драйверами є:

  1. Зростання населення та економік країн, що розвиваються – особливо Азії, Африки, Близького Сходу. За даними ОПЕК, до 2050 року світове населення досягне 9,7 млрд осіб.
  2. Збільшення споживання енергії за рахунок розвитку штучного інтелекту, дата-центрів, транспорту, індустрії.
  3. Брак інвестицій в офшорний і наземний видобуток – ОПЕК оцінює потребу в капвкладеннях у нафтогазову галузь у $18,2 трлн до 2050 року.

Суперечності з іншими прогнозами

  • IEA і BP прогнозують пік попиту до 2030 року і поступовий спад через прискорений перехід на поновлювані джерела.
  • ОПЕК висловлює скепсис щодо занадто швидких енергопереходів, особливо без урахування збоїв у забезпеченні та доступності палива.

Такий прогноз вказує, що нафта і газ збережуть своє значуще становище щонайменше на найближчі 25 років. І хоча відновлювальна енергія швидко набирає обертів, відмова від традиційної енергосистеми має бути плавною і поетапною, з урахуванням реальних економічних і соціальних чинників.

 

, ,

До України може дістатися спека до +40 градусів

22 липня, за попередніми прогнозами, в Україні очікується дуже високий стрибок температури повітря, тобто, за +35 і, ймовірно, до +40 градусів і навіть трохи вище, повідомляє синоптик Наталія Диденко.
“У четвер-п’ятницю, 17-18 липня, на значну частину України прорветься, хоча і короткочасно, свіже повітря, температура повітря знизиться до малоймовірних тепер +18+25 градусів, на півдні і сході до +26+30 градусів. Однак вже в наступні вихідні стовпчики термометрів знову поповзуть вгору. Не хочу заздалегідь вас лякати, але на початку, через один, наступного тижня, орієнтовно у вівторок, 22 липня, за попередніми прогнозами, в Україні очікується дуже високий стрибок температури повітря, тобто, за +35 і, ймовірно, до +40 градусів і навіть трохи вище”, – написала вона в телеграм-каналі в неділю.
Діденко зазначила, що «це прогноз попередній, тому що занадто далеко».

 

Розпочалися творчі іспити: ветерани вступають до КНУБА

У Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА) в розпалі вступна кампанія – з початку липня стартували творчі конкурси для абітурієнтів. Серед тих, хто складає іспити цього літа, – українські захисники. Зокрема, ветеран Вадим Гончаренко разом з кількома побратимами вирішили вступати до КНУБА. Вони обрали сучасні та затребувані спеціальності, такі як архітектура, промислове і цивільне будівництво (ПЦБ), фізична культура і спорт (тренерська діяльність), кібербезпека, а також напрям, якому в університеті приділяють особливу увагу, – екологія та технології захисту навколишнього середовища (ТЗНС). За словами ветеранів, вони добре розуміють важливість вищої освіти та перекваліфікації: нові знання допоможуть їм долучитися до великої відбудови країни і знайти себе в мирному житті. Вадим Гончаренко, який пересувається на кріслі колісному, зазначає, що для нього продовження навчання – це виклик і шанс одночасно. Для університету та Ветеранського Кластеру України цей випадок підкреслює актуальність питань безбар’єрності: зараз спільно шукають фінансування на адаптацію освітнього простору під потреби студентів з інвалідністю.

«Війна рано чи пізно закінчиться, а освіта та відбудова – обов’язково будуть. Треба готуватися до цього вже зараз», – зазначила Наталія Гончаренко, керівник Ветеранського Кластеру України, цитуючи відому думку про неминучість миру й розвитку. Як лідер ветеранської організації, вона наголошує на необхідності інвестувати у знання ветеранів вже сьогодні. Наталія додала, що вступна кампанія триває, і ті, хто прагне здобути освіту магістра на бюджетній основі, ще мають шанс подати документи – держава та партнери забезпечують для ветеранів окремі можливості фінансування навчання. Зусиллями Ветеранського Кластеру та КНУБА, за підтримки бізнес-партнерів, уже започатковано програму спеціальних стипендій для ветеранів та їхніх родин. Першим благодійником цієї ініціативи стала компанія Axor Industry. На недавньому заході, присвяченому запуску програми реінтеграції Re:Veterans Platform, заступниця директора з маркетингу Axor Олена Крекніна презентувала програму співпраці роботодавців щодо стажування та працевлаштування ветеранів. Як представник стейкхолдерів, Олена з наступного навчального року готується викладати в університеті, щоб безпосередньо передавати свій досвід ветеранам-студентам.

Ці нововведення впроваджуються в руслі державної політики підтримки захисників. 11 липня КНУБА та Міністерство у справах ветеранів підписали меморандум про співпрацю, який розширює можливості для навчання і професійної адаптації ветеранів та ветеранок України. «Для університету ветеранський напрям – це відповідь на один із головних викликів країни. Ми допомагаємо ветеранам здобути нову спеціальність і повернутися до цивільного життя з актуальними знаннями та навичками», – наголосив ректор КНУБА Олексій Дніпров. За словами заступниці міністра у справах ветеранів Юлії Кіріллової, учасники бойових дій та члени їх сімей тепер можуть безоплатно здобути ступінь магістра в КНУБА, а також отримати іншу спеціальність на основі вже здобутого раніше диплома. Крім того, ветерани та їх діти можуть навчатися у коледжах при університеті згідно з державною програмою (постанова КМУ № 432). Університет, зі свого боку, надає Міністерству експертну підтримку в створенні сучасної ветеранської інфраструктури. Зокрема, фахівці КНУБА та Інституту реінтеграції ветеранів «Архітектура Стійкості» долучені до розробки концепції «ветеранських просторів» – мережі багатофункціональних центрів підтримки ветеранів та їхніх родин. Нагадаємо, що студенти КНУБА, які є дітьми ветеранів, вже зараз можуть отримати компенсацію за рік навчання. Всі ці кроки покликані забезпечити нашим захисникам плавний перехід від військової служби до успішної цивільної кар’єри.

Ветеранська реінтеграція: працевлаштування і підприємництво після війни

Ветеранський Кластер України підкреслює: найважливіший результат усіх освітніх ініціатив – працевлаштований ветеран (та його родина) або ветеран-підприємець, який відкрив власний бізнес. Мета полягає не лише в отриманні диплома, а й у тому, щоб захисники стали економічно незалежними й успішними у мирному житті. Світовий досвід підтверджує, що інтеграція ветеранів у економіку через освіту, роботу або підприємництво дає потужний поштовх розвитку країни.

  • Після Першої світової війни (Великобританія): уряд запровадив програму підтримки вищої освіти для колишніх військових. У 1919–1923 рр. діяла Схема вищої освіти для екс-службовців, за якою близько 28 тисяч ветеранів у Англії та Уельсі отримали гранти на навчання в університетах. Це був безпрецедентний крок, що фактично подвоїв контингент студентів порівняно з довоєнним часом та заклав основу повоєнної системи університетських грантів.
  • Після Другої світової війни (США): прийнято легендарний «GI Bill» – закон про пільги для ветеранів. Завдяки цій програмі майже половина з 16 мільйонів американських ветеранів Другої світової отримали освіту або професійну підготовку за державний кошт. Такий масштабний інвестиційний проєкт убезпечив країну від післявоєнного безробіття і створив основу економічного буму. Багато випускників-військових не лише побудували успішну кар’єру, а й започаткували власну справу – за оцінками, 49,7% ветеранів США після Другої світової стали власниками або керівниками бізнесу, а після Корейської війни – близько 40%. Так виникли мільйони робочих місць, створені ветеранами-підприємцями для свого покоління. Президент Дж. Буш-старший у 1990 році відзначив, що GI Bill змінив життя мільйонів, «замістивши старі бар’єри шляхами до можливостей».
  • Повоєнна відбудова (Великобританія): у Британії також зробили ставку на освіту й соціальну підтримку демобілізованих. Було створено систему державних стипендій, відому як Further Education and Training Scheme (FETS), що покривала витрати на навчання всіх бажаючих екс-військових. У результаті щорічний вступ до університетів у країні зріс із ~50 тисяч (до війни) до 80 тисяч після війни. Ветерани здобули нові професії – інженерів, архітекторів, вчителів – і долучилися до відбудови економіки на усіх рівнях. Цей соціальний ліфт суттєво підвищив мобільність у суспільстві та дав можливість талановитим людям, незалежно від походження, реалізувати себе після війни.
  • Ізраїль – “Startup Nation”: обов’язкова служба в армії Ізраїлю стала підґрунтям феноменального злету високотехнологічного бізнесу країни. Сьогодні Ізраїль має найбільшу у світі кількість стартапів на душу населення та рекордні обсяги венчурного капіталу. Культ підприємливості та інновацій там багато в чому сформований ветеранами Армії оборони Ізраїлю. Колишні військові, зокрема випускники елітних підрозділів на кшталт Unit 8200, застосовують набуті в війську навички лідерства, командної роботи та вирішення нестандартних задач у бізнесі. Не лише підрозділ 8200 – ветерани різних спеціальностей засновують компанії у сфері кібербезпеки, програмування, інженерії. Ветеранські стартапи стали рушієм того, що Ізраїль називають «нацією стартапів». За словами ізраїльських інвесторів, служба в армії привчає молодь до відповідальності, наполегливості та креативності – саме тих якостей, що необхідні підприємцю. У результаті держава отримує потужний прошарок освічених бізнес-лідерів, загартованих досвідом служби.

Світові приклади показують: інвестуючи в освіту ветеранів сьогодні, суспільство отримує не тільки соціально захищених героїв, але й нових професіоналів, менеджерів і новаторів, які здатні розвивати економіку. «Ветерани – це не лише сила, що захищає, а й сила, що будує», підкреслюють в компанії Axor, яка підтримує ветеранські ініціативи. Головне завдання – допомогти захисникам реалізувати свій потенціал у мирному житті. В Україні ця філософія вже втілюється через програми перекваліфікації, партнерства з бізнесом і підтримку підприємництва серед колишніх військових. Адже кожен працевлаштований ветеран або успішний ветеранський бізнес – це не тільки особиста перемога воїна, але й внесок у стійкий розвиток та відновлення країни.

 

 

, ,

Зеленський чекає від Ради швидкого розгляду законопроектів про множинне громадянство

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні в суботу наголосив на важливості результативності засідань Верховної Ради наступного тижня.
«Вже було прийнято закон про множинне громадянство, і це важливе питання, зокрема, для тих, хто воює за Україну. Дуже чекаю на розблокування цього закону, щоб невідкладно його підписати», – заявив глава держави.
Він також повідомив, що підготовлено два важливих рішення щодо міжнародних угод: “Перш за все, угода про створення Спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії – її треба ратифікувати, і також варто підтримати вихід нашої держави з Оттавської конвенції про міни. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції і дуже активно використовує всі типи мін. І нам в Україні потрібен паритет у захисті – зокрема, це політичні та юридичні основи такого паритету”, – пояснив Зеленський.
Крім того, «вже підготовлено до другого читання законопроект про військового омбудсмана, і цей новий системний крок потрібен для того, щоб в армії впроваджувалися необхідні зміни. Буду вдячний народним депутатам, які підтримають цього тижня ці та інші надзвичайно важливі для нашої держави рішення», – додав Зеленський.

 

, ,