Апеляційний суд США в п’ятницю визнав більшість тарифів, введених Дональдом Трампом, незаконними, підірвавши використання цих зборів як ключового інструменту міжнародної економічної політики, повідомляє Reuters.
Суд дозволив тарифам залишатися в силі до 14 жовтня, щоб адміністрація Трампа могла подати апеляцію до Верховного суду США.
«Рішення прийнято на тлі юридичної боротьби за незалежність Федеральної резервної системи, яка, ймовірно, також дійде до Верховного суду, створюючи в цьому році безпрецедентне правове протистояння навколо економічної політики Трампа», – йдеться в повідомленні.
Президент США Дональд Трамп розкритикував вердикт, заявивши, що він прийнятий: “ВСІ ТАРИФИ І ДОсі діють! Сьогодні вкрай партійний Апеляційний суд неправильно постановив, що наші тарифи слід скасувати, але вони знають, що Сполучені Штати Америки в кінці кінців переможуть. Якщо ці тарифи коли-небудь зникнуть, це стане повною катастрофою для країни. Це зробить нас фінансово слабкими, а ми повинні бути сильними… Тепер же, за допомогою Верховного суду США, ми будемо використовувати їх на користь нашої нації і зробимо Америку знову багатою, сильною і могутньою!”, – написав Трамп в Truth Social.
За інформацією видання, згідно з рішенням (7 голосів проти 4), суд розглядав законність «взаємних» тарифів, введених Трампом у квітні в рамках торговельної війни, а також окремих тарифів проти Китаю, Канади та Мексики, накладених у лютому.
Суд зазначив, що Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), на який посилався Трамп, не передбачає прямого права президента вводити тарифи. «Малоймовірно, що Конгрес, приймаючи IEEPA, переслідував мету відійти від своєї попередньої практики і надати президенту необмежені повноваження вводити тарифи», – йдеться в документі.
Заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг у другому кварталі 2025 року становила 106,645 млрд грн.
Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), загалом у квітні-червні 2025 року українці сплатили за житлокомпослуги 64,341 млрд грн, що на 25% більше за нараховану суму – 51,46 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 35,165 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 32,321 млрд грн, поставлену електроенергію – 17,066 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,155 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 8,836 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,101 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомпослуги зафіксовано в Дніпропетровській (8,699 млрд грн), Донецькій (4,308 млрд грн), Полтавській (3,303 млрд грн), Київській (2,031 млрд грн), Харківській (1,521 млрд грн), Одеській (1,48 млрд грн), Львівській (1,09 млрд грн) областях і Києві (2,342 млрд грн).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
За сім місяців 2025 року Україна експортувала заморожені овочі на суму 6,1 млн USD, повідомляє аналітичний огляд Державної служби з питань аграрної політики та інвестицій. У структурі експорту домінують такі продукти, як морожена морква, буряк, селера, салат, цикорій і картопля.
Зростання експорту заморожених овочів можна частково пояснити стрімким розвитком ягідного напряму в агросекторі. Після спритного збільшення виробництва малини багато підприємств вклалися в морозильні потужності. Використовуючи їх на повну, вони розширили асортимент продукції, включивши до нього різні овочі та фрукти.
Незважаючи на впевнене зростання, Україна досі залишається нетто-імпортером заморожених овочів – експорт поступається обсягам імпорту. Це свідчить про накопичений потенціал для подальшого зростання та диверсифікації асортименту в майбутньому.
До ключових ринків збуту української заморозки належать Німеччина, Ізраїль, Бельгія, Італія, Польща, Франція та Румунія.
Зростаючий експорт заморожених овочів – сигнал галузевої адаптації та ефективного використання ресурсів. Особливо вражає диверсифікація в бік заморожених продуктів – крок, що дає змогу українським виробникам виходити на нові ринки і стійко зміцнюватися на наявних. Проте дефіцит у балансі експорту та імпорту, що зберігається, вимагає уваги до якості, асортименту продуктів і розвитку брендів. Посилення підтримки місцевих переробників, модернізація ланцюжків заморожування і логістики, а також просування на зарубіжних ринках – ключові фактори для подальшого зростання.
Французька група компаній Qair, що спеціалізується на зведенні об’єктів ВДЕ, побудує в Молдові найбільшу в країні вітроелектростанцію (ВЕС) потужністю 27,5 МВт, повідомила компанія. Qair виграла в Молдові відповідний тендер.
У повідомленні також наголошується, що в Румунії група отримала другий контракт на різницю цін (CfD) на 50 МВт для своєї споруджуваної вітроелектростанції Cobadin потужністю 100 МВт у регіоні Констанца, також триває будівництво ВЕС потужністю 8 МВт у Бордей-Верде, цей проєкт підтримується Євросоюзом. З проектом вітроенергетики в Молдові загальна потужність споруджуваних ВЕС компанії складе 135,5 МВт.
“Підписання угоди в Молдові відображає зростаючу взаємодоповнюваність молдовського і румунського ринків, які тепер координуються єдиним оператором. Це дає змогу Qair оптимізувати управління активами та максимізувати віддачу від своїх інвестицій у регіоні”, – наголошується в повідомленні.
Qair має також 1,7 ГВт діючих або споруджуваних потужностей у галузі вітроенергетики, сонячної енергетики та накопичення енергії у Великій Британії, Польщі, Німеччині та Франції. Група розробляє портфель проєктів загальною потужністю 34 ГВт у 20 країнах Європи, Латинської Америки та Африки.
У червні Міненерго Молдови визначило 4 компанії, які протягом трьох років вкладуть 200 млн євро в будівництво вітро- і сонячних парків загальною потужністю 165 МВт. Новий раунд тендерів на будівництво ВЕС передбачуваною потужністю до 173 МВт заплановано на жовтень 2025 року.
Розвиток ВДЕ-генерації в Молдові сприятиме реалізації планів влади щодо забезпечення щонайменше 30% споживання електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року. У 2024 році ВДЕ-генерація Молдови виробила 691 тис. МВт.год електроенергії, що становить 16,7% річного споживання.
Китай вживе заходів для скорочення випуску сталі у 2025-2026 рр., пише агентство Reuters з посиланням на інформоване джерело та офіційний документ міністерств промисловості, охорони навколишнього середовища та інших, з яким воно ознайомилося.
Згідно з документом, найбільший виробник сталі у світі також жорстко обмежить нові потужності.
«Сталеливарна промисловість зіткнулася з надлишком потужностей і недостатнім ефективним попитом, що призвело до дисбалансу попиту і пропозиції, що впливає на якість і ефективність розвитку», – йдеться в документі.
Цілі щодо скорочення виробництва в документі не встановлені. Однак, як у ньому зазначається, таке скорочення досягатиметься за рахунок закриття застарілих і неефективних печей і підтримки розвитку просунутих підприємств.
При цьому планується нарощувати додану вартість у галузі на 4% на рік, інвестувати в нові технології та стимулювати використання сталі під час будівництва житла та інфраструктури.
Крім того, Пекін посилить заходи, спрямовані на забезпечення стабільності вартості та пропозиції сировини, включно із залізною рудою і коксівним вугіллям, а також вживе заходів для зміцнення управління експортом сталі, повідомляється в документі. Обізнане джерело підтвердило достовірність документа і сказало, що це його остання версія.
ДП «Регіональні електричні мережі» 28 серпня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 96,825 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 5 вересня.
