У Центральному державному історичному архіві України в Києві зберігається один із ключових документів, пов’язаних із життям Тараса Шевченка – це метричний запис про народження поета. Цей документ директор Центрального державного історичного архіву України у Києві Ярослав Файзулін показав керівниці відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” Ользі Левкун.
Йдеться про запис, зроблений у метричній книзі церкви Іоанна Богослова села Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. У ньому зафіксовано народження майбутнього поета 25 лютого 1814 року (9 березня за новим стилем).
Архівісти зазначають, що метричні книги є важливими першоджерелами для істориків і дослідників, адже саме вони містять офіційні записи про народження, хрещення, шлюби та смерть. Такі документи дозволяють відтворювати біографії історичних постатей і родинні історії.
Окрім метричного запису про народження Шевченка, в архіві зберігаються й інші документи, що стосуються його родини. Зокрема, сповідні розписи – церковні книги обліку парафіян.
Серед таких записів є згадка про родину Григорія Шевченка, батька майбутнього поета. У документі вказано його дружину Катерину та дітей – Микиту, Тараса і Йосипа.
Історики пояснюють, що сповідні розписи велися не лише для церковного обліку. Вони також використовувалися владою російської імперії для реєстрації населення та оподаткування, тому сьогодні мають значну історичну цінність.
Тарас Шевченко народився у селянській родині в Моринцях на Черкащині. Попри складне дитинство та раннє сирітство, він став однією з ключових постатей української культури – поетом, художником і мислителем, творчість якого сформувала нову українську літературу та стала символом національної ідентичності.
Архівний документ із записом про народження поета зберігається у фондах Центрального державного історичного архіву України: ф. 127, оп. 1012, спр. 1378, арк. 695 зв.
https://interfax.com.ua/news/culture/1150203.html
Атаки на дата-центри на Близькому Сході можуть прискорити перегляд глобальних стандартів захисту цифрової інфраструктури і відкрити для України можливість запропонувати світу власний досвід стійкості хмарних сервісів під час війни, вважає співзасновник і CBDO GigaCloud Антон Хвастунов. Про це він написав у блозі для агентства «Інтерфакс-Україна».
За оцінкою автора, після ударів по дата-центрах в регіоні вимоги до їх захисту можуть наблизитися до стандартів охорони військових об’єктів. Мова може йти про нерозголошення місця розташування, нові протоколи безпеки, додаткову сертифікацію і обов’язкове резервування даних між декількома майданчиками, щоб прямий удар по одному об’єкту не зупиняв сервіси повністю.
Хвастунов зазначає, що для України ця ситуація створює вікно можливостей, оскільки українські провайдери вже отримали практичний досвід роботи та захисту даних в умовах війни. Він підкреслює, що залежність від одного, навіть дуже великого, постачальника інфраструктури робить дані вразливими, а тому ринок буде рухатися в бік інтероперабельності та розподіленого зберігання критично важливої інформації.
У блозі також йдеться про те, що навесні 2025 року найбільші гравці українського хмарного ринку створили Український альянс цифрового суверенітету. За словами автора, в рамках цієї ініціативи учасники працюють над моделлю, за якої стійкість критичної цифрової інфраструктури забезпечується не одним провайдером, а декількома найбільшими гравцями ринку одночасно.
Автор вважає, що тема цифрового суверенітету буде посилюватися і в Європі, і в інших регіонах, а атаки на дата-центри можуть зробити захист даних одним з ключових напрямків нової технологічної політики. Повний текст блогу опублікований на сайті «Інтерфакс-Україна».
Джерело: блог Антона Хвастунова «Війна за датацентри почалася. Що це означає для світу і України» на сайті «Інтерфакс-Україна».
Валютні резерви КНР, найбільші в світі, в лютому збільшилися на $28,7 млрд (+0,85%) порівняно з попереднім місяцем і склали $3,428 трлн, йдеться в повідомленні Народного банку Китаю.
Резерви оновили максимум з листопада 2015 року.
Долар США минулого місяця подорожчав на 0,51% щодо кошика основних світових валют. Курс юаня піднявся на 1,35% щодо американської нацвалюти.
Резерви золота в КНР в лютому зросли шістнадцятий місяць поспіль – до 74,22 млн унцій з 74,19 млн унцій в січні. У вартісному вираженні запаси золота підвищилися до $387,59 млрд проти $369,58 млрд на кінець січня.
Європейські фермерські організації звернулися до Європейської комісії з вимогою домогтися скасування введеного в Україні експортного мита в розмірі 10% на сою і ріпак, повідомляють галузеві ЗМІ.
Відповідне звернення направили іспанська аграрна асоціація ASAJA і європейське об’єднання фермерських організацій Copa-Cogeca. На їхню думку, введення експортного мита на українські олійні культури може призвести до перерозподілу потоків сировини і негативно вплинути на ринок ЄС.
Фермерські об’єднання вважають, що діючі обмеження можуть стимулювати переробку сировини всередині України і скоротити обсяги поставок олійних культур на європейський ринок. У зв’язку з цим вони закликають Єврокомісію провести консультації з українською стороною і домогтися скасування відповідних заходів.
Як повідомлялося, в Україні з вересня 2025 року діє 10-відсоткове експортне мито на сою і ріпак, яке має поступово знижуватися протягом декількох років.
При цьому представники європейського аграрного сектора вважають, що такі заходи можуть змінити баланс на ринку олійних культур в ЄС і вплинути на переробну галузь регіону.
Михайло Нестор залишає посаду директора диджитал-продуктів найбільшого мобільного оператора зв’язку «Київстар» після 7 років роботи в компанії.
«Я щасливий, що вдалося з нуля побудувати з прекрасною командою продуктову компанію за найкращими стандартами всередині величезної (на мій погляд, найкращої в Україні) корпорації», – написав Нестор у Facebook.
За його словами, він також залишає посаду Chief Product Officer в ІТ-компанії Kyivstar.Tech.
«Зробив значно більше, ніж планував, але, звичайно, менше, ніж хотілося б – завжди є ще ідеї», – підкреслив Нестор.
У коментарі для DOU він повідомив, що планує перейти в сферу deftech, однак до якої компанії приєднається, поки невідомо.
На особистій сторінці Нестора у Facebook зазначається, що з квітня 2018 року по травень 2019 року він обіймав посаду Product Management у кіберспортивній платформі DreamTeam, а потім у березні 2022 року став співзасновником благодійного фонду KOLO.
