Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Ірина Міхальова — серед кращих топменеджерів України за версією журналу Фокус

Маркетинг-директорка Alliance Novobud Ірина Міхальова увійшла до рейтингу найкращих топменеджерів України 2025 року за версією авторитетного ділового видання Фокус.

Журнал відзначив професіоналів, які демонструють стратегію лідерства, адаптивність до викликів та сталий результат у складні часи. Ірина Міхальова була відзначена як лідерка, яка формує імідж девелопера прогресивної формації, впроваджуючи інноваційні підходи до комунікацій, брендингу та маркетингу житлової нерухомості.

Компанія Alliance Novobud успішно реалізовує масштабні житлові проєкти, зокрема в Броварах і Києві, та закріплює позиції одного з найвпізнаваніших девелоперів країни.

Alliance Novobud вітає пані Ірину з почесним визнанням й пишається, що в команді компанії працюють фахівці, які формують майбутнє українського девелопменту.

 

, ,

«ІНГО» застрахувала ризики АТ «Антонов» на майже 4 млн грн

АТ “Антонов” (Київ) 13 червня повідомило про намір укласти з АСК «ІНГО» (Київ) договір на послуги зі страхування ризиків цивільної авіації (за класами страхування 1, 5, 11), повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.

Цінова пропозиція АСК «ІНГО» склала 3,991 млн євро, при очікуваній вартості 4,006 млн євро.

Як повідомлялося, за класами страхування 1, 5, 11: страхування повітряних суден, страхування відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу та пошті; страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам. Компанія була єдиним учасником тендеру, а також переможцем аналогічного року раніше. АТ «Страхова компанія «ІНГО» надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.

 

, ,

Огляд криптовалютного ринку від Fixygen – вплив конфлікту Ізраїлю та Ірану

Ринок під тиском геополітики

Цього тижня крипторинок відчув серйозну турбулентність через загострення конфлікту на Близькому Сході. Після повідомлень про удари Ізраїлю по іранських об’єктах курс біткойна впав нижче $103 000, а загальна капіталізація крипторинку скоротилася більш ніж на $140 мільярдів. Пізніше BTC частково відіграв позиції, закріпившись у діапазоні $105 000–107 000.

Ethereum також втратив близько 5%, опустившись до $2510.

З альтернативних токенів (Solana, Cardano) — зниження на 2–3%, тоді як XRP несподівано виріс на 2–2,4%.

Індекс страху і жадібності залишається в зоні «Жадібності» (~60), але на тлі нестабільності може швидко зміститися в зону «Страху».

Як впливає війна Ізраїлю та Ірану на крипторинок?

  1. Зростання волатильності:
  2. Як і традиційні ризикові активи, криптовалюти різко відреагували на ескалацію конфлікту. Інвестори прагнули до більш стабільних інструментів.
  3. Провал у ролі «цифрового золота»:
  4. На тлі геополітичної кризи біткойн не став надійним притулком, на відміну від справжнього золота, яке зростало.
  5. Інфляційні ризики:
  6. Можливе зростання цін на нафту і посилення інфляції може вплинути на грошово-кредитну політику центробанків, створюючи тиск на ризикові активи, включаючи крипто.
  7. Відсутність паніки на блокчейні:
  8. On-chain дані не фіксують масових розпродажів — великі власники (whales) в основному зберігають позиції. Ф’ючерсні ринки залишаються стабільними.

Короткострокові та довгострокові прогнози

Прогноз на червень:

  • BTC, ймовірно, буде коливатися в межах $105 000–110 000, поки не з’являться чіткі новини з фронту.
  • Ескалація конфлікту може обрушити ціну нижче $100 000.
  • При стабілізації ситуації — можливе зростання до $115 000.

Прогноз на 3–6 місяців:

  • Очікуване зростання біткойна до $120 000–125 000, особливо при продовженні інституційних вкладень і зниженні глобальних ризиків.
  • Стійкий інтерес до крипти як класу активів — підтверджений ETF-потоками, розширенням DeFi та ініціативами великих інвесторів.

Довгостроково:

  • За сприятливої макроекономічної ситуації та поліпшення глобального регуляторного середовища — біткойн може досягти $150 000+ протягом 12 місяців.

https://www.fixygen.ua/news/20250617/oglyad-kriptovalyutnogo-rinku-vid-fixygen-vpliv-konfliktu-izrayilyu-ta-iranu.html

 

, , ,

КП «Муніципальна дорожня компанія» оголосила тендер на ОСАГО та від НС

Комунальне підприємство «Муніципальна дорожня компанія» (Івано-Франківськ) 16 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО), обов’язкове особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.

Як повідомляють в системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 222,614 тис. грн. Кінцевий термін подання документів на тендер – 24 червня.

 

, , ,

Чисті валютні інтервенції НБУ минулого тижня зменшилися на 8,4% до $585 млн

Національний банк України (НБУ) минулого тижня майже без купівлі валюти зменшив її продаж на міжбанківському ринку на $53 млн, або на 8,4% – до $585,8 млн, свідчить статистика на сайті регулятора. Як зазначає НБУ, він вперше за два тижні купив валюту на суму $0,50 млн.

Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать, що весь минулий тиждень сальдо було від’ємним і коливалося від $11,3 млн у понеділок до $11,6 млн у вівторок, $13,2 млн у середу і $8,5 млн у четвер.

Офіційний курс гривні коливався від 41,4018 грн/$1 на початку тижня, в середу гривня девальвувала до 41,5566/$1, а вже до кінця тижня курс склав 41,4466 грн/$1.

На готівковому ринку курс гривні за результатами тижня фактично не змінився: купівля – приблизно 41,40 грн/$1, а продаж – близько 41,45 грн/$1.

“Кінець травня 2025 року характеризується помірною стабільністю валютного ринку України за відсутності шокових змін, незважаючи на зовнішню турбулентність і складний геополітичний фон. Національна валюта зберігає контрольований курс у парі з доларом США, тоді як пара євро/гривня продовжує демонструвати підвищену волатильність, що пов’язано як з глобальними трендами, так і з внутрішніми структурними зрушеннями у валютних уподобаннях бізнесу та населення«, – описали ситуацію експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.

На їхню думку, на середньостроковому горизонті в 2-4 місяці курс долара до гривні повернеться в діапазон 41,80-42,50 грн/$1 за умови зростання імпорту, підвищення внутрішньої інфляції або надходження значних сигналів щодо зовнішнього фінансування.

На довгостроковому горизонті в 6+ місяців в «КИТ Group» очікують ймовірного руху в бік 43,00-45,00 грн/$1 або навіть вище.

Огляд доступний за посиланням – https://interfax.com.ua/news/projects/1080324.html

 

, ,

Огляд економічних індикаторів України та світу в перші місяці 2025 року

Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 березня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.

Макроекономічні показники України

Початок 2025 року для України ознаменувався збереженням складної, але контрольованої економічної динаміки. В умовах триваючої війни, невизначеності зовнішніх ринків і зростаючого дефіциту торговельного балансу українська економіка демонструє стійкість і поступову адаптацію. Як відзначає Максим Уракін, за підсумками 2024 року українська економіка зберегла позитивну траєкторію, хоча темпи зростання були скромнішими, ніж очікувалося:

“Зростання реального ВВП у 2024 році на 2,9% — це, з одного боку, позитивна ознака відновлення, з іншого — сигнал, що структура економіки залишається вразливою. Це зростання не базується на глибоких інвестиційних змінах чи технологічних проривах, а радше є результатом пристосування до надзвичайних умов. Ми маємо справу з економікою, яка виживає, але не розвивається в повноцінному сенсі”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру “Experts Club” Максим Уракін.

У січні–лютому 2025 року темпи споживчої інфляції залишалися високими. У річному вимірі вона склала близько 12,6%, зберігаючи рівень, наближений до кінця 2024 року. За оцінками НБУ, ціновий тиск обумовлений сезонними факторами, підвищенням вартості енергоносіїв і слабкою гривнею.

Коментуючи цю динаміку, Уракін зазначає, що поточний рівень інфляції не є катастрофічним, але й не дає простору для економічного маневру. Високі споживчі ціни — це не лише макропроблема, а щоденний виклик для мільйонів домогосподарств. Національний банк змушений балансувати між необхідністю утримання гривні і неможливістю різкого посилення монетарної політики через вразливість економіки.

Зовнішньоекономічна ситуація на початку 2025 року виявила серйозний дисбаланс. За січень–лютий Україна експортувала товарів на $6,29 млрд — на 13% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Натомість імпорт зріс до $11,3 млрд, що на 12,3% більше в річному порівнянні. Таким чином, дефіцит зовнішньоторговельного балансу досяг $5,01 млрд, збільшившись на понад 76%. У показнику покриття імпорту експортом — лише 56% — проявляється критична залежність економіки від іноземних товарів та енергоносіїв.

“Такий розрив між експортом і імпортом — це не просто цифра. Це симптом структурної втоми. Ми надто залежимо від імпорту: це стосується палива, обладнання, промислових компонентів. І поки ми не почнемо серйозно інвестувати в локальне виробництво та переробку, цей дефіцит лише зростатиме. З іншого боку, експорт зараз тримається здебільшого за рахунок аграрної продукції. Але цього недостатньо, аби забезпечити валютну стабільність і фінансову автономію”, – підкреслив засновник Experts Club.

Попри торговельні труднощі, міжнародні резерви України на початок березня 2025 року становили $40,15 млрд. Хоча цей показник на 6,7% нижчий, ніж у січні, головною причиною зниження стали валютні інтервенції НБУ та обслуговування державного боргу. Загальний обсяг державного та гарантованого боргу на кінець лютого перевищив $147 млрд, з яких понад $100 млрд — зовнішній.

Максим Уракін вважає, що нараз уряд зберігає здатність виконувати боргові зобов’язання, контролювати валютний ринок і проводити виважену макрофінансову політику. Але це досягнення вразливе. Якщо не буде подальших реформ, якщо не запрацює реальний сектор, ці резерви можуть швидко танути».

Глобальна економіка

За даними Міжнародного валютного фонду, глобальне економічне зростання у 2024 році склало 3,1%, а прогноз на 2025 рік становить 3,2%. Однак ці цифри приховують суттєві регіональні відмінності.

За оцінками BEA, економіка США скоротилася на 0,3% у річному вимірі в I кварталі 2025 року, що стало першим падінням з початку 2022 року. Основним фактором був стрімкий ріст імпорту на тлі побоювань щодо нових мит, що значно збільшило торговельне сальдо . Інфляція, за останніми даними, становила 2,3% (CPI) і 2,6% (core PCE) у квітні, що є мінімальними позначками за останні роки. Федеральна резервна система утримує ставку на рівні 5,25–5,5%, перебуваючи у стадії чекання перед можливими пом’якшеннями .

За прогнозами МВФ на 2025 рік, зростання ВВП Китаю становитиме 4,0%, хоча офіційна мета — близько 5 %. Поточна низька інфляція вказує на слабкий внутрішній попит і потребу у структурних реформах . У березні на сесії Всекитайського зібрання народних представників уряд озвучив плани стимулювання через споживчу підтримку та реформи — однак чіткий імпульс для ринку нерухомості досі не задано .

Згідно з весняним прогнозом EC, у 2025 році зростання ВВП Євросоюзу складе 1,1%, а у єврозоні — 0,9% . Офіційна статистика за перший квартал показала зростання +0,6% порівняно з попереднім кварталом — найкращий результат з 2022 року. Інфляція в зоні Євро продовжує знижуватися — у травні вона становила 1,9% р/р.

Британська економіка проявляє ознаки пожвавлення: у I кварталі ВВП зріс на 0,7%, а в порівнянні з роком раніше — на 1,2%, з невеликим зростанням на 0,2% у березні . Офіс із відповідальності бюджету (OBR) прогнозує, що інфляція у 2025 році досягне 3,2–3,5%, з подальшим зниженням до цільових 2% лише у 2027 році . Банк Англії вже знизив облікову ставку з 5,25% до 4,25% і, за очікуваннями, зробить ще два кроки протягом року

За підсумками I кварталу 2025 року, зростання турецької економіки оцінюється на рівні 2,3%, а річне зростання — близько 3,0% . Інфляція знизилася до 38–39% у березні, проте залишається вкрай високою і надалі є пріоритетною проблемою для ЦБ Туреччини.

Індійська економіка демонструє одне з найвищих темпів зростання: ВВП у I кварталі 2025 року зріс на 7,4% р/р, підтверджуючи, що Індія залишається одним із лідерів серед великих країн . Інфляція залишається контрольованою: у лютому CPI — 3,6%, core CPI — 4,1%

Бразильська економіка продовжує зростати, хоч і повільніше: у березні активність склала +3,5% р/р, а в I кварталі — +1,3% к/к, що стало найвищим показником за два роки . Прогнози BBVA та OECD вказують на уповільнення зростання до 1,6–2,1% у 2025 році . Інфляція у березні становила 5,48%, найвищий рівень з лютого 2023 року, що викликає занепокоєння щодо стабільності економічної політики .

“Глобальна економіка демонструє яскравий розрив: США перебувають на межі рецесії через імпорт і торгівельну невизначеність, але інфляція падає. ЄС бореться з низьким зростанням та дефляційними ризиками. Велика Британія намагається уникнути стагнації, хоча інфляційні ризики залишаються. Китай — у фазі структурного спаду, потребує реформ. Індія — яскравий приклад швидкого зростання завдяки сільському попиту та промисловості. Туреччина — знову на межі кризи через інфляцію. Бразилія — стабільна, але вразлива до інфляційного тиску. Україні потрібно обирати стратегію на тлі таких глобальних трендів: або адаптуватися, або ризикувати залишитися на маргінесній траєкторії”, – резюмує Максим Уракін.

Висновок

Макроекономічна ситуація України на початку 2025 року — це картина стриманої стабільності на тлі зростаючих зовнішніх викликів. Помірне зростання ВВП, висока інфляція, загострення торговельного дисбалансу та стабільні резерви — усі ці фактори формують складний, але контрольований ландшафт. Світова економіка тим часом демонструє диференційовану динаміку, відкриваючи нові можливості для країн, здатних швидко адаптуватися та модернізувати свої економічні моделі.

“Для України 2025 рік — це час переходу від мобілізації до трансформації. Якщо ми зосередимось на промисловому відродженні, цифровізації, експортно-орієнтованих кластерах і захисті внутрішнього виробника, — тоді країна зможе вийти на нову траєкторію сталого зростання”, — підсумовує Максим Уракін..

Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».

Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін

https://interfax.com.ua/news/projects/1080355.html

, ,