Інфляція в Італії, розрахована за національними стандартами, прискорилася в лютому до 1,7% у річному вираженні з 1,5% місяцем раніше, йдеться в попередніх даних італійського статистичного агентства Istat. Дані збіглися з очікуваннями аналітиків, опитаних Trading Economics, і вказали на рекордні темпи зростання споживчих цін із вересня 2023 року.
Інфляція, розрахована за стандартами Європейського союзу, становила 1,7%, як і в січні, тоді як експерти очікували прискорення до 1,8%.
Як ідеться в попередньому звіті, ціни на енергоносії в поточному місяці підскочили на 31,5% після зростання на 27,5% у січні. Транспортні послуги подорожчали на 1,9% після підйому на 2,5% місяцем раніше, послуги зв’язку – на 0,5% після зростання на 1,1%. Послуги загалом подорожчали на 2,4% (у січні – на 2,6%). Ціни на продукти харчування підвищилися на 2,2% після зростання на 1,7%.
Базова інфляція без урахування енергоносіїв і продуктів харчування в лютому залишилася на рівні 1,8%.
http://relocation.com.ua/v-italii-pryskorylasia-infliatsiia/
Національний банк України (НБУ) після підвищення в четвер офіційного курсу гривні до долара США на 12 коп. зміцнив його за підсумками торгів у п’ятницю ще на 8 коп. – до 41,4313 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
«Очікується, що курс долара залишиться в межах 41,50-42,20 грн/$1. Головними факторами, які впливатимуть на ринок, будуть рішення НБУ щодо облікової ставки 6 березня і політика ФРС США», – поділилися своїми очікуваннями на найближчі тижні аналітики оператора ринку обміну валют “КИТ Group” у лютневому огляді.
На їхню думку, гривня навесні може поступово слабшати, зокрема за умови зростання зовнішньоторговельного дефіциту. Аналітики прогнозують середній коридор для долара США в діапазоні 42,50-44,00 грн/$1.
«Основними ризиками залишаються можливі затримки міжнародної фінансової допомоги та зростання бюджетного дефіциту», – зазначають у “КИТ Group”.
Курс гривні до долара США до кінця року буде на рівні 44,50-45,50 грн/$1, вважають експерти.
Довідковий курс на 12:00 п’ятниці НБУ встановив на рівні 41,4341 грн/$1 проти 41,5274 грн/$1 у четвер.
Тим часом долар на готівковому ринку сьогодні подешевшав: під час купівлі його курс знизився на 3 коп., до 41,53 грн/$1 , а під час продажу – на 1 коп., до 41,64 грн/$1.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів заклав середньорічний показник офіційного курсу гривні до долара США в державному бюджеті 2025 року на рівні 45 грн/$1.
У бюджет-2024 уряд закладав середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1. Гривня протягом минулого року за офіційним курсом ослабла на 10,6%, або на 4,02 грн – до 42,0390 грн/$1.
Міжнародні резерви України станом на 1 лютого 2025 року, за попередніми даними, становили $43 млрд 3,1 млн, у січні вони зменшилися на 1,8%, або на $785 млн, а чисті міжнародні резерви (ЧМР) – на $0,79 млрд, або на 2,7% – до $28,313 млрд.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1051560.html
Киян попередили про сильний туман у столиці, водіїв і пішоходів закликали бути обережними.
За інформацією Укргідрометцентру, до кінця доби в столиці збережеться туман, видимість буде 200-500 м. Фахівці рекомендують водіям під час керування авто бути обережними та дотримуватися правил руху за таких умов, зокрема знизити швидкість руху, увімкнути протитуманні фари, тримати безпечну дистанцію з іншими автомобілями.
Пішоходів закликали одягати світловідбивні елементи – флікери, щоб бути помітними для водіїв під час туману та в темну пору доби.
Інтеграція європейських стандартів, зокрема положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельної продукції та нових екологічних стандартів, є одним із важливих критеріїв залучення інвестицій у відновлення України, зростання локального будівельного ринку та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників будівельних матеріалів, вважає виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.
«Європейська інтеграція – це один із критеріїв інвестування в Україну. Ключовими факторами, які сприятимуть зростанню будівництва в Україні та розвитку будівельного сектору є державні програми відновлення інфраструктури, активізація будівельних робіт, локалізація виробництва, впровадження сучасних технологій та орієнтація на екологічні стандарти. Саме ті українські виробники, які зосередяться на цих напрямках, зможуть закріпити конкурентні позиції, стимулювати розвиток галузі та забезпечити ринок якісними будівельними матеріалами», – розповіла вона на пресконференції “Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій” в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
За її словами, підприємства цементної галузі одними з перших імплементували положення 305-го регламенту у свою діяльність і наразі працюють над впровадженням екологічних стандартів, які також закладені в нову директиву ЄС.
Крипка зазначила, що імплементація євростандартів не тільки підвищує конкурентоспроможність українських виробників на міжнародних ринках, а й відкриває шлях до розвитку та впровадження інновацій.
Одним із важливих завдань для цементної галузі є зменшення викидів СО2.
«Галузь працює над зменшенням викидів. Підприємства запроваджують найкращі доступні технології та методи управління, беруть участь у моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Україна може стати прикладом простих методів зниження викидів СО2, використовуючи біомасу при випалюванні клінкеру», – повідомила експертка.
Підприємства цементної галузі самі вкладають інвестиції у власне виробництво, зазначила Крипка. Компанії також інвестують у будівництво додаткових технологічних ліній, силосів для зберігання клінкеру, термінали, модернізацію печі та перехід на альтернативне паливо. Подальше нарощування потужностей цементних заводів розпочнеться в період активної фази відновлення, коли споживання цементу зросте до 10-10,5 млн тонн. За останні два роки цей показник становить близько 6,3 млн тонн, пояснила вона.
Асоціацію «Укрцемент» створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості «Укрцемент». До асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
БУДІВНИЦТВО, євростандарти, інвестиції в Україну, ІНТЕГРАЦІЯ
Президент України Володимир Зеленський прибув із візитом до Сполученого королівства Великої Британії. Згідно з даними сайту flightaware.com, президентський літак Airbus A319 UR-ABA щойно здійснив посадку в аеропорту Станстенд (STN), Лондон. Як повідомляє The Guardian, Володимир Зеленський приземлився у Великій Британії напередодні завтрашнього європейського оборонного саміту.
«Телекадри показали, як його кортеж від’їжджає від злітно-посадкової смуги лондонського аеропорту Станстед», – пише газета.
Повідомляється, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (Keir Starmer) проведе переговори з президентом України Володимиром Зеленським та головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні (Giorgia Meloni) на Даунінг-стріт у неділю перед самітом, спрямованим на забезпечення «тривалого і примусового» миру в Україні.
24 лютого 2025 року шведський уряд оголосив про виділення фінансової підтримки Українському інституту в Швеції – 9 мільйонів шведських крон для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.
“Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило величезні масштаби культурного руйнування. Російський напад на українську культурну ідентичність проявляється у всьому – від масового розграбування культурної спадщини до знищення історичних пам’яток”, – сказано в повідомленні вищого виконавчого органу країни.
Український Інститут у Швеції був заснований у 2014 році та має штаб-квартиру в Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки.
“Український Інститут у Швеції відіграє ключову роль у збереженні української культури за межами російського руйнування та забезпеченні представлення України на міжнародних культурних майданчиках. Усвідомлюючи цю важливу місію, уряд Швеції ухвалив рішення надати фінансову підтримку Інституту для продовження його діяльності”, – зазначили в шведському уряді.
В умовах російських спроб позбавити Україну її культурної ідентичності Інститут працює над збереженням української культурної спадщини. Це досягається шляхом поширення знань про Україну, її історію та культуру, створення платформи для українського мистецтва за кордоном, представлення України у шведському та європейському культурному просторі, а також сприяння європейській інтеграції України через культурний діалог.
Підвищення обізнаності про Україну в Європі та навпаки також зменшує вплив дезінформації та зміцнює стійкість українського суспільства.
