Завод “Євроформат” у 2025 році збільшив виробництво ліфтів на 20% порівняно з 2024 роком, насамперед за рахунок державних програм підтримки національного виробника, повідомив CEO групи компаній «Євроформат Ліфти» Ігор Ткаченко.
«Ми розцінюємо програму компенсації 15% вартості української техніки в рамках »Зроблено в Україні« і введення вимоги про мінімальну частку локалізації для товарів, що беруть участь у публічних закупівлях, як дієві інструменти сприяння національному виробництву», – зазначив він агентству «Інтерфакс-Україна».
Ткаченко не уточнив кількість вироблених заводом ліфтів, посилаючись на військовий контекст, але зазначив, що кожен десятий ліфт, встановлений протягом року, – виробництва «Євроформату», а серед ліфтів, які відповідають чинним вимогам будівництва, – кожен третій, оскільки імпортні ліфти, що поставляються в рамках разових поставок, найчастіше мають серйозні відхилення від стандартів і вимог.
Характеризуючи ринок ліфтів в Україні, сформований протягом останніх років, Ткаченко зазначив, що раніше він мав велику кількість імпорту, часто у вигляді разових контрактів на невеликі партії.
“У 2022 році з 80 компаній, які імпортували ліфти, 46 завезли не більше 10 одиниць, а 38 – не більше п’яти. Більшість таких постачальників (76%) привозили ліфти з Туреччини та Китаю. Ситуація в 2023 році тільки ускладнилася: ліфти імпортували вже 97 компаній тільки з Туреччини. При цьому в більшості випадків імпортери не могли забезпечити належне гарантійне обслуговування, технічну підтримку або регулярну поставку запчастин”, – розповів він.
Ткаченко додав, що очікування від програм підтримки в цілому виправдалися: зростання виробництва українських ліфтів у 2025 році приблизно на 25% і збільшення частки на внутрішньому ринку до близько 40% свідчать про ефективність цих механізмів.
«У той же час імпорт, як і раніше, займає більше половини ринку, що означає наявність значного потенціалу для подальшого зростання в наступні роки», – зазначив СЕО групи компаній.
За його словами, національні виробники мають невикористані виробничі можливості: сукупна потужність українських підприємств дозволяє виробляти до близько 5 тис. ліфтів на рік, проте фактичне завантаження виробництва залишається істотно нижчим.
«Зокрема, на заводі »Євроформат” у 2025 році рівень завантаженості склав близько 35%. Цей показник все ще нижчий, ніж був до 2022 року, але ми бачимо позитивну динаміку”, – підкреслив Ткаченко.
Водночас він вважає, що, коли ліфт виробляється в Україні, разом з ним формується відповідальність виробника за весь життєвий цикл обладнання – від монтажу до сервісу протягом десятиліть.
«Для кінцевого споживача це означає менше простоїв, швидше відновлення роботи ліфта, вищу безпеку і прогнозовані витрати на експлуатацію», – підкреслює Ткаченко.
Він також розповів, що паралельно з виробничою діяльністю компанія інвестувала в виробничу базу: запущені нові ділянки лазерного різання і зварювання, розширено модельний ряд інвалідних підйомників і впроваджено десятки конструктивних поліпшень в ліфтовому обладнанні.
«Важливо, що мова йде не про разове зростання, а про формування стабільного виробничого циклу – з плануванням, прогнозованими обсягами і розвитком сервісної інфраструктури», – підкреслив Ткаченко.
За його словами, обсяг інвестицій у модернізацію виробництва в 2025 році перевищив 12 млн грн без залучення грантів, тоді як у 2024 році вони становили 60% з інвестованих 25 млн грн.
Серед знакових проєктів, реалізованих у 2025 році, Ткаченко назвав два проєкти з виготовлення та встановлення лікарняних ліфтів у медичні заклади. В одному з них працювали в будівлі-пам’ятці архітектури і розробляли ексклюзивний ліфт з індивідуальними розмірами кабіни. Перед тим, як ввести його в експлуатацію, проводили додаткові випробування.
Що стосується іншого об’єкта, то тут компанія працювала над запитом від розробки проекту до введення в експлуатацію.
«Ці кейси підтверджують, що національний виробник здатний задовольняти складні, кастомні та інклюзивні потреби українських медичних установ», – підкреслює Ткаченко.
Як повідомлялося з посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, українські виробники ліфтів у 2025 році збільшили обсяги виробництва на 25%, наростивши свою частку на внутрішньому ринку до 40% з 30% рік тому.
За словами нардепа, участь у програмі компенсації 15% вартості української техніки вимагає рівня локалізації не менше 40%, і всі провідні українські виробники ліфтів відповідають цим вимогам, зокрема ліфти заводу «Євроформат» мають локалізацію 60%.
Компанія «Євроформат» заснована в 2002 році як металообробне підприємство. З 2006 року займається виробництвом ліфтів для житлового та комерційного секторів. Компанія має єдину в Україні і найбільшу в Східній Європі випробувальну вежу висотою 40 м з двома шахтами. До групи компаній «Євроформат Ліфти» разом із заводом «Євроформат» входить низка сервісних компаній.
За даними YouControl, у січні-вересні 2025 року завод «Євроформат» отримав 2,98 млн грн чистого прибутку, що майже дорівнює показнику за 9 місяців 2024 року, при зростанні виручки на 27,3% – до 236,5 млн грн.
48,8 тисячі кримінальних справ за шахрайство зафіксовано в Україні торік за даними Генеральної прокуратури України. Це на чверть менше, ніж у 2024 році. У кожній п’ятій справі вручено підозру. До суду ж дійшло лише 18% проваджень. Найбільше справ у столиці, на Дніпропетровщині та Харківщині.
48 871 кримінальне провадження за статтею 190 ККУ “Шахрайство” зафіксовано в Україні у 2025 році. Це на чверть менше, ніж у 2024-му, коли правоохоронці зареєстрували майже 65 тисяч справ.
Загалом нині показники фактично повернулися до рівня 2016 року. Тоді в Україні обліковували трохи понад 46 тисяч проваджень за шахрайство. Після 2017 року і до початку повномасштабного вторгнення кількість нових проваджень стабільно зменшувалася з року в рік. Пік стався у 2023-му: 82 609 кримінальних справ — у середньому, майже 7 тисяч щомісяця. Втім, уже другий рік поспіль статистика знову йде на спад.Торік, в середньому, реєстрували близько 4 тисяч справ на місяць.
Втім підозру вручено у кожній п’ятій справі — 10 456 проваджень. А до суду дійшло 18% справ: 8 758 кримінальних проваджень. У 2024 році цей показник був на рівні 24%.
Лідером за кількістю справ щодо шахрайства залишається Київ — 6 825. Далі йдуть Дніпропетровщина із 4 844 справами та Харківщина — з 3 677 провадженнями.
Водночас майже по всій країні кількість нових проваджень зменшилася. Єдиний регіон, де зафіксовано зростання — Хмельниччина: +2,7% за рік. Найбільш відчутне покращення ситуації спостерігається на Миколаївщині, де кількість нових справ скоротилася майже вдвічі, а також у Чернівецькій області: -39%.
https://opendatabot.ua/analytics/fraud-2025-12
Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким оголосив національний надзвичайний стан у зв’язку з діями уряду Куби, назвавши ситуацію «незвичною і надзвичайною загрозою» для нацбезпеки і зовнішньої політики США.
Згідно з повідомленням Білого дому, указ також запускає процедуру введення додаткових мит на товари з країн, які продають або іншим чином постачають нафту Кубі.
За даними Reuters, конкретні рівні тарифів і перелік країн у документі не фіксуються – рішення передбачає подальшу оцінку з боку профільних відомств США.
Кубинська влада публічно засудила кроки Вашингтона, заявивши, що такі заходи можуть вдарити по енергопостачанню і критичним послугам на острові.
Випуск № 2 – січень 2026 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
Головною подією другої половини січня 2026 року стало очікуване засідання Комітету ФРС, на якому розглянули рівень ключової ставки. У результаті, як і очікували ринки, ФРС залишила базову процентну ставку незмінною, а облікова ставка за федеральними фондами лишається в поточному діапазоні від 3,5% до 3,75%. Останнє засідання Комітету ФРС фактично ознаменувало початок паузи після трьох послідовних знижень ставки в 2025 році. Зараз ситуація в економіці США загалом не виглядає песимістично, адже зростання ВВП у третьому кварталі досягло 4,4%, що значно перевищило прогнози. Проте ФРС потрібно тримати ситуацію на контролі, адже тривожні тенденції можуть стати «чорними лебедями» для економіки США і в 2026 році. Йдеться про послаблення ринку праці та рівень інфляції, що перевищує цільовий показник 2%.
Щодо курсового руху пари EUR/USD, то впродовж січня долар продовжував падати відносно євро і під кінець місяця навіть досяг рівня 1,2038, хоча пізніше і відбувся невеликий відкат до 1,1930. Отже, аналітики зауважили, що долар США наприкінці січня 2026 року впав до найнижчого рівня за чотири роки, а сталося це після того, як президент США Дональд Трамп відкинув побоювання щодо падіння американської валюти. На запитання журналістів, чи стурбований він падінням валюти, відповів: «Я думаю, що вартість долара – подивіться на бізнес, який ми ведемо. Долар має чудові результати». Ця заява зумовила падіння долара, адже змусила інвесторів поспішити в напрямку традиційних інвестиційних гаваней, що включають золото та швейцарський франк.
Поки долар втрачає, євро укріплюється. Єдина європейська валюта загалом за останній рік зміцнилася на 15%. Серед причин – нестабільність політики Дональда Трампа, економічні рішення адміністрації Трампа щодо тарифів, а також загрози для подальшого економічного зростання США. Звісно, масла у вогонь падіння курсу долара підливають і чергові заяви Дональда Трампа щодо Гренландії.
У самому ЄС не надто радіють міцному євро, адже такий курс робить менш конкурентоздатним європейський експорт. Отже, поточна тенденція укріплення євровалюти навряд чи буде корисною для розвитку економіки ЄС. Деякі експерти навіть прогнозують, що ВВП єврозони стане приблизно на 0,2% нижчим до кінця року, якщо обмінний курс євро до долара залишиться на поточному рівні, а не приблизно на рівні 1,16 долара, який слугував орієнтиром після торговельної угоди між ЄС і США наприкінці липня. Щодо того, чи буде Європейський центробанк вживати якихось заходів, поки що впевненості нема ні у кого. Найближче засідання у ЄЦБ на початку лютого має надати певні орієнтири та показати, чи готові в Європі змінювати вектор монетарної політики.
Внутрішній український контекст
У січні український валютний ринок по-справжньому штормило, а девальваційні процеси прискорилися, особливий сплеск спостерігався в середині місяця, коли офіційний курс досягнув позначки 43,39 грн за долар. Проте далі інтервенції НБУ зіграли свою важливу роль, і коливання пішли у зворотному напрямку, а станом на 30 січня офіційний курс встановлений на рівні 42,84 грн за долар США.
НБУ в січні продовжував політику курсової гнучкості, але збільшив інтервенції, щоб охолодити високий попит на валюту. За три тижні січня Нацбанк продав на ринку 2,678 млрд доларів, у третій тиждень місяця – найбільше (понад 1,06 млрд дол.). Проте пікового рівня попиту, що спостерігався в грудні, коли Нацбанк продав на ринку більш як 4,65 млрд доларів, у січні не помічено.
Важливим рішенням січня стало зниження облікової ставки НБУ. Правління Національного банку України вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, і ставку з 30 січня 2026 року знижено з 15,5% до 15%. На думку фахівців Нацбанку, це узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики та водночас підтримає економіку. Крім того, в НБУ поінформували, що у грудні як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 8% у річному вимірі. Там кажуть, що річні темпи зростання споживчих цін знизилися й у січні, але інфляційні очікування залишалися відносно високими. За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до цілі 5%.
Щодо зовнішньої допомоги, то в НБУ кажуть, що очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку. У повідомленні Нацбанку йдеться про рішення Ради ЄС виділити Україні 90 млрд євро в 2026 та 2027 роках, а також про те, що підтримка України зберігатиметься й у межах чинного механізму ERA Loans. Оновлений прогноз НБУ передбачає, що міжнародні резерви становитимуть 65 млрд дол. США на кінець 2026 року.
Попри «заспокійливе» від НБУ у вигляді зниження ставки та нагадувань від керівників регулятора про майбутню багатомільярдну фінансову підтримку партнерів валютний ринок все одно намагається іти за девальваційним трендом. Причин багато: і масштабні обстріли міст, що суттєво погіршили ситуацію в енергетиці, і складна ситуація на фронті, і відсутність чітких сигналів від МВФ щодо погодження нової програми на 8,1 млрд дол.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
На українському валютному ринку протягом січня долар спочатку укріплювався, а в другій половині місяця втрачав позиції, адже вже відбувалося укріплення гривні. І якщо на міжбанку на початку місяця курс перебував на позначці 42,3 грн за долар, то 15 січня – на рівні 43,55 грн/дол., а 29 січня – 42,9 грн/дол.
На готівковому ринку спостерігалися пришвидшені девальваційні хвилі, і в середині січня курс купівлі досяг позначок 43-43,2 грн/дол., а продаж був у межах 43,6–43,7 грн/дол., але наприкінці місяця укріплення гривні на міжбанку вплинуло і на готівковий сегмент, де курс купівлі становив 42,5-42,3 грн/дол., а курс продажу – 43-43,15 грн/дол.
Тим часом, у касах банків та обмінниках спред між курсом купівлі та продажу порівняно з груднем збільшився до рівня 0,55–0,65 грн/дол.
На готівковому ринку в січні спостерігався сплеск попиту: за даними НБУ, впродовж 1–27 січня населення придбало 1,64 млрд доларів (в еквіваленті), а продаж населенням готівкової валюти за цей період становив 0,97 млрд дол.
Ключові фактори впливу
· Міжнародний контекст. Долар дуже активно почав укріплюватися до євро внаслідок очікуваної паузи в етапах зниження процентної ставки ФРС, а також на тлі песимістичних очікувань щодо розвитку американської економіки в 2026 році – рівня інфляції та ситуації на ринку праці. Крім того, на настрої інвесторів вплинули висловлювання президента Дональда Трампа щодо стійкості долара та стосовно Гренландії.
· Національний банк України знизив облікову ставку до 15%, таким чином, розпочато пом’якшення монетарної політики заради приведення інфляції в Україні до цілі 5%.
· Національний банк збільшив інтервенції на міжбанківському ринку в межах стратегії керованої гнучкості курсу, що наприкінці січня повернуло долар до значень, менших за психологічний рівень 43 грн/дол.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 42,9–43,4 грн/$ із ймовірними коливаннями в бік послаблення гривні.
· Середньостроково (2–3 місяці): 43,50–44,00 грн/$. На міжнародному ринку можлива короткострокова зміна тренда слабкого долара на повернення до минулорічних курсових рівнів – приблизно 1,17 EUR/USD. Однак непослідовна політика президента Дональда Трампа і ситуація навколо майбутньої зміни голови ФРС та очікування нового етапу пом’якшення в США будуть надсилати інвесторам сигнали щодо тривалої траєкторії слабкого долара. В Україні на курс національної валюти впливатиме ситуація з надходженням допомоги від партнерів, а також рівень енергетичної кризи та швидкість її вирішення. Попит на міжбанку залишатиметься високим.
· Довгостроково (6+ місяців): сценарій поступової девальвації зберігається, НБУ буде періодично виходити на ринок із більшими обсягами пропозиції валюти, щоб вирівняти попит. Орієнтир на перше півріччя 2026 року – 43,5–44,9 грн/$.
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Впродовж січня курс євро на українському ринку укріплювався: офіційний курс євро на початку січня становив 49,79 грн/євро, а в кінці місяця досягнув позначки 51,24 грн/євро. У готівковому сегменті за січень євро також доволі суттєво укріпився: на початку місяця середній курс купівлі був на рівні 49,5 грн/євро, а продажу – 50,17 грн/євро. Наприкінці місяця в банках і обмінниках курс купівлі євро досягнув 51 грн/євро, а продажу – 51,95 грн/євро.
Ключові спостереження
· Геометрія курсів: Курс продажу готівкового євро наприкінці січня перебував на рівні 51,6–51,95 грн/євро. На динаміку курсу євровалюти вплинув загальний девальваційний тренд, що посилився впродовж перших двох тижнів січня 2026 року, а також швидке та впевнене укріплення євровалюти на світовому ринку.
· Попит і пропозиція: Попит на євро на початку 2026 року перебуває на високому рівні, оскільки імпортери активно закуповують енергетичне обладнання, потреба в якому різко зросла після кількох масованих російських атак, цілями яких були ТЕЦ у великих містах. На готівковому ринку протягом місяця зростав попит і на долари, і на євро.
Ключові фактори впливу
· Глобальний контекст: євровалюта зміцнюється до долара на тлі нестабільних прогнозів щодо економіки США та політичних заяв Дональда Трампа, які впливають на прагнення інвесторів вийти з долара в захисні активи – євро, швейцарський франк, золото.
· Внутрішній ринок: євровалюта 27 січня перетнула психологічну позначку 51 грн/євро (офіційний курс), а в готівковому сегменті наближається стрімко до рівня 52 грн/євро, цей курсовий рух стимулює попит на європейську валюту.
· Поведінковий фактор: в Україні спостерігається збільшення і обсягів купівлі доларів та євро, і обсягів продажу валюти, активність валютообмінних операцій у складні кризові періоди традиційно посилюється. У січні 2026 року чиста купівля валюти населенням, ймовірно, перевищить грудневі показники: за 1–27 січня сальдо становить 693 млн дол. (в грудні – 739 млн дол.).
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): євро перебуватиме в діапазоні 51,5–51,9 грн/€ з тенденцією відходу до верхньої межі.
· Середньостроково (2–3 місяці): на міжнародному ринку може зберігатися деякий час тренд на сильний євро та, відповідно, слабкий долар. В Україні, окрім світової тенденції посилення позицій євро, на курс впливатимуть загальні девальваційні настрої на високі обсяги імпорту в євровалюті, що прискорюватиме зростання курсу євро. Курсовий орієнтир – 51,8–53,5 грн/€.
· Довгостроково (6+ місяців): можливе зростання в першому півріччі 2026 року курсу євро до рівня 53,5-55,5 грн/€.
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
Тренд послаблення позицій долара, викликаний сумнівами інвесторів щодо перспектив розвитку економіки США та скептичними оцінками ситуації на ринку праці, посилюють додатково негативні очікування стосовно геополітичних ризиків (зокрема, по кейсу Гренландії), зміни керівництва ФРС і побоювань з приводу незалежності ФРС.
Ще одним ризиком інвестори бачать майбутню політику ФРС, адже в ситуації продовження тиску на ФРС з боку Дональда Трампа інвестори побоюються непослідовних кроків і відсутності прогнозованості. Це означає низьку ймовірність укріплення долара до рівня 1,1650 впродовж найближчого часу, а також пошук великими інвесторами шляхів переспрямувати свої інвестиції з долара на інші валюти та ліквідні активи.
В Україні зараз прослідковується чіткий девальваційний тренд, і це означає, що формування заощаджень у доларах залишатиметься головною базою для інвесторів у межах середньо- і довгострокової стратегії. Наступні етапи девальвації гривні лише приведуть до деяких варіантів отримання спекулятивного доходу на обміні валют. Проте саме долар залишається головною валютою заощаджень у межах різноманітних інвестиційних планів.
EUR/UAH
В останні місяці євровалюта показує тренд на укріплення, що дозволяє інвесторам, які планують вийти в долар, зробити це з вигодою. Також для інвесторів актуальним залишатиметься купівля євро для формування частини заощаджень у цій валюті в межах довгострокової стратегії. Оскільки ліквідність євровалюти лише покращується, то інвестори можуть розраховувати на зберігання в цій валюті приблизно 40% валютних накопичень.
Загальна стратегія
У січні 2026 року засідання Комітету ФРС завершилось очікуваним «нічим» – ставку залишили на нинішньому рівні. Песимістичні настрої щодо подальшого розвитку економіки США та невпевненість стосовно чітких і адекватних кроків ФРС сприяють падінню долара. А от в ЄС ніяких «чорних лебедів»: економіка зростає, інфляційні ризики мінімальні, в лютому ЄЦБ може розглянути ситуацію детальніше та повідомити, чи готуються зміни ставок.
В Україні панують морози, блекаути та девальваційні настрої, а інвестори продовжують формувати свої плани заощаджень з урахуванням майбутнього послаблення курсу гривні. Національний банк України пильно стежить за ринком і готовий виходити з інтервенціями в разі пікового попиту, а стратегія керованої курсової гнучкості дозволятиме зберігати обережний оптимізм щодо швидкості темпу подальших девальваційних рухів. Базові правила для інвесторів: жодних різких рішень, особливо коли на міжбанку спостерігаються панічні настрої. Аналізуємо загальний світовий тренд сукупно з внутрішніми українськими реаліями і лише тоді вирішуємо питання виходу з валюти чи відходу з долара в інші активи. Важливо регулярно переглядати власні програми накопичень, щоб вчасно відреагувати на тренди та підвищити рівень дохідності інвестицій в іноземних валютах.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Як повідомляє Сербський Економіст, на ринок готелів Белграда виходять одразу кілька міжнародних брендів верхнього сегмента – InterContinental, Swissotel і Ritz-Carlton – на тлі очікувань підвищеного попиту у зв’язку з підготовкою до EXPO 2027 і планів розширення номерного фонду в столиці.
За оцінками, які наводять учасники ринку, 2027 року на період проведення EXPO Белград може прийняти близько 4 млн гостей лише за три місяці, тоді як Сербія загалом мала близько 4 млн туристів за 11 місяців 2025 року. У цій логіці прискорення готельних проєктів сприймають як інфраструктурну необхідність, проте вже зараз лунає питання, чи зможе ринок після завершення EXPO стійко «перетравити» зростання пропозиції, особливо в сегменті високих категорій.
InterContinental повертається в Сербію в партнерстві з Delta Holding: IHG повідомляла, що InterContinental Belgrade планується відкрити до кінця 2026 року. Проєкт реалізують у складі багатофункціонального комплексу Delta District у діловому і фінансовому центрі Белграда; заявлено 203 номери, а серед особливостей – sky pool, rooftop-ресторан і бар, spa і конференц-інфраструктура.
Swissotel планується в EXPO-зоні в Сурчині. Компанія Euro KB Rent отримає державну допомогу в розмірі 15,986 млн євро, яку буде виплачено двома траншами у 2026 і 2027 роках. Мінімальний обсяг інвестицій за проєктом оцінюють у 79,9 млн євро; у матеріалах також зазначено, що готель міститиме конгрес-центр і spa/wellness із двома басейнами, а номерний фонд – 378 кімнат.
Ritz-Carlton у Белграді планується як частина редевелопменту майданчика колишнього готелю Jugoslavija на набережній Дунаю. Marriott International повідомляла, що об’єкт передбачається з 193 номерами і більш ніж 1,700 кв. м площ для заходів, а сам проект включає також житлову та офісну вежі, конференц-центр, марину і прогулянкову зону. Millennium Team, пов’язана з проектом через Danube Riverside, оцінює загальний обсяг інвестицій у комплекс майже в 500 млн євро, відкриття готелю заявлено на 2027 рік.
EXPO-2027 у Белграді відбудеться з 15 травня до 15 серпня 2027 року, водночас понад 130 країн уже офіційно підтвердили участь, випливає з даних оргкомітету
https://t.me/relocationrs/2178
Починаючи з 1 лютого через вторгнення з півночі Європи холодного арктичного повітря та додаткового охолодження в полі високого тиску, в Україні, окрім Закарпаття та південної частини, вночі очікується зниження температури до 20-27º морозу, у північних та східних областях місцями до надзвичайного морозу -30º, повідомляє Укргідрометцентр.
“Внаслідок вторгнення з півночі Європи холодного арктичного повітря та додаткового охолодження в полі високого тиску за ясної погоди вночі 1-3 лютого в Україні, крім Закарпаття та південної частини, зниження температури до 20-27º морозу, у Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях подекуди до надзвичайного морозу – мінус 30º (ІІІ рівень небезпечності, червоний). Температура вдень 15-22º морозу”, – ідеться в повідомленні.
Синоптики очікують на поступове послаблення морозів 4-5 лютого, починаючи із заходу та південного заходу.
Погодні умови призведуть до ускладнення роботи енергетичних, комунальних підприємств та життєдіяльності населення; до порушення руху автомобільного, залізничного та електротранспорту. Інформація уточнюватиметься щоденними прогнозами погоди.
