Американська криптовалютна компанія Circle подала заявку на проведення IPO на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE), згідно з документами на сайті Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) США. Провідними андеррайтерами розміщення виступають JPMorgan Chase і Citigroup, акції Circle торгуватимуться під тикером «CRCL».
За неофіційними даними, які наводить CNBC, компанія розраховує на оцінку до $5 млрд.
Це її друга спроба зайти на біржу. Наприкінці 2022 року на тлі регуляторних проблем вона відмовилася від виходу на відкритий ринок через злиття зі SPAC (спеціалізована компанія зі злиттів і поглинань) інвестора Боба Даймонда Concord Acquisition Corp. Тоді умови угоди передбачали оцінку Circle на рівні $9 млрд, зазначала Financial Times.
У 2024 році виручка Circle зросла до $1,68 млрд із $1,45 млрд за рік до цього і $772 млн двома роками раніше. Чистий прибуток минулого року скоротився до близько $156 млн порівняно з $268 млн позаминулого.
Circle було засновано 2013 року. Спочатку компанія фокусувалася на продуктах для полегшення процесу оплати за допомогою криптовалют. У 2018 році вона в партнерстві з криптобіржею Coinbase запустила проєкт Centre Consortium для створення стейблкойна (stablecoin – загальна назва криптовалюти, яка забезпечена національними валютами й активами) USD Coin (USDC) і будівництва інфраструктури для супутніх послуг.
USDC прив’язаний до американського долара за курсом 1:1 і забезпечений грошовими коштами і короткостроковими зобов’язаннями казначейства США. Це другий за капіталізацією стейблкойн у світі ($60 млрд, або 26% усієї капіталізації стейблкоінів) після Tether (67%). При цьому його капіталізація в поточному році підскочила на 36% проти зростання на 5% у Tether.
У разі успіху IPO Circle стане одним із провідних емітентів із лістингом у США, бізнес яких зосереджений на криптовалютах, пише CNBC. Coinbase вийшла на біржу 2021 року, її ринкова вартість становить близько $44 млрд.
Державне підприємство «Медичні закупівлі України» 31 березня оголосило тендер на послуги добровільного страхування товарів у дорозі.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,552 млн грн. Заявки на участь приймаються до 5 квітня. Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «Ультра Альянс».
Гірничо-металургійна група «Метінвест» постачає металопродукцію і співпрацює з італійським суднобудівником T. Mariotti і виробником сталевих конструкцій Cimolai.
Згідно з інформацією «Метінвесту», зі сталі Metinvest Trametal (Італія) були побудовані для круїзної компанії Seabourn Cruise Line два судна-близнюки – експедиційні кораблі полярного класу Seabourn Venture і Seabourn Pursuit.
При цьому уточнюється, що для будівництва Seabourn Venture і Seabourn Pursuit використано 10 тис. тонн гарячекатаного листа Metinvest Trametal.
Seabourn Venture і Seabourn Pursuit – компактні круїзні кораблі з посиленим корпусом, що дає їм змогу здійснювати подорожі до Арктики й Антарктики в осінній і літній сезон. Вони оснащені сучасним обладнанням і технологіями, на борту кожного судна є два підводні човни. Довжина кораблів становить 172 метри, ширина – 24 метри. Вони здатні прийняти 260 пасажирів і 120 членів екіпажу в 132 каютах.
На кожному судні – 10 палуб, 8 з яких – із доступом для пасажирів.
Також зазначається, що компанії T. Mariotti і Cimolai давно співпрацюють з «Метінвестом».
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Група має три прокатні заводи в Західній Європі – Ferriera Valsider (Верона) і Metinvest Trametal (Сан-Джорджо-ді-Ногаро) в Італії та Spartan у Великій Британії, а також Promet Steel у Болгарії.
Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» 31 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тролейбусів) і страхування відповідальності перевізника, повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Зазначено також лот на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами під час господарської діяльності юридичними або фізичними особами – підприємцями та добровільного страхування майна.
Очікувана вартість придбання послуг становить 12,501 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 8 квітня.
Споживчі ціни в Італії, гармонізовані зі стандартами Європейського союзу, зросли в березні на 2,1% у річному вираженні, за попередніми даними статистичного агентства Istat. Темпи підйому прискорилися порівняно з 1,7% у лютому і стали максимальними за півтора року (з вересня 2023 року).
Аналітики в середньому прогнозували цього місяця підйом на 1,9%, за даними Trading Economics,
Підвищення споживчих цін у березні відносно попереднього місяця становило 1,6% (після зростання на 0,1% у лютому).
Споживчі ціни в Італії, розраховані за місцевими стандартами, збільшилися на 2% р/р (максимум також за півтора року) після підйому на 1,6% у лютому.
Енергоносії подорожчали на 1,3%, тютюнові вироби – на 4,6%, продукти харчування – на 3,3%, комунікаційні послуги – на 0,8%.
Базова інфляція (без урахування волатильних цін на енергоносії та продукти харчування) становила цього місяця 1,7% у річному вираженні.
http://relocation.com.ua/v-italii-v-berezni-pryskorylasia-inflia/
Можливість проголосувати на виборах через активну реєстрацію може з’явитися для українців за кордоном після війни, оскільки на консульському обліку перебуває лише мала частина тих, хто виїхав, повідомив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.
«Там (за кордоном) зараз мільйони українських громадян, а, за даними консульського обліку, їх там менше 400 тисяч. Це явно не відповідає дійсності. Щоб громадяни за кордоном змогли проголосувати, вони повинні позначитися якимось чином: сказати свої виборчі адреси або місце голосування. Для них ми зараз готуємо пропозицію про запровадження ще одного механізму. Якщо Верховна Рада підтримає нашу ідею, то з’явиться третя можливість проголосувати – так звана активна реєстрація», – розповів Діденко в інтерв’ю “Українській правді”, опублікованому в понеділок.
Він зазначив, що закордонне голосування і в мирний час – це дуже складне завдання, тому що виборчих дільниць мало і вони віддалені від виборців. «А зараз кількість виборців за кордоном зросла разів у 10, а то й більше. У нас є оцінки, що десь 5-6 мільйонів виборців за кордоном. Ми не розуміємо, звісно, яка буде міграція в післявоєнний період, ця цифра може зменшитися, тому що якась частина громадян повернеться. Але, тим не менш, ми говоримо про мільйони людей. Зрозуміло, що наші 102 дільниці, які існують зараз на території посольств і консульств, не можуть вирішити проблему», – зазначив голова ЦВК.
Тому, за словами Діденка, створено три групи для напрацювання можливих змін до законодавства і одна з них концентрується саме на голосуванні за кордоном.
«Усі зійшлися на думці про такий варіант як створення додаткових виборчих дільниць за межами посольств і консульств. І з цим пов’язаний якраз інститут так званої активної реєстрації. Тобто ідея в тому, щоб наші громадяни за певний час до початку виборчого процесу могли подати заяву, фізично до посольства або онлайн, що вони перебувають за кордоном і хочуть проголосувати там-то і там-то. І вже на підставі цих заяв і додаткової своєї інформації про місця концентрації українців наші дипустанови зможуть запропонувати МЗС і нам створити додаткові виборчі дільниці», – розповів він.
Але, за словами очільника ЦВК, це потребує змін у законодавстві, оскільки станом на зараз закон передбачає можливість створювати виборчі дільниці лише на території посольств і консульств.
Щодо внутрішньо переміщених осіб, він зазначив, що вже існують процедури, коли виборець може змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання. «Цю можливість запровадили з ухваленням Виборчого кодексу, і 2020 року на місцевих виборах вона вже реалізовувалася. Або ж, якщо ми говоримо про загальнодержавні вибори, людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Ми зараз опрацьовуємо пропозиції до закону про повоєнні вибори і будемо пропонувати Верховній Раді ще більше спростити і розширити ці можливості», – сказав Діденко.
Також, за його словами, Україні потрібно набагато більше часу для підготовки післявоєнних виборів, ніж зараз передбачено, і «чим більше часу буде, тим краще можна організувати виборчий процес, чим менше часу – тим, відповідно, гірше».
«У нас дуже багато викликів. Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення післявоєнних виборів. І залежно від того, що в тому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про терміни», – додав Діденко.
