Як повідомляє Сербський Економіст, в Албанії у 2025 році посилилася залежність від імпорту зернових на тлі скорочення внутрішнього виробництва і зростання площ занедбаних сільгоспземель, при цьому основним постачальником зерна стала Сербія, повідомляє сайт Pamfleti.
У 2025 році Албанія ввезла понад 374 тис. тонн зерна, що майже на 40 тис. тонн більше, ніж у 2024 році, водночас основний імпорт припав на пшеницю і кукурудзу.
Агроекономіст Зеф Г’єта пов’язав зростання імпорту з відсутністю реальних реформ і державного фінансування агросектору, наголосивши, що без підтримки фермерів країна втрачає виробничий потенціал і стає більш залежною від зовнішніх поставок.
Структура поставок змінилася – Сербія вийшла на перше місце серед експортерів зерна в Албанію, тоді як раніше значні обсяги надходили з Росії та Румунії. При цьому витрати на закупівлю, за оцінкою джерела, залишилися близькими до рівня 2024 року через коротшу логістику та зміцнення національної валюти Албанії, незважаючи на зростання фізичних обсягів.
Албанія також експортувала 248 тонн зерна на суму близько 28 млн леків, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше, проте ці обсяги залишаються незначними. Площа сільгоспугідь у країні оцінюється приблизно в 700 тис. га, при цьому площі під зерновими культурами скорочуються, а площі занедбаних земель зростають, попереджають експерти.
https://t.me/relocationrs/2148
В Україні 2025 року зареєстровано 168,778 народження і 485,296 смертей, тож на одного новонародженого припадало близько трьох померлих, випливає з аналізу OpenDataBot на основі даних Мін’юсту.
Порівняно з 2024 роком смертність у країні скоротилася на 2%, а народжуваність – на 4,5%. Водночас зниження народжуваності після різкого падіння 2022 року сповільнюється, однак порівняно з 2021 роком дітей народжується приблизно в 1,6 раза менше.
У розрізі регіонів зростання народжуваності зафіксовано у Львівській області (+1,5%, або на 230 дітей більше) і Волинській області (+0,6%, або +44 дитини), тоді як найпомітніше падіння, окрім територій активних бойових дій, спостерігалося в прифронтових регіонах – у Херсонській області (-16%) і Запорізькій (-11%), а також на 9% знизилася кількість народжень у Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Харківській і Чернівецькій областях.
Найбільше дітей традиційно народилося в Києві – 19,410 (11,5% від загальної кількості), далі йдуть Львівська область – 15,872 і Дніпропетровська – 12,754. За кількістю смертей лідирують Дніпропетровська область (52,559), Київ (36,296) і Харківська область (34,670).
Понад 37 млн перетину кордону зафіксувала Державна прикордонна служба України за 2025 рік. В’їздів і виїздів майже порівну: 18,4 мільйона разів проти 18,7 мільйона. За рік 290,3 тисячі українців виїхали за кордон і так і не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом 3,1 млн громадян офіційно поїхало з України за 4 роки повномасштабної. З них 72% у перший рік великої війни.
37 088 261 офіційний перетин кордону було зафіксовано в Україні у 2025 році. 18,4 мільйона разів люди заїжджали в Україну і 18,7 мільйона разів — виїжджали з неї.
86% перетинів здійснили саме громадяни. Загалом мандрували українці частіше: торік кордон перетинали близько 2,7 мільйона разів щомісяця. До порівняння, у попередніх роках цифра була меншою й трималася на рівні 2,5 мільйона.
Попри те, що рік до року кордон перетинають частіше, кількість умовних неповернень — себто різниця між громадянами, що виїхали, та тими, хто повернувся — поступово скорочується. За рік з України виїхали 16,1 мільйона українців, а повернулися — 15,8 мільйона. Різниця — 290 тисяч громадян, які не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році — тоді додому не повернулось майже 443 тисячі.
Загалом 3,1 мільйона громадян офіційно виїхало з підконтрольної території України та не повернулось за чотири роки повномасштабної війни. 72% з них зробили це в перший рік повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainians-emigration-trend-2025-12
Як повідомляє Сербський Економіст, підготовка Сербії до міжнародної спеціалізованої виставки EXPO 2027 у Белграді супроводжується дискусією про масштаб інвестицій та їхню порівнянність з ефектом від подібних заходів у світі. Відкриття виставки заплановано на 15 травня 2027 року, закриття – на 15 серпня 2027 року.
Сербська влада раніше презентувала програму «Leap into the Future – Serbia 2027», що охоплює 323 проєкти в усій країні, загальний обсяг яких оцінювали в €17,8 млрд. Водночас міністр фінансів Синиша Малі наголошував, що прямі витрати на саму виставку становитимуть приблизно €1,2 млрд, а решту сум – на ширших інфраструктурних і девелоперських ініціативах.
Окремо оргструктури EXPO 2027 вказують, що «вартість проєкту EXPO» в їхньому трактуванні оцінюють приблизно в €1,29 млрд, і вона охоплює майданчик виставки та низку супутніх об’єктів і комунікацій (зокрема транспортні та інженерні компоненти), а не національну інвестпрограму загалом.
Паралельно проєкт уже відбивається в бюджетній архітектурі. В ухваленому Сербією бюджеті на 2026 рік Сербський Економіст виділяє найбільшу окрему статтю капвитрат на EXPO 2027 – 47,5 млрд динарів.
Порівняння з досвідом інших виставок зазвичай показує, що прямі доходи рідко компенсують загальний рахунок, а ключовим стає «спадщина» – інфраструктура, турпотоки, ділові зв’язки та повторне використання об’єктів. Так, World Expo 2010 у Шанхаї зібрало близько 73 млн відвідувачів, а Expo 2015 у Мілані – близько 21,5 млн, тоді як Expo 2020 Dubai відзвітувала про 24,1 млн візитів. Для Белграда, як спеціалізованої виставки, очікувані масштаби нижчі: на офіційному ресурсі EXPO 2027 йдеться про очікування «понад 4 млн» відвідувачів.
У сербському кейсі ключове питання – наскільки ефективно будуть «приземлені» витрати в довгострокову економіку: завантаження нової виставкової інфраструктури після серпня 2027 року, вплив на туризм і міський розвиток, а також здатність утримати бюджетні ризики й уникнути недовикористання об’єктів.
https://t.me/relocationrs/2142
Ірландський лоукостер Ryanair запустив промо-розпродаж «Big Idiot seat sale» на тлі публічного конфлікту гендиректора авіакомпанії Майкла О’Лірі та підприємця Ілона Маска в соцмережі X. Акція має маркетинговий характер і поширюється на європейську маршрутну мережу перевізника, а не є «глобальним» розпродажем.
Приводом для перепалки стали заяви О’Лірі про те, що Ryanair не буде встановлювати супутниковий інтернет Starlink на літаки через додаткові витрати і «паливний опір» від антен. За словами глави Ryanair, сукупна вартість установки і експлуатаційні витрати можуть досягати $200-250 млн на рік. Маск у відповідь назвав О’Лірі «ідіотом» і запустив опитування про гіпотетичну купівлю Ryanair, на що О’Лірі публічно відреагував у тому ж стилі.
У межах кампанії Ryanair запропонувала 100 тис. квитків за ціною від 16,99 євро в один бік на рейси найближчими місяцями, заявивши, що використовує сплеск уваги навколо конфлікту для просування розпродажу.
О’Лірі також наголосив, що сценарій «поглинання» перевізника нерезидентом ЄС практично нереалізований: у Євросоюзі діють правила, за якими контроль над авіакомпаніями, зареєстрованими в ЄС, має залишатися в європейських власників (на практиці частку неєвропейського володіння обмежено), а в Ryanair діють окремі процедури з контролю й обмежень прав акціонерів, що не належать до ЄС.
«Українська пожежно-страхова компанія» (ПрАТ «УПСК» Київ) приєдналася до Національної асоціації страховиків України (НАСУ), повідомляється на сайті страхового об’єднання.
Сьогодні страховий ринок України проходить шлях трансформації та адаптації до європейських стандартів. Розширення кола компаній, що об’єднуються навколо спільних цінностей, сприяє утвердженню принципів прозорості та добросовісної конкуренції, наголошується в інформації.
ПрАТ «УПСК» зареєстровано 1993 року. Компанія спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів і багажу.
За даними Національного банку України, компанія посідає 16 позицію за зібраними преміями за 9 місяців 2025 року.
За даними НКЦПФР, станом на третій квартал 2025 року власником 99,999% акцій страховика є Олександр Михайлов.
