Газотранспортна система України з 1 січня 2025 року працює в режимі відсутності російського газу, міжнародні партнери проінформовані про це в установленому порядку, повідомив «Оператор ГТС України» в середу вранці.
За його даними, дія транзитної угоди з російським «Газпромом» завершилася о 7:00 за київським часом першого дня 2025 року, відповідно, припинено транспортування природного газу з точки входу «Суджа» на східному кордоні України до точок виходу на західному та південному кордонах країни.
«ОГТСУ завчасно підготував інфраструктуру до функціонування в режимі нульового транзиту та надійного газопостачання українських споживачів. Колектив компанії готовий до роботи в нових умовах», – зазначив генеральний директор компанії Дмитро Ліппа.
Зокрема, готуючись до роботи в нових умовах, ОГТСУ домовився про збільшення гарантованих потужностей для забезпечення можливості постачання газу в Україну, та через Україну європейським споживачам. Також проведено оптимізацію значної кількості активів, не задіяних у роботі газотранспортної системи.
«Усі необхідні роботи з підготовки системи були здійснені «Оператором ГТС України», тому ми абсолютно готові до функціонування нашої системи без транзиту російського газу», – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко в ефірі національного марафону “Єдині новини”.
Як повідомлялося, договір між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і «Газпромом» було підписано 30 грудня 2019 року. Контракт за принципом «качай або плати» передбачає транзит 2020 року – 65 млрд куб. м газу, 2021-2024 – по 40 млрд куб. м газу на рік.
Представники української влади 2024 року неодноразово заявляли, що Україна не має наміру підписувати з РФ дію транзитного контракту після його завершення. Водночас було заявлено про переговори щодо постачання азербайджанського газу в Європу через Росію та Україну, хоча Баку не має у своєму розпорядженні значного вільного ресурсу.
Остаточну крапку в питанні продовження транзиту 2025 року поставив президент України Володимир Зеленський 19 грудня на полях Саміту ЄС у Брюсселі: «ми не займатимемося продовженням транзиту російського газу, ми не даватимемо можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові».
Результати проведених за сприяння USAID стрес-тестів показали, що ГТС і ПСГ України готові працювати в умовах нульового транзиту.
У Європейській комісії заявляють про готовність ЄС до зупинки транзиту російського газу територією України, і наявність альтернативних маршрутів постачання неросійського газу.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Удень 1 січня в більшості західних областей пориви вітру 15-20 м/с (I рівень небезпечності, жовтий), попереджає Укргідрометцентр.
Зазначається, що погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств та руху транспорту.
Експорт американської нафти до Китаю скоротився майже вдвічі у 2024 році, пише Bloomberg із посиланням на дані Kpler. США експортували 81,1 млн барелів нафти в КНР цього року, що на 46% нижче за показник попереднього року (150,6 млн барелів). Таким чином, Китай опустився на шосте місце серед найбільших покупців американської нафти з другого.
Китайський попит на нафту знижується на тлі уповільнення економічного зростання країни, поширення електромобілів і зростання споживання СПГ. Загальний обсяг імпорту нафти в КНР цього року скоротився на 7,2%. Водночас частка Росії, Ірану і Венесуели в морських поставках зросла до 26% з 24% роком раніше, а на Близький Схід припадає близько 60%.
Водночас головним покупцем американської нафти на рівні регіонів уже три роки залишається Європа.
З країн лідером, як і раніше, виступають Нідерланди, які 2024 року імпортували 194,4 млн барелів нафти зі Сполучених Штатів. Друге місце посідає Південна Корея (165,5 млн барелів), яка намагається компенсувати зниження постачань із Казахстану, який почав більш активно співпрацювати з Італією.
На третій позиції цього року розташувалася Велика Британія (11,8 млн барелів), на четвертій – Канада (102,3 млн барелів), на п’ятій – Іспанія (87,3 млн барелів). Сьому сходинку посідає Франція (81,3 млн барелів), восьму – Тайвань (80,4 млн барелів).
Аналітики оператора ринку обміну валют «КІТ Group» разом із колегами з банку «Глобус» і «Юнекс банку» (обидва – Київ) сходяться на думці, що середньорічний курс 2025 року буде близький до позначки 45 грн/$1, що відповідає показнику, закладеному в державний бюджет на наступний рік.
«Найімовірніший сценарій – це близький до урядового прогнозу, що відображений у держбюджеті-2025, середньорічний курс 45 грн/$1, що допускає його коливання протягом року в межах 44-46 грн/$1 із тяжінням до вищої позначки до кінця року – поки що ми не маємо підстав недооцінювати ризики подальшої довгострокової девальвації», – повідомили в “КІТ Group” на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
Експерти очікують ослаблення офіційного курсу до 42,2-42,5 грн/$1 під кінець поточного року. Вони вказують, що прогноз на початок 2025-го залежить від макроекономічних чинників, зокрема від подальшої динаміки міжнародної підтримки, монетарної політики Федеральної резервної системи (ФРС) США і курсового паритету на міжнародних ринках долара США і євро.
«У разі стабільного надходження фінансової підтримки від партнерів і союзників та за умови низької волатильності зовнішніх ринків курс гривні буде відносно передбачуваним, хоча й триматиметься надалі девальваційного фарватеру», – підкреслюють аналітики.
Зі свого боку голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов зазначає, що в прогнозах офіційного курсу на наступний рік він також переважно покладається на закладений у бюджеті показник 45 грн/$1.
«Розуміємо, що вартість долара може залежати від низки чинників та обставин, серед яких можна виділити обсяг міжнародної фінансової підтримки, що спрямовується на покриття бюджетного «розриву» між видатками та доходами», – пояснює він.
Серед важливих чинників, що впливають на курсову динаміку, банкір назвав темпи зростання ВВП, рівень інфляції та військові дії, які можуть створювати тиск на валютному ринку, спонукаючи до активнішої купівлі інвалюти як на безготівковому, так і на готівковому ринках.
«Ми не можемо виключити, що прогноз може збутися не повністю. Однак середньозважений курс у 45 грн/$1 – це вже орієнтир, на який спирається бізнес, плануючи свою діяльність на 2025 рік, зокрема девелопери житла, які розпочали свої проєкти у другому півріччі 2024 року з плановим завершенням будівництва у 2026 році», – навів приклад Мамедов.
За розрахунками банку «Глобус», гривня до кінця 2025 року може послабитися до рівня 46-47 грн/$1.
«Відсьогодні цифри, закладені в бюджет, виглядають цілком реалістичними, і на кінець наступного року, якщо не буде значних змін у ситуації з безпекою, курсовий діапазон 45-47 грн/$1 є високоймовірним», – зазначила в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Ганна Золотько.
«Однак я зараз би не поспішала з будь-якими прогнозами. Імовірність, що війна завершиться у 2025-му, не є нульовою. І за умови отримання надійних гарантій безпеки ситуація в економіці швидко змінюватиметься, зокрема й щодо курсу гривні», – додала банкір.
За її словами, у разі реалізації позитивного сценарію – закінчення військових дій – варто очікувати припливу іноземних інвестицій. У зв’язку з цим Золотько не виключає, що в певний період може скластися ситуація, коли регулятору доведеться замість продажу валюти на міжбанківському ринку викуповувати її.
«Очевидно, що зараз такий сценарій виглядає дещо фантастичним, але його не можна виключати», – резюмувала Золотько.
Аналітики «КІТ Group» пояснюють, що рекордний стрибок попиту на інвалюту наприкінці поточного року зумовлений традиційною активізацією розрахунків бізнесу за зовнішніми контрактами і зростанням попиту на готівкову валюту серед населення.
«Утім, протягом року ми спостерігали переважно незначний спред між курсами купівлі та продажу – це яскраве свідчення балансу на ринку. Тоді як у грудні спред між курсами купівлі та продажу долара сягав 0,8-1 грн, що свідчить про зростання тиску на ринок», – коментують ситуацію експерти.
Однак за рахунок завезення рекордних обсягів готівкової валюти та валютних інтервенцій Національного банку курс гривні вдалося зберегти у відносній стабільності, вказують вони.
«Для наступного року важливим фактором стане збільшення податкового навантаження на депозити. Якщо банки не зможуть нівелювати зниження прибутковості вкладів цікавими пропозиціями, існує висока ймовірність перетікання заощаджень і вільної гривневої ліквідності в готівкову валюту поза банками, що також може стати потужним фактором тиску на курс», – пояснюють експерти.
Мамедов зазначає, що, найімовірніше, готівкові курси гривні до долара США 2025 року відрізнятимуться від міжбанківських у діапазоні 0,3-0,5 грн. Таким чином, якщо курс на міжбанку наприкінці року буде на рівні близько 46-47 грн/$1, то на готівковому ринку він може скласти в середньому 46,5-47,5 грн/$1.
«Однак наразі лінійно прогнозувати ситуацію без урахування низки чинників, що динамічно розвиваються або ж можливих чинників, вкрай важко», – сказав банкір.
Зі свого боку Золотько серед ключових чинників рекордних обсягів ввезення готівкової валюти назвала підвищений попит з боку населення на тлі девальваційних очікувань, з урахуванням обмежень на купівлю безготівкової валюти еквівалентом 50 тис. грн/міс. в одному банку, а також істотним поліпшенням каналів поставок готівкової валюти наземним транспортом в Україну.
«Жодної проблеми в самих цифрах немає. Наразі в НБУ достатньо резервів, прогнозовані надходження міжнародної допомоги, принаймні на наступний рік, виглядають переконливо, тож ресурсів для покриття цього надлишкового валютного попиту достатньо. При цьому не варто забувати, що йдеться насамперед про формування заощаджень, тобто якихось «приватних» валютних резервів», – підкреслила банкір.
Як повідомлялося, минулого року офіційний курс гривні девальвував на 4,5% – до 37,9824 грн/$1, тоді як уряд закладав у бюджет-2023 середньорічний показник 42,2 грн/$1, а під кінець року – 45,8 грн/$1.
За поточний рік гривня опустилася на 10,6% – до 42,0390 грн/$1 станом на 31 грудня, тоді як Кабмін заклав у держбюджеті середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1.
Аналітики КІТ Group, банк Глобус, середньорічний курс, ЮНЕКС БАНК
Корпорація Roshen призупинила виробництво на кондитерській фабриці Bonbonetti в Будапешті (Угорщина), це вже другий закритий майданчик компанії в цій країні, повідомив Forbes Ukraina.
«Фабрика не виробляє продукцію з квітня 2023 року», – пояснив виконавчий директор Roshen Олександр Головащук.
За його інформацією, Roshen у 2023 році виготовив в Угорщині майже в 10 разів менше, ніж на початку роботи. Виручка Bonbonetti, за даними угорського довідника Opten, становила EUR3,3-3,5 млн. Як наслідок, будапештську фабрику закрили через нерентабельність виробництва. Наявні на Bonbonetti потужності не давали змоги покрити витрати.
Фабрику заснували 1868 року, а востаннє модернізували в 30-х роках минулого століття. Розширити виробництво на майданчику було неможливо, тому що підприємство розташоване в щільній забудові, пояснив Головащук.
Він додав, що частину обладнання Bonbonetti перевезли на Вінницьку кондитерську фабрику, частину утилізували.
Корпорація Roshen, згідно з інформацією на сайті, посідає 27 місце серед найбільших виробників кондитерських виробів у світі. Включає Київську, Кременчуцьку, дві Вінницькі кондитерські фабрики та Вінницький молочний завод, Бісквітний комплекс у Борисполі (Україна); Клайпедську кондитерську фабрику (Литва) і фабрику Bonbonetti Choco (Угорщина). Виробнича діяльність Липецької фабрики (РФ) зупинена з 1 квітня 2017 року.
Корпорація виробляє близько 320 видів кондитерських виробів. Загальний обсяг виробництва становить близько 300 тис. тонн продукції на рік.
Мережа фірмових магазинів Roshen в Україні налічує близько 70 магазинів у різних регіонах країни. Перший відкрився 2009 року в Києві.
У 2022 році ПрАТ «Київська кондитерська фабрика “Рошен” отримала 984 тис. грн чистого збитку порівняно з 25,779 млн грн прибутку роком раніше, виручка підприємства скоротилася з 979,286 млн грн до 903,195 млн грн.
Кінцевим бенефіціаром підприємства є син екс-президента України Петра Порошенка Олексій.
