Пасажиропотік через український кордон у перший тиждень після Нового року, з 3 по 9 січня, зріс приблизно на 27% – до 598 тис., свідчать дані Держприкордонслужби. Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 258 тис. (для порівняння не враховані дані за 7 січня у зв’язку з відсутністю статистики Держприкордонслужби за 30 грудня) з 223 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 271 тис. з 184 тис.
Кількість транспортних засобів, що пройшли через пункти пропуску, цього тижня також зросла до 95 тис. з 77 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами – до 342 з 268.
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи на кордоні з Польщею найбільше легкових автомобілів і автобусів очікували проїзду на виїзд з України на ПП «Краковіц» – 45 і 8. Черга на ПП «Устилуг» становила 25 автомобілів, на ПП “Угринів” – 15 автомобілів, а на ПП «Шегині» – 12 автобусів.
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП «Ужгород» очікували 25 легкових машин і 7 автобусів, в ПП «Малий Березний» – 5 машин.
На кордоні з Угорщиною невелика черга з 5 автомобілів була тільки на ПП «Тиса», тоді як незвично значні черги були зафіксовані в ПП «Порубне» і “Дяково” на кордоні з Румунією – відповідно 50 і 35 автомобілів, а також в ПП «Мамалига» на кордоні з Молдовою – 35 машин.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня дорівнюють торішнім. Тоді за аналогічні 7 днів з України виїхало 302 тис. осіб, а в’їхало 292 тис., тоді як цього тижня – відповідно 295 тис. і 303 тис., хоча потік машин минулого року був вищим – 117 тис. проти 109 тис., що, ймовірно, пов’язано з погодними умовами.
Минулого року в цей тиждень було зафіксовано зростання пасажиропотоку на 16,9%, але наступного тижня було зафіксовано його зниження на 13,3%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 195 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
Переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл металевих корисних копалин (СРП), які будуть видобуватися і збагачуватися в межах літієвого родовища «Ділянка Добра» (Кіровоградська обл.), стане консорціум на чолі з ірландською компанією TechMet (Дублін), стверджує видання The New York Times з посиланням на двох анонімних членів комісії з УРП.
«Хоча (рішення) вимагає офіційного затвердження Кабінетом міністрів України, чиновники заявили, що угода, по суті, вже укладена», – пише газета.
Агентству «Інтерфакс-Україна» поки не вдалося отримати офіційного коментаря цієї інформації від Міжвідомчої комісії з укладення та виконання УРП, яку очолює міністр економіки, екології та сільського господарства Олексій Соболєв.
Агентство також звернулося до другого учасника конкурсу – ТОВ «Європейський літій України», яке через австралійську European Lithium Ltd є «сестринською» компанією американської Critical Metals Corp (CRML), але там на даному етапі відмовилися від коментарів інформації NYT.
Видання зазначає, що консорціум-переможець має тісні зв’язки з адміністрацією президента США Дональда Трампа, оскільки до його складу входить друг президента США Рональд С. Лаудер, спадкоємець косметичної компанії Estée Lauder, з яким Трамп знайомий ще з часів навчання в коледжі.
Найбільшим акціонером TechMet є Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC).
NYT стверджує з посиланням на члена комісії з УРП, що пропозиція консорціуму істотно краща за передбачені умовами конкурсу мінімальні інвестиції в $179 млн.
Як повідомлялося, відкриття конвертів учасників оголошеного у вересні конкурсу відбулося 15 грудня 2025 року. Надалі комісія з УРП протягом п’яти днів мала перевірити подані заявки на комплектність і до 12 січня 2026 року надати уряду обґрунтовані пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.
Про подання заявки на конкурс повідомила компанія CRML, яка котирується на американській біржі Nasdaq під тикером «CRML», позиціонує себе як провідна компанія з розвитку гірничодобувної промисловості, що спеціалізується на критичних металах і мінералах, а також виробляє стратегічну продукцію, необхідну для електрифікації та технологій наступного покоління для Європи та її західних партнерів. Як заявляє компанія, її флагманський проект Tanbreez, розташований в південній Гренландії, є одним з найбільших в світі родовищ рідкоземельних елементів.
European Lithium, що котирується на Австралійській фондовій біржі під тикером «EUR», — гірничодобувна компанія, що займається розвідкою і розробкою родовищ літію, рідкісних земель, дорогоцінних і кольорових металів. Заявлені ринки — Австрія, Ірландія, Україна і Австралія. Згідно з інформацією на сайті компанії, вона повністю володіє літієвим проектом Wolfsberg, розташованим в австрійській Каринтії.
CRML і раніше заявляла про свої права на ділянку «Добра», оскільки пов’язувала їх з передачею активів від European Lithium, яка, в свою чергу, отримала ці права від українського ТОВ «Петро-Консалтинг».
Андрій Єрмак в середині червня 2025 року, коли він був керівником Офісу президента, заявив, що розробка літієвого родовища «Добра» може стати першим пілотним проектом в рамках співпраці з США.
Що стосується гірничодобувної інвестиційної компанії TechMet, одним з найбільших інвесторів якої є уряд США через DFC, то вона ще в липні 2025 року заявила про зацікавленість взяти участь у цьому конкурсі і в разі перемоги побудувати потужності з переробки з інвестиціями понад $0,5 млрд. У вересні Кіровоградську область відвідала делегація DFC у супроводі керівників Мінекономіки України.
Ще раніше в 2025 році виконавчий директор TechMet Брайан Менелл повідомляв, що компанія є частиною консорціуму, зацікавленого в розробці потенційно масштабного літієвого родовища «Добра» в Україні на умовах УРП. За його словами, TechMet оцінює проект «Добра» з 2023 року.
TechMet, згідно з інформацією на її сайті, володіє контрольними або домінуючими міноритарними пакетами акцій в 10 критично важливих мінеральних активах на 4 континентах. Американська міжнародна корпорація фінансування розвитку DFC є значним акціонером TechMet. «Інвестиційний підхід TechMet підтримує більш широкі політичні цілі уряду США і його союзників», – наголошується на сайті.
Крім того, створено TechMet-Mercuria – спільне підприємство з Mercuria, яка також є основним акціонером TechMet у співвідношенні 50:50. Це платформа управління фізичним ланцюжком поставок, зосереджена на маркетингових, торгових, логістичних і ризик-менеджменті послуг для асортименту технологічних металів, з яким працює TechMet.
Представник TechMet в Україні Володимир Ігнащенко наприкінці 90-х років був віце-президентом Української державної кредитно-інвестиційної компанії, потім заступником глав Мінприроди та Мінекономіки, у 2010-2011 роках – першим заступником голови Мінприроди, коли міністерство очолював Микола Злочевський, а потім радником міністра Едуарда Ставицького, міністра енергетики Ігоря Насаліка.
Його син Тарас Ігнащенко деякий час був директором компанії «Петро-Консалтинг» (пізніше перейменованої в «Європейський літій Україна»), яка боролася за літієве родовище “Шевченківське” в Донецькій області, яке зараз захоплене російськими агресорами, і ділянку «Добра».
Конкурс на укладення УРП щодо літієвого родовища «Ділянка Добра» був оголошений з метою проведення пошуку, видобутку та збагачення літію, ніобію, рубідію, танталу, цезію, берилію, вольфраму, золота строком на 50 років. Мінімальний обсяг інвестицій для виконання геологорозвідувальних робіт становить еквівалент $12 млн, а для організації видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та інших металевих корисних копалин – $167 млн, але остаточні зобов’язання визначаються за результатами конкурсу.
Загальна площа ділянки становить 17,07 кв. км, граничний термін подання заявок на участь у конкурсі – 12 грудня 2025 року. Розмір плати за участь – 0,5 млн грн.
Згідно з умовами, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору компенсують його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора, тоді як частка держави в прибутковій продукції повинна становити не менше 4-6%.
Відзначається, що запаси і ресурси літієвих руд по ділянці були апробовані рішеннями в кінці 2017 року і в 2018 році в кількості за категоріями С2 і Р1 – 1 млн 218,14 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,37%) і Р2 – 70,6 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,43%).
Окремо Державна комісія України з запасів корисних копалин (ДКЗ) відзначила наявність у літієвих рудах ділянки «Добра» перспективних і прогнозних ресурсів супутніх корисних компонентів (Р1+Р2) ості: Ta2O5 – 4,75 тис. тонн; Nb2O5 – 8,24 тис. тонн; Rb2O5 – 104,07 тис. тонн; BeO – 22,08 тис. тонн; SnO2 – 4,46 тис. тонн і Cs2O – 7,97 тис. тонн.
Переможець конкурсу повинен забезпечити геологічне вивчення надр і здійснення міжнародного аудиту запасів на ділянці протягом двох з половиною років і подання ГКЗ матеріалів щодо оцінки запасів літію та інших металевих корисних копалин для затвердження таких запасів.
Після укладення УРП для інвестора встановлюються, серед іншого, зобов’язання здійснювати пошук, видобуток і збагачення (первинну переробку) літію, можливо, і інших металевих корисних копалин, забезпечити комплексне освоєння і відпрацювання родовища металевих корисних копалин.
Крім того, до конкурсної документації УРП вперше внесені зобов’язання для інвестора, пов’язані з підписаною наприкінці квітня 2025 року угодою про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення, який має першочергове право на інвестиції в нові проекти з видобутку рідкоземельних матеріалів і купівлі їх продукції.
Група компаній «ОККО» протягом 2025 року змонтувала 64 сонячні електростанції (СЕС) на дахах автозаправних комплексів (АЗК), повідомляється на її сайті в середу.
«Станом на кінець 2025 року вже 265 »ОККО« укомплектовані СЕС, встановленими на даху АЗК (…) Завдяки використанню сонячних модулів мережа “ОККО” торік покривала 8,4% потреб своїх заправок в електричній енергії», – зазначили в компанії.
Наразі сумарна потужність встановлених СЕС сягає 6 МВт. Обсяг інвестицій у дахові станції, починаючи з 2021 року, коли компанія почала розвивати сонячний проєкт, сягнув понад $3 млн, водночас більша частина вкладених коштів уже повернулася у вигляді економії витрат на електроенергію, підкреслила група.
У 2026 році мережа планує встановити СЕС ще на понад 40 своїх АЗК, інвестувавши в їхній монтаж і запуск ще $0,5 млн. У результаті, як очікується, частка сонячної енергії в енергоспоживанні мережі АЗК зросте до 9,5%.
«Наша мета – встановити СЕС на всіх АЗК »ОККО”, де є така технічна можливість. За нашими оцінками, це понад 350 АЗК у всіх регіонах України. У період активної генерації така СЕС може забезпечувати від 15% до 55% добових потреб АЗК в електроенергії«, – зазначив керівник сектору енергоефективних рішень »ОККО” Віталій Гут.
Як повідомлялося з посиланням на СЕО холдингу OKKO Group, співзасновника GORO Mountain Resort Василя Даниляка, група планує здати в експлуатацію свою першу ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області в першому кварталі 2026 року. За його словами, «ОККО» вже стартувала з новим вітроенергетичним проєктом по сусідству з першим – ВЕС Затуринці 192 МВт.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує майже 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» 6 січня оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» (Київ) договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 1,161 млн грн проти 1,796 млн грн очікуваної вартості придбання послуг.
У тендері також узяли участь страхова компанія «Країна» з пропозицією 1,177 млн грн і СГ «ТАС» з 1,4 млн грн.
КП «Київкомунсервіс» 8 січня оголосило про намір укласти з СК “Країна” договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), та з СК «Ультра Альянс» на добровільне страхування автоцивільної відповідальності (ДЦВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Цінова пропозиція СК «Країна», єдиного учасника тендера, становила 300,9 тис. грн за очікуваної вартості 364,5 тис. грн.
Цінова пропозиція СК «Ультра Альянс» становила 31,980 тис. грн, за очікуваної вартості 60,840 тис. грн.
Компанія також була єдиним учасником тендера.
Держпідприємство «Національна енергетична компанія (НЕК) »Укренерго” 6 січня відкрило пропозиції учасників тендеру на послуги добровільного страхування відповідальності директорів і вищих посадових осіб (членів правління, ЛОТ1) і відповідальності членів наглядової ради (ЛОТ2).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, єдиним учасником за двома лотами є СК «Колоннейд Україна», пропозиція якої за кожним із них становила 2,850 млн грн. Загальна очікувана вартість закупівлі послуг становить 5,7 млн грн.
Компанія очікує остаточного рішення.
Як повідомлялося, СК «Колоннейд Україна» була переможцем аналогічного тендера в травні минулого року.
«Укренерго» експлуатує магістральні та міждержавні лінії електропередач, а також здійснює централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни. НЕК є державним підприємством, що перебуває в підпорядкуванні Міністерства енергетики України.
