Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» проводить тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 1,641 млн грн.
Останній день подання заявок на участь – 14 січня.
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-листопаді 2025 року стали страхові компанії «СГ »ТАС« -7,047 млрд грн, »АРКС« – 5,275 млрд грн, »ІНГО« – 4,642 млрд грн, СК “ВУСО” – 4,639 млрд грн, »Арсенал Страхування” – 4,458 млрд грн.
Як свідчать дані проекту обміну інформацією «ПРИМА» Національної асоціації страховиків України (НАСУ), порівняно з 10 міс.-2025 СК “Уніка”, яка посідала п’яту позицію рейтингу лідерів, поступилася цим місцем СК «Арсенал Страхування».
На ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за підсумками 11 місяців, як і раніше, були СГ «ТАС» – 3,672 млрд грн, «Оранта» – 2,702 млрд грн, «Княжа ВІГ» -2,221 млрд грн, “ІНГО” – 1,123 млрд грн і «Арсенал Страхування» – 1,095 млрд грн.
Так само в зрізі порівнюваних періодів не було змін на ринку «Зеленої карти», де в п’ятірці, як і раніше, «ТАС» – 1,150 млрд грн, «УСГ» – 967,4 млн грн, “ПЗУ” – 863 млн грн, «Княжа ВІГ» – 351 млн грн, «ВУСО» – 247,9 млн грн.
Ринок КАСКО, як і до цього, очолюють СК «АРКС» – 2,559 млрд грн, «Арсенал Страхування» – 2,469 млрд грн, «ВУСО» – 1,202 млрд грн, “Уніка” – 1,143 млрд грн і «Універсальна» – 1,046 млрд грн.
Лідерство з добровільного медичного страхування утримує колишня п’ятірка: СК «Уніка» – 1,839 млрд грн, далі йдуть СК «ВУСО» – 1,109 млрд грн, СК «Універсальна» – 1,045 млрд грн, СК “ІНГО” – 933,4 млн грн і СГ «ТАС» – 816,5 млн грн.
На ринку страхування життя, як і раніше, першу позицію займає СК «МетЛайф» – 2,771 млрд грн, СК “ТАС” – 850,9 млн грн, «Граве Життя» – 625,2 млн грн, «ПЗУ Життя» – 360,1 млн грн, «Уніка Життя» – 315 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 грудня 2025 року на страховому ринку України працювало 48 ризикових страховиків, 10 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).
КП ММР «Миколаївелектротранс» 31 грудня оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тролейбусів).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, за очікуваної вартості закупівлі послуг 818,5 тис грн цінова пропозиція СК «ВУСО» становила 660,1 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Оранта» – 790,4 тис. грн, «Арсенал Страхування» – 796,9 тис. грн.
Миколаївелектротранс, ОСЦПВ, СК VUSO, СТРАХУВАННЯ, тролейбуси
Громадяни України за підсумками третього кварталу 2025 року увійшли в десятку найбільших іноземних покупців нерухомості в Іспанії – на них припало 758 угод купівлі-продажу, свідчать дані реєстраційної служби Іспанії (Registrars) за Q3.
Лідерами серед іноземних покупців стали громадяни Великої Британії (1 871 угода), Німеччини (1 539) і Нідерландів (1 416). Далі йдуть Румунія (1 321) і Марокко (1 317), а також Франція (1 241) та Італія (1 177).
До першої десятки також увійшли Польща (1 096) і Бельгія (1 021). Україна посіла 10-те місце (758), випередивши Китай (687) і Швецію (578).
Серед інших країн, представлених у статистиці, відзначено Ірландію (424 угоди), США (405), Росію (403) і Болгарію (251).
Понад 250 тисяч фопів закрилось в Україні за 11 місяців 2025 року за даними Єдиного державного реєстру. Кожен восьмий підприємець, що закрився торік, працював у Києві. В середньому, фопи живуть 2,4 року. Довгожителями є підприємці, що займаються складською діяльністю, а найменш живучими виявились фопи-кур’єри.
250 209 фопів закрилось від початку 2025 року в Україні. Пік закриттів припав на січень — тоді, після півторамісячної перерви у роботі реєстрів, одразу задокументували закриття 59 723 підприємці.
2 роки та 4 місяці складає середній термін роботи фопа в Україні.
Слідкуємо за динамікою на сторінці про українську фопономіку.
Кожен восьмий підприємець, що закрився у 2025 році, працював у Києві: 32 469 фопів. На другому місці по закриттям Дніпропетровщина — 22 645 підприємців припинили свою діяльність торік. З невеликим відривом закривались малі бізнеси на Харківщині (20 481), Одещині (18 714) та Львівщині (16 521).
Найбільш вразливими торік були фопи, що працюють у роздрібній торгівлі — на них припадає третина закриттів (77 705). В середньому, такі бізнеси існують менш як 3 роки. Ще 16 909 фопів у сфері оптової торгівлі припинили свою роботу у 2025 році — такі підприємці ледь перевалюють за рік у своїй роботі. Загалом лише на нішу торгівлі припадає майже половина закриттів.
З великим відривом другими за кількістю припинень стали айтівці — 28 668 або кожен дев’ятий підприємець, що закрився торік. До слова, айтівці також серед підприємців-довгожителів — 3 роки 11 місяців.
Скільки живе пересічний фоп?
Довгожителями в Україні є фопи, що займаються складським господарством — більш ніж 6 років пропрацювали такі підприємці.
5 років та 11 місяців працюють підприємці у сфері операцій з нерухомістю. Замикають трійцю бізнеси у сфері ремонту техніки, зокрема, побутової: 5 років і 9 місяців.
А ось найменш живучими є фопи-кур’єри — лише 6 місяців, в середньому, пропрацювали підприємці, які закрились у цій сфері торік. Фопи у сфері адміністративної та допоміжної офісної діяльності витримують на плаву 9 місяців. Ледь більше як рік працюють підприємці у сфері вищезгаданої оптової торгівлі та освітяни.
https://opendatabot.ua/analytics/fops-midage-2025
Більшість українців (62%) назвали джерелом новин та інформації соціальну мережу Телеграм, свідчать результати дослідження, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos 14-28 листопада 2025 року, результатами якого володіє агентство «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, серед українців віком 18-24 років 84% назвали Telegram джерелом новин та інформації, серед 25-34-річних – 87%, серед 35-44-річних – 79%, серед 45-54-річних – 74%. Однак серед осіб віком 55-64 років отримують інформацію в Телеграм вже 51% респондентів, а серед осіб старше 65 років – тільки 30%.
Всі інші джерела назвали менше половини опитаних.
На другому місці знаходиться телебачення, з якого новини та інформацію отримують 49% респондентів, причому більшість з них належать до двох старших вікових груп (54% у віці 55-64 років і 76% у віці старше 65 років). Однак тільки 23% молодих людей у віці 18-24 років отримують інформацію та новини з телебачення, серед 25-34-річних таких 32%, 36% серед 35-44-річних і 43% серед 45-54-річних.
Третє місце посідає YouTube: 46% респондентів отримують новини та інформацію з цього джерела, причому майже однаково у всіх вікових групах (від 41% серед осіб старше 65 років до 53% серед осіб у віці 45–54 років).
Слідом йде особисте спілкування, його назвали 38% опитаних, також відносно рівномірно у всіх вікових групах (від 33% серед осіб старше 65 років до 45% серед осіб у віці 25-34 років).
Соціальна мережа Facebook – на п’ятому місці, її назвали 34% опитаних (від 26% серед осіб старше 65 років до 43% серед осіб у віці 45-54 років).
TikTok назвали джерелом новин та інформації 23% опитаних, причому понад 30% серед осіб молодше 35 років і тільки 16-17% серед осіб старше 54 років. Подібна ситуація з соцмережею Х, яку назвали джерелом новин та інформації 6% респондентів – 13% серед осіб молодше 25 років і тільки 3% серед осіб старше 65 років.
Радіо назвали джерелом новин та інформації 18% респондентів, але тільки 8% з них були молодші 25 років і 25% — старші 65 років. Аналогічна ситуація спостерігається і з пресою: вона залишається джерелом новин та інформації для 11% респондентів, але тільки 7% з них були молодші 25 років і 14% – старші 65 років.
40% опитаних заявили, що довіряють особистому спілкуванню як джерелу отримання інформації про ймовірних кандидатів, якби їх проведення було оголошено в Україні, 38% — соцмережі Телеграм, 35% — платформі YouTube, 28% — телебаченню, 26% — соцмережі Facebook, 18% заявили про довіру до радіо, по 17% — до преси та соціальної мережі TikTok, 10% — до соцмережі Х, 57% — до інших джерел.
При цьому 29% опитаних не довіряють телебаченню як джерелу інформації про кандидатів, 26% не довіряють TikTok, 24% пресі, 22% радіо, 20% Facebook, 18% соцмережі Х. По 14% опитаних не довіряють особистому спілкуванню і соцмережі Телеграм, 13% не довіряють YouTube, 11% – іншим джерелам.
У ході дослідження було опитано 2000 респондентів від 18 років у всіх підконтрольних уряду регіонах України, у тому числі 1500 методом особистого інтерв’ю (CAPI) і 500 по телефону (RDD CATI). При зборі даних квоти не застосовувалися, щоб зберегти імовірнісний характер вибірки. Похибка вибірки не перевищує 2,2% при довірчій ймовірності 95%.
