Наглядова рада PZU SA 27 січня звільнила Артура Олеха з правління компанії, повідомляє компанія на своєму сайті.
Також, одночасно ухвалено рішення про делегування Анджея Клесика, члена наглядової ради PZU SA, тимчасово виконувати обов’язки президента правління PZU SA до призначення президента правління PZU SA, але на строк не більше трьох місяців.
Обидві постанови набули чинності з моменту ухвалення, підкреслюється в повідомленні.
Згідно з повідомленням, Анджей Клесік є випускником Люблінського Католицького Університету, Факультет Соціальних Наук, (спеціальність «Економіка»), і Гарвардської Школи Бізнесу, де отримав ступінь MBA. Крім того, він пройшов численні навчальні курси за кордоном, пов’язані з фінансовим сектором та управлінням, включно з глобальним навчанням для партнерів та керуючих директорів The Boston Consulting Group. Має значний досвід консалтингу у фінансовому та страховому секторах.
Зокрема, він обіймав посади президента правління Inteligo Financial Services SA., керуючого директора Boston Consulting Group у Варшаві, члена правління Bankgesellschaft Berlin Polska, президента правління PZU SA, заступника голови наглядової ради та голови аудиторської комісії в NKBM Maribor, голови наглядової ради компанії Best SA., керував першою хвилею реструктуризації найбільшої страхової компанії Греції – Ethnika, з 2020 року він є керівним партнером у Cornestone Partners, де відповідає за кілька портфельних компаній.
Також він провів IPO PZU, найбільше IPO на Варшавській фондовій біржі на той час.
PZU Group є однією з найбільших фінансових установ у Польщі та Центральній і Східній Європі. Групу очолює Powszechny Zakład Ubezpieczeń SA (PZU) – компанія, зареєстрована на Варшавській фондовій біржі (GPW). Початком традицій бренду PZU вважається 1803 рік, коли було засновано першу страхову компанію в Польщі.
В Україні вона представлена страховими компаніями «ПЗУ Україна» та «ПЗУ Україна страхування життя».
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 листопада 2024 року мали 4 млн 234,49 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 36,01 тис., або 0,9%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
“Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 915; +1,0%), Чехії (+5 820; +1,5%) і Польщі (+4 045; +0,4%)”, – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у листопаді скоротилася тільки в Італії (-1 270; -0,8%), Франції (-695; -1,2%) і Люксембурзі (-15; -0,4%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшим числом біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 152,62 тис. на кінець листопада, або 27,2% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 987,93 тис., або 23,3% і Чехія – 385,19 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 224,29 тис., Румунія – 177,61 тис. та Італія – 164,41 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у листопаді 2024 року спостерігалася в Чехії (35,3), Польщі (27,0), Латвії та Естонії (по 25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,4.
Повідомляється також, що станом на 30 листопада 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,9%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,3%, дітей 33,3% і дорослих чоловіків 20,4%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець листопада 2024 року було також у Словаччині – 130,47 тис., Нідерландах – 120,55 тис. та Ірландії – 109,18 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 85,44 тис., Австрії – 84,60 тис., Норвегії – 78,10 тис., Фінляндії – 68,78 тис., Болгарії – 67,54 тис., Швейцарії – 67,45 тис., Португалії – 64,78 тис. і Франції – 59,13 тис. (дані про дітей переважно не включені – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,01 тис., Латвія – 47,65 тис. осіб, Швеція – 46,00 тис., Данія – 38,92 тис., Угорщина – 38,89 тис., Греція – 32,37 тис., Естонія – 35,12 тис., Хорватія – 25,81 тис., Кіпр – 22,09 тис., Ісландія – 3,97 тис., Люксембург – 3,84 тис., Мальта – 2,20 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а загалом у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), водночас приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Водночас Нацбанк у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України 2024 року з 0,4 млн до 0,5 млн. Водночас оцінку відтоку на 2025 рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу до 0,2 млн із 0,4 млн.
http://relocation.com.ua/status-tymchasovoho-zakhystu-v-krainakh/
Комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради 23 січня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг – 543,307 тис. грн. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 31 січня.
«Транспортлюкс Україна» інвестувало близько 40 млн грн у будівництво підприємства з виробництва біоетанолу в Райгородській громаді (Житомирська обл.), повідомив голова Житомирської обласної військової організації Віталій Бунечко.
«Особливість виробництва полягає в тому, що воно відповідає одразу на кілька викликів. Це виробництво біоетанолу, який із травня цього року має становити щонайменше 5% автомобільного палива в Україні. Тож власні потужності з його виробництва дозволять не витрачати зайві кошти на експорт, а підтримувати вітчизняного виробника та економіку», – написав він у Telegram.
Бунечко уточнив, що основна сировина для заводу – відходи харчової промисловості: тваринний жир, зокрема з курячих ферм, відходи виробництва рослинних олій тощо. Відповідно вирішується ще одна важлива проблема – переробка відходів.
«Завод будується з використанням передових технологій і допоможе зменшити залежність від традиційних енергоресурсів, створить нові робочі місця та сприятиме розвитку економіки регіону», – наголосив очільник Житомирської ОДА.
За інформацією регіональних ЗМІ, у п’ятницю завод виробив перший літр біодизеля. Вони послалися на слова інвестора, громадянина Молдови Міхаїла Попу, який висловив сподівання, що виробництво біодизеля стане частиною довгострокової стратегії енергетичної незалежності регіону та покращить соціальну складову громади, де будуть створені нові робочі місця, а фермери зможуть продавати олійні культури за вигіднішими умовами.
Інвестор додав, що підприємство має намір нарощувати виробництво, щоб задовольнити потребу в паливі не тільки громади, але згодом налагодити експорт.
Мер Львова Андрій Садовий заявив, що цього року в Україні мають знову запрацювати кілька аеропортів, оскільки «для цього є технічні та інші можливості», однак, не уточнив, про які аеропорти йдеться, повідомляє львівський медіа-хаб «Твоє місто».
«Однозначно, що цього року в Україні почнуть працювати кілька аеропортів. Для цього є технічні та інші можливості. Має бути політичне рішення. Мабуть, воно буде», – сказав в інтерв’ю Садовий.
Садовий додав, що «якщо країна присутня на авіаційній карті, то вона в принципі присутня на карті світу. Це питання безпеки нашої держави».
Міський голова навів приклад Ізраїлю, де «колись ухвалили політичне рішення, що під час війни аеропорт Тель-Авіва почав працювати – це був єдиний міст, який з’єднував Тель-Авів зі світом».
Як повідомлялося в листопаді 2024 р., старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на 10-му Київському міжнародному форумі (КМЄФ) заявив, що польоти в одному з українських аеропортів – «Львів» або «Бориспіль» – відновляться до кінця січня 2025 року.
Раніше повідомлялося, що Міністерство розвитку громад і територій за підтримки посольства США розробило «дорожню карту» відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану.
Можливість подачі документів на конкурс на посаду нового голови Бюро економічної безпеки України (БЕБ) закрито, про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Не бачу весь перелік претендентів, але знаю, що серед них є достойні. Дуже радий тому, що подалися ветерани та військові. Люди, які жертвували заради країни життям, зможуть відстояти її інтереси і в тилу», – зазначив Гетманцев у своєму телеграм-каналі в суботу.
Як додав його перший заступник Ярослав Железняк, заявок на конкурс подали понад 40, але остаточні підсумки буде оприлюднено в понеділок, 27 січня.
За його словами, наступними кроками буде перевірка на відповідність поданих документів і шість етапів конкурсів, що включатимуть: тестування загальних навичок, тестування на знання законодавства, практичні завдання, оцінювання особистісних компетенцій, перевірку на доброчесність, а також фінальну співбесіду.
До етапу тестування загальних навичок буде допущено до 60 кандидатів із найвищими балами, практичні завдання зможуть пройти вже менша кількість претендентів на посаду – до 40. На фінальну співбесіду допустять до 20 кандидатів із найвищими балами.
«Порівняйте такий підхід у нашому законі, до тієї профанації, як ОП зазвичай за пару годин призначає своїх лояльних на посади, про які вони дізнаються з новин», – резюмував Железняк.
Як повідомлялося, 4 жовтня Кабмін затвердив склад комісії з проведення конкурсу на посаду директора БЕБ, до якої ввійшли: заступник головного вченого секретаря – начальник управління стратегічного розвитку Нацакадемії правових наук Олег Гіляка, професорка кафедри фінансового та податкового права Держподаткового університету Тетяна Мацелик, завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Пономаренко.
Крім того, до складу комісії за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій увійшли: засновник і виконавчий директор Фонду доброчесності та притулку, засновник і виконавчий директор/старший консультант The Wasserstrorri Group Джеймс Вассерстром, керівник Бюро зв’язків Литовської поліції при Європоліції, експерт із запобігання корупції Проєкту ЄС щодо зміцнення сталості Інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBMResilience) Донатас Маласкевічюс, засновник і виконавчий директор Експертного Форуму (EFOR), міжнародний експерт з питань безпеки і захисту прав людини (EFOR), міжнародний експерт з питань безпеки і захисту прав людини.
Цей конкурс проводиться в рамках ухваленого Радою 29 червня 2024 року закону №10439 про перезавантаження Бюро, що передбачає конкурсний відбір нового керівника за участю експертів, делегованих міжнародними партнерами, а також атестацію працівників Бюро протягом року після призначення нового директора.
