У Німеччині близько мільйона осіб, яким було відмовлено в наданні притулку, залишаються в країні, повідомляє Epoch Times. Здебільшого ці люди проживають у Німеччині нелегально, чекаючи на рішення за апеляціями або стикаючись із труднощами під час депортації. Влада країни визнає цю проблему й активно шукає шляхи її розв’язання, однак процес депортації ускладнюється політичними, юридичними та гуманітарними аспектами.
Відмова в наданні притулку стосується кількох категорій мігрантів. Серед них:
1) економічні мігранти – люди, які шукають поліпшення умов життя, але не мають підстав для отримання притулку за міжнародними стандартами,
2) мігранти без статусу – ті, хто не має законних підстав для перебування в Німеччині, включно з туристами і людьми з простроченими візами,
3) ті, хто відмовився від перегляду статусу, – мігранти, чиї заяви було відхилено, але вони продовжують залишатися в країні, подаючи нові апеляції.
4) ті, що відмовилися від депортації, – особи, яким було відмовлено в притулку, але які ухиляються від депортації, часто з використанням юридичних прогалин або з гуманітарних причин.
Переважно це громадяни Афганістану, Туреччини та Косово, яким часто відмовляють у наданні притулку через те, що вони не відповідають критеріям для отримання статусу біженця. Ці країни розглядаються як безпечні, з низьким рівнем насильства або політичних переслідувань.
Також до числа відмовників входять люди, які не довели свою приналежність до вразливих категорій, таких як біженці від насильства, переслідування або війни.
Це питання активно обговорюється в німецькому суспільстві, і влада вживає заходів для поліпшення міграційної політики, включно із зусиллями щодо прискорення процесів депортації та реформування системи притулку. Однак політичні та гуманітарні міркування продовжують залишатися основними перешкодами для ефективного вирішення проблеми.
