Корпорація “Біосфера” до кінця поточного року планує отримати дві імпортні виробничі лінії для встановлення на заводі в Дніпрі, повідомив СЕО корпорації Андрій Здесенко.
“Ми побачили десь у середині літа, що в одному з фудових потужних напрямків в Україні 50% належало росіянам, і їхні активи заблоковані, і бренди пішли з ринку. І ми для себе ухвалили рішення, за кілька місяців зробили research і вже проплатили, і до кінця року ми чекаємо дві лінії з виробництва, які встановлюватимемо в Дніпрі”, – повідомив він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
При цьому він підкреслив, що це “обладнання виробника №1 у світі”, але є певна проблема (запуску обладнання – ІФ-У).
“Для нас це болісно, тому що нам у грудні відправляти людей у відрядження, і ми не знаємо, як складеться, тому що іноземні специ не приїдуть, а по Zoom таке обладнання не запускається. Але ми будемо це робити незважаючи ні на що, і коли все буде готово, я презентую на наступному КМЕФ наші продукти, і думаю, що вони будуть круті”, – сказав Здесенко.
Він додав, що наразі в новому проєкті формується команда, набирається необхідний досвід.
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 25 років. Її продукція представлена на ринках 30 країн Європи та Азії. У продуктовому портфелі – понад 2 тис. найменувань під 13 торговими марками “Фрекен БОК”, Smile, Selpak, Vortex, Novita, PRO service, “ЛайКіт”, Bambik та ін.
Потужності корпорації представлені чотирма заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, відкритим виробництвом у Тернополі, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м.
Завод “КПД” у Дніпрі – найбільший виробничо-логістичний комплекс корпорації площею 34 тис. кв. м, випускає пакети для сміття і вологі серветки.
Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м. АБР
У Львові під час дводенної конференції стартував відкритий набір учасників трирічного міжнародного культурного проекту “UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворюючи ідентичність і пам’ять”.
“Під час конференції у Львові ми дали старт відкритому набору учасників проєкту. Ми чекаємо заявок від українських професіоналів і спільнот щодо бажання працювати в тій чи іншій робочій групі”, – повідомила ініціаторка та координаторка проєкту, членкиня ради Асоціації архітекторів Литви Рута Лейтанайте (Rūta Leitanaitė).
Метою трирічного проєкту UREHERIT є дослідження різних тем, пов’язаних зі збереженням і реставрацією культурної спадщини.
“Спадщина – це каталізатор майбутнього для будь-якої країни, і тим паче для України, яка нині справді шукає відновлення, щоб наново відкрити та відтворити свій образ і бачення майбутнього”, – зазначила на відкритті конференції координаторка ЮНЕСКО К’яра Децці Бардескі.
В.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв наголосив, що координація та взаємодія з міжнародним співтовариством є для України ключовим фактором у побудові рішень і напрацюванні алгоритмів оцінювання збитків, а також відновлення та збереження культурної спадщини.
Голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів переконана, що вкрай важливим є питання стимулів збереження спадщини, щоб власнику було економічно вигідно реставрувати пам’ятку. “Туризм – один зі способів, щоб спадщина для власника була не ярмом, а комерційно успішним проєктом. Зі свого боку ми думаємо, наприклад, про підвищення категорії готелю, який провів повноцінну реставрацію історичної будівлі”, – повідомила Олеськів.
“Ми розглядаємо культурну спадщину не тільки як щось, що ми маємо зберегти, а й як ресурс для сталого та демократичного відновлення України, міст і самої країни – в економічному, екологічному та культурному плані. Спадщина об’єднує спільноти, дає відчуття місця і гордість нації, а також допоможе повернути людей додому”, – сказала Лейтанайте.
На думку президента Ради архітекторів Європи (Architects’ Council of Europe, ACE) Рут Шагеманн, політики мають усвідомлювати цінність усієї спадщини, а не лише пам’яток архітектури, що мають охоронний статус. Щодо європейського досвіду, то допомогти українцям зберегти архітектурну спадщину можуть “хороші державні закупівлі, хороша конкуренція, прозорі процеси, участь людей, місцевої громади, а також адаптація правил”.
Серед основних тем UREHERIT – оцінювання шкоди, завданої війною культурній спадщині; критерії та методики оцінювання цінності спадщини; участь громадськості у відновленні культурної спадщини; архітектурні конкурси; комплексна реновація модерністського житла; технології та інновації в проєктах відновлення тощо.
На цьому етапі проєкту триває оцінка наявної ситуації та потреб України загалом та окремих міст. Результати аналізу та детальний план за напрямками буде представлено на наступній конференції, у Стокгольмі в травні 2024 року.
У конференції у Львові взяли участь понад 300 професіоналів, під час неї було представлено перші напрацювання, концепції програм і навіть інвестиційні проєкти.
Президент НСАУ Олександр Чижевський підкреслив, що вкрай важливим є впровадження в широку свідомість значущості культурної спадщини. Ключовим завданням він бачить імплементацію напрацювань проєкту в професійну освіту.
Уже триває робота над двома освітніми програмами – для студентів і дипломованих архітекторів. Для студентів освітню програму на тему відродження культурної спадщини як ресурсу стійкої трансформації розробить Харківська архітектурна школа (ХША), програми підвищення кваліфікації для професіоналів розробляють НСАУ і шведські архітектори.
Як повідомлялося, міжнародний культурний проєкт “UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворюючи ідентичність і пам’ять” ініційований Асоціацією архітекторів Литви. Він співфінансується в рамках програми Європейського Союзу “Креативна Європа” на суму EUR1 млн (код проєкту 101121502 – U-RE-HERIT) і реалізується консорціумом у складі 11 фахових організацій із дев’яти країн.
Латвійський порт “Rīgas Universālais Termināls” (RUT) прийняв і розвантажив перший тестовий потяг із 1423 т українського ріпаку, що завантажили в 54 контейнери, повідомило латвійське видання ldz.lv.
Згідно з повідомленням, контейнери з українським зерном доставило дочірнє підприємство SIA “LDZ CARGO” VAS “Latvijas dzelzceļš”. Контейнери з України прибули до Ризького порту через Каунаський інтермодальний залізничний термінал, де їх було завантажено на платформи ТОВ “LDZ CARGO” для продовження шляху до Риги. Наразі український ріпак розвантажується і зберігається на складах RUT.
“Я дуже радий успішній співпраці Латвійської залізниці, Ризького порту і Ризького універсального терміналу, які забезпечили першу доставку українських зернових вантажів залізницею і перевалку в порту. Також у майбутньому Латвія стане важливим союзником України, наближаючи та інтегруючи Україну в європейську транспортну мережу”, – сказав міністр транспорту Латвії Каспарс Брішкенс.
За інформацією керівника Ризького вільного порту Ансіса Зельтіньша, з початку війни термінали Ризького порту активно працювали з перевезення української зернової продукції. Її доставляли в порт автотранспортом, який “не можна порівняти із залізничним транспортом з погляду ефективності та обсягу вантажоперевезень”.
Кілька терміналів у Ризькому порту за технологічними та інфраструктурними можливостями будуть повністю готовими до прийому та ефективної обробки контейнерних поїздів з українською зерновою продукцією. Ми сподіваємося, що ця перша перевірка всього логістичного ланцюжка виявиться успішною, і відтепер ми регулярно прийматимемо поїзди з українським зерном у Ризькому порту”, – наголосив він.
Приймання зерна в контейнерах – новий досвід для терміналів Ризького порту, зазначило видання.
Керівник відділу оптових складів компанії РУТ Едгарс Рудзітіс повідомив, що термінал обладнано і він готовий до прийому зернових контейнерних поїздів з України. У нього є необхідні технології для обробки контейнерів, склади і відповідна інфраструктура для навального зберігання і навантаження вантажів.
Незважаючи на новий вид перевалки і складнощі, всі роботи були виконані в найкоротші терміни – можливості терміналу також дали змогу перевізнику виконати свою головну вимогу – швидко звільнити залізничні платформи, щоб їх можна було використати для нових відправок, розповів він.
Голова правління VAS “Latvijas dzelzceļš” Рінальдс Плявніекс зі свого боку розповів, що доставлене в контейнерах українське зерно – перший вантаж з України, який буде перевезено через інфраструктуру компанії.
“Ми неодноразово підтверджували, що потужності латвійської залізничної інфраструктури та SIA “LDZ CARGO” дають нам змогу перевозити й обробляти великі обсяги вантажів, зокрема зернових з України. Відповідно до ситуації, що склалася, ми створили нові варіанти вантажоперевезень і плануємо розвивати їх у майбутньому, щоб вантажоперевезення зерна та інших продуктів між Україною і Латвією могли здійснюватися регулярно”, – запевнив вантажоперевізник.
Контейнери були відправлені з України 25 вересня, 8 жовтня вони були перевантажені на платформи SIA “LDZ CARGO” в Каунасі, а вже 11 жовтня платформи прибули в Ризький порт і почалося розвантаження на Ризькому універсальному терміналі. Залізничні перевезення було організовано ТОВ “LDZ CARGO” спільно із замовником ТОВ “LTG Cargo Україна” в рамках договору про співпрацю, укладеного в листопаді 2022 року.
Вартість будівельно-монтажних робіт в Україні від початку 2023 року зросла на 35% на тлі дефіциту кадрів, що досяг у деяких компаніях 40%, повідомив керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Висококваліфікованих кадрів дійсно не вистачає. Сьогодні гостро відчувається брак монолітників, кранівників, малярів, електриків. Подекуди на ринку дефіцит у компаніях сягає 40%, що суттєво позначається на галузі. Вартість будівельно-монтажних робіт з початку року вже зросла більш ніж на 35%, що пов’язано і з інфляцією, і з браком кадрів. Вважаю, до кінця року ще побачимо зростання, щонайменше, на 5-7% у цій категорії”, – сказав він.
Насіковський наголосив, що наявність робочих рук і кваліфікованих кадрів критично важлива для відновлення України, де пошкоджено або зруйновано понад 170 тис. житлових будинків, 19 аеропортів, приблизно 130 залізничних вокзалів і станцій, 3,4 тис. навчальних закладів та інших об’єктів. Україна стоїть перед важливим завданням – забезпечити наявність кваліфікованих будівельників для відбудови і розвитку країни, і це вимагає рішучих дій і підтримки на всіх рівнях.
“Нам дуже потрібна система мотивації на державному рівні, яка стимулювала б молодь іти навчатися на виробничі спеціальності, підтримувала б тих, хто обирає будівельну сферу на професійній реалізації. Це можуть бути і системи соціальної мотивації (соціальні програми іпотеки, скажімо) або додаткові матеріальні стимули”, – зазначив Насіковський.
Група DIM заснована 2014 року, складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва. До теперішнього часу ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК загальною житловою площею понад 218 тис. кв. м. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land тощо.