Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
Після двох днів незначного підйому рівень водопілля в українській столиці стабілізувався і залишився на тій самій позначці, що й днем раніше, повідомляють у Телеграм-каналі Київської міської військової адміністрації (КМВА) в понеділок уранці.
“Станом на 9:00 01.05.2023 рівень води в р. Дніпро в Києві біля мосту “Метро” становить 9 296 см (за Балтійською системою висот). Температура води: 13°C… Аварійних підтоплень по місту Києву не зафіксовано. Рівень небезпеки гідрологічних явищ залишається I (жовтий)”, – зазначив керівник КГВА Сергій Попко.
При цьому, за його словами, утримується затоплення заплави шаром близько 20-30 см. “Залишаються підтопленими заплавні території – острови в парку “Муромець”, “Гідропарк”, Труханів острів, Галерна затока, Корчувате, приватні ділянки в районі Осокорків. Промислові об’єкти та житлові масивні міста поза загрозою підтоплення”, – додав Попко.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій у неділю повідомила про високу небезпеку сходження снігових лавин у проміжку з 30 квітня до 1 травня на високогір’ї в Івано-Франківській та східній частині Закарпатської області.
Як повідомляють на сайті ДСНС, оголошено третій рівень небезпеки.
Державний ПриватБанк, найбільший на ринку, виплатить за підсумками роботи у 2022 році дивіденди до державного бюджету в розмірі 24 млрд 158,37 млн грн, або 80% від чистого прибутку.
Як ідеться в повідомленні Мінфіну, відповідний розподіл прибутку затвердив Кабінет міністрів на засіданні 28 квітня.
Чистий прибуток ПриватБанку за 2022 рік становив 30,198 млрд грн, скоротившись на 13,7% порівняно з 2021 роком, за підсумками якого банк заплатив до держбюджету 28 млрд грн дивідендів, що також становило 80% від чистого прибутку.
Національний банк України відповідно до вимог нового закону “Про платіжні послуги” включив до реєстру платіжної інфраструктури та видав ще вісім ліцензій на надання фінансової платіжної послуги “Укрпошті”, “НоваПей” і ще шести компаніям.
Як йдеться в повідомленні НБУ ввечері в п’ятницю, до їх числа також увійшли ТОВ “ФК МБК”, “Даймонд Пей”, ФК “Єдиний Простір”, ФК “Фінекспрес”, “Кепітал бізнес груп” і ФК “Платіжний Центр”.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 27 і 28 квітня 2023 року.
Нацбанк нагадав, що 1 серпня 2022 року було введено в дію закон “Про платіжні послуги”, згідно з яким до 30 квітня 2023 року включно учасники фінансового ринку, які мають ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, можуть звертатися до Національного банку з метою “переоформлення” їхньої ліцензії відповідно до вимог цього закону.
Згідно з даними НБУ, до реєстру платіжної інфраструктури наразі внесено СЕП і ще 83 компанії та організації.
Кількість структурних підрозділів українських банків у першому кварталі 2023 року скоротилася на 2,7%, або на 147 – до 5,192 тис., йдеться в інформації на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з нею, найбільше відділень у січні-березні цього року закрили Райффайзен Банк – 27 і А-Банк – 10, після чого в їхніх мережах стало відповідно 323 і 205 структурних підрозділів.
Укрбудінвестбанк скоротив кількість відділень на 6 – до 44, Сенс Банк і ПУМБ – на 5 кожен, відповідно до 138 і 221, Укрсиббанк – на 3, до 230.
З менших банків найбільше за часткою зменшення мережі зафіксовано у банку “Кліринговий дім” – з 5 до 3 відділень, Європромбанку – з 6 до 5 і у банку “Конкорд” – з 14 до 12.
Найбільше відділень у першому кварталі цього року відкрив ТАСкомбанк – 3, збільшивши їхню кількість до 93.
По 2 відділення додали до своїх мереж Кредобанк і Комінбанк, наростивши їх відповідно до 67 і 52.
Загалом темп скорочення кількості банківських відділень у першому кварталі цього року сповільнився до 2,7%, оскільки в четвертому кварталі минулого року він становив 3,3%, у третьому – 7,9% і в другому – 8,1%.
Багато в чому це пов’язано з тим, що держбанки, ймовірно, дослухалися до заклику Нацбанку, який у лютому цього року запропонував Мінфіну, як власнику держбанків, запровадити мораторій на скорочення мережі їхніх відділень у період війни.
За минулий рік в Ощадбанку вона знизилася на 420 структурних підрозділів – до 1,182 тис., у ПриватБанку – на 287, до 1,21 тис., в Укргазбанку – на 51, до 217, і в Укрексімбанку – на 5, до 48. У першому кварталі ж цього року Ощадбанк навіть відкрив одне відділення, а ПриватБанк закрив лише одне.
Згідно з даними НБУ, найбільшими мережами відділень на 1 квітня цього року в Україні володіли ПриватБанк – 1209, Ощадбанк – 1183, Райффайзен Банк – 323, Укрсиббанк – 230, ПУМБ – 221, Укргазбанк – 217, А-Банк – 205, Акордбанк – 143, Креді Агріколь банк – 141 і Сенс Банк – 138.
На частку держбанків на початок квітня 2023 року припадало 51,2% усіх банківських відділень в Україні, що відповідає ситуації до війни, хоча на кінець минулого року їхня частка трохи скоротилася – до 49,8%.
Як повідомлялося, кількість структурних підрозділів українських банків 2022 року скоротилася на 20,2%, або на 1349 відділень – до 5,336 тис.