Ситуація з українськими біженцями не покращується, необхідна активніша державна політика, заявляє Центр економічної стратегії (ЦЕС) у звіті “Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики”.
“За кордоном за різними сценаріями можуть залишитися від 1,3 млн до 3,3 млн українців. Це на 0,4-0,6 млн осіб більше, ніж у розрахунках на грудень 2022 року”, – зазначається в документі.
За оцінками ЦЕС, у результаті українська економіка може щорічно втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП.
Як зазначили дослідники, кількість українців, які виїхали за кордон, становить 5,6-6,7 млн осіб, що на 0,3-0,5 млн, або 5% більше, ніж на кінець 2022 року.
“Це стало наслідком ударів по енергосистемі України взимку 2022-23 років, посилення ракетних атак у травні на міста України, а також підрив Каховської ГЕС на початку червня 2023 року”, – йдеться в дослідженні.
Уточнюється, що 63% біженців, згідно з дослідженням Info Sapiens на замовлення ЦЕС, планують повернутися в Україну, але ця частка падає.
“Ми не впевнені, що всі вони дійсно повернуться. Перш за все, чим довше триватиме війна, тим більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, деякі українці (6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей кращі за кордоном”, – йдеться в документі.
Згідно з ним, люди з вищим доходом до війни більш схильні до повернення, тоді як менш схильні повертатися люди з вищим доходом зараз. Крім того, студенти є однією з найбільших груп, які хотіли б залишитися за кордоном.
Зазначається, що більшість біженців – це жінки (найбільша частка жінок віком 35-49 років – 18%) і діти. Порівняно з показниками 2022 року незначно зменшилася частка дітей – з 52% до 51%, дівчаток і хлопчиків серед них приблизно порівну.
Серед дорослих трохи збільшилася частка чоловіків – з 17% у листопаді 2022 року до 22% у травні 2023 року, зокрема серед людей зі статусом тимчасового захисту в ЄС – з 27% до 29%.
Уточнюється, що змінився також розподіл українських біженців за країнами перебування: з 42% до 29% скоротилася частка Польщі, тоді частка Німеччини зросла з 18% до 26%.
Зазначається, що значна частина українських біженців втратила більшу частину своїх доходів після початку повномасштабного вторгнення, але станом на травень 2023 року економічне становище українських біженців за кордоном покращилось: з 40% до 35% скоротилась частка тих, кому доводиться заощаджувати на харчуванні чи вистачає лише на їжу.
За допомогою кластерного аналізу в ЦЕС чотири групи біженців. Перша група (25% усіх біженців) – це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі. Вони не дуже адаптовані до життя за кордоном, оскільки 41% українців із цієї групи ніколи раніше не були за кордоном. До того ж вони переважно мешкали в населених пунктах, що перебували поза зоною бойових дій, але зазнавали ракетних обстрілів (центральна та західна Україна, а також Одеська область). Відповідно основною причиною виїзду за кордон були побоювання за власну безпеку.
Друга група (29% усіх біженців) – це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не тільки через війну, а й для роботи. Вони найбільш адаптовані до життя за кордоном, оскільки 25% людей цієї групи вже мали досвід роботи за кордоном. Також для цієї групи зовнішні чинники – як бойові дії, так і політика української держави – найменше впливатимуть на їхні рішення щодо повернення в Україну.
Третя група (29% усіх біженців) – це професіонали, особи, які переважно працюють за фахом і менше готові працювати не за ним. Також до війни вони часто мали власний бізнес. Ця група більш лояльна до України і частіше, ніж інші, планує повернутися в Україну.
Четверта група (16% усіх біженців) – це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни. Люди з цього сегмента найбільш готові робити кроки з адаптації за кордоном. Водночас вони також висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернутися в їхній рідний буде неможливо. Їхнє рішення про повернення залежатиме від створених умов для цього.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відкрило доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повідомляє прес-служба агентства.
“З початком повномасштабного вторгнення державним органам, зокрема й НАЗК, довелося обмежити доступ до низки реєстрів, зокрема й до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення… з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану” від 12.03.2022 № 263″, – ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті НАЗК.
Водночас в агентстві зазначають, що існує значний суспільний інтерес до відкриття даних цього Реєстру.
“Відсутність доступу до такої інформації значно ускладнює діяльність державних органів та інших організацій, зокрема під час призначення претендентів на відповідні посади, здійснення публічних закупівель та інших правочинів тощо”, – наголошується в повідомленні.
Окрім цього, Міноборони дало відповідь НАЗК щодо відсутності ризиків у разі відновлення доступу до Реєстру, однак за умови, що не відображатимуться відомості про місце роботи, а також посади на час вчинення особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення.
Своєю чергою, голова агентства Олександр Новіков зазначив, що відкриті дані Реєстру є потужним інструментом антикорупції.
“Відкриття даних Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, свідчить, що з урахуванням безпекових аспектів можуть бути відкриті й дані Реєстру декларацій”, – зазначив голова НАЗК.
В агентстві очікують ухвалення Верховною Радою законопроєкту №9534, що відновлює електронне декларування статків посадовців, яке було призупинено у зв’язку із запровадженням воєнного стану, законопроєкт також має врегулювати питання публічного доступу до даних Реєстру декларацій.
Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення можна переглянути за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua.
У НАЗК нагадують, що в цьому реєстрі міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Крім цього, у реєстрі можна отримати довідку про наявність або відсутність відомостей про себе та про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за корупційне правопорушення.
НАЗК є адміністратором цього реєстру з лютого 2019 року.
Роздрібні продажі препарату екстреної контрацепції “Постинор” за 1,5 року війни зросли на 20%, випливає з оприлюднених даних компанії “Бізнес Кредит”.
Так, протягом шести місяців 2023 року в середньому продавали приблизно 22,6 тис. упаковок цього препарату на місяць, тоді як у 2022-му в середньому 18,779 тис. упаковок на місяць, 2021 року – 17,163 тис. упаковок на місяць.
Водночас середня ціна препарату на кінець 2021 року становила 232, 49 грн за упаковку, на кінець 2022-го – 335 грн, на початок другого півріччя 2023 року – 360 грн.
Загалом, за даними аналітиків “Бізнес Кредит”, 2022 року в роздрібній мережі було реалізовано 225,354 тис. упаковок “Постинора” (на 9,42% більше, ніж роком раніше) на загальну суму 65,252 млн грн (+36%).
Водночас за підсумками першого півріччя 2023 року в роздрібній мережі було продано 135,549 тис. упаковок цього препарату на 48,382 млн грн.
“Постинор” – препарат екстреної контрацепції. Екстрена контрацепція – це метод, який можна використовувати епізодично. Вона не повинна замінювати регулярну контрацепцію. При цьому екстрена контрацепція не у всіх випадках дає змогу запобігти настанню вагітності.
Як повідомлялося, 17 серпня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом забезпечити безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Водночас 30 серпня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відповідь на петицію доручив Міністерству охорони здоров’я додатково вивчити питання забезпечення безрецептурного продажу таких препаратів.
“МОЗ не заперечує перегляд правового статусу (категорії відпуску), а саме переведення препаратів, що застосовуються для екстреної контрацепції, до групи лікарських засобів, що відпускаються без рецепта, із запровадженням певних обмежень їхнього відпуску за віком пацієнтів шляхом внесення відповідних змін до реєстраційних матеріалів”, – ідеться у відповіді Шмигаля на петицію.
Раніше низка експертів виступили проти безконтрольного прийому препаратів екстреної контрацепції.
Зокрема, онкогінекологиня медичної мережі “Добробут” Альона Самохвалова вважає, що необхідність отримання рецепта на такі препарати не вплине на можливість ефективно їх використовувати, оскільки їх можна застосовувати впродовж 72 годин, однак вона зазначила ризики частого вживання препаратів екстреної контрацепції.
Зі свого боку завідувачка акушерського відділення медцентру “Лелека” Лариса Захурдаєва вважає, що постійне використання цього методу запобігання небажаній вагітності неприйнятне, але під час війни потрібно зберегти безрецептурний доступ до екстреної контрацепції в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги, високого ризику насильства під час воєнних дій, внутрішньої та зовнішньої міграції.
У лютому у своїй резолюції, підписаній після року повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Європарламент, зокрема, засудив використання сексуального і гендерного насильства як засобу ведення війни і наголосив, що це являє собою воєнний злочин. Водночас він закликав ЄС і країни, що приймають жінок і дівчаток, які втекли з України, гарантувати доступ до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я і прав, зокрема до екстреної контрацепції, зокрема для жінок і дівчаток, які пережили зґвалтування, і підтримувати надання цих послуг в Україні.
Станом на кінець червня органи прокуратури України зафіксували 208 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНСК), розслідують 80 кримінальних проваджень, у яких повідомлено про підозру 28 військовослужбовців РФ, щодо п’яти матеріали перебувають у суді, ухвалено вирок щодо одного російського військового.
Дохід компанії “Auchan Україна” у 2022 році з урахуванням трьох закритих гіпермаркетів становив 10,737 млрд грн, що на 26,3% нижче за результати за 2021 рік (14,573 млрд грн), повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі компанії.
Згідно з фінансовою звітністю, збитки “Auchan Україна” за 2022 рік становили 1,236 млрд грн, водночас у 2021 році прибуток мережі становив 296,7 млн грн.
До держбюджету торік компанією було сплачено 994,5 млн грн, що на 14% нижче за показники за 2021 рік, коли мережа поповнила державну скарбницю на 1,156 млрд грн.
Як повідомлялося, 2022 року український підрозділ отримав $25 млн від материнської компанії. У лютому в Україну приїжджав генеральний директор Auchan Retail International Ів Клод, який висловив підтримку українському офісу і заявив про готовність вкладати в розвиток мережі в Україні.
Як повідомляє пресслужба, отримані від материнської компанії кошти було витрачено, зокрема, на відновлення постраждалого від ракетних обстрілів магазину в Одесі, погашення заборгованості перед постачальниками та фінансову підтримку співробітників у складний час. 15 років роботи в Україні компанія демонструвала зразкову репутацію в розрахунках із партнерами. Незважаючи на те, що початок 2022-го був складним для “Auchan Україна” в цьому плані, до кінця минулого року і на даний час у компанії немає заборгованостей перед постачальниками.
Цього року “Auchan Україна” чекає від головного офісу ще один транш.
З початку повномасштабного вторгнення “Auchan Україна” активно підтримує цивільне населення і захисників. Зокрема, як гуманітарну допомогу було передано близько 360 тонн товарів на суму понад 53 млн грн.
Навесні 2022 року компанія заснувала фонд підтримки співробітників, які постраждали внаслідок війни, – “Auchan з Тобою”, в рамках якого було надано допомогу півсотні співробітників на більш ніж 12 млн грн. Також мережа продовжує щотижня готувати та роздавати безплатні обіди в постраждалих регіонах, зокрема, в Київській області. Загалом від початку дії проєкту було роздано близько 290 тисяч обідів.
Auchan Retail – міжнародна компанія роздрібної торгівлі. Перший магазин відкрито у Франції 1961 року.
ТОВ “Ашан Україна Гіпермаркет” працює в Україні з 2008 року. За даними сайту “Ашан”, до російського вторгнення в Україну мережа ритейлера налічувала понад 30 магазинів різних форматів (гіпермаркети, супермаркети, pick up point) у дев’яти містах, а також розвиває e-commerce.
У мікрорайоні Умані, де проживатимуть прочани-хасиди на Рош га-Шана, введуть кілька обмежень, зокрема, заборонять продавати алкоголь, повідомляє Уманська міська рада.
Як повідомляють на сторінці міськради у Фейсбук, у період із 9 до 22 вересня в мікрорайоні заборонять продаж алкогольних напоїв і речовин, вироблених на спиртовій основі (крім лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів і дезінфекційних засобів); продаж і використання піротехнічних засобів, зокрема салютів, феєрверків, інших вибухових речовин, які створюють шумовий ефект; а також продаж пневматичної зброї та іграшок, що імітують зброю.
У міськраді зазначають, що обмеження вводять для безпечного святкування Рош га-Шана в умовах воєнного стану.
У 2023 році Рош га-Шана (єврейський Новий рік) святкуватимуть із 15 до 17 вересня.
У розпочате будівництво компанією Bayer заводу Monsanto в с. Почуйки (Попільнянський р-н Житомирської обл.) з виробництва насіння кукурудзи буде інвестовано EUR60 млн, повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
“Сьогодні разом із директором ТОВ “Монсанто-насіння” Володимиром Онищенком заклали символічну “капсулу часу” на місці будівництва нових потужностей цього підприємства. Понад EUR60 млн додаткових інвестицій під час війни – це найкраще свідчення не тільки міжнародної підтримки України, а й того, що великі інвестори вірять у нашу перемогу”, – написав він у Telegram.
Бунечко підкреслив, що “Монсанто-насіння” вже є одним із найбільших насіннєвих заводів у Східній Європі. Він забезпечує гібридами кукурудзи не тільки українських фермерів, а й аграріїв Румунії, Угорщини та Франції. Після будівництва додаткових потужностей ще більше зросте його потенціал.
“Розширення виробництва – це одночасно створення нових робочих місць у Житомирській області, збільшення податкових надходжень до бюджету, а також валютної виручки, що дуже важливо для української економіки в умовах війни”, – зазначив він.
При цьому очільник Житомирської ОВА відзначив відповідальну позицію Bayer, яка 2022 року через два місяці після початку повномасштабного вторгнення задля підтримки фермерів, які проводили посівну в надскладних умовах, передала їм безоплатно 140 тонн насіння кукурудзи селекції Monsanto.
Як повідомлялося, інвестиції спрямують на будівництво нової сушарки для насіння, закупівлю сучасного сільгоспобладнання, будівництво складських приміщень і двох бомбосховищ для співробітників. На підприємстві працює близько 100 штатних співробітників і від 250 до 300 сезонних робітників. Завод є одним із найбільших у регіоні.
Bayer – транснаціональна компанія, яка працює в галузі медицини та сільського господарства. Штаб-офіс компанії розташований у Леверкузені, Німеччина. У 2022 році в групі компаній Bayer працювало близько 101 тис. осіб, а обсяг продажів склав EUR50,7 млрд.
В Україні компанія працює з 1992 року і представлена фармацевтичним підрозділом, відділом безрецептурних препаратів, а також аграрним напрямком. Загальна чисельність співробітників – 700 осіб.
