Ціни на нафту стабілізувалися в понеділок після різкого падіння минулого тижня.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:15 кв. в понеділок становить $80,14 барель, що на $0,2 (0,25%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у п’ятницю ці контракти подешевшали на $2,23 (2,7%), до $79,94 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,09 (0,12%), до $73,48 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів опустилася на $2,49 (3,3%), до $73,39 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 7,5%, WTI – на 7,9%.
Спаду на ринку сприяло ослаблення оптимізму трейдерів щодо темпів зростання попиту в Китаї після зняття антиковідних обмежень, а також сильні дані з американського ринку праці, що показали, що у Федеральної резервної системи (ФРС) зберігається простір для маневру в плані посилення грошово-кредитної політики.
У вихідні, однак, глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив в інтерв’ю Bloomberg, що економічне піднесення в Китаї після відмови від жорстких карантинних заходів може виявитися потужнішим, ніж очікувалося.
Згідно з прогнозом Біроля, на економіку КНР припаде приблизно половина зростання попиту на нафту цього року.
Ще одним фактором, за яким уважно стежить ринок, є рішення ЄС і G7, яке набрало чинності 5 лютого, про введення ембарго на імпорт нафтопродуктів із РФ.
Капітальні інвестиції Vodafone Ukraine у 2022 році склали близько $100 млн, не менше, ніж до повномасштабного російського вторгнення, повідомив регіональний директор NEQSOL Holding Україна Володимир Лавренчук інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Як відповідальний інвестор у 2022 році NEQSOL Holding підтримав стратегію капітальних інвестицій, здійснених Групою компаній “Водафон Україна” в надскладних умовах, на рівні минулого року. Це інвестиції для забезпечення зв’язку для мільйонів українців і системи передавання даних різних галузей виробництва та сервісу”, – заявив Лавренчук.
Інвестиції спрямовували переважно на підтримання стабільності роботи мережі та відновлення зв’язку на деокупованих територіях, а також на купівлю нового обладнання та поліпшення покриття компанії, уточнили у пресслужбі Vodafone Ukraine.
“Якщо в мирний час на аварійні роботи припадало не більше ніж 2% усіх робіт, то з початку повномасштабного російського вторгнення вони займають понад 95% часу. Тільки за 9 місяців 2022 року було проведено понад 1 тис. ремонтів із відновлення пошкоджених мереж”, – зазначили в Vodafone Ukraine.
Від початку російського вторгнення в Київській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській та Херсонських областях було пошкоджено понад 500 базових станцій Vodafone Ukraine (з тих, що вдалося обстежити). Відновлено роботу 577 базових станцій, зазначили в компанії.
За її даними, з березня Vodafone Ukraine відновив зв’язок у понад 550 населених пунктах, зокрема у 123 містах і селах Херсонської області тільки за минулий тиждень. Відновлено також 2,56 тис. км оптоволоконного кабелю, сумарна протяжність оптики, яка не підлягає відновленню та прокладена наново, склала 37 км.
“Додатковим викликом стали блекаути. Усе обладнання, крім оптоволокна, потребує енергоживлення і його відсутність критична для роботи мереж”, – зазначили в компанії Vodafone Ukraine, наголосивши, що для забезпечення зв’язку, незважаючи на тривалі відключення електроенергії, забезпечують базові станції резервними акумуляторами, а також використовують альтернативні джерела живлення від дизель-генераторів до сонячних панелей.
Vodafone Ukraine у 2022 році також інвестував у розширення покриття в західній частині країни, куди з початку війни переїхала більшість українців. З початку року було встановлено 150 базових станцій, а також модернізовано низку наявних. Для розширення 4G покриття запущено 3,8 тис. базових станцій, побудовано 250 нових майданчиків, модернізовано 1,5 тис. 3G базових станцій.
Також компанія продовжує надавати безоплатні послуги українцям, зокрема в роумінгу, яким уже скористалися 14 млн українців, зазначили у пресслужбі.
ПрАТ “СК “Український страховий стандарт” (Київ) втратило право укладати договори обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
Також зазначається, що підставою для цього стало рішенням загальних зборів його членів – МТСБУ про виключення ПрАТ СК “Український страховий стандарт” зі складу Бюро у зв’язку з рішенням Національного банку про відкликання компанії ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
МТСБУ звертає увагу, що припинення компанією членства в МТСБУ не звільняє УСС від виконання зобов’язань згідно з укладеними ним договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як повідомлялося, Національний банк України 30 вересня 2022 року виключив СК “Український страховий стандарт” із Державного реєстру фінансових установ на підставі анулювання всіх наявних ліцензій.
Компанія мала 21 ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування, зокрема й на ОСЦПВ, які було анульовано на підставі рішення правління Нацбанку від 20 вересня 2022 року як захід впливу. З 21 вересня компанія втратила право укладати договори ОСЦПВ.
За даними НБУ, згідно з поданою ПрАТ “СК “УСС” звітністю за перший квартал 2022 року, станом на 31 березня обсяг страхових премій компанії становив 46,323 млн грн, вартість активів – 211,241 млн грн, страхові резерви – 105,398 млн грн.
Частка ринку компанії за страховими преміями становить 0,5%. Страховиком не подано звітність за перше півріччя 2022 року.
СК “Український страховий стандарт” заснована 1994 року.
Голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія підтвердив інформацію про те, що міністра оборони Олексія Рєзнікова планують перевести на посаду глави Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, нинішній начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов може очолити Міноборони, Ігор Клименко – Міністерство внутрішніх справ (МВС), а Василь Малюк – Службу безпеки України.
“Олексія Резнікова в рамках уряду переводять на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості для посилення військово-промислового співробітництва, що абсолютно логічно з огляду на його експертизу щодо Рамштайна і необхідність підняти Міністерство, яке має робити більше. Генерал-майор Кирило Буданов очолить Міністерство оборони, що абсолютно логічно для воєнного часу. МВС – Ігор Клименко. СБУ – Василь Малюк. Логіка та сама: силові відомства на цьому етапі мають очолити не політики, а кадрові силовики”, – написав Арахамія у своєму телеграм-каналі в неділю ввечері.
Він наголосив, що війна диктує кадрову політику, а час і обставини вимагають посилення і перегрупування. За словами Арахамії, це відбувається зараз і відбуватиметься в майбутньому.
“Ворог готується наступати. Ми готуємося захищатися і повертати своє”, – додав парламентарій.
Раніше народна депутатка Мар’яна Безугла повідомила, що фракція “Слуга народу” провела закрите засідання, на якому ухвалила рішення про звільнення зі своїх посад міністра оборони України Олексія Резнікова та міністра стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна. Також, за її словами, на голосування в парламенті буде винесено кандидатури голови СБУ та міністра внутрішніх справ.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,15%, ширший WSJ Dollar Index – 0,09%.
Доларовий індекс ICE підскочив більш ніж на 1% у п’ятницю слідом за публікацією статданих з економіки США, які показали, що американський ринок праці, як і раніше, є сильним, залишаючи Федеральній резервній системі (ФРС) достатній простір для маневру щодо подальшого посилення грошово-кредитної політики.
Згідно з даними Мінпраці США, кількість робочих місць в економіці країни в січні збільшилася на 517 тис., безробіття впало до мінімальних з 1969 року 3,4%.
Цього тижня трейдери чекатимуть нових сигналів від голови Федеральної резервної системи (ФРС) Джерома Пауелла, який виступить в Економічному клубі Вашингтона у вівторок.
Під час пресконференції за підсумками засідання американського ЦБ, що відбулося 31 січня – 1 лютого, Пауелл уперше визнав, що “дезінфляційний процес почався”. Також він припустив, що ставка ФРС, піднята за підсумками засідання до 4,5-4,75%, не перевищить 5%, і повторив, що Федрезерв може домогтися уповільнення інфляції без нанесення істотної шкоди економіці.
Пара євро/долар за даними на 7:55 кв торгується на рівні $1,0797 порівняно з $1,0799 на закриття попередньої сесії.
Курс фунта становить $1,2062 порівняно з $1,2056 на закриття попередньої сесії.
Вартість долара в парі з ієною піднялася до 131,71 ієни проти 131,18 ієни напередодні.
Авіакомпанія SkyUp (Київ) 2022 року перевезла у 2,3 раза пасажирів менше, ніж 2021 року – 1,08 млн, що пов’язано з повномасштабною агресією Росії проти України та закриттям українського неба з 24 лютого минулого року, ідеться в повідомленні на офіційному сайті SkyUp.
Згідно з ним, після початку війни компанія працювала на умовах “мокрого лізингу” з 10-ма авіакомпаніями, серед яких Wizz Air, SmartWings, Freebird Airlines, Tailwind Airlines, Corendon Airlines, і всього за рік виконала 7713 рейсів у 204 аеропорти світу за 627 маршрутами.
Уточнюється, що літаки SkyUp також виконували чартерні рейси для туристичних операторів із Молдови та країн Балтії, зокрема, для афілійованого туроператора Join UP!, а також спеціальні рейси для хасидських прочан із Тель-Авіва до Кишинева.
“Не дивлячись на тимчасову відсутність можливості виконувати рейси з/до України, істотну зміну конкурентних умов і умов роботи на нових ринках, ми продовжуємо свою діяльність і не зупинялися від самого початку повномасштабного вторгнення”, – наголошується в повідомленні.
SkyUp підкреслила, що їй вдалося зберегти авіапарк, оскільки завдяки щільному графіку перельотів 24 лютого на момент закриття українського неба 10 з 11 літаків перебували за кордоном, а 16 серпня компанія поповнила флот новим середньомагістральним Boeing 737-800 на 189 пасажирських місць 2011 року випуску.
Згідно з релізом, минулого року SkyUp не скорочувала співробітників, а менше ніж 10% співробітників вирішили залишити компанію з власних причин, а ще 53 співробітники служать у ЗСУ. 80% із 1200 співробітників, що залишаються в штаті SkyUp, залучалися до роботи з різним рівнем завантаженості, “більша частина команди залишається в Україні”, ідеться в повідомленні.
У SkyUp також зазначили, що в середині минулого року відкрили лінійну станцію техобслуговування власного флоту в Антальї (Туреччина). Аналогічна лінійна станція діє в Талліні. У компанії зазначають, що планували розвивати напрямок технічного обслуговування власного флоту і в Україні, зареєструвавши в березні 2021 року організацію Sky-Stream: на момент російського вторгнення було обладнано й підготовлено станцію технічного обслуговування в аеропорту “Бориспіль”. “Однак повномасштабна війна змусила шукати можливості для роботи за кордоном”, – констатували в SkyUp.
Компанія повідомила, що отримала сертифікати відповідності стандартам безпеки TCO Великої Британії та Швейцарії, що дає право на виконання рейсів до цих країн, а також забезпечують відповідність вимогам національних правил САА ОАЕ, необхідних для виконання нерегулярних пасажирських рейсів до цих країн.
У планах компанії на 2023 рік – зміцнення позиції на нових ринках і розвиток напряму мокрого лізингу, а також виконання чартерних рейсів на замовлення українських та іноземних туроператорів, зазначається в релізі.
ТОВ “Авіакомпанія “Скайап” зареєстровано в Києві в червні 2016 року, перший рейс здійснила 2018 року. Засновником є ТОВ “ACS-Україна” Тетяни та Юрія Альби, яким також належить туроператор JoinUp!
Як повідомлялося, авіакомпанія SkyUp 2020 року перевезла 1,25 млн пасажирів (виконавши водночас 8,7 тис. рейсів), а 2021 року збільшила цей показник до 2,5 млн.
