Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні після призупинення виробництва з початку жовтня на своїх підприємствах у Полтавській області через обмеження щодо постачання електроенергії внаслідок обстрілів енергоінфраструктури російськими окупантами відновлює роботу однієї лінії з випуску окатишів.
“Після припинення своєї діяльності в жовтні 2022 року група наразі отримує достатньо електроенергії, щоб знову запустити одну лінію з виробництва окатишів. Це дасть змогу групі, разом із наявною на складах продукцією, виконати наявні контракти з клієнтами”, – констатується в біржовому повідомленні компанії в середу.
Водночас пояснюється, що внаслідок перебоїв і збереження нестабільності з постачанням електроенергії в четвертому кварталі 2022 року, компанія в жовтні-листопаді виробила близько 0,3 млн тонн окатишів. Як очікується, що виробництво окатишів загалом у 2022 році становитиме приблизно 5,9-6 млн тонн (зниження майже наполовину до 2021 року – ІФ-У).
“Не дивлячись на перебої у виробництві групи, відвантаження клієнтам у четвертому кварталі 2022 року продовжувалися на рівні близько 250 тис. тонн на місяць”, – наголошується в пресрелізі.
Як повідомлялося, за дев’ять місяців 2022 року виробництво окатишів склало 5,637 млн тонн, що на 31% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Ferrexpo 2021 року збільшила сумарне виробництво окатишів на 0,02% порівняно з 2020 роком – до 11,220 млн тонн. Компанія 2021 року також виробила 234 тис. тонн товарного концентрату з 67%-вим вмістом заліза (зростання на 28%).
На Полтавському ГЗК встановлено 4 лінії з випуску окатишів.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”. До судового рішення у вересні 2022 року Ferrexpo також належало 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, не виплачуватиме дивіденди за 2022 фінансовий рік (ФР, липень-2021-червень-2022) через чистий збиток у розмірі $41,1 млн, який зазнав холдинг за вказаний період.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок вночі, відповідне рішення ухвалили акціонери холдингу на зборах 20 грудня 2022 року.
“Kernel Holding S.A. повідомляє про проведення річних загальних зборів акціонерів 20 грудня 2022 року, на яких оголосила нульові дивіденди за фінансовий рік, що закінчився 30 червня 2022 року”, – зазначається в біржовому повідомленні групи.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2024 рік відносно попереднього періоду
Дані: НБУ
Президент США Джо Байден у середу оголосить про виділення близько $2 млрд допомоги Україні, повідомили в Білому домі.
“Президент Байден оголосить про значний новий пакет допомоги Україні обсягом приблизно $2 млрд”, – зазначено в повідомленні Білого дому.
Повідомляється, що в рамках цього пакета США нададуть Україні батарею ЗРК Patriot, “яка стане важливим активом для захисту українського народу від варварських атак РФ на критично важливу інфраструктуру України”.
“Ми будемо навчати українських військових того, як керувати ракетною батареєю Patriot у третій країні. Це займе певний час, але українські військові повернуться після підготовки у свою країну, щоб керувати цією батареєю”, – наголосив високопоставлений чиновник Білого дому.
Також США продовжать приділяти пріоритетну увагу іншим формам підтримки протиповітряної оборони, включно з NASAMS, HAWK, Stingers, і обладнанню для боротьби з безпілотниками.
Крім того, урядовець повідомив, що під час цього візиту також буде можливість разом із Конгресом відзначити роботу з ухвалення значного пакета додаткового фінансування для України на 2023 рік.
“І ми очікуємо двопартійний пакет фінансування України на суму понад 40 мільярдів доларів”, – сказав він.
Раніше Зеленський повідомив, що вирушив до США для зміцнення стійкості та обороноздатності України. “Зокрема, з Джо Байденом обговоримо співпрацю України та США. Також виступлю в Конгресі та проведу низку двосторонніх зустрічей”, – написав він у Twitter.
Це перший візит президента України за кордон від початку повномасштабного вторгнення РФ.
Своєю чергою, видання Politico повідомляє в середу з посиланням на джерела, що українська делегація під час візиту до США проситиме ракети ATACMS, а також безпілотники Gray Eagle і Reaper.
Прибуток українських банків у січні-листопаді 2022 року становив 19,429 млрд грн, що в 3,4 раза менше, ніж за аналогічний період 2021 року (65,728 млрд грн), повідомила пресслужба Національного банку України (НБУ).
Згідно з повідомленням, прибуток українських банків за листопад становив 8,451 млрд грн, що у 2,3 раза більше, ніж місяцем раніше (3,6 млрд грн).
Регулятор зазначив, що доходи банків у листопаді зросли на 12,2%, а витрати – на 9,7%.
Згідно з даними регулятора, доходи банків у січні-листопаді зросли на 32% проти показника за аналогічний період минулого року – до 322 млрд грн.
Водночас комісійний дохід за 11 місяців скоротився на 8,4% – до 76,46 млрд грн (тоді як за аналогічний період минулого року він зріс на 32,6%).
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 42,3 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 2,7 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-листопад 2022 року зросли в 1,7 раза порівняно з цим показником 2021 року – до 302,6 млрд грн, зокрема відрахування в резерви – у 13,6 раза, до 113 млрд грн. Водночас комісійні витрати зросли на 1,6% – до 31,99 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки 2021 року подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн 2020 року.
Ціни на нафту практично не змінюються вранці в середу після зростання напередодні.
Вартість лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:05 мск становить $79,94 за барель, що на $0,05 (0,06%) нижче ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подорожчали на 19 центів (0,2%), до $79,99 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $76,17 за барель, що на $0,06 (0,08%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт виріс у ціні на $0,85 (1,1%), до $76,23 за барель.
Підтримку нафтовим котируванням напередодні надало зниження курсу долара, що збільшило привабливість нафти як об’єкта для інвестицій з боку власників інших валют.
Крім того, інвестори стежать за ситуацією з коронавірусом у Китаї. Вважається, що зняття карантинних обмежень і стимулюючі заходи уряду є позитивними факторами для попиту на паливо в довгостроковій перспективі. Водночас зростання заражень COVID-19 затьмарює оптимізм ринку, зазначає MarketWatch.
“Після тривалого періоду ліквідації довгих позицій ринок став більш збалансованим, і до нафтотрейдерів поступово повертається бичачий настрій, – написав керуючий директор SPI Asset Management Стівен Іннес. – Незважаючи на всі побоювання з приводу рецесії в економіці, як і раніше, є охочі купувати нафту після зниження її котирувань. Це свідчить про те, що нафта – один із найнеобхідніших сировинних товарів у світі”.
При цьому знижена ліквідність на ринку, що традиційно спостерігається наприкінці року, чинить тиск на котирування, додав експерт.
