Ціни на цукор-сирець у світі залишаються в районі $0,26 за фунт на побоюваннях скорочення поставок, повідомляє Trading Economics.
Це близько до максимуму більш ніж за 11 років (з жовтня 2011 року), що становить $0,27 за фунт, досягнутого наприкінці квітня.
Міжнародна організація з цукру (ISO) у травневому звіті різко погіршила прогноз надлишку цукру в 2022/23 сільгоспроці – до 850 тис. тонн порівняно з 4,12 млн тонн місяцем раніше. Це обумовлено переглядом у бік зменшення очікуваних обсягів поставок з таких ключових регіонів, як Європа, Китай, Таїланд та Індія.
За оцінкою ISO, виробництво цукру цього року становитиме 177,36 млн тонн проти попереднього прогнозу в 180,43 млн тонн. При цьому його споживання у світі збільшиться до 176,51 млн тонн.
“Ми перейшли від очікуваного профіциту цукру цього року до його повної відсутності”, – вважає президент незалежного брокера JSG Commodities Френк Дженкінс.
Лише кілька місяців тому він очікував, що виробництво цукру перевищить попит приблизно на 4-6 млн тонн. “Через втрати врожаю в Індії, Китаї, Європейському союзі, Таїланді та Мексиці ці оцінки знизилися, по суті, до рівня балансу, тому про реальний профіцит говорити не доводиться”, – сказав експерт, слова якого наводить видання Barron’s.
“Несприятлива погода стала набагато значнішою проблемою для всієї сільськогосподарської продукції, включно з цукром”, – вважає аналітик брокерської компанії Marex Робін Шоу. “Справжній ворог цукру – посуха”, а їх у світі стало більше, додав він.
Шоу прогнозує, що попит на цукор, ймовірно, перевищить виробництво на 6-7 млн тонн протягом наступних трьох років. Раніше він очікував, що цього року профіцит становитиме близько 4 млн тонн.
До несприятливої погоди “можна додати потенційне зниження врожайності через високі ціни на добрива в останні кілька років, що не допомагає ринку цукру”, зазначає старший аналітик по цукру консалтингової фірми DNEXT Intelligence Джон Стенсфілд.
За даними ISO, близько 80% світового виробництва цукру припадає на цукрову тростину, а 20% – на буряки. Найбільшими виробниками є Бразилія та Індія, а також ЄС і Таїланд.
Інвестиційна компанія Dragon Capital, одна з провідних на українському ринку, прогнозує реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%.
“Ми вже покращили наш прогноз: ми очікуємо зростання ВВП на 3% цього року”, – сказав засновник і голова компанії Томаш Фіала в інтерв’ю на “Радіо NV”.
За його словами, вже з середини лютого припинилися відключення електроенергії, і економічні результати в останні місяці кращі, ніж очікувалося.
“І ми сподіваємося, що економіка зросте, можливо, навіть більше ніж на 3%”, – додав Фіала.
У Dragon Capital агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що за курсом та інфляцією прогнози також незабаром буде оновлено.
Фіала зазначив, що номінальний ВВП України в доларах упав 2022 року до $160 млрд із $200 млрд 2021 року.
“Це найкращий показник за останні 10 років, більше було тільки 2021 року: 2020 року ВВП було $157 млрд, а 2022-го – $160 млрд”, – сказав глава Dragon Capital.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко наприкінці минулого тижня повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив із 0,3% до 2%.
Ціни на нафту слабко зростають у вівторок, трейдери продовжують стежити за перебігом переговорів щодо питання збільшення ліміту держзапозичень у США.
Переговори президента США Джо Байдена і спікера Палати представників республіканця Кевіна Маккарті в понеділок, за словами обох сторін, були продуктивними, проте угоди досягнуто не було. Тим часом дедлайн для підвищення стелі держборгу наближається: міністерка фінансів Джанет Єллен заявила напередодні, що кошти в її відомства “з високою ймовірністю” закінчаться на початку червня, а можливо навіть до 1 червня.
“Підвішеність питання ліміту держборгу негативно позначається на настрої нафтових трейдерів”, – зазначає головний аналітик ActivTrades Рікардо Евангеліста.
“Якщо питання не буде вирішено найближчим часом, Мінфін США залишиться без коштів і не зможе виконувати свої зобов’язання, і цей сценарій може спровокувати кризу, масштаб якої непередбачуваний”, – наводить слова експерта Market Watch.
Вартість липневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв. у вівторок становить $76,13 за барель, що на $0,14 (0,18%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,41 (0,5%), до $75,99 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,16 (0,22%), до $72,21 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів піднялася на $0,36 (0,5%), до $72,05 за барель.
З початку поточного року ціни на нафту знизилися приблизно на 10% на тлі повільнішого, ніж очікувалося, відновлення китайської економіки після зняття карантинних обмежень. Серед інших чинників, що стримують підйом нафтового ринку, – триваюче посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою і збереження високих обсягів експорту російської нафти.
Міністр закордонних справ, африканського співробітництва та у справах закордонних марокканців Нассера Буріта під час зустрічі з главою МЗС України Дмитром Кулебою в Рабаті підтвердив намір Марокко відновити роботу посольства в Києві.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, Кулеба запросив марокканського колегу відвідати Україну.
За підсумками переговорів, міністри підписали меморандум про співпрацю між Дипломатичною академією України імені Геннадія Удовенка при МЗС та Марокканською дипломатичною академією при МЗС Марокко.
“З часу мого першого турне Африкою МЗС України провело тренінги для понад 200 африканських дипломатів із 16 країн. Це була перша подібна спроба і величезна історія успіху. Ми домовилися про розробку унікального курсу для Марокко, де ми поділимося досвідом української військової дипломатії, стратегічних комунікацій, боротьби з фейками та пропагандою, а також публічної дипломатії. Це буде нашим практичним внеском у зміцнення стійкості країн Африканського континенту”, – підсумував український міністр.
Кулеба здійснив перший візит міністра закордонних справ України до Марокко з моменту встановлення дипломатичних відносин у 1992 році.
Як повідомлялося, глава МЗС України розпочав друге турне країнами Африки.
Представниця коаліції “Громадяни за демократичний розвиток Болгарії”-“Союз демократичних сил” (ГЄРБ-СДС) Марія Габріель у понеділок повернула президенту країни Румену Радеву мандат на формування уряду, повідомляє Болгарське національне радіо.
“Папка, яку я повертаю, порожня, оскільки я не дозволю, щоб у ній були імена людей, які потрапили туди не внаслідок відкритих і чітких переговорів, а внаслідок закулісних угод”, – сказала вона на зустрічі з Радєвим.
Незадовго до зустрічі з президентом Габріель провела брифінг у Національних зборах Болгарії. У ньому також узяв участь представник коаліції “Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія” Ніколай Денков.
За словами Габріель, дві коаліції за останні 48 годин виробили формулу, засновану на розумі, а не на емоціях. Дві коаліції, зокрема, дійшли згоди про керівництво урядом на ротаційній основі. Планувалося, що перші дев’ять місяців кабінетом керував би Денков, при цьому Габріель обійняла б посаду глави МЗС, у наступні дев’ять місяців вони помінялися б портфелями.
На думку спостерігачів, ротаційне управління урядом, зокрема, послужило каменем спотикання для успішного формування кабінету.
Агрохолдинг ІМК завершив весняну посівну-2023, під яку відвів у п’яти кластерах 78,5 тис. га, з них на 46,3 тис. га посіяно кукурудзу, на решті 32,2 тис. га соняшник, повідомила прес-служба агрохолдингу.
“Через дощові та прохолодні березень і квітень весняна посівна кампанія в ІМК стартувала тільки 20 квітня. Однак нам вдалося провести цю посівну в близькі до оптимальних терміни. Цьогоріч площа під ярими культурами в ІМК дещо менша, ніж традиційно, з огляду на майже двократне збільшення посівів озимої пшениці в сівозміні-2023”, – зазначили в агрохолдингу.
За повідомленням прес-служби, зміна структури посівів була продиктована військовими умовами. Посівні площі кукурудзи було скорочено на користь озимої пшениці, оскільки для сушіння кукурудзи потрібно більше газу та електроенергії. Під озиму пшеницю відведено 33 тис. га, що на 80% більше, ніж традиційно.
У коментарі Варшавській фондовій біржі президент ІМК Алекс Ліссіца повідомив, що агрохолдингу вдалося повністю забезпечити себе пестицидами і добривами на цей сезон. Основною проблемою підприємства він назвав дефіцит персоналу.
“Цього року людський фактор має особливе значення. Частина наших співробітників мобілізована і йде на фронт. З точки зору роботи в сільському господарстві нам потрібно було підготуватися до цього, зокрема, навчивши інших людей, які могли б замінити наявних членів команди”, – наголосив Ліссіца.
Коментуючи продовження роботи Чорноморської зернової ініціативи, Ліссіца схвалив цей крок, але вказав на неможливість вирішити проблеми експорту української сільгосппродукції через пропускну спроможність цього коридору.
“Тільки ефективна і нормальна робота органів управління в координаційному центрі може відновити належні обсяги відвантажень”, – сказав він і нагадав, що раніше російські контролери багато чого зробили для того, щоб суден з українським зерном проходило якомога менше.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
За підсумками 2021 року холдинг збільшив чистий прибуток у 2,5 раза порівняно з 2020 роком – до $78,71 млн, показник EBITDA – на 53%, до $110,35 млн, виручку – на 12,6%, до $181,69 млн.
ІМК є однією з 10 найбільших аграрних компаній в Україні.
У травні 2011 відбулося розміщення акцій ІМК на Варшавській фондовій біржі.
