Страхова компанія “Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп” (Київ) у січні-березні 2023 року зібрала 14,8 млн грн страхових платежів, що на 3,8% менше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Про це повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг”, яке підтвердило рейтинг фінансової стійкості/кредитний рейтинг СК на рівні “uaAA+” за підсумками першого кварталу 2023 року.
Згідно з повідомленням, обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за вказаний період, склав 8,870 млн грн, що в 2,45 раза перевищило обсяг виплат за аналогічний період 2022 року. Таким чином, рівень виплат страховика зріс на 34,41 п.п. – до 59,82%.
Аквізаційні витрати страховика за перший квартал 2023 року порівняно з тим самим періодом 2022 року знизилися на 12,01% до 2,359 млн грн. Чистий прибуток склав 3,199 млн грн.
Активи компанії на 1 квітня 2023 року зросли на 2,15% – до 757,626 млн грн, власний капітал показав приріст на 2,68% – до 116,787 млн грн, зобов’язання збільшилися на 2,05% – до 640,839 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зросли на 67,40% – до 8,499 млн грн.
Таким чином, станом на початок другого кварталу 2023 року власний капітал покривав 18,22% зобов’язань страховика, а 1,33% його зобов’язань було забезпечено грошовими коштами та їхніми еквівалентами.
РА зазначає, що на звітну дату компанія сформувала портфель фінансових інвестицій в обсязі 704,336 млн грн, що включав банківські депозити (144,2 млн грн), а також інвестиції в ОВДП (560,136 млн грн).
РА підкреслює, що високий рівень зовнішньої підтримки компанії забезпечує її акціонер – міжнародна страхова група зі штаб-квартирою в Австрії Vienna Insurance Group Wiener Städtische Versicherung AG, що представлена 50 компаніями в 30 країнах і є лідером страхового ринку Центральної та Східної Європи.
Майже 15% українських виробників будматеріалів постраждали внаслідок агресії Росії, але сектор здатний забезпечити до 90% необхідних матеріалів для відновлення країни, повідомили в прес-службі USAID.
Такими є результати дослідження, проведеного фахівцями громадської організації “Інститут міжнародних економічних досліджень” та державного підприємства “Укрпромзовнішекспертиза” за сприяння Проекту USAID “Економічна підтримка України” (Проект USAID).
Як повідомлялося, 2022 року проєкт USAID підтримав дослідження Київської школи економіки щодо оцінки масштабу та вартості збитків інфраструктурі та житловим будинкам в Україні. Згідно з даними на листопад 2022 року, зруйновані об’єкти потребували будівельних матеріалів та обладнання на суму близько $62,8 млрд.
“Фахівці “Укрпромзовнішекспертизи” та Інституту міжнародних економічних досліджень вивчили стан виробничих потужностей українських заводів будівельних матеріалів у воєнний час. Вони дізналися, що близько 15% цих підприємств було пошкоджено або зруйновано, але цей сектор зберігає високі виробничі потужності широкого спектра будівельних матеріалів і може забезпечити до 90% необхідних матеріалів”, – повідомив заступник директора проєкту USAID Браян Мілаковскі.
Крім того, локальне виробництво будматеріалів дасть змогу зберегти близько 100 тис. робочих місць, згенерувати $5,6 млрд заробітної плати та $4,4 млрд податкових надходжень.
Результати дослідження показують, що практично знищено виробництво листового скла або обладнання для електророзподільних щитів. Ці матеріали завозяться з країн ЄС, що впливає на їхню вартість. Водночас триває будівництво заводів, зокрема з виробництва скла, газобетону, сухих будівельних сумішей.
Серед проблем, названих у дослідженні, перебої з постачанням електроенергії внаслідок пошкоджених об’єктів енергетики, складнощі з доступом до фінансів для поповнення обігових коштів і капітальних інвестицій. Частина виробників вказала на дебіторську заборгованість з боку будівельників і потенційну втрату ключового інженерного персоналу через призов до ЗСУ.
Для інвестиційної діяльності основними бар’єрами визнано високі військові ризики, неможливість отримати кредити, відсутність розуміння ринку на довгострокову перспективу, високу вартість підключення до енергомереж. Водночас інвестиційна діяльність триває. Це стосується будівництва нових потужностей з виробництва скла, газобетону, сухих сумішей, цементу, мінеральної вати.
“Україна та її партнери можуть бути впевненими у спроможності вітчизняного сектору будівельних матеріалів задовольнити більшість потреб післявоєнної відбудови країни. Донори та кредитори України можуть орієнтуватися на цей внутрішній виробничий потенціал під час планування своєї допомоги”, – цитується в релізі директор ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк.
Результати дослідження також наголошують на можливостях для технічної допомоги та поліпшення доступу до фінансування для подолання конкретних обмежень для подальшого відновлення та зростання сектору. Для міжнародної спільноти сектор будівельних матеріалів може розглядатися як пріоритетний для інвестицій та надання допомоги постраждалій від війни економіці.
Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) створено для зміцнення економіки України, яка постраждала внаслідок вторгнення Росії.
Найбільший виробник військової техніки в Німеччині концерн Rheinmetall має намір відкрити в Україні виробництво броньованих транспортних засобів, зокрема, бронетранспортерів Fuchs, повідомив керівник Rheinmetall Армін Паппергер в інтерв’ю виданню Bild.
“Ми почнемо з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів екстреної допомоги і хочемо якомога швидше виготовити броньовані транспортні засоби, наприклад броньовані транспортні машини Fuchs”, – заявив Паппергер.
За його словами, Україну також цікавлять бойові танки сучасних модифікацій.
“Україна також зацікавлена в сучасному бойовому танку Panther і бойовій машині піхоти Lynx. Однак першим кроком є забезпечення гострих потреб країни в її оборонній боротьбі”, – зазначив Паппергер.
Енергетичні компанії будуть періодично передавати інформацію про заборгованість побутових клієнтів в Українське бюро кредитних історій, повідомила прес-служба енергохолдингу “ДТЕК”.
“YASNO та Українське бюро кредитних історій почали співпрацювати. Відповідно, тепер бюро отримуватиме інформацію про клієнтів YASNO, які накопичили заборгованість за спожиту електроенергію, і ця інформація відображатиметься в їхній кредитній історії”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, станом на 1 травня 2023 року побутові споживачі накопичили заборгованість понад один місяць за спожиту е/е в розмірі понад 1,7 млрд грн.
“Щоб спонукати клієнтів відповідальніше ставитися до оплати за використану електроенергію, YASNO періодично передаватиме інформацію про заборгованість побутових клієнтів до бюро”, – пояснили у відомстві.
Так, якщо клієнт матиме заборгованість з оплати комунальних послуг, але виявить бажання отримати кредит у фінансовій установі, кредитор зможе бачити його кредитну історію, після чого ухвалюватиме рішення з цього питання.
Водночас дисципліновані клієнти, які своєчасно розраховуються за споживані послуги, зможуть формувати позитивну кредитну історію. Цей крок дасть їм змогу поліпшити свою кредитну репутацію, отримувати вигідніші умови позик і забезпечить їхню фінансову стабільність у майбутньому, зазначили в YASNO.
“Є клієнти, які не платять за використану електроенергію та інші комунальні послуги, але при цьому беруть кредити, наприклад на чергові нові iPhone. Саме на таких клієнтів і розрахована така активність”, – сказав Сергій Коваленко, генеральний директор YASNO.
Ціни на оливкову олію першого холодного віджиму (extra virgin) перебувають на рекордних максимумах, свідчать дані Міжнародного валютного фонду (МВФ).
За даними МВФ, у квітні ціна оливкової олії досягла $6269,63 за тонну, що на 46% вище, ніж роком раніше.
У компанії Filippo Berio з Нью-Джерсі, що є одним із найбільших у світі виробників оливкової олії, зазначають, що останній сезон виявився “рекордно складним”, оскільки врожай оливок був мінімальним за 30 років, пише Barron’s.
Зростанню цін сприяла, зокрема, і торішня посуха в Іспанії, на частку якої припадає близько 40% світового виробництва оливкової олії. Літо 2022 року в Іспанії було рекордно спекотним і одним із найбільш посушливих в історії.
Згідно з березневим прогнозом Міністерства сільського господарства Іспанії, врожай оливок поточного сезону дасть змогу отримати лише близько 680 тис. тонн оливкової олії за середнього показника в 1,37 млн тонн за останні п’ять років, зазначає видання Olive Oil Times.
Іспанія звернулася до Євросоюзу за екстреними ресурсами на надання допомоги фермерам. В Італії врожаї оливок також викликають занепокоєння.
Дослідження іспанських і португальських учених показують, що кліматичні зміни можуть серйозно ускладнити вирощування оливок у ключових виробничих регіонах, зазначає Barron’s.
Країни ЄС у 2022 році збільшили імпорт меду в натуральному вигляді майже на 10% – до 190,6 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить EUR504,2 млн, повідомила аналітик медового ринку Ганна Бурка в Facebook.
За її даними, ЄС наростила імпорт із Китаю на 42%, Аргентини – на 35%, а також із Туреччини та В’єтнаму, тоді як імпорт з України скоротився в натуральному вираженні на 14%.
“Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, проте 2022 року Китай посідає першу сходинку в рейтингу (у натуральному вираженні). Водночас, якщо подивитися на імпорт у грошовому вираженні, то лідером, як і раніше, залишається Україна”, – зазначила аналітик.
Згідно з наведеними Анною Бурка даними Європейської Комісії, 2022 року Україна поставила в ЄС 46,09 тис. тонн меду, що становило 24,2% загального імпорту. Роком раніше цей показник становив 53,836 тис. тонн, і Україна мала частку поставок у 31%. У 2029 році обсяг поставок сягав 54,8 тис. тонн, що становило 31,3% усього імпорту ЄС меду.
Судячи з динаміки за чотири роки, наведеної ЄК, у ЄС зростає споживання меду, зокрема, імпортного. Якщо 2019 року країни ЄС імпортували його 167,097 тис. тонн, то 2020 року він зріс на 4,7% – до 174,912 тис. тонн, 2022 року імпорт сягнув 190,591 тис. тонн, що на 9,8% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося, 2022 року 88% експорту українського меду припало на країни ЄС, що принесло експортерам $120 млн.
Основними покупцями українського меду стали Німеччина, яка придбала його на $38 млн, Польща – $24 млн, Франція – $11 млн, Італія – $7 млн, Іспанія – $6 млн, Бельгія – $6 млн. Серед країн з інших регіонів, які імпортували український мед, були США, які придбали його на $10 млн, і Японія – $1,7 млн. Незначні обсяги було поставлено в Туреччину, Ізраїль, Катар, ОАЕ, Сомалі.
