Президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Словаччини.
“Наступна – Словаччина. Важливі зустрічі в Братиславі з президентом Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Людовітом Одором, головою Національної Ради Борисом Колларом”, – написав він у п’ятницю в Телеграм-каналі.
“Разом із нашим надійним сусідом говоримо про конкретну оборонну підтримку та євроатлантичну інтеграцію України, саміт НАТО та Формулу миру, двосторонню співпрацю, енергетичну безпеку”, – написав також Зеленський.
Виробництво зерна у світі 2023 року може стати рекордним і сягнути 2,819 млрд тонн, що на 1,1% вище за показник 2022 року, повідомляється в червневому огляді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Минулого місяця прогноз було підвищено на 5,9 млн тонн. “Коригування майже повністю зумовлене поліпшенням видів на врожай пшениці у світі. При цьому, незважаючи на те, що прогноз її збору підвищили на 0,9%, до 783,3 млн тонн, він все ще на 18,4 млн тонн нижчий за рекордний рівень 2022 року”, – йдеться в огляді.
Зокрема, підвищено оцінки збору в ЄС, Канаді, Казахстані та Туреччині. “Очікуваний приріст виробництва в цих країнах дав змогу з лишком компенсувати значне скорочення прогнозу щодо виробництва в Австралії, де незвично посушливі погодні умови призвели до зниження видів на врожай”, – йдеться в огляді.
Прогноз зі збору фуражного зерна був “незначно знижений” до 1,512 млрд тонн. Але це все ще на 2,9% вище, ніж у 2022 році.
“Зниження обумовлено переглядом у бік зниження прогнозів щодо збору кукурудзи в країнах Східної Африки. При цьому поліпшення прогнозу щодо виробництва ячменю у світі значною мірою зумовлено коригуванням офіційних оцінок щодо Туреччини, де очікується вищий, ніж спочатку прогнозувалося, урожай. Однак воно не дало змоги повною мірою компенсувати скорочення обсягів виробництва кукурудзи”, – повідомляється в огляді.
Прогноз щодо виробництва рису “незначно скоригований у бік підвищення”, до 523,7 млн тонн за рахунок поліпшення видів на врожай у Бангладеш і в інших країнах, розташованих уздовж і на південь від екватора. Минулого року, згідно з переглянутими даними, урожай становив 517,6 млн тонн.
Після звільнення Київської області від російських окупантів поліція активно відновлює систему безпеки, проєкт “Безпечна Київщина” продовжує роботу, інформація з майже 2 тис. камер відеоспостереження допомагає оперативно розкривати тяжкі злочини і шукати безвісти зниклих, зазначає керівник Головного управління Національної поліції в Київській області Андрій Нєбитов.
В ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“, говорячи про систему відеоспостереження в області та результати роботи проєкту безпеки та моніторингу “Безпечна Київщина”, Нєбитов нагадав, що проєкт “Безпечна Київщина” став єдиним інформаційним простором системи безпеки для українських громад, який забезпечує відеофіксацію транспортного та пішохідного трафіку.
Коментуючи інформацію про те, що проєкт може припинити роботу у зв’язку з припиненням поставок техніки китайських виробників, керівник главку наголосив: “Наразі камери встановлено, ми продовжуємо розвивати цю ініціативу, надалі система розвиватиметься навіть незважаючи на воєнний стан в Україні”. “Адже створення безпечного середовища – це одна з головних компонент забезпечення безпеки. Тобто, передумов для припинення роботи проєкту немає”, – зазначив він.
За словами керівника главку поліції, під час окупації області на початку війни ворог знищив майже 30% камер відеоспостереження, після деокупації районів почалося активне відновлення системи відеоспостереження.
Небітов повідомив, що останнім часом інтегровано 500 камер із функцією розпізнавання обличчя. “Наразі функціонує 1883 камери відеоспостереження, з них 480 мають властивість розпізнавання номерних знаків транспортних засобів і 905 оглядових камер. Завдяки цьому в нас є значне зниження злочинності та оперативне розкриття злочинів за гарячими слідами”, – наголосив він.
Тільки за останній місяць, за словами Небитова, інформація з камер відеоспостереження допомогла розкрити низку тяжких та особливо тяжких злочинів, скоєних на території області, знайти безвісти зниклих, зокрема неповнолітніх.
Повний текст інтерв’ю Небитова буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
Українські борошномели та виробники круп почали освоювати й закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту, 2023 року вони можуть поставити на зовнішні ринки 150 тис. тонн борошна, повідомив голова правління об’єднання “Укрхарчопром”, директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У календарному 2021 році ми експортували 102 тис. т борошна, у 2022 році активний експорт розпочався з вересня і сягнув 80 тис. тонн. За п’ять місяців цього року вже експортовано 74 тис. тонн. З такою динамікою ми бачимо можливість до кінця року експортувати 150 тис. тонн борошна”, – сказав він під час дискусії про перспективи експорту під час війни, яку провів Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.
За його інформацією, війна внесла суттєві зміни в експорт борошномельно-круп’яної продукції та висівок. Раніше ця продукція вивозилася морем з основних баз відвантаження в Херсоні, Миколаєві, Одесі. Традиційними імпортерами українського борошна і круп були ОАЕ, Палестина, Сомалі, Ізраїль, висівок – Туреччина, куди їх прямувало 95% морським шляхом.
Війна внесла суттєві корективи в географію збуту цієї продукції, і сьогодні найбільшими імпортерами українського борошна є Молдова, Польща, Палестина, Румунія, Хорватія і Туреччина, розповів Рибчинський.
До країн ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Німеччини, Іспанії, Португалії, активно експортуються крупи. За минулий рік на зовнішні ринки було поставлено 68 тис. тонн круп, за п’ять місяців 2023-го – 38 тис. тонн.
Водночас Рибчинський наголосив на зміні способів відправки борошна і круп на експорт.
“Ми не користуємося “Чорноморською зерновою ініціативою” і Дунайськими портами. Там оренда одного зернового складу на відстані від причальної стінки в 5-10 км може коштувати $100 тис. на місяць. Тому логістика, пов’язана з роботою на Дунаї, з’їдає всі можливі заробітки”, – сказав експерт і додав, що основний експорт борошна і круп здійснюється автомобільним транспортом і тільки 15% залізницею.
За словами керівника галузевої асоціації, під час перетину західних кордонів експортери сьогодні відчувають проблеми. Незважаючи на електронну чергу, автомобілі з продукцією стоять у чергах по 2-3 тижні.
“Це призвело до втрати істотних контрактів із польськими та румунськими торговельними мережами, куди українські постачальники не змогли забезпечити своєчасну поставку продукції. Нині українським борошномелам доводиться працювати переважно з промисловими переробниками”, – пояснив Рибчинський.
Водночас він зазначив, що на українському ринку вже з’явилися польські макаронні вироби, вироблені з українського борошна.
Саудівська Аравія в серпні підвищить ціни на всі сорти нафти для покупців зі США, Північно-Західної Європи та Середземномор’я, а також на деякі сорти для клієнтів в Азії.
Найсуттєвішим буде зростання цін для клієнтів із Середземномор’я (1-1,1%) і Північно-Західної Європи (0,8%). Для США саудівська нафта подорожчає на 0,1%.
Вартість основного сорту, що поставляється в Азію, – Arab Light – наступного місяця збільшиться на $0,2 за барель. У результаті він буде на $3,2 за барель дорожчим, ніж кошик нафти Оману і Дубая.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку в червні 2023 року скоротилася на 20 учасників – до 1265, повідомив Нацбанк України (НБУ) на своєму сайті.
При цьому зазначивши, що кількість банків у червні не змінилася і становила 65.
Станом на 30 червня на небанківському ринку працювали 103 страховики non-life (у травні – 104) і 12 life-страховиків, один страховик зі спеціальним статусом, 164 ломбарди (було 166), 151 кредитна спілка (153), 82 лізингові компанії (85), 629 фінансових компаній (643), 56 страхових брокерів і 67 колекторських компаній (66).
Крім того, на ринку визнано 25 банківських груп і 22 небанківські фінансові групи (кількість не змінилася).
Протягом червня з реєстрів виключено 20 учасників ринку небанківських фінансових послуг: чотири фінансові компанії, одного страховика, два ломбарди, одну кредитну спілку та одного лізингодавця виключено з реєстрів добровільно, а інші вісім фінансових компаній, одну кредитну спілку та двох лізингодавців – примусово. Протягом червня до реєстру включено одну колекторську компанію.
Крім того, згідно з вимогами закону “Про платіжні послуги” дві фінансові компанії виключено з Державного реєстру фінансових установ і в статусі платіжних установ включено до Реєстру платіжної інфраструктури.
За даними НБУ, у червні ліцензії представників фінансових платіжних послуг видано чотирьом фінансовим компаніям і відмовлено у видачі ліцензії одній. Водночас шести фінансовим компаніям, одному страховику, двом ломбардам, одному КС і одній лізинговій компанії анульовано всі ліцензії на підставі поданих ними заяв, а ще одній фінкомпанії – примусово як захід впливу.
Станом на 30 червня на платіжному ринку діє 32 платіжних системи, створених резидентами, і 16 міжнародних платіжних систем.
Крім того, на ринку діють 17 платіжних установ (+2 до травня), 10 фінансових установ, які мають право на надання платіжних послуг (+2), три банки – емітенти електронних грошей і один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, входять 42 комерційні агенти (проти 37 у травні) і 35 технологічних операторів платіжних послуг.
У червні до Національного банку надійшло 287 запитів від учасників ринку на реєстраційні та ліцензійні дії. Кількість запитів щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців становила 118, щодо кредитних установ (банки та кредитні спілки) – 104, страховиків – 62, платіжних установ – 3.
