Генсек НАТО Єнс Столтенберг у вівторок підтвердив інформацію, що країни альянсу вирішили продовжити термін його повноважень ще на рік – до жовтня 2024 року.
“Для мене честь те, що союзники по НАТО ухвалили рішення продовжити мої повноваження генсека до 1 жовтня 2024 року”, – написав Столтенберг у твіттері.
Минулого тижня Associated Press повідомило, що країни НАТО дали попередню угоду на продовження повноважень Столтенберга ще на рік.
Раніше стало відомо, що ніхто з можливих наступників Столтенберга на посаді глави альянсу, таких як прем’єр Данії Метте Фредеріксен, глава Міноборони Великої Британії Бен Воллес, прем’єр Іспанії Педро Санчес, не набрали переважної підтримки серед 31 країни-члена Північноатлантичного альянсу. При цьому в червні Столтенберг запевнив, що не домагається продовження терміну перебування на цій посаді.
Столтенберг обіймає посаду генсека альянсу з 2014 року. Термін його повноважень уже продовжували двічі. Знову він спливав у 2022 році, проте через українську кризу він зберіг посаду до кінця вересня 2023 року.
Офіційні вибори генсека НАТО не передбачені, альянс призначає його на основі консенсусу всіх країн-членів альянсу.
Туреччина і Єгипет підвищили рівень дипломатичних відносин до рівня послів, призначивши їх уперше за 10 років, повідомило у вівторок турецьке міністерство закордонних справ.
“Туреччина і Єгипет оголошують, що дипломатичні відносини між країнами підвищили до рівня посольств”, – наводять ЗМІ уривки з прес-релізу МЗС.
Новим турецьким послом у Єгипті призначено колишнього представника країни в Організації ісламського співробітництва Саліха Мутлу Шен. Єгипетська сторона запропонувала призначити послом в Анкарі Амра Ельхамамі.
“Цей крок націлений на нормалізацію між двома країнами і відображає взаємне прагнення розвивати двосторонні відносини відповідно до інтересів народів Туреччини та Єгипту”, – підкреслюється в документі.
Арабські ЗМІ нагадують, що наприкінці травня президенти Туреччини та Єгипту Реджеп Таїп Ердоган і Абдель Фаттах ас-Сісі домовилися про обмін послами. Тоді в канцелярії єгипетського лідера заявили, що в телефонній розмові президенти погодилися зміцнювати стосунки і співробітництво між двома сторонами, і у зв’язку з цим ухвалили рішення підвищити рівень відносин до послів.
Відносини між Анкарою і Каїром погіршилися після військового перевороту в Єгипті в липні 2013 року. Тоді Туреччина і Єгипет відкликали своїх послів. У листопаді листопада 2013 року Каїр оголосив посла Туреччини “персона нон-грата”.
“Енергетична компанія України” (“ЕКУ”) спрямувала на виплату дивідендів за 2022 рік близько 17 млн грн.
Як зазначено в релізі компанії 4 липня, це перші дивіденди, отримані державою від нової енерготрейдингової компанії, яка розпочала свою комерційну діяльність у серпні минулого року.
Зазначається, що чистий прибуток “ЕКУ” за п’ять місяців 2022 року становив 33,9 млн грн.
Згідно з рішеннями уряду та Фонду держмайна (ФДМ) України, якому підпорядкована державна компанія, 50% цієї суми спрямовують на виплату дивідендів, 30% – на протидію збройній агресії російської федерації, 20% – на витрати, передбачені фінансовим планом компанії на 2023 рік, пояснили в компанії.
Таким чином, загалом до бюджету і на боротьбу з РФ “ЕКУ” спрямує 27 млн грн.
“У стислі терміни нам вдалося побудувати з нуля дієздатну компанію і вийти на запланований рівень прибутку. Держава зміцнила свої позиції на енергоринку і почала заробляти у висококонкурентних сегментах, де раніше майже не була присутня”, – прокоментував генеральний директор “ЕКУ” Віталій Бутенко, слова якого наведено в релізі.
Як повідомлялося, АТ “Енергетична компанія України” (АТ “ЕКУ”) – багатопрофільне енергопостачальне підприємство, що здійснює операції з купівлі, продажу та постачання енергоресурсів для комерційних клієнтів, у тому числі імпортно-експортними операціями. 100% акцій товариства належать державі.
Реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у червні становили 1068 од., що на 12% більше за показник травня поточного року і в 2,5 раза більше, ніж у червні 2022 року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
“Це найкращий результат за останні 17 місяців”, – констатується в повідомленні.
Водночас порівняно з довоєнним червнем-2021 реєстрації комерційних авто скоротилися на 26%.
До ТОП-5 червня на ринку комерційних автомобілів увійшли: Renault – 356 од.; Scania – 127 од.; Volkswagen – 67 од.; Peugeot – 60 од. і Mercedes-Benz – 53 од.
Загалом, за даними асоціації, за перше півріччя український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили 5190 нових машин, що на 61% більше, ніж за той самий період минулого року.
Зі свого боку інформаційно-аналітична група Auto-Consulting, аналізуючи сегмент вантажних автомобілів на своєму сайті у вівторок, зазначає, що в червні знову зафіксовано рекорд їхніх постачань на український ринок – 440 од., що в 2,2 раза більше, ніж у червні минулого року.
“І це не ситуаційний стрибок, оскільки за підсумками шести місяців ми фіксуємо зростання ринку на 89%”, – констатують експерти.
За даними групи, в червні цей сегмент ринку очолила Scania, якій вдалося зайняти 29% ринку, другий результат був у DAF з 9%. Нарощують продажі також IVECO, Renault, Volvo, Mercedes-Benz.
“Потужно розвивається сегмент вантажівок повною вагою 3,6-8 тонн, де все більше присутні європейські виробники. А ось китайські марки почали активно освоювати сегмент комунальної техніки і вже досягли певних успіхів. Зараз будь-який тендер на цю тему складається щонайменше з трьох-чотирьох пропозицій на шасі китайських виробників”, – наголошується в повідомленні.
За оцінкою аналітиків, високі темпи відновлення ринку вантажних авто насамперед зумовлені тим, що бізнес намагається збільшувати власні автопарки для транспортування товарів через нові логістичні коридори.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, у 2022 році ринок нових комерційних авто поповнили 6,9 тис. нових машин – у 2,3 раза менше, ніж у 2021 році.
Нафта помірно дорожчає вранці у вівторок.
Вартість вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:11 кв становить $75,02 за барель, що на $0,37 (0,5%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $0,76 (1%), до $74,65 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) підвищилася до цього часу на $0,36 (0,52%), до $70,15 за барель. Напередодні ці контракти знизилися в ціні на $0,85 (1,2%), до $69,79 за барель.
У понеділок Саудівська Аравія повідомила про продовження добровільного скорочення видобутку нафти в обсязі 1 млн барелів на добу на серпень. Таким чином, у серпні видобуток нафти в Саудівській Аравії залишиться на рівні близько 9 млн б/д.
Тим часом Росія в рамках зусиль із забезпечення балансу ринку добровільно скоротить у серпні поставки на нафтові ринки на 500 тис. барелів на добу за допомогою скорочення експорту на зазначену величину, заявив журналістам віце-прем’єр РФ Олександр Новак.
Спочатку нафта відреагувала на ці новини помірним позитивом, однак цього виявилося недостатньо для істотного ралі, зазначили аналітики Sevens Report Research.
Негативним фактором для ринку стала новина про те, що індекс ділової активності у виробничому секторі США (ISM Manufacturing) у червні знизився до 46 пунктів з 46,9 пункту місяцем раніше. Експерти, консенсус-прогноз яких наводить Trading Economic, очікували зростання до 47 пунктів.
Тим часом індекс менеджерів із закупівель (PMI) у промисловості єврозони впав цього місяця до 43,4 пункту порівняно з 44,8 пункту в травні, згідно з остаточними даними Hamburg Commercial Bank (HCOB) і S&P Global. Раніше повідомлялося про зниження до 43,6 пункту. Підсумковий результат вказує на найрізкіше погіршення стану сектора з травня 2020 року, пише Trading Economics.
Загальний фонд державного бюджету України в понеділок отримав другий транш кредиту розширеного фінансування EFF $890 млн Міжнародного валютного фонду (МВФ), повідомило Міністерство фінансів України.
“Отримане фінансування є результатом ефективної та злагодженої співпраці уряду, Міністерства фінансів, Національного банку України з експертами та керівництвом МВФ у рамках програми розширеного фінансування”, – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін уточнив, що наразі Україна отримала вже $3,59 млрд від МВФ із загального обсягу цієї чотирирічної програми $15,6 млрд (11,6 млрд СДР), відкритої наприкінці березня цього року.
Під час першого перегляду програми EFF, за підсумками якого виділено другий транш, експерти та керівництво МВФ відзначили значний прогрес української сторони у виконанні структурних заходів і кількісних критеріїв ефективності, визначених у програмі, зазначив Мінфін.
“Завдяки наданим коштам ми маємо можливість і далі зберігати економічну стабільність в Україні та забезпечувати пріоритетні видатки державного бюджету”, – зазначив Марченко.
Представники МВФ за підсумками першого перегляду повідомили, що другий перегляд очікується наприкінці листопада-початку грудня.
