У неділю на вул. Сирецькій у Києві перекриють рух транспорту у зв’язку з ремонтом дороги, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.
“З 08:00 до 23:50 7 травня по вулиці Сирецькій перекриють рух транспорту. Про це попереджає КК “Київавтодор”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що на цій вулиці завершується поточний ремонт. Зокрема, 7 травня на ділянці від вул. Кирилівської до вул. С. Скляренка влаштовуватимуть нове асфальтове покриття.
Об’їхати ділянку можна за маршрутом: вул. С. Скляренка – вул. Куренівська – вул. Кирилівська (і у зворотному напрямку), пояснили в КМДА.
“КК “Київавтодор” перепрошує за незручності”, – додали у відомстві.
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2023 року виробили 515,5 тис. тонн мінеральних добрив, що на 36,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, йдеться в повідомленні Group DF у п’ятницю.
Згідно з ним, Черкаський “Азот” виробив 387,4 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн, при цьому “Азот” у березні випустив 137,8 тис. тонн – максимальний показник з початку повномасштабної війни.
“Зниження цін на газ дало змогу знизити відпускні ціни на мінеральні добрива. Оскільки добрива стали доступнішими, ми почали продавати більше і показали дуже непогані результати. Цієї весни високе завантаження підприємств триває довше звичайного”, – наводиться в повідомленні коментар керівника департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова.
Зазначається, що ключовими продуктами, виробленими заводами Ostchem, були карбамід, КАС (карбамідо-аміачна мережа), аміачна селітра, вапняково-аміачна селітра (ІАС). Обсяг виробництва карбаміду в першому кварталі зріс у 4,7 раза – до 106,5 тис. тонн, КАС – у 2,1 раза, до 108,5 тис. тонн.
Обсяг виробництва аміачної селітри збільшився з 217,1 тис. тонн до 255,4 тис. тонн, тоді як виробництво ІАС впало з 62,3 тис. тонн до 10,6 тис. тонн.
“Структура виробництва відповідає структурі попиту. Від подальшого попиту залежатиме виробниче завантаження заводів, терміни проведення ремонтної кампанії”, – зазначив Арестархов.
Серед нових трендів ринку компанія виділила активні поставки добрив на деокуповані території (Херсонська, Миколаївська, Чернігівська, Сумська області). А серед чинників, що стримують зростання ринку добрив, вказала на збільшення збутових і логістичних ризиків ведення агробізнесу, таких як невизначеність перспектив зернової угоди, обмеження на ввезення українського зерна, запроваджене у квітні 2023 року окремими країнами ЄС.
Як повідомлялося, на початку лютого азотний холдинг Ostchem, що входить до Group DF, повідомив про планове збільшення завантаження потужностей з випуску мінеральних добрив черкаського “Азоту” з 30% до 70%, а “Рівнеазоту” – до 50% у зв’язку із сезонним зростанням попиту.
Group DF раніше оцінила обсяг споживання українським ринком 2022 року аміачної селітри в 1 млн тонн (імпорт – 330 тис. тонн); карбаміду – 410 тис. тонн (імпорт – 225 тис. тонн); КАС – 580 тис. тонн (імпорт – 190 тис. тонн), заявивши про очікуване зростання споживання добрив 2023 року на 15-20%.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” і група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” передали бійцям Збройних сил України два сучасні дрони-розвідники DJI Mavic 3.
Згідно з інформацією підприємства у п’ятницю, передання дронів відбулося цього тижня.
“Українські захисники використовують дрони для розвідки, коригування або ураження. Однак перша і найважливіша їхня місія – це внесок у збереження життів особового складу українських Збройних сил. Саме тому коптерів ніколи не буває забагато, і ми системно передаємо цих “пташок” нашим захисникам. Сьогодні ще два Mavic від “Запоріжсталі” і “Метінвесту” прямують до Нацгвардії”, – прокоментував ситуацію директор із закупівель “Запоріжсталі” Євген Авджи, якого цитує пресслужба.
При цьому уточнюється, що DJI Mavic 3 – це найпотрібніша і найпопулярніша в лавах ЗСУ модель дронів, які допомагають виявляти та знищувати ворога на передовій. Коптер використовується для розвідки й коригування вогню. Конкурентною перевагою цієї моделі є чудова оптика та навігація. Два нових Mavic уже доправили на донецький напрямок, де в лавах ЗСУ служить запоріжсталівець із позивним “Грім”.
“Запоріжсталь” і “Метінвест” завжди підтримують своїх співробітників. І навіть зараз, коли ми на передовій, підприємство не залишається осторонь, зазначив військовослужбовець.
“Сьогодні ми отримали два дрони-розвідники. Ці дрони – наші очі на фронті. Вони допомагають виявити скупчення військової техніки, живої сили супротивника і потім, за необхідності, коригують наш вогонь. Цей дрон керується дистанційно, з пульта управління. Пілот у режимі реального часу бачить де, що розміщується і відбувається, і тоді приймається рішення про евакуацію або вогневе ураження”, – пояснив “Грім”.
“Сталевий фронт” – ініціатива, що об’єднала всю мілітарну допомогу бізнесів SCM Ріната Ахметова для ЗСУ, медиків і працівників критичної інфраструктури. З першого дня повномасштабної війни в Україні бізнеси Ріната Ахметова (“Метінвест”, ДТЕК, ПУМБ, “Укртелеком” та ін.) і ФК “Шахтар” почали допомагати захисникам України: купували й доставляли засоби захисту, аптечки, техніку, авто, пальне тощо. На системній основі бійці отримують у рамках мілітарної ініціативи й сучасні коптери, які, як кажуть військові, стають їхніми очима на передовій. У рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” група “Метінвест” передала українським захисникам понад 1200 сучасних коптерів.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів і на внутрішньому ринку, і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон із вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
В Україні запрацював новий застосунок “ТурБОТа про ВПО”: чат-бот покликаний допомогти внутрішньо переміщеним особам інтегруватися в приймаючі громади, повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованої території.
“Приміром, за допомогою чат-бота можна буде знайти житло в новому регіоні, дізнатися, які документи необхідні для оформлення статусу ВПО, як і де отримати допомогу, адреси та номери телефонів ЦНАПів тощо. Для зручності вся інформація в чат-боті згрупована за відповідними розділами”, – ідеться в повідомленні Мінреінтнграції в Телеграм-каналі в суботу.
Як повідомляється, поки що застосунок розроблено для чотирьох міст: Києва, Львова, Івано-Франківська та Чернівців. Надалі планується збільшувати кількість населених пунктів, де він працюватиме.
Проєкт реалізується Кримськотатарським ресурсним центром у рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і здійснюється Pact в Україні.
Щоб скористатися чат-ботом “ТурБОТа про ВПО”, слід скористатися посиланням. (https://t.me/chat_bot_vpo_bot)
У 2023 році безоплатне лікування безпліддя пройдуть 537 подружніх пар, у 2022-му це зробили 467 родин, повідомила директор департаменту медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України Олександра Машкевич.
“Процедура є повністю безоплатною і прогарантована державою. Звичайно, я не можу сказати, що процедура буде повністю успішна для всіх пар – це такий процес, за якого ніхто ніколи не дає 100% гарантії. Але 50% успішних запліднень у нас є”, – сказала вона в ефірі телемарафону в четвер.
Машкевич повідомила, що безоплатну процедуру в рамках програми пари можуть пройти в трьох медцентрах, що перебувають у веденні системи МОЗ у Києві, Івано-Франківську та Харкові.
Вона уточнила, що в межах держпрограми безкоштовною є перша процедура. Якщо вона не увінчається успіхом, то наступні спроби відбуваються за кошти пацієнтів.
Водночас вона зазначила, що МОЗ планує ініціювати зміни до держпрограми, у межах яких для жінок певних категорій безоплатними мають бути більша кількість спроб.
“Ми в міністерстві над цим працюємо. Активно долучається і парламентський комітет здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування. Ми сподіваємося, що найближчим часом у державі вийде закон про допоміжні репродуктивні технології, який більш глибоко унормує процедуру допоміжних репродуктивних технологій і зробить можливість доступності цієї процедури для більшої кількості наших громадян”, – сказала вона.
Машкевич уточнила, що середня ціна однієї спроби штучного запліднення може становити від 40-50 тис. грн.