Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, просить парламентаріїв дати оцінку законопроєкту №9250 “Про внесення змін до закону України “Про електронні комунікації” (про протидію фішингу) з урахуванням аргументів ІнАУ.
Відповідного відкритого листа вона надіслала голові Верховної Ради, комітетам і політичним фракціям у понеділок.
Як повідомляє Асоціація у Facebook, нормами законопроєкту пропонується наділити Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) повноваженнями розробляти й затверджувати правила протидії фішингу та фішинговим вебсайтам, а також встановлювати права та обов’язки постачальників DNS. При цьому передбачається, що засади відповідальності за зазначені правопорушення визначаються не законами, а підзаконними актами Держспецзв’язку.
“Таким чином, законопроєктом №9250 встановлюється новий, не передбачений Конституцією вид неправомірного діяння, що не належить ні до злочину, ні до адміністративного чи дисциплінарного правопорушення”, – зазначається в тексті листа.
В ІнАУ наголошують, що чинний кримінальний кодекс (КК) повною мірою регулює питання кримінальної відповідальності за вчинення відповідних злочинних дій. Зокрема, кримінальна відповідальність передбачена статтями 361 і 361-1, а також за сукупністю злочинів – ст.200, 185, 190.
Асоціація також вважає, що цей документ має на меті легалізувати вже побудовану і, на думку ІнАУ, незаконно функціонуючу під управлінням Національного координаційного центру кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України (РНБО) систему блокування доменів.
У своєму зверненні ІнАУ нагадує, що вона неодноразово вказувала на ризики, які несе зазначена система, а саме: ризики для кібербезпеки держави, коли агресор, отримавши незаконний доступ до системи, може заблокувати в Україні доступ до вебресурсів мережі Інтернет; корупційні ризики, оскільки рішення щодо занесення того чи іншого сайту до списку заблокованих доменів ухвалюють звичайні посадовці, що може призвести до блокування будь-яких сайтів із метою здирництва, рейдерства, іншого тиску; ризики для свободи слова, оскільки
Законопроєкт №9250 “Про електронні комунікації” (щодо протидії фішингу) зареєстровано у Верховній Раді 28 квітня 2023 року.
У новому відео YouTube-каналу аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто варіанти розвитку подій на майбутніх президентських і парламентських виборах у Туреччині. Українські експерти висловили свої думки і дали прогнози щодо політичної ситуації в цій країні.
Головний редактор інтернет-видання “Україна по-арабськи” Мохаммад Фараджаллах наголосив, що майбутні вибори в Туреччині мають велике значення для регіону і викликають інтерес з боку міжнародної спільноти.
“Туреччина є важливим гравцем на світовій арені, і її внутрішня політика безпосередньо впливає на ситуацію в регіоні та за його межами. Тому результати виборів будуть відслідковуватися з великою увагою”, – зазначив він.
Зі свого боку, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін поділився своїм баченням можливих сценаріїв після виборів. Він підкреслив, що існують дві головні політичні сили, які борються за лідерство в Туреччині: партія “Справедливість і Розвиток” (AKP), під керівництвом президента Реджепа Таїпа Ердогана, і “Республіканська народна партія” (CHP). Кемаля Килидждароглу, союзниками якої виступають ще п’ять опозиційних політичних сил.
“Можливі два сценарії. У разі перемоги AKP, ми можемо очікувати продовження політики, яку Ердоган проводить останніми роками, з акцентом на зміцнення внутрішньої стабільності та зміцнення позицій Туреччини на міжнародній арені. З іншого боку, у разі перемоги CHP, ми можемо побачити більш прозахідну орієнтацію та активізацію співпраці з Європейським союзом і США”, – зазначає експерт.
Виграш будь-якого з кандидатів у першому турі, на думку Уракіна, є малоймовірним, і найімовірніше, переможець у президентських перегонах визначатиметься вже під час повторного голосування.
Обидва експерти також відзначили значущість для України результатів виборів у Туреччині.
“Україна має тісні економічні та політичні зв’язки з Туреччиною, тому результати виборів матимуть прямий вплив на наші стосунки та співпрацю. За останній рік унаслідок війни товарообіг між нашими країнами знизився, але, як я вважаю, у разі збереження поточного політичного курсу, ми можемо очікувати на подальший розвиток торговельних та економічних зв’язків між Україною та Туреччиною”, – зазначив Максим Уракін.
Крім того, експерт навів статистичні дані щодо експорту з України до Туреччини за 2022 рік, згідно з якими він суттєво зменшився.
“За минулий рік обсяг українського експорту до Туреччини склав близько 3-х мільярдів доларів на противагу більш ніж 4-м мільярдам у 2021 році, тобто ми спостерігаємо падіння на 29%”, – зазначив Уракін.
На думку Мохаммада Фараджаллаха, в геополітичній ситуації, що склалася, Туреччина є важливим партнером України в різних сферах, що охоплюють як військову підтримку (БПЛА Байрактар, легка бронетехніка), так і співробітництво в економіці, енергетиці та за іншими напрямами.
Також експерт припустив, що в разі перемоги опозиції Туреччина з більшою ймовірністю може приєднатися до санкцій проти РФ.
“Природно, нова влада буде максимально наближатися до Заходу і може включитися в загальну єдину західну політику проти Росії. Це, звичайно, буде нам вигідно. Але це поки що тільки попередні слова, можливо, вони (опозиція – ред.) прийдуть, подивляться на цифри і продовжать поточну політику Ердогана”, – заявив Фараджаллах.
Зазначимо, що напередодні голосування Ердоган відстає від свого основного суперника Киличдароглу на понад 5%, згідно з даними опитування, опублікованого турецьким соціологічним центром KONDA 11 травня.
Таким чином, Ердоган отримує підтримку 43,7% респондентів, тоді як Киличдароглу – 49,3%.
Опитування також виявляє, що жоден із кандидатів не набирає понад 50% голосів, що означає, що якщо ці дані підтвердяться на виборах, переможця обиратимуть у другому турі, який заплановано на 28 травня.
Під час опитування соціологічною службою KONDA було проведено персональні інтерв’ю з 3480 людьми в 35 провінційних центрах.
При цьому за даними інших опитувань, зокрема стамбульського Центру оперативних соціальних досліджень (Yöneylem), партію Ердогана на парламентських виборах підтримують 35,2% виборців, а CHP Килидждароглу – 30,7%.
Більш детально про вибори в Туреччині дивіться у відео:
Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ERDOĞAN, URAKIN, выборы, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МОХАММАД ФАРАДЖАЛЛАХ, ТУРЦИЯ, УКРАЇНА
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у січні-квітні виробив 35,1 тис. тонн прокату, тоді як у січні-березні завод не виробляв цієї продукції, а у квітні випусти 11,7 тис. тонн прокату.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, у квітні поточного року завод випустив 5,7 тис. тонн прокату, що менше за аналогічний період минулого року на 51,2%.
Разом з тим, підприємство за цей період збільшило випуск коксу на 6,5%, до 74,4 тис. тонн.
При цьому у квітні вироблено 5,7 тис. тонн прокату, коксу – 28,6 тис. тонн.
“Зниження виробництва продукції пов’язане із зупинкою прокатних станів”, – констатується в інформації компанії.
І додається, що 8 травня введено в експлуатацію прокатний цех №1, тоді як прокатний цех №2 готується до наступної робочої кампанії. КХЗ підприємства має намір наростити випуск продукції.
У 2022 році ДМЗ знизив випуск прокату на 74,2% порівняно з попереднім роком – до 58,4 тис. тонн – коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Нафтові котирування знижуються вдень у четвер. Ринок оцінює грошово-кредитну політику Банку Англії, дані про інфляцію та імпорт нафти в Китаї і чекає на щомісячний звіт ОПЕК.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 14:25 кв становить $76,25 за барель, що на $0,16 (0,21%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,19 (0,26%), до $72,37 за барель.
Темпи зростання споживчих цін у Китаї у квітні сповільнилися до 0,1% у річному вираженні з 0,7% у березні, свідчать дані Державного статистичного управління. Квітнева інфляція є мінімальною з лютого 2021 року. Аналітики в середньому прогнозували її ослаблення до 0,4%, зазначає Trading Economics.
Крім того, КНР знизила імпорт нафти у квітні на 16% у річному вираженні, до 10,6 млн барелів на добу, що посилило побоювання уповільнення зростання її економіки.
Також трейдери можуть реагувати на підсумки засідання Банку Англії, який підвищив базову процентну ставку на 25 базисних пунктів – до 4,5% річних.
Нафтовий ринок останнім часом показував себе “громовідводом для волатильності”, зазначає старший ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер, чиї слова наводить MarketWatch. На його думку, у зв’язку з цим не можна виключати екстремальних коливань цін, особливо з огляду на високу чутливість нафтових котирувань до очікувань щодо зростання світової економіки.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшило чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,304 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, чистий дохід за цей період знизився на 3,2% – до 701,047 млн грн.
Нерозподілений прибуток на 31 березня 2023 року становив 234,019 млн грн.
Як повідомлялося, “Стальканат” у 2022 році отримав 325 млн грн прибутку проти незначного збитку роком раніше отримав чистий прибуток 325,073 млн грн, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн.
Загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-квітні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 31,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 805 тис. тонн.
За даними підприємства, у квітні шахта “Покровська” виробила 60 тис. тонн руди, “Криворізька” – 70 тис. тонн, “Козацька” – 55 тис. тонн і “Тернівська” також 55 тис. тонн, загалом по комбінату у квітні – 240 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у першому кварталі 2023 року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 36,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 565 тис. тонн.
У березні “Покровська” виробила 55 тис. тонн руди, “Криворізька” також 55 тис. тонн, “Козацька” – 60 тис. тонн і “Тернівська” також 60 тис. тонн, загалом по комбінату в березні – 230 тис. тонн.
У лютому всі чотири шахти виробили по 50 тис. тонн руди кожна, загалом 200 тис. тонн за місяць.
У січні-2023 шахта “Покровська” виробила 25 тис. тонн руди, “Криворізька” – 40 тис. тонн, “Козацька” – також 40 тис. тонн і “Тернівська” – 30 тис. тонн, загалом по комбінату в січні вироблено 135 тис. тонн продукції.
КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
