Ухвалення Євросоюзом нових стандартів щодо викидів вуглекислого газу для легкових автомобілів і автобусів відкладається на пізніший термін через протидію Німеччини, деяких інших країн і правоцентристського крила європейських законодавців, повідомило представництво Швеції, яка головує в Раді ЄС.
“Голосування (спочатку заплановане на наступний тиждень – ІФ) відбудеться на більш пізньому засіданні Ради (ЄС)”, – заявило шведське головування в п’ятницю, зазначивши, що дата ще не призначена.
Минулого року законодавці ЄС та уряди країн-членів союзу домовилися, що виробники мають скоротити викиди в нових автомобілів на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 2021 року і на 100% – у 2035 році. Фактично це означає, що продаж нових автомобілів, що працюють на вуглеводневому паливі, такому як нафтопродукти, буде заборонено.
Деякі країни, зокрема Німеччина, звернулися до Єврокомісії (ЄК) з проханням зробити виняток для автомобілів, що працюють на “екологічному паливі”. Його можна виробляти з поновлюваних джерел енергії та вуглецю, що виділяється з повітря. Однак ЄК поки що мовчить.
Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), найбільша фракція Європарламенту, виступає проти заборони і закликає до цього уряди країн союзу.
Головний парламентер ЄНП з цієї проблеми Єнс Гізеке мотивує позицію консерваторів тим, що заборона заважатиме інноваціям, призведе до втрати тисяч робочих місць і до занепаду найважливішої галузі європейської промисловості.
“Світ продовжить їздити на автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння. Наше завдання – зробити їх максимально ефективними з точки зору викидів CO2, а не забороняти. Екологічні види палива можуть допомогти”, – сказав Гізеке.
Іншої думки європейські “зелені”. Їхній лідер у Європарламенті Філіп Ламбер вважає, що це не має бути темою продовження дебатів. Німеччина вже погодилася на поетапну відмову від двигунів внутрішнього згоряння, і в Брюсселі це вже вирішено. Німеччина має залишатися надійним європейським партнером, зазначив він у заяві, розісланій журналістам.
Результати одного недавнього західного дослідження можуть свідчити на користь того, що роду людському взимку, можливо, потрібно довше спати.
Таких висновків учені дійшли, виявивши, що взимку в людей на 30 хвилин довше, ніж влітку, триває фаза швидкого сну (БДГ-фаза, REM-фаза): ця фаза характеризується підвищеною активністю головного мозку, а однією з її ознак є швидкі рухи очних яблук у сплячого. У результаті загальний час сну виявився на годину довшим, ніж улітку, зокрема й у жителів міст.
Для обстеження фахівці набрали 292 пацієнти і застосували методи полі-сомнографії, які використовують при проблемах зі сном. Ідеться про вивчення сну пацієнта з використанням спеціалізованих комп’ютерних комплексів; реєструють такі параметри, як хропіння та дихання, дихальні рухи черевної стінки та грудної клітки, положення тіла, електроенцефалограма, електрокардіограма, рухи ніг, відеозапис сну. У підсумку отримують графік, що містить інформацію про структуру сну, якість і кількість його стадій і фаз.
Після відсіву людей, які приймають ліки, що впливають на сон, і усунення технічних збоїв залишилися 188 пацієнтів, чий сон зазнав спостереження й аналізів.
Щоправда, поки що отримані дані не можна вважати статистично значущими. Вчені визнають, що їхні результати потрібно перевірити ще раз на людях, у яких немає проблем зі сном. У разі підтвердження висновків вони можуть стати першим свідченням того, що людині потрібно пристосовувати сон до сезону, наприклад, вирушати спати раніше в темні та холодні місяці.
“Хоча взимку ми зовні не змінюємося, люди в лютому і березні почуваються пригніченими, виснаженими, – заявив один з авторів дослідження доктор Дітер Кунц із ФРН. – Говорячи загалом, суспільству потрібно пристосовувати до сезону поведінкові моделі, пов’язані зі сном, зокрема його тривалість, час відходу до сну і пробудження; або ж регулювати робочий розклад і шкільні заняття залежно від сезону”.
Результати досліджень опублікували в журналі Frontiers in Neuroscience.
Україна отримає від Японії грантову допомогу в розмірі $170 млн на здійснення “Плану швидкого відновлення України”, відповідну угоду підписали посол Японії Мацуда Кунінорі та віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у п’ятницю.
Як повідомило Мінвідновлення, днем раніше віцепрем’єр також підписав меморандум, згідно з яким Програма розвитку ООН (ПРООН) здійснюватиме незалежний нагляд за використанням коштів на відновлення житла в Київській області.
“Прозорість і підзвітність – базові принципи підходу до відновлення. Без виконання цих умов залучення міжнародних партнерів і загалом ефективна відбудова зруйнованого неможливі (…) Успішний досвід нагляду і співпраці з ПРООН у питаннях незалежного нагляду плануємо масштабувати й на інші проєкти відновлення в різних регіонах України”, – зазначив Кубраков.
За його словами, подібну співпрацю планується побудувати з іншими міжнародними організаціями – фінансовими чи експертними.
Окрім незалежного нагляду, ПРООН підтримуватиме цифровізацію процесів реконструкції, розвитку та моніторингу у сфері регіонального розвитку, працюватиме над підвищенням потенціалу місцевого самоврядування в реалізації інфраструктурних проєктів, доступом громад до міжнародного донорського фінансування та енергоефективністю соціальної інфраструктури.
Крім того, Програма розвитку ООН забезпечить технічну підтримку Україні у відновленні.
Як повідомлялося, уряд Японії виділив на відновлення України $170 млн, а до цього ще $95 млн, які спрямував Програмі розвитку ПРООН у рамках партнерської угоди.
Крім того, у січні було дано старт напрямку “Відновлення” в рамках фандрейзингової платформи United24. Завдяки йому 18 багатоквартирних будинків в Ірпені, Бородянці, Гостомелі, Бузовій та Мілі будуть капітально відремонтовані, а близько 4000 мешканців зможуть повернутися у свої домівки вже до кінця 2023 року. На ці цілі, згідно з рішенням уряду, буде спрямовано понад 500 млн грн, зібраних на спеціальному рахунку United24.
Голова Європарламенту (ЄП) Роберта Метсола прибула з візитом до Києва пізно ввечері в п’ятницю.
“Добре повертатися в Україну. До цих хоробрих людей, які надихнули світ. До героїв, які відмовляються здаватися. До тих, хто пожертвував усім заради наших цінностей. До європейців, чий дім у нашому Європейському Союзі”, – написала Метсола в мікроблозі Твіттер у ніч на суботу.
Вона підкреслила, що “майбутнє України – це членство в Європейському Союзі” і що Європа пройде “весь шлях разом із вами”.
Також Метсола зустрілася зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.
“Рада знову бачити друга Руслана Стефанчука. Співпраця між Європарламентом та українським парламентом посилюватиметься”, – зазначила глава Європарламенту.
Зі свого боку Стефанчук наголосив, що Європарламент, безсумнівно, перебуває на передовій підтримки України.
Нардеп додав, що під час зустрічі сторони обговорили санкції проти РФ, зазначивши, що “слід зупинити всі можливості обходу обмежень”.
Також Стефанчук подякував Євросоюзу за фінансову підтримку, за макрофінансову допомогу.
Крім того, глава українського парламенту порушив тему пропозицій Китаю щодо так званого “мирного договору”.
“Закцентував, що є формула миру, запропонована президентом України Зеленським. І саме до підтримки цієї ініціативи закликаємо світ”, – підсумував Стефанчук.
У зв’язку з невідповідністю структури власності вимогам законодавства Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг ТДВ “СК “Амджі-Іншуренс” (Київ) і ПрАТ “СК “ВОНА” (Львів), повідомляють на сайті регулятора.
Рішення про анулювання ліцензій ухвалило правління НБУ 2 березня 2023 року відповідно до ст. 381 закону “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
НБУ повідомляє, що, згідно з останньою поданою СК “Амджі-Іншуренс”, звітністю за 2022 рік, станом на 31 грудня 2022 року обсяг страхових премій компанії становив 1,927 млн грн, вартість активів – 39,322 тис. грн, страхові резерви – 270 тис. грн. Частка ринку компанії за страховими преміями склала 0,006%.
Згідно з останньою поданою СК “ВОНА” звітністю за 2022 рік, обсяг вартості її активів склав 31,098 млн грн. Страхові премії, страхові резерви були відсутні. Частка ринку компанії за страховими преміями – 0,0%.
Після відкликання ліцензій фінансова установа позбавляється права вести діяльність за видами відкликаних ліцензій, але не звільняє фінустанову від виконання зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг.
СК “Амджі-Іншуренс” (до березня 2019 року – ТДВ “ОТЛ-Страхування”) спеціалізується на ризиковому страхуванні. Згідно з даними компанії, оприлюдненими на її сайті, станом на початок 2022 року її акціонерами були 16 фізичних осіб.
СК “ВОНА” (раніше – СК “Велтва”) зареєстрована в жовтні 1995 року. З 1997 року є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Харківського союзу страховиків, асоціації “Страховий бізнес” і Харківської торгово-промислової палати.
У жовтні 2013 року СК “Велта” провела ребрендинг на ПрАТ “Страхова компанія “WONA” і змінила своє місцезнаходження на Львів.
Як повідомляється на сайті страховика, його акціонером станом на 1 січня 2022 року є ТОВ “УКР СЕЛ” (Львів), якому належить 99,9% акцій страховика. Через нього Тетяні Барбанюк належить 13,9986% акцій страховика, Ярославу Іщаку – 41,276%, Роману Капустію – 44,816%.
Хоч 2022 рік і був важким як для всієї України, так і для страхової галузі, але вироком не став – галузь вистояла, страхування нікуди не поділося, страховики загалом мають незначне падіння до 2021 року, а деякі мають навіть дуже непоганий приріст.
Про це написав В’ячеслав Гавриленко, генеральний директор страхової компанії ARX Life, заступник голови правління ARX, у колонці, оприлюдненій агентством “Інтерфакс-Україна”.
Ринок ризикового страхування
У цифрах 2022 року падіння ринку становило приблизно 11% – порівняно з попереднім роком, що дуже непогано в умовах війни. Якщо подивитися на ринок без “Зеленої карти”, то падіння становитиме 17% – це також є задовільним результатом. Це попередні дані, на основі інформації від учасників страхової асоціації НАСУ.
Лідером страхування стала саме “Зелена карта” – зростання склало 152% (через масовий від’їзд українців за кордон, особливо на початку війни). Стабільний обсяг премій демонструвала Автоцивілка – є лише незначне падіння у 3%. Медичне страхування впало на 16%. Найбільше падіння в КАСКО – 20% до попереднього року.
Зросло страхування страхування тревел – майже на 42%. Сюрпризом стало і страхування майна (в корпоративному сегменті) – у нас премії впали всього на 25%, хоча ми не сподівалися на таке помірне падіння. Одна з причин – глобальні програми зі страхування в переважній більшості зникли і клієнти звернулися до локальних страховиків. Ринок від цього виграв.
Якщо описувати поведінку клієнтів, то можна сказати, що хоча попит просів (через фінансові складнощі, через неможливість застрахуватися взагалі в частині України, через катастрофічне падіння продажів нових авто і падіння автокредитування), але зовсім не зник – клієнти відчували потребу в страхуванні. Звичайні страхові випадки нікуди не поділися, і страховики компенсують клієнтам збитки за ними. За 2022 рік ARX виплатила 826 млн гривень відшкодувань, і продовжуємо здійснювати виплати за договорами минулого року.
Страхування життя
Щодо ринку лайф, можемо констатувати, що як і в нон-лайфі – ринок у 2022 році вистояв. При цьому загальні збори всіх лайфових компаній загалом показали зниження на 14% до попереднього року. У деяких компаній мало місце більше падіння, але деякі показали і незначний приріст. Склад основних гравців за минулий рік не змінився.
При тому, що загалом мало місце помірне падіння обсягів платежів, у сегменті індивідуального страхування, не пов’язаного з кредитуванням, ми навіть приросли на 5% порівняно з 2021 роком.
Корпоративне страхування показало приріст на рівні 10%. Що стосується клієнтів – наш портфель за підсумками 2022 року склав понад 430 тис. клієнтів. На жаль, це очевидне зниження загальної кількості клієнтів, порівняно з попереднім роком. Тож ми зосереджені на збереженні клієнтів і фокусуємося на надійному та якісному сервісі – піклуємося про наших партнерів і клієнтів щодня.
Ми завершили минулий рік із прибутком у 25 мільйонів гривень, що більше ніж у 2 рази порівняно з 2021 роком. Що стосується платежів – ми зібрали майже 270 мільйонів гривень, що, на жаль, означає зниження платежів загалом на 16% до загальних зборів попереднього року.
Але загалом, ми з оптимізмом дивимося в майбутнє. Ми, наприклад, запустили у 2022 році новий продукт “Бронезахист”, це страхування від нещасного випадку, який включає і військові ризики. Тому зупинятися точно не час
Чого чекати у 2023 році
Щодо планів на 2023 рік – зрозуміло, що неможливо передбачити як складатиметься ситуація з війною та станом економіки (хоча ми налаштовані оптимістично), але ми зобов’язані планувати свою діяльність. Тож будемо намагатися досягти зростання до попереднього року на рівні 22%…23%.
Звісно, це середні цифри, і вони відрізнятимуться для різних видів страхування, каналів продажів і регіонів України. Можливо, це і дещо амбітний план, але ми бачимо його таким. Як буде по факту – побачимо; у січні ми виконали свій план.
Ми не передбачаємо в цьому році суттєвого зростання продажів нових авто і не прогнозуємо суттєвого зростання долі автокредитів в цих продажах. Отже, продовжуємо додатковий фокус в продажах на страхуванні авто без кредитів, включаючи страхування вживаних авто – зрозуміло, що це будуть не тільки програми з повного КАСКО. В тому числі ми продовжуємо активно розвивати онлайн продажі і гібридні продажі (передача онлайн лідів до офісів продажів і селз контакт центру). Також активно працюємо з крос-продажами клієнтам з ОСЦПВ, але головним ресурсом для багатьох компаній буде поновлення і утримання власної бази існуючих клієнтів.
Отже, будемо, як і раніше, робити фокус на високій якості обслуговування, на розвитку додаткових власних сервісів, а також будемо доводити на ділі нашу головну перевагу – справжню фундаментальну надійність.
На фоні війни, падіння попиту, фінансових складнощів, продовжується планомірна і системна робота НБУ по нагляду за дотриманням компаніями фінансових нормативів. Отже все разом підштовхує всіх страховиків працювати прибутково (інакше не буде вистачати капіталу) і формувати резерви належними активами, але в той-же час постійно підвищувати якість своїх сервісів і не намагатися досягати прибутковості за рахунок “зрізання” виправданих виплат клієнтам; продовжувати йти далі в діджиталізацію, але скорочувати витрати на діяльність.
Безперечно, частина компаній через описані фактори піде з ринку, але майже всі великі компанії з українським капіталом і всі міжнародні компанії залишаться на ринку. В цілому клієнти виграють – бо підвищується надійність страховиків і зростає якість їх сервісу.
