Кабінет міністрів затвердив угоду між урядами України та Індонезії про взаємне скасування візових вимог.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram-каналі, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у п’ятницю.
Зокрема, затверджено угоду між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Індонезія про взаємне скасування візових вимог.
Угодою передбачено можливість громадян держав договірних сторін, які користуються дійсними паспортами для виїзду за кордон, в’їжджати, слідувати транзитом та перебувати на території держави іншої сторони без віз строком: до 30 днів протягом кожного візиту громадян України до Індонезії; до 30 днів протягом 60 днів для поїздок громадян Республіки Індонезія до України.
У Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) відбувся 12-й етап відбору одержувачів пільгового іпотечного кредиту для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за рахунок коштів гранту Німецької кредитної установи KfW.
За його підсумками, 500 переможців отримають житлові кредити на вигідних умовах.
“Спасибі уряду Німеччини за системну підтримку в такий тяжкий час для України. Адже житлова програма реалізується в рамках угоди про фінансову співпрацю між Кабінетом міністрів України та урядом Федеративної Республіки Німеччина. Отже, ще 500 сімей із внутрішніх переселенців мають можливість отримати пільговий кредит для придбання житла “, – цитується у прес-релізі заступник міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.
Відбір переможців програми “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” було здійснено за допомогою генератора випадкових чисел із застосуванням програмного забезпечення (сервіс RandomPicker.com).
За умовами програми, кредити ВПО надаватимуться на строк до 20 років під 3% річних, виходячи з нормативної площі житла (21 кв. м загальної площі на особу та додатково 10,5 кв. м на сім’ю).
Як повідомлялося, Держмолодьжитло 20 вересня провів 11-й етап відбору учасників програми “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб”. Було відібрано 500 переможців.
На цей час за результатами проведених відборів видано 411 іпотечний кредит на загальну суму 515,6 млн грн.
У відкритому реєстрі кандидатів на отримання кредиту за вказаною програмою зареєстровано 29,961 тис. заяв.
Програму “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” реалізують Держмолодь та Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Проект фінансується за рахунок EUR25,5 млн. гранту уряду Німеччини, наданих у рамках міжурядової угоди через KfW.
Об’єктами кредитування можуть бути квартира в багатоквартирному житловому будинку або одноквартирний житловий будинок, які прийняті в експлуатацію не більше 50 років тому або реконструйовані пізніше – 25 років тому.
Зареєструватися для участі у програмі можна через портал державних послуг “Дія” або в регіональних управліннях Держмолодьжитла.
На момент старту програми в Україні було близько 1,5 млн ВПО, з них близько 120 тис. користувалися цифровою довідкою переселенця у додатку “Дія”.
Гірничорудні підприємства України у січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 35,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 21 млн 366,874 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 55,2% – до $2 млрд 666,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,45% поставок у грошовому вираженні), Польщі (16,99%) та Чехії (16,03%).
В Україну за цей період імпортовано ЗРС на $27 тис. у сумарному обсязі 49 тонн, тоді як у січні-вересні-2021 – на $158 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн. Ввезення здійснювалося з Норвегії (44,44%), Великобританії (40,74%) та Італії (11,11%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Україна у січні-вересні поточного року знизила експорт коксу та напівкоксу у натуральному вираженні на 98% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,697 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт коксу та півкоксу за цей період впав на 97,5% – до $987 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Угорщини (43,62% у грошовому вираженні), Грузії (38,56%) та Туреччини (17,81%).
Україна у січні-вересні-2022 імпортувала 331,941 тис. тонн коксу та півкоксу, що на 30,8% менше у порівнянні з січнем-вереснем-2021. У грошах імпорт скоротився на 11,2% – до $164,592 млн. Ввезення здійснювалося в основному з РФ (46,04% поставок у грошах), Польщі (29,94%) та Чехії (13,87%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила експорт коксу та напівкоксу у натуральному вираженні у 3,3 рази порівняно з 2020 роком – до 194,535 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт коксу та напівкоксу за цей період зріс у 4,8 раза – до $41,838 млн. Основний експорт здійснювався до Казахстану (29,03% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (20,06%) та Алжиру (15,77) %).
Україна за минулий рік імпортувала 789,903 тис. тонн коксу та півкоксу, що у 2,1 разу більше порівняно з 2020 роком. У грошовому вираженні імпорт зріс у 4,3 рази – до $351,238 млн. Ввезення здійснювалося в основному з РФ (65,48% поставок у грошовому вираженні), Чехії (20%) та Польщі (8,45%).
Внаслідок військових дій на сході України ряд шахт і коксохімзаводів опинився на територіях, які тимчасово не підконтрольні Україні.
Україна у січні-вересні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 54,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,044 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 50,7% – до $17,972 млн.
У серпні-вересні імпорт марганцевої руди мало здійснювався.
При цьому за дев’ять місяців 2022 року ввезення здійснювалося з Гани (99,86% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%) та Бразилії (0,02%).
За дев’ять місяців 2022 року Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 29,6% – до $53,917 млн. При цьому основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату в Польщу (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн.
В Україні добувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), позитивні висновки якої стануть початком роботи над новою програмою з ним, як очікується, розпочне роботу в Україні наступного тижня, повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.
“Очікуємо на старт роботи місії МВФ вже наступного тижня. Сподіваємося на досягнення домовленостей за макроекономічними показниками, параметрами державного бюджету на 2023 рік та джерелами покриття його дефіциту, що стане початком роботи над новою програмою з Фондом”, – цитує його слова прес-служба Нацбанку .
Пишний також подякував МВФ за виділення $1,3 млрд. додаткового екстреного фінансування в рамках інструменту RFI, які в четвер надійшли в Україну.
Як повідомлялося, напередодні директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва повідомила, що команда Фонду спільно з українською командою відразу після щорічних зборів МВФ і Світового банку (СБ), що проходить цього тижня, займеться визначенням макроекономічних рамок і бюджету України.
Крім того, міністр фінансів США Джанет Йеллен зазначила, що нова повноцінна програма МВФ для України може бути на початку наступного року.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд оцінює необхідність фінансування дефіциту держбюджету у 2023 році у $3,5 млрд на місяць порівняно з $5 млрд на місяць у 2022 році, які Україні поки що жодного разу не вдалося залучити. Найкращим був показник серпня з $4,6 млрд, а загалом з початку війни, або майже за вісім місяців, зовнішнє фінансування становило $20,7 млрд, з яких майже 50% – грантові кошти.
Проект держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.
