Україна приєдналася до країн Європейського Союзу, які мають затверджений національний план реалізації засад відкритої науки, повідомляє Міністерство освіти і науки.
«Уряд схвалив розпорядження «Про затвердження національного плану відкритої науки». Документ є черговим кроком на шляху інтеграції України до Європейського дослідницького простору», – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що виконання плану забезпечить реалізацію Угоди між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншого, про участь України у Рамковій програмі досліджень та інновацій «Обрій Європа» та Програмі досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії. енергії (2021 – 2025), комплементарній Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Обрій Європа».
Очікується, що подальша реалізація національного плану відкритої науки створить: нормативно-правові передумови для формування державної політики відкритої науки; надасть зацікавленим сторонам відкритий доступ до приладів, інструментів та інших засобів отримання наукового результату; забезпечить обробку наукових даних з урахуванням принципів FAIR (сукупність принципів з видимості, доступності, сумісності та багаторазового використання наукових даних); сприятиме прискоренню обігу наукової інформації, забезпечить доступ до актуальної наукової інформації без дискримінації; створить умови для більш ефективного використання результатів досліджень та розробок, виконаних із залученням бюджетних коштів; зробить більш прозорим науковий та освітній простір.
Национальный банк Украины (НБУ) отмечает наличие на рынке ряда факторов, способствующих улучшению ценовой ситуации, и может снизить прогноз инфляции на текущий год, который в июле был установлен на уровне 31%, сообщил заместитель главы НБУ Сергей Николайчук.
Наш последний прогноз июльский (инфляции) – около 30%, в следующем году будет около 20%. Риски – в сторону снижения: скорее всего, будет пересмотрен (прогноз инфляции) немного ниже, но несущественно”, – сказал он на конференции Forbes “Без розовых очков. Бизнес и государство во время войны” в четверг.
Николайчук пояснил, что это связано, в частности, с улучшением ситуации с поставкой овощей и фруктов.
Он добавил, что цены на топливо снизились больше, чем ожидал Нацбанк, что также связано с логистикой.
“Ситуация с открытием портов также дает больше оснований, что не будет курсовых колебаний больших”, – указал замглавы Нацбанка.
Он также отметил, что в июльский прогноз Нацбанк закладывал введение дополнительного импортного сбора и большего акциза на топливо, однако эти меры не реализовались, и это тоже дополнительный сдерживающий эффект для цен.
“В следующем году основной дезинфляционный фактор – улучшение способности украинского бизнеса наращивать производство сельхозпродукции, улучшатся логистические возможности”, – сказал Николайчук.
Как сообщалось, рост потребительских цен в Украине в августе 2022 года ускорился до 1,1% с 0,7% в июле, а в годовом измерении по итогам августа этого года инфляция выросла до 23,8% с 22,2% по итогам июля и 21,5% по итогам июня.
Как сообщалось, в 2021 году инфляция в Украине выросла до 10% с 5% в 2020 году и 4,1% в 2019 году, а базовая – до 7,9% против 4,5% годом ранее.
НБУ прогнозировал ускорение инфляции в этом году до 31%, в том числе по итогам третьего квартала – до 25,6%.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України даними на його сайті, вони спрацювали з прибутком, незважаючи на формування додатково відповідно 7,71 млрд грн та 0,62 млрд грн резервів.
Основною причиною такого значного прибутку обох держбанків став отриманий у серпні результат від операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями – відповідно 7,49 млрд грн та 2,95 млрд грн.
Крім того, ПриватБанк у серпні продемонстрував збільшення загальних активів на 14,95 млрд грн, а Ощадбанк – 8,22 млрд грн, тоді як у державного Укрексімбанку активи скоротилися відразу на 31,23 млрд грн, що, ймовірно, пов’язано з отриманням через нього урядом частини зовнішнього фінансування та його витрачанням.
Серед інших лідерів із прибутку в серпні опинилися Укрсиббанк – 625,0 млн грн, Сітібанк – 444,4 млн грн, Райффайзен банк – 267,7 млн грн, Універсал банк (monobank) – 210,7 млн грн, Укргазбанк – 143,0 млн грн та ОТП Банк – 131,4 млн грн.
Найбільший збиток у серпні показали Альфа-Банк та державний Укрексімбанк – відповідно 1,357 млрд грн та 1,103 млрд грн. Ці банки сформували за місяць додаткових резервів 1,674 млрд. і 0,776 млрд. грн. відповідно. Крім того, Альфа-Банк у серпні втратив ще 1,51 млрд грн загальних активів.
Серед збиткових виявились також банк “Кредит-Дніпро” – 181,8 млн грн, Ідея Банк – 110,7 млн грн, банк “Глобус” та Кредобанк – 87 млн грн і 86 млн грн відповідно.
За результатами восьми місяців цього року найприбутковішим залишається ПриватБанк – 14,15 млрд грн, а друге місце завдяки серпневому результату зайняв Ощадбанк – 2,34 млрд грн.
Далі йдуть три банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 1,87 млрд грн, Укрсиббанк – 1,7 млрд грн та Сітібанк – 1,12 млрд грн, а потім два приватні українські банки: Універсал банк – 0,65 млрд грн та банк “Південний” – 0,34 млрд. грн.
Найбільші ж збитки за січень-серпень показали Альфа-Банк – 4,88 млрд грн та два держбанки: Укрексімбанк – 4,41 млрд грн та Укргазбанк – 3,40 млрд грн.
Замикають п’ятірку збиткових два банки з іноземним капіталом: ПроКредит Банк – 1,29 млрд грн та ОТП Банк – 0,44 млрд грн.
Загалом за вісім місяців цього року 42 банки спрацювали із чистим прибутком, тоді як 25 – із чистим збитком.
Сумарний чистий прибуток усіх банків склав 8,43 млрд грн, у тому числі у серпні – 5,1 млрд грн, проте без урахування ПриватБанку та Ощадбанку фінансовий результат банківської системи буде негативним – відповідно 8,05 млрд грн та 0,95 млрд грн.
За даними Нацбанку, у серпні портфелі ОВДП усіх банків зменшилися, найбільше – Ощадбанку: на 3,05 млрд грн, тоді як Універсал Банку – на 1,99 млрд грн, ПУМБ – на 1,73 млрд грн. Сумарно ж банківський портфель ОВДП за серпень знизився на 23,83 млрд. грн.
Міністерство енергетики працює над продовженням спеціальних зобов’язань щодо забезпечення населення електроенергією (термін яких спливає 30 жовтня), що передбачає збереження діючих тарифів на цей ресурс для населення, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
“Для людей нічого не зміниться. Тарифи залишаться незмінними”, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” у суботу.
Галущенко зазначив, що Міненерго опрацьовує певні зміни до моделі ПСО, щоб у тому числі мати можливість зберегти тарифи.
Як повідомлялося, побутові споживачі платять за електроенергію 1,44 грн/кВт-год за місячного споживання 250 кВт-год включно та 1,68 грн/кВт-год за обсягів, що перевищують 250 кВт-год.
Україна в січні-серпні 2022 року вдвічі наростила виручку від експорту олійних культур порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,71 млрд, проте скоротила постачання рослинних жирів та продуктів переробки олійних – на 11%, до $3,65 млрд.
Як повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” у п’ятницю, за вказаний період експортовано 1,6 млн. тонн насіння соняшнику на $823 млн., 0,9 млн. тонн ріпаку на $415 млн. і 0,8 млн. тонн сої на $413 млн. .
Уточнюється, що найбільшими покупцями олійних за вісім місяців 2022 стали Румунія (19,3% загальної суми), Болгарія (18,0%), Туреччина (16,9%), Польща (12,2%), Угорщина (7, 9%), Німеччина (5,9%), Молдова (3,7%) та Нідерланди (3,1%). Сумарна частка цих восьми країн у вітчизняному експорті олійних становить 87%.
У свою чергу, у січні-серпні 2022 року Україна експортувала рослинних олій та жирів усіх видів на $3,65 млрд, що на 11% менше від минулорічних показників за відповідний період.
За даними ІАЕ, основним експортним товаром цієї групи є соняшникова олія, виручка від експорту якої за вісім місяців поточного року склала $3,36 млрд, або 92% усіх постачань олії та жирів.
Найбільшими покупцями української олії та жирів усіх видів у січні-серпні 2022 року стала Польща з часткою 14,5%, за нею йдуть Індія (11,7%), Туреччина (9,8%), Нідерланди (8,1%). ), Італія (5,4%), Болгарія (4,9%), Іспанія (4,7%), Румунія (4,5%). Сукупно на ці країни припадає близько 64% вартості експорту олії та жирів.
“Підсумкові показники експорту олійних культур та рослинних олій за результатами 2022 року значною мірою залежатимуть від здатності українських експортерів максимально використовувати напрацьовані шляхи вивезення продукції, у тому числі через морські порти за допомогою “зернового коридору”, – підсумував ІАЕ у повідомленні.
ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН) у вересні підвищила прогноз світового збору пшениці у 2022 році до 787,2 млн тонн, що на 1% більше, ніж було зібрано у 2021 році, повідомляється у зведенні організації.
“І, можливо, (показник) досягне ще вищого, рекордного, рівня. Це зумовлено вищим, ніж очікувалося, урожаєм у Європейському союзі та Російській Федерації”, – йдеться у документі.
Загалом світове виробництво зерна знизиться на 1,7% – до 2 млрд. 768 млн. тонн, у тому числі фуражного зерна – на 2,8%, до 1 млрд. 468 млн. тонн, “що обумовлено, головним чином, несприятливими агротехнічними умовами в США. “, Пояснюють експерти ФАО.
Крім того, виробництво рису у світі в 2022 році очікується на рівні 512,8 млн тонн, що на 2,4% нижче за абсолютний рекорд 2021 року. Зниження прогнозу порівняно з вереснем пов’язане з літньою посухою, що тривала, високими температурами в Китаї і повенію в Пакистані, йдеться в документі.
Як очікується, споживання зернових у 2022/2023 сільгоспів може знизитися на 0,5% – до 2 млрд 788 млн тонн, в основному за рахунок зменшення споживання в кормових цілях.
