Уряд України на засіданні у вівторок ухвалив рішення про передачу Фонду держмайна понад 800 підприємств з активами на суму 45 млрд грн, повідомив перший заступник міністра економіки Денис Кудін.
“Це найбільша передача підприємств за каденцію цього уряду. Фактично тепер у підпорядкуванні міністерств залишаються лише активи у сфері енергетики, інфраструктури, оборонної промисловості, культури та стандартизації та метрології”, – написав він у Facebook.
Згідно з наявною інформацією, у цьому переліку, зокрема, “Артемсоль”, “Конярство України”, НСК “Олімпійський”, “Одеська кіностудія”, вугільні підприємства.
Кудін уточнив, що також поки що Фонду не передано підприємства, щодо яких йде реструктуризація чи перетворення на іншу організаційну форму: наприклад, з ДП до державної установи чи державної організації, або компанії у стані ліквідації, або виконувати сервісні функції.
“Наступний крок за Фондом держмайна. Розраховуємо, що до середини листопада Фонд зможе фактично розпочати роботу як орган управління цими та іншими підприємствами, щодо яких рішення про передачу було прийнято раніше”, – зазначив перший заступник голови Мінекономіки, який раніше відповідав у Фонді за управління держактивами .
Кудін нагадав, що мета реформи – зменшити розмір держави в економіці та стимулювати приватну підприємницьку ініціативу. За його словами, щодо підприємств Фонд ухвалить рішення про приватизацію, тоді як інші будуть укрупнені в холдинги з управління активами і будуть приносити дивіденди до бюджету.
Фонд державного майна (ФДМ) України хотів би стати єдиним керуючим усією державною власністю в країні, тоді як наразі вона розподілена між 96 різними держвідомствами, заявив призначений цього тижня його головою Рустем Умеров.
Виступаючи в рамках організованого UkraineInvest у четвер форуму Rebuilding Ukraine, він висловив думку, що така централізація дозволить підвищити ефективність управління держвласністю.
Новий голова ФДМ Рустем Умеров, призначений Радою на початку вересня, раніше заявив про плани створення Суверенного фонду, в якому були б об’єднані основні державні підприємства, а також про намір зробити ФДМ єдиним керуючим усією державною власністю в країні, тоді як нині вона розподілена між 96 різними держвідомствами.
Глава МЗС ФРН Анналена Бербок повідомила польського колегу Збігнева Рау, що Берлін за жодних обставин не виплачуватиме Польщі репарації за Другу світову війну, повідомляє у вівторок Associated Press.
“Питання репарацій, як ви знаєте, з погляду німецької влади, закрите”, – заявила Бербок під час прес-конференції у Варшаві. Конференція відбулася після переговорів міністрів з цієї теми.
У свою чергу Рау висловив сподівання, що позиція Німеччини може змінитися.
У понеділок глава МЗС Польщі направив ноту Німеччини, в якій вимагалося близько $1,3 трлн як репарації за матеріальні та інші збитки, які Німеччина завдала Польщі за час окупації в 1939-1945 роках.
З початку повномасштабної війни Бюро економічної безпеки України ініціювало арешт активів росії та білорусі (фізичних та юридичних осіб) на 44 млрд грн. Детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування у 22 кримінальних провадженнях щодо правопорушень в економічній сфері, найчастіше це ухилення від сплати податків.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає єдиний порядок поводження з майном: арешт – рішення суду – передача в управління або у власність держави.
Серед найвагоміших арештованих активів:
вагони та ТМЦ в вагонах вартістю близько 19 млрд грн.,
активи фінансової установи – 12,8 млрд грн.,
активи мережі АЗС орієнтовно оцінюються в 2 млрд грн.,
декілька торгівельних центрів вартістю 1,3 млрд грн. та інші.
Наразі, майно орієнтовною вартістю 1 млрд грн. передано до АРМА, з яких на 238 млн грн. вже реалізовано в дохід держави.
Нагадаємо, нещодавно Бюро економічної безпеки України визначило та погодило з відповідними державними органами 23 юридичні особи, пов’язані з рф та рб, які рекомендує включити до санкційного списку. Ще два списки із 25 та 54 суб’єктами господарської діяльності, до яких БЕБ рекомендує застосувати санкції, погоджуються з відповідними органами.
Детальніше https://esbu.gov.ua/news/spysok-beb-vyznacheno-iurosib-iaki-zasluhovuiut-na-sanktsii
Негативное сальдо внешней торговли Украины товарами в сентябре составило $354 млн, что втрое меньше августовского показателя ($1052,6 млн), сообщил заместитель министра экономики – торговый представитель Украины Тарас Качка.
“Экспорт – $4,144 млрд, на 23% больше, чем в августе. Объем экспорта – 9,66 млн тонн, на 32% больше, чем в августе”, – написал он в Facebook.
Согласно представленным им данным, импорт в сентябре увеличился только на 1,9% – до $4,498 млрд.
“Сентябрьский экспорт более $4 млрд и более 9 млн тонн впервые с 24 февраля”, – подчеркнул торгпред.
Качка также указал, что в сентябре экспорт продукции агропромышленного комплекса и пищевой промышленности достиг 6,928 млн тонн против 4,566 млн тонн в августе и 2,985 млн тонн в июле. Этого стало результатом роста отправок морским транспортом – с 1,436 млн в июле до 2,723 млн тонн в августе и 5,175 млн тонн в сентябре.
Экспорт ж/д транспортом в сентябре сократился до 902,2 тыс. тонн по сравнению с 970,5 тыс. тонн в августе и 886,5 тыс. тонн в июле, автомобильным транспортом – до 849,6 тыс. тонн в сентябре с 872,4 тыс. тонн в августе и 662,4 тыс. тонн в июле.
У середу вранці тимчасово припинить роботу митний пост “Дзвінкове” на українсько-угорському кордоні, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“Завтра з 9:00 до 12:00 не працюватиме митний пост “Дзвінкове” у зв’язку з проведенням монтажних робіт. Завчасно плануйте свій маршрут”, – зазначається у повідомленні у “Телеграм-каналі”.
Голова Національного банку України Кирило Шевченко у вівторок подав на розгляд президенту України заяву про відставку, йдеться у повідомленні на сайті НБУ.
“Через причини, пов’язані зі здоров’ям, які я не можу надалі ігнорувати, прийняв для себе складне рішення. Я залишаю посаду голови НБУ. Я звернувся до президента України з проханням прийняти мою відставку”, – наводяться в ньому Шевченка.
Він подякував главі держави Володимиру Зеленському за виявлену довіру та спільну роботу на користь держави у мирний та воєнний час, а також команді НБУ та колег з усього фінансового ринку.
“З перших днів у НБУ я був передусім антикризовим менеджером і виконав свою місію: забезпечив безперебійну роботу фінансової системи у надскладний час повномасштабної війни. Війна стала ще одним важким іспитом для нашої команди і мене особисто — і ми його гідно склали”, – зазначив голова НБУ.
За його словами, Нацбанку вдалося забезпечити безперебійну роботу фінансової системи, не допустити паніки на валютному ринку, зупинити масштабний відтік капіталу заради захисту резервів, утримати інфляцію на адекватному рівні та “підставити плече державному бюджету, розуміючи складнощі із залученням коштів під час війни”.
“На сьогоднішній день НБУ справді сильніший, ніж будь-коли, у здатності зустрічати виклики та долати кризи, гідно проходить перевірку війною. І зберігає свою здатність бути основою післявоєнного відновлення економіки та спрямовувати на це весь фінансовий сектор”, – наголосив Шевченко.
Він заявив, що передає банківську систему сильною, капіталізованою, стійкою тим, хто прийде після нього.
“До ухвалення відповідних рішень Верховною Радою України про звільнення та призначення на посаду голови Національного банку, правління Національного банку продовжить виконувати свої функції та здійснювати управління діяльністю Національного банку у поточному складі”, – зазначається у повідомленні.
Як повідомлялося, Рада призначила Шевченка головою НБУ 16 липня 2020 року, раніше він був головою правління державного Укргазбанку.
Раніше, 1 липня 2020 року, голова НБУ Яків Смолій подав у відставку через політичний тиск.
