Китайські фондові індекси падають на торгах у вівторок. Інші ринки акцій найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) торгуються у плюсі.
Японський індекс Nikkei 225 до 8.10 мск піднявся на 1,2%.
Найсильніше серед компонентів індексу дорожчають акції NEC Corp, що виробляє електроніку. (+6,4%), виробника промислового обладнання Mitsubishi Heavy Industries Ltd. (+5,2%) та цементної Sumitomo Osaka Cement Co. Ltd. (+5%).
Безробіття в Японії в липні залишилося на червневому рівні в 2,6%, свідчать дані міністерства внутрішніх справ та комунікацій країни. Показник співпав із середнім прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics, і тримається на цій позначці вже третій місяць поспіль.
Число безробітних скоротилося на 2,2% порівняно з липнем минулого року, до 1,76 млн осіб, тоді як кількість зайнятих не змінилася і становила 67,34 млн осіб.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:20 за київським часом знизився на 0,6%, гонконгський Hang Seng впав на 1%.
У Гонконгу найбільше опускаються папери Alibaba Health Information Technology Ltd. (-4,4%), біологічної Wuxi Biologics (Cayman) Inc. (-2,9%), виробника ПК Lenovo Group Ltd. (-2,6%) та технологічної Meituan (-2,1%).
Ринкова капіталізація девелоперської Country Garden Holdings Co. знижується на 3,5%. Чистий прибуток компанії в січні-червні впав на 96%, скоригований – на 68% на тлі кризи в секторі нерухомості Китаю.
Котирування акцій інвестиційної компанії CITIC Ltd. зростають на 1,5% після публікації фінансової звітності за перше півріччя. Чистий прибуток компанії зріс на 13%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8.25 мск піднявся на 0,9%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 0,3%, автовиробника Hyundai Motor Co. – на 3,7%.
Австралійський S&P/ASX 200 зріс на 0,7%.
Папір медичний Healius Ltd. збільшуються у ціні майже на 4%. Чистий прибуток компанії минулого фінансового року підскочив у 7 разів.
Державний Укргазбанк (Київ) достроково погасив 1 млрд. грн. рефінансування, отриманого від Національного банку України (НБУ) цього року, повідомила прес-служба банку у вівторок.
“30 серпня державний Укргазбанк здійснив дострокове погашення кредиту рефінансування у сумі 1 млрд грн, отриманого від НБУ цього року. Погашення сталося завдяки позитивній динаміці залучення коштів юридичних та фізичних осіб у серпні цього року”, – йдеться у повідомленні.
АБ “Укргазбанк” створено 1993 року. Держава в особі Мінфіну має 94,94% акцій фінустанови.
За даними Національного банку України, на 1 липня 2022 року Укргазбанк за розміром загальних активів посідав 5-е місце (139,671 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні.
Фондові індекси найбільших країн Західної Європи зростають на торгах у вівторок, відіграючи падіння напередодні.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:20 КВ зріс на 0,87% і склав 426,32 пункту.
Німецький індекс DAX піднімається на 1,4%, французький САС 40 – на 1,2%, британський FTSE 100 – на 0,6%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 зростають на 1,5% та 1% відповідно.
Споживчі ціни в Іспанії, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у серпні зросли на 10,3% у річному вираженні, показали попередні дані іспанського статистичного відомства INE. Інфляція сповільнилася порівняно з 10,7% у липні і виявилася меншою за 10,4%, які прогнозували аналітики, опитані The Wall Street Journal.
Уповільнення зростання споживчих цін пов’язане із уповільненням темпів зростання цін на енергоресурси, наголошується в доповіді INE.
У помісячному вираженні споживчі ціни країни у серпні зросли на 0,1%. Минулого місяця ціни знизилися на 0,6% порівняно з червнем.
Серед лідерів зростання у складі Stoxx 600 торгуються акції норвезької IT компанії Adevinta ASA (13,8%), датського виробника діагностичного обладнання Ambu A/S (7%), британського виробника взуття Dr. Martens PLC (+5%) та французької цифрової Atos SE (+4,7%).
У лідерах падіння у Європі знаходяться акції видобувних та енергетичних компаній, серед яких Polymetal International PLC (-3%), Orron Energy AB (-2,8%), Dino Polska S.A. (-2,3%), Equinor ASA (-2%), Antofagasta PLC (-1,9%) та BHP Group Ltd. (-1,8%).
Ціни на нафту опускаються у вівторок після 4%-го стрибка напередодні через побоювання дефіциту пропозиції на світовому ринку.
У центрі уваги трейдерів залишається ситуація в Лівії, а також засідання ОПЕК+, на якому, як очікується, буде обговорюватися можливість скорочення видобутку.
Вартість жовтневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:15 кв у вівторок становить $104,28 за барель, що на $0,81 (0,77%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти подорожчали на $4,1 (4,1%), до $105,09 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $96,76 за барель, що на $0,25 (0,26%) нижче за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів збільшилася на $3,95 (4,2%), до $97,01 за барель.
Минулими вихідними в Тріполі відбулися бойові зіткнення між двома збройними формуваннями, в результаті яких загинули понад 30 людей, повідомило агентство Bloomberg. Це викликало побоювання, що на Лівію чекає черговий повномасштабний конфлікт, внаслідок якого постачання нафти на світовий ринок скоротяться. Державна нафтокомпанія National Oil Corp., проте, повідомила у понеділок, що обсяг видобутку нафти в країні залишається на рівні 1,2 млн. барелів на добу.
“Нова хвиля побоювань зниження видобутку в Лівії разом із невизначеністю щодо майбутнього засідання ОПЕК+ забезпечили підтримку нафтовому ринку в понеділок, – зазначає Уоррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Однак, без великих перебоїв у постачанні чи інтервенціях ОПЕК+, навряд чи можна чекати суттєвого зростання цін у найближчій перспективі”.
З морських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” вирушили одразу шість суден (SEAJOY, LADY ZEHMA, SAFFET AGA, SIMAS, MICHALLIS та KARTERIA) із 183 тис. тонн української агропродукції.
Як повідомляється на офіційній сторінці Міністерства інфраструктури України у Facebook, серед них судно KARTERIA, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН для допомоги населенню Ємену.
“Меншою за місяць роботи ініціативи ми експортували майже півтора мільйона тонн агропродукції і це досить значний результат. Утім, ми маємо вийти на 100-150 суден на місяць і загальною пропускною спроможністю 5 мільйонів тонн на місяць із трьох портів Великої Одеси”, – цитується в повідомленні. міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Він також зазначив, що Україна посилює гуманітарну частину ініціативи – на борту балкеру KARTERIA 37,5 тис. тонн пшениці для Ємену, який перебуває у стані гуманітарної катастрофи. Там, за даними ООН, 16 мільйонів людей страждають від голоду.
“Ми розуміємо свою глобальну місію і відповідальність перед країнами, яким потрібне українське продовольство. Караван, що вийшов сьогодні, – черговий крок України назустріч цивілізованому світу”, – прокоментував міністр.
За даними Мінінфраструктури, під час реалізації Ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції вже 61 судно вирушило з українських портів. На їхньому борту близько 1,5 млн. тонн агропродукції.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший в Україні виробник цукру, у січні-червні 2022 року отримав EUR27,7 млн чистого прибутку, що у 3,2 рази менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок .
Згідно з ним, EBITDA компанії скоротилася в 1,8 рази – до EUR68,14 млн, тоді як виручка зросла на 44%, до EUR218,3 млн. Валовий прибуток агрохолдингу за цей період знизився на 37,4% і склав EUR77,46 млн , Коефіцієнт валової прибутковості та рентабельність продажів (EBITDA margin) впав у 2,3 рази – до 35% з 82%.
Згідно зі звітом, станом на 30 червня 2022 року загальні активи агрохолдингу зросли на 21,4% порівняно з даними на 31 грудня 2021 року – до EUR787,2 млн, поточні зобов’язання – на 37,8% – до EUR136,7 млн, довгострокові зобов’язання – на 17,6%, до EUR125,3 млн.
“Станом на закінчення першого півріччя 2022 року чистий борг збільшився на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR193 млн за рахунок зростання оборотного капіталу, при цьому чистий фінансовий борг знизився на 30% у річному обчисленні до EUR53 млн за більш високих залишків. грошових коштів на кінець першого півріччя 2022 року”, – зазначається у повідомленні агропромхолдингу.
За даними “Астарти”, 28% загального виторгу згенерував сегмент виробництва цукру, 35% – вирощування сільськогосподарських культур, 24% – виробництво соєвого шроту та соєвої олії, 10% – молочне скотарство.
Цукровий сегмент групи за січень-червень 2022 показав збільшення виручки на 5% – до EUR61,85 млн за рахунок зростання цін на неї на 23% – до EUR613 за тонну. За звітний період вироблено 121 тис. тонн цукру та продуктів з вмістом цукру, що на 6,2% менше показників першого півріччя минулого року.
При цьому переважну більшість виробленого “Астартою” цукру (96%) реалізовано на внутрішньому ринку, а 4 тис. тонн поставлено на експорт (4%), тоді як у першому півріччі минулого року весь цукор було продано в Україні.
“Оскільки Україна зняла обмеження на експорт, а ЄС скасував імпортне мито (на один рік – ІФ-У), загальний експорт цукру з України досяг 14 тис. тонн у першому півріччі 2022 року. Частка “Астарти” у загальному експорті цукру становила 30% . Ключовими покупцями були сусідні з Україною країни ЄС та Молдова”, – зазначив виробник у біржовому повідомленні.
Виручка, згенерована сільськогосподарським сегментом “Астарти” у січні-червні 2022 року, підскочила в 2,8 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до EUR76,9 млн завдяки значним обсягам продажів та високими цінами на сільгоспкультури до російського військового вторгнення в Україну. За зазначений період експорту припало 79% виручки сегмента рослинництва.
Агропромхолдинг у січні-червні 2022 року реалізував кукурудзи на EUR54,5 млн (зростання у 2,3 рази до I пол.-2021), пшениці на EUR3,2 млн (зростання у 2 рази), соняшника на EUR18,1 млн (зростання у 14 разів) та ріпаку на EUR0,39 млн.
На дату складання цього звіту “Астарта” завершила збирання озимих культур, всього намолочено 265 тис. тонн пшениці та 19 тис. тонн ріпаку. Через менш сприятливі в порівнянні з попереднім роком погодні умови врожайність озимих виявилася нижчою: пшениці – 4,8 тонн/га (на 17% менше), ріпаку – 3,1 тонни/га (на 4% менше).
Виторг агропромхолдингу в сегменті переробки сої за шість місяців поточного року збільшився на 18% – до EUR52,7 млн за рахунок зростання середніх цін на соєвий шрот до EUR480/тонна (+7% до січня-червня 2021 року) та соєва олія до EUR1300/ тонна (+38%). Усього “Астарта” виробила 113 тис. тонн соєвого шроту (+18% до січня-червня 2021 року), 83 тис. тонн соєвого шроту (+17%) та 21 тис. тонн соєвої олії (+17%).
