Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики у вівторок рекомендував ухвалити за основу законопроєкти №8298 і №8299, які звільняють від ПДВ і зборів ввезення устаткування й комплектуючих для власного виробництва до кінця воєнного стану (ВС), повідомив голова комітету Данило Гетманцев у телеграмі.
“Мінфін не підтримав практично весь закон… Під час комітету зазначили, що без узгодження з МВФ цей законопроєкт ухвалюватися не буде. Переговори з МВФ щодо цього закону не проводилися ще”, – зазначив у Телеграм заступник голови комітету Ярослав Железняк.
Як уточнив Гетманцев, законопроєкти також передбачають пільгову ренту для залізної руди і на воду на період ВС, а також пільги з єдиного податку для платників 4 групи.
Крім того, планується продовження термінів служби зареєстрованих РРО, у яких такий термін закінчився в період дії ВС, а також скасування оподаткування для електронної марки і цифрової поштової марки та послуг з демонстрації та показу фільмів з українським дубляжем.
“Мій прогноз – ніколи не приймемо в цілому це в такому обсязі, саме через позицію МВФ”, – зазначив Железняк.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.11.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news. Дані ООН
Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України
Джерело: open4business.Com.Ua та experts. News
Сукупний збиток світовій економіці від стихійних лих у 2022 році скоротився приблизно на 15% порівняно з 2021 роком і становив приблизно $270 млрд проти $320 млрд, свідчать попередні дані німецької Munich Re, найбільшої перестрахувальної компанії світу.
Обсяг застрахованих збитків тим часом практично не змінився і становив $120 млрд.
Економічний збиток минулого року був на рівні середнього показника за попередні п’ять років, тоді як застраховані збитки виявилися істотно вищими за середній ($97 млрд у 2017-21 роках).
“Тривогу викликає той факт, що природні катастрофи особливо сильно позначаються на громадянах найбідніших країн. Тому попереджувальні заходи і фінансовий захист, наприклад, у вигляді страховки, мають особливу важливість”, – зазначив Томас Блюнк, член ради директорів Munich Re.
Найруйнівнішою подією минулого року став ураган “Іен”, який у вересні обрушився на узбережжя Флориди, принісши із собою пориви вітру зі швидкістю майже 250 км/год. Економічні втрати внаслідок нього сягнули $100 млрд, застрахований збиток – $60 млрд. За розміром збитку з урахуванням інфляції “Іен” посідає друге місце в історії, поступаючись тільки урагану “Катріна” 2005 року.
На другому місці – повінь у Пакистані, викликана рекордними за обсягом опадів мусонами. Жертвами повені стали близько 1,7 тис. осіб, а прямі збитки становили щонайменше $15 млрд, до того ж практично весь він був незастрахованим.
“Аналізуючи дані за 2022 рік, потрібно пам’ятати про два ключові чинники. По-перше, феномен Ла-Нінья спостерігається третій рік поспіль, що підвищує ймовірність ураганів у Північній Америці, повеней в Австралії, посухи і спеки в Китаї, а також рясних мусонів в окремих регіонах Південної Азії. Крім того, через зміну клімату стали частіше фіксуватися екстремальні погодні умови. Іноді ці фактори накладаються один на одного”, – написав головний фахівець із клімату в Munich Re Ернст Раух.
Coinbase Global Inc., оператор найбільшої в США криптовалютної біржі, скоротить 950 робочих місць, щоб урізати витрати в умовах кризи в галузі.
Як ідеться в повідомленні Coinbase, скорочення вимагатимуть від неї разових витрат у розмірі від $149 до $163 млн, які переважно буде відображено у звітності компанії за перший квартал 2023 року.
Coinbase підтвердила листопадовий прогноз, згідно з яким вона зафіксує від’ємну скориговану EBITDA не більше $500 млн.
Акції Coinbase втрачають у ціні 2,7% під час попередніх торгів у вівторок. За останні 12 місяців їхня вартість впала на 84%, тоді як індекс S&P 500 опустився на 17%.
Зростання споживчих цін в Україні в грудні 2022 року залишилося на рівні листопада – 0,7% порівняно з 2,5% у жовтні, 1,9% – у вересні та 1,1% – у серпні, повернувшись на рівень липня, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
У грудні минулого року було зафіксовано інфляцію 0,6%, тому в річному вимірі загалом за підсумками року вона становила 26,6% порівняно з 26,5% за підсумками листопада.
Базова інфляція минулого місяця знизилася до 0,8% з 1,3% у листопаді та 1,9% у жовтні, 2,4% – у вересні та 2,1% – у серпні.
Загалом за цей рік базова інфляція становила 22,6%, уточнив Держстат.
Нацбанк у середині жовтня зберіг прогноз інфляції за підсумками 2022 року на рівні 30%, тоді як уряд наприкінці жовтня поліпшив його з 30,1% до 29,3%.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,7%. На 2,5-0,9% подорожчали олія, молоко та молочні продукти, хліб, фрукти, овочі, безалкогольні напої, риба та продукти з риби. Водночас, на 2,7-0,1% подешевшали продукти переробки зернових, яйця, цукор, м’ясо птиці, сало, свинина, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,7%.
Одяг та взуття подешевшали на 2,6%, зокрема одяг – на 3,0%, взуття – на 2,4%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 0,9% відбулося насамперед за рахунок подорожчання амбулаторних послуг на 1,3% і фармацевтичної продукції – на 1,0%.
Ціни на транспорт зросли на 1,6% здебільшого через подорожчання палива та мастил на 3,1%.
Як повідомлялося, 2021 року інфляція в Україні зросла до 10% із 5% 2020 року і 4,1% 2019 року, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
