В Україні в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK)/ЄС “Розвиток спроможності для кліматичних дій” буде створено кліматичний офіс, повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
“Створення Українського кліматичного офісу є чудовим прикладом підтримки України з боку наших давніх і надійних партнерів – BMWK та ЄС, який впроваджуватиметься GIZ. Я запрошую всі країни, які прагнуть зробити внесок у подолання глобального потепління, до співпраці в рамках цієї ініціативи”, – зазначив очільник Міндовкілля на кліматичній конференції ООН СОР27, слова якого наведені в повідомленні міністерства в телеграм-каналі.
Там уточнили, що офіційний запуск роботи офісу відбувся в рамках СОР27 у вівторок.
Як зазначається, проєкт співфінансуватимуть ЄС та Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) BMWK, а його метою є надання реальної допомоги Україні в реалізації кліматичних цілей на шляху до декарбонізації.
За словами Стрільця, кліматичний офіс надаватиме підтримку уряду України, містам і регіонам, а також підприємствам і бізнесу для реалізації елементів кліматичної політики.
Крім того, він, зокрема, допомагатиме з декарбонізацією галузей економіки, з розширенням можливостей для молоді та регіонів на шляху до Зеленого курсу ЄС та імплементацією положень Паризької угоди.
Одним із пріоритетних напрямів його діяльності стане вироблення та підтримка особливих підходів до кліматичного фінансування для України.
Водночас у повідомленні наголошується, що за останніми оцінками Міндовкілля та міжнародних експертів, додаткові викиди парникових газів, спричинені воєнними діями на території України, вже становили приблизно 33 млн тонн CO2, найбільша частка яких припадає на пожежі – понад 23 млн тонн CO2.
Водночас, за попередніми підрахунками, на відновлення доведеться орієнтовно 49 млн тонн викидів.
Водночас Стрілець наголосив, що Україна не відмовилася ні на день від зобов’язань перед світовим співтовариством, зокрема й щодо кліматичної політики, і не полишила намірів скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року.
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні внаслідок воєнних дій з 24.02.2022 за даними ООН (чол)
Дані: ООН
Долар США дешевшає відносно євро і фунта стерлінгів на торгах у вівторок, дорожчає в парі з ієною.
Напередодні американська валюта впевнено зміцнилася на заявах представників Федеральної резервної системи (ФРС), які послабили оптимізм інвесторів щодо можливості швидкого закінчення циклу підйому ставки.
Заступник голови ФРС Лейл Брейнард заявила в інтерв’ю агентству Bloomberg у понеділок, що Федрезерв, ймовірно, сповільнить темпи підвищення ставки незабаром.
“Однак, я думаю, дуже важливо підкреслити: ми вже зробили багато чого, але нам ще належить виконати додаткову роботу”, – сказала Брейнард.
Раніше в понеділок її колега – член ради керівників ФРС Крістофер Уоллер застеріг інвесторів від надмірного оптимізму щодо термінів завершення циклу жорсткості політики, зазначивши, що Федрезерву ще належить багато чого зробити.
“Нам належить пройти довгий, дуже довгий шлях, щоб уповільнити інфляцію. Ставка і далі підвищуватиметься, і вона залишатиметься високою певний час, доти, доки ми не побачимо, що вона наблизилася до нашого цільового рівня”, – сказав Воллер під час заходу в Сіднеї, організованого UBS.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), у вівторок додає 0,2%, ширший WSJ Dollar – втрачає 0,03%.
Пара євро/долар за даними на 9:15 кск торгується на рівні $1,0333 порівняно $1,0329 на закриття попередньої сесії. Курс фунта піднявся до цього часу до $1,1776 порівняно з $1,1760 напередодні.
Вартість долара в парі з ієною збільшилася до 140,31 ієни проти 139,88 ієни на закриття попередніх торгів.
Курс американської валюти в парі з юанем опустився до 7,0491 юаня проти 7,0740 юаня напередодні. У вівторок Народний банк Китаю (НБК, центробанк країни) влив у фінансову систему 850 млрд юанів ($120,7 млрд) у рамках програми середньострокового кредитування (MLF).
В умовах воєнного стану компанія PIN-UP Ukraine, яка є одним із представників легального грального бізнесу України, спрямувала до державного бюджету 169,7 млн грн податків у 2022 році.
Компанія PIN-UP Ukraine продовжує підтримувати економіку України, сплачувати податки та обов’язкові платежі попри можливість відстрочки через повномасштабну війну росії проти України. Загальна сума надходжень від компанії з початку 2022 року склала 169,7 млн грн. До податкових відрахувань увійшли, в тому числі: податок на прибуток, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та ЄСВ.
«PIN-UP Ukraine – один з ключових платників податків серед операторів легального грального бізнесу України. Завдяки стабільній роботі компанії під час війни ми продовжуємо свою діяльність та своєчасно сплачуємо усі необхідні платежі до бюджету України. Для нас важливо дотримуватися виконання податкових зобов’язань, оскільки чесна сплата податків є основою наповнення державного бюджету. PIN-UP Ukraine і надалі робитиме все від неї залежне для підтримки економіки України», – прокоментував COO PIN-UP Ukraine Ігор Зотько.
Нагадаємо, в умовах воєнного стану, PIN-UP Ukraine перерахувала до державного бюджету 23,4 млн грн ліцензійного збору.
PIN-UP Ukraine – українська компанія, яка у 2021 році отримала ліцензію на діяльність онлайн-казино. Компанія сприяє розвитку ринку легального гемблінгу, підтримує економіку України та активно інвестує у благодійні проєкти на користь українців.
Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй у понеділок ухвалила резолюцію про необхідність притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права під час вторгнення в Україну, а також створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російськими агресорами.
Ухвалення документа підтримали 94 країни, 73 – утрималися, ще 14 виступили проти.
Серед держав, які голосували проти резолюції, зокрема, РФ, Білорусь, Сирія, Іран, Зімбабве, Куба, Китай, Еритрея, Малі, Центральноафриканська Республіка.
У резолюції зазначено, що РФ “має бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту ООН, а також будь-якими порушеннями міжнародного гуманітарного права і прав людини”.
Крім того, держави, які підтримали резолюцію, вважають, що Росія має нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням збитків, отриманих унаслідок здійснення вищевказаних дій.
Вони також визнають необхідність створення міжнародного механізму для відшкодування збитків, завданих Україні Росією, а також рекомендують створити міжнародний реєстр отриманих усіма зацікавленими фізичними та юридичними особами, а також державою Україна, збитків для реєстрації їхніх доказів.
RF, ЗБИТКИ, КОМПЕНСАЦІЯ, ООН, РЕЗОЛЮЦИЯ
Ціни на нафту продовжують знижуватися у вівторок після 3%-го падіння напередодні слідом за погіршенням ОПЕК прогнозу попиту на нафту.
Тиск на нафтовий ринок також чинять слабкі статдані з Китаю, що підсилюють песимізм трейдерів щодо перспектив попиту.
Темпи зростання промвиробництва в Китаї в жовтні сповільнилися, роздрібні продажі знизилися вперше за п’ять місяців, повідомило у вівторок Державне статистичне управління (ДСУ) КНР.
Вартість січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:15 кск у вівторок становить $92,88 за барель, що на $0,26 (0,28%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти подешевшали на $2,85 (3%), до $93,14 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,52 (0,61%), до $85,35 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів зменшилася на $3,09 (3,5%), до $85,87 за барель.
“Слабкі статдані з Китаю лише підтверджують думку про те, що попит на нафту в країні залишатиметься слабким доти, доки зберігатимуться жорсткі карантинні обмеження”, – зазначає засновник Vanda Insights у Сінгапурі Вандана Харі, слова якої наводить агентство Bloomberg.
Напередодні ОПЕК знизила оцінку попиту на нафту 2022 року на 100 тис. барелів на добу – до 99,57 млн б/д, 2023 року – також на 100 тис. б/д, до 101,82 тис. б/д.
Таким чином, ОПЕК прогнозує, що споживання нафти у світі 2022 року збільшиться на 2,55 млн б/д, а 2023 року – ще на 2,24 млн б/д, ідеться в щомісячному звіті організації.
У вівторок свої прогнози опублікує Міжнародне економічне агентство (МЕА).
